Составление годового бюджета аптеки

 

Необхідність  змісту значних запасів обумовлена прагненням підприємства попередити себе від непередбачених обставин у взаєминах  з постачальниками. Кожне підприємство самостійно вирішує, який рівень запасів йому необхідний. На основі данного бюджету складають бюджет прямих матеріальних затрат.        Бюджет прямих витрат на матеріали показує потребу в матеріальних ресурсах, що задовольняють шляхом закупівель. Обсяг закупівель залежить від передбачуваного використання та продажу товарів, а також від рівня запасів. Обсяг закупівель визначають за такою формулою:

Обсяг закупівель = Запаси на початок розрахункового періоду +

+ Обсяг  споживання – Запаси на кінець розрахункового періоду.   Дані про запаси сировини і матеріалів автоматично надходять з бюджету виробництва і бюджету запасів на майбутній квартал (див. табл.1.3). У випадку зміни бюджету чи продажів бюджету виробництва повинний бути оперативно відкоригований і план закупівель товарів. Бюджет витрат на придбання матеріалів на майбутній квартал по підприємству ТОВ «Адоніс» представлений у табл.1.4.

Бюджет  витрат на товари та допоміжні матеріали табл.(1.4)

Найменування  груп товарів	Потреба на квартал	Закупівлі
Мінеральна  вода	52050	58590
Перевязувальні	16340	19530
Засоби  котрацепції	28000	32550
Чаї лікарські	53000	52080
Витамины  и витаминоподобные средства	36700	45570
Дерматология	20750	16275
Изделия медицинской техники	6250	6510
Лечение желудочно-кишечного тракта	62100	50127
Онкология	59300	50778
Офтальмология	17400	20832
Сердечно-сосудистые и диуретические средства	70340	60543
Средства, влияющие на различные виды обмена	25600	27342
Эндокринология	17230	18228
Цнс и  препараты	29890	30597
Иммунотропные	29770	33201
Антибактеріальні, притовірусні, протигрибкві	43500	47797
медприлади	78900	80450
Разом	647120	651000
Канцтовари	350,00
Засоби  гігієни	60,00
Усього	647530

Правильно складений бюджет витрат на матеріали  забезпечує взаємодію між реалізацією і відділом постачання та дозволяє утримувати величину запасів на прийнятному для підприємства рівні.

Поряд з бюджетом на матеріали бюджет витрат на оплату праці є найважливішим для підприємства, тому що витрати на оплату праці займають значну питому вагу у витратах виробництва, а їхнє планування дозволяє управляти персоналом. Принципи побудови бюджету прямих витрат на оплату праці досить відомі працівникам економічних служб підприємств. Єдине, на що варто звернути увагу, цей поділ фонду оплати праці виробничого персоналу на умовно змінні й умовно постійні витрати. Змінна складова фонду оплати праці безпосередньо залежить від обсягу продаж та відпрацьованих днів. Постійна частина являє собою гарантований мінімум оплати праці, яку працівник одержує незалежно від того, чи виконує він свої чи обов'язки ні (наприклад, через простої устаткування).     Слід зазначити, що до складу витрат на оплату праці включені відрахування в соціальні фонди. На основі всіх наявних даних економічна служба підприємства розробляє бюджет витрат на оплату праці. На кожному підприємстві зароблену плату виплачують у поточному звітному періоді за минулий місяць. Тому необхідно витрати на оплату праці включати в бюджет цих витрат за поточний місяць, щоб вони відносились саме до даного періоду, у якому були зроблені. Формат бюджету витрат на оплату праці представлений у табл.1.5.

Прямі витрати  на оплату праці   табл 1.5

Статті  витрат	Сумма (грн)
Фонд  оплати	18000,00
З них: постійна частина	17000,00
змінна частина	1000,00
Податок на доходи громадян	2700,00
Єдиний  пенсійний внесок	648,00
Нарахування на фонд зар.плати 37,6%	6768,00
Усього	28116,00

Бюджет  загальновиробничих накладних витрат виражає обсяг усіх витрат, пов'язаних з випуском продукції, за винятком прямих матеріальних витрат і прямих витрат на оплату праці. Загальновиробничі витрати можуть містити в собі змінну і постійну частини. Змінну частину встановлюють як норматив (наприклад, від працевитрат основних працівників виробництва), а постійну частину – виходячи з потреб виробництва.

Даний бюджет містить  ряд стандартних статей:

зміст і експлуатація устаткування;

поточний ремонт виробничих основних засобів;

оренда виробничого устаткування;

додаткові виплати працівникам виробництва (наприклад, оплата простоїв) і ін.

Відповідальним  за планування загальновиробничих витрат є заступник директора підприємство з виробництва. Використовуючи інформацію про виробничу програму на наступний квартал (місяць), керівники підрозділів, що підкоряються заступнику директора, надають йому службові записки з запланованими витратами, за які вони відповідають. Заступник директора по виробництву затверджує ці витрати, а підлегла йому служба складає зведений бюджет загальновиробничих накладних витрат. За формою і складом статей цей бюджет наведено у табл.1.6.

Бюджет  загальновиробничих витрат на плановий квартал табл.1.6

Статті  витрат	Сумма витрат (грн)
Витрати на електроенергию	770,00
Витрати за теплопостачання	1500,00
Витрати на воду	130,00
Витрати на утримання касових апаратів	300,00
Витрати на медичний огляд працівників	900,00
Усього	3600,00

Бюджет  витрат на збут формують після складання  бюджету продажів, тому що він тісно  пов'язаний з останнім. Бюджет витрат на збут (реклама, комісійні торгових агентів, транспортні послуги й ін) повинний співвідноситися з обсягом продажів. Не можна очікувати зростання обсягу продажів, одночасно плануючи зниження фінансування заходів, спрямованих на стимулювання збуту продукції. Багато статей бюджету витрат на збут планують у відсотках до обсягу продажів (за винятком оренди складських приміщень і транспортних послуг). При розробці бюджету витрат на збут доцільно передбачити витрати на упакування, транспортування, страхування, складування і збереження товарів на складі. Бюджет витрат на збут показано в табл.1.7.

Бюджет  комерційних витрат на плановий квартал табл.1.7

Найменування  статей	Сумма витрат (грн)
Замовлення  на рекламу продукції	230,00
Транспортні витрати	1670,00
Витрати для підвищення кваліфікаціїї прровізорів	4500,00
Інші	1200,00
Усього	7600,00

      З даних табл.1.8 випливає, що рівень витрат на збут по даному підприємству складає не значну величину – 0,74% (7600 ч 1016515 х 100), що не дозволяє йому успішно просувати свою продукцію на товарний ринок.  З усіх бюджетів, пов'язаних із грошовими потоками, бюджет податкових платежів є пріоритетним. Він характеризує взаємини підприємства з державою. У випадку виникнення касового розриву по розрахунках з постачальниками матеріальних цінностей і інших партнерів можна порушувати питання про відстрочку платежів. У взаєминах з державою (в особі податкових органів) це зробити практично неможливо, тому що за діючим податковим законодавством дуже складно одержати податковий кредит чи відстрочку по сплаті податків. З огляду на приведені доводи, зрозуміло, чому так важливо правильно запланувати податкові платежі.  Податковий бюджет розробляє бухгалтерія разом з фінансовим відділом, оскільки ці служби мають усю необхідну інформацію і фахівцями. Форма податкового бюджету по підприємству в цілому представлена в табл.1.8.

Бюджет  податкових платежів на плановий квартал табл 1.8

Види  податків	Сума до сплати (грн.)
Податок на додану вартість	1400,00
Податок на прибуток	45000,00
Податок на рекламу	35,00
Податок на землю	720,00
Інші	250,00
Усього	47405,00

З даних, наведених в таблиці видно, що податкове навантаження на підприємство досить не значне і складає 4,66% (47405 ч 1016515 х 100) до обсягу продажів.           Завершальним етапом процесу наскрізного бюджетування є складання зведеного бюджету. Він являє собою розрахункову оцінку доходів і витрат підприємства, а також його структурних підрозділів (центрів відповідальності) на майбутній період. Залежно від цілей порівняння та аналізу показників діяльності підприємства бюджети поділяються на статичні (тверді) та гнучкі і за певних умов система бюджетування підприємства може використовувати за різними напрямками обидва види бюджетів. Гнучкий бюджет складається не для конкретного рівня ділової активності, а для певного його діапазону, тобто передбачається кілька альтернативних варіантів обсягу реалізації. Для кожного можливого рівня реалізації тут визначена відповідна сума витрат. Гнучкий бюджет враховує зміни витрат залежно від зміни рівня реалізації і становить динамічну базу для порівняння досягнутих результатів із запланованими показниками. В основі складання гнучкого бюджету лежить поділ витрат на змінні та постійні. В ідеальному випадку гнучкий бюджет складається після аналізу впливу змін обсягу реалізації на кожен вид витрат.    Статичний бюджет розрахований на конкретний рівень ділової активності і не перераховується у плановому періоду при змінах обсягу збуту.  

Статичні  бюджети поділяються:

1. Бюджет  через прирощення.

2. Пріоритетний  бюджет.

3. Бюджет  “з нуля”.

Найпоширенішими методами складання бюджетів є: бюджетування через прирощення і бюджетування "з нуля".         Бюджетування через прирощення (Incremental Budgeting) — складання бюджетів на підставі фактичних результатів, досягнутих у попередньому періоді. За такого підходу фактичні показники попереднього періоду коригують з урахуванням цінової та податкової політики держави та інших чинників. Перевагою такого методу є простота, оскільки він не потребує значних витрат на розрахунки. Завдяки цьому бюджетування через прирощення набуло значного практичного поширення. Але цей метод має суттєву ваду. Насамперед, у процесі бюджетування не аналізують ефективність витрат, а досягнуті результати автоматично переносять на наступний період. У некомерційних організаціях такий підхід може призвести до того, що бюджетним центрам, які мають перевищення бюджету, можуть у наступному періоді надати додаткові ресурси, а підрозділам, які забезпечили економію коштів, навпаки, скоротять асигнування.             Бюджетування "з нуля" (Zero Base Budgeting) — це метод бюджетування, за якого менеджери щоразу мають обґрунтовувати заплановані витрати так, ніби діяльність здійснюється вперше. Бюджетування "з нуля" вимагає від кожного бюджетного центру детального аналізу діяльності для виявлення неефективних операцій і вибору найвигідніших напрямів використання ресурсів. На відміну від бюджетування через прирощення, цей метод дає змогу виявити проблеми і розв'язати їх на стадії планування. Водночас бюджетування "з нуля" — дорожчий підхід, оскільки потребує значних витрат часу та коштів.  Бюджет через прирощення складається виходячи з фактичних даних, досягнутих у попередньому бюджетному періоді.

 Переваги: невелика кількість аналітичних та розрахункових робіт.

 Недоліки: помилки минулих періодів можуть  бути перенесені на наступні  періоди.

 Пріоритетний  бюджет нагадує попередній бюджет, але додатково проводиться розгляд  альтернативних варіантів. Наприклад,  деяка зміна асортименту продукції, оновлення асортименту продукції, часткова зміна покупців та цін на продукцію. Бюджет “з нуля ” передбачає розробку бюджетів, нібито підприємство здійснює свою діяльність вперше.   Недоліки: значна кількість розрахункових робіт і можливе залучення спеціалістів зі сторони.          Переваги: здійснюється бюджетування на науковій основі.