Поняття соціального процесу. Типи соціальних процесів

 КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА      

                     Кафедра методології та методів соціологічних досліджень  
 
 
 
 
 
 

                             Модульна контрольна робота № 3 з методології

                 на тему: Поняття соціального процесу. Типи соціальних процесів.

                                                                      виконала студентка 2 курсу 3 групи

                                                                      Лівшиць Анастасія Олександрівна

                                                                      перевірила

                                                                      Христофорова Ольга Віталїївна 
 
 
 
 
 
 
 

                                                             Київ — 2011 
 
 

Зміст:

1. Поняття соціального процесу....................................................................3
2. Характеристики соціального процесу......................................................6
3. Класифікація соціальних процесів...........................................................7

Висновки..............................................................................................................16

Список використаних джерел...........................................................................17 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

1. Поняття  соціального процесу.

Соціальний  процес — послідовна зміна станів у соціальних системах і підсистемах, соціальних інститутах та організаціях, соціальні зміни в динаміці. 
У широкому розумінні соціальний процес є сукупністю односпрямованих соціальних дій, які можна виокремити з сукупності інших. Це взаємодія людей або явищ, які відбуваються в організації, структурі груп і змінюють стосунки між людьми чи між складовими спільнот. [3, §2.4] Сам соціальний процес — не що інше, як розгортання потенціалу особистості, утвердження в системі суспільних відносин ролі й статусу соціальних груп, класів, етнічних та інших соціальних спільнот, способу життя людей. Існує підхід, згідно з яким соціальний процес розглядається як  серія явищ взаємодії людей, або серія явищ, які відбуваються в організації, структурі груп і змінюють стосунки між людьми чи між складовими елементами спільноти. 

Серія соціальних явищ може бути зрозуміла  як процес, якщо: 
зберігає ідентичність у часі, яка дозволяє вирізнити її з інших серій; 
явища, що передують, зумовлюють бодай частково явища, які йдуть за ними, або   становище речей обов’язково не є однорідним. [8] Соціальний процес являє собою довгу серію взаємодій між людиною і суспільним середовищем. Соціальний процес - це певним чином та на певному рівні предметно, а потім і соціально, і морально, і юридично унормований процес людських самоздійснень та самовиявлень.  Він передбачає насамперед відносно однорідну серію явищ, що у своєму динамічному взаємовпливові дозволяють отримати нове знання.

Існує розуміння соціального процесу  як  заходів, дій, подій, безпосередньо  випливаючих із людської взаємодії  та орієнтуючих на неї.

Соціальний  процес може розглядатись як система  структурних та функціональних змін у соціальній системі чи як повторювана, упорядкована за певними параметрами соціальна взаємодія. Це може бути серія соціальних явищ,  які сполучаються послідовно шляхом переходу певної соціальної системи, підсистеми, будь-якого соціального об’єкта з одного стану в інший. Соціальний процес являє, таким чином, серію явищ, що пов’язані між собою структурними та функціональними залежностями. [11, ст. “Соціальний процес”]

У соціології соціальний процес — це взаємодія людей, що визначає функціонування і зміни в людських стосунках, у становищі соціальних груп, окремих індивідів, тобто в соціальній структурі.

Результатом соціального прогресу є такі соціальні  відносини, рівнодійна яких має тенденцію  максимального наближення до вимог  тих чи тих соціальних законів. Якщо такі процеси супроводжуються позитивними зрушеннями порівняно з минулим, тобто нагромадженням суспільно значущого змісту, то має місце прогрес , який виражається у поступовому русі від меньшого до більш досконалого.  Головне завдання соціології щодо вивчення соціальних процесів полягає в оцінці їх стану, виявленні проблем і суперечностей розвитку, глибини і ґрунтовності зв'язків, взаємодії з соціальною організацією, суб'єктом та іншими соціальними процесами. Це важливо для прогнозування і розвитку соціальних процесів, вироблення гіпотез, обґрунтування концепцій подолання досягнутої межі (стану) певного процесу чи явища.

Г. Козирєв пише, що під процесом розуміється будь-який 
вид руху, зміни станів будь-якого об'єкта чи явища. Це потік 
подій, модифікацій, трансформацій, соціокультурних змін. Це 
також послідовність соціальних подій. Без процесу, що призводить 
до тих чи інших змін, соціальна система існувати не може. Процеси відбуваються на різних рівнях соціальної системи. 
Об'єктом спостереження може бути окремий індивід, соціальна група, 
організація, суспільство, все людське співтовариство. 
Поряд з реально перебігаючими процесами і   
змінами, в людській свідомості відбуваються процеси осмислення, 
оцінки, переоцінки та інтерпретації подій. При цьому точок зору на 
одне і те ж подія може бути нескінченна безліч, від частково з 
співпадаючих до прямо протилежних. [10, c. 2-4], [12, c. 58-65]

Порівняємо визначення соціального процесу у вітчизняній та західній науці. Автори The Free Dictionary (онлайн-словник) у дефініції вказують, що соціальний процес — це процес включення в суспільне утворення, організацію чи групу людей. Тут же наводиться перелік основних соціальних процесів, зокрема асиміляція, абсорбація, цивілізація (у вимірі невпинного перетворення), децентралізація (із приватними випадками — десталінізація, роззброєння, демілітарізація тощо), маргіналізація, урбанізація, професіоналізація, процеси миру та т. п. Окремою групою виділяють «humain proccesses», тобто ті, що стосуються людей та їх включенності у перебіг подій з плином линійного часу. [4] В іншому джерелі американського походження соціальний процес розглядається як засіб, за допомогою якого впроваджуються та зберігаються зміни культури та соціальної організації.  Цікавою є позиція дослідника Гріна, який також працює у США. Він вважає, що термін «Соціальний процес" включає в себе взаємодію людини і моделей поведінки.  Соціальна взаємодія за Гріном — це взаємний вплив окремих осіб і груп, в своїх спробах вирішити проблеми і в їх прагненні до мети. Соціальна взаємодія розкриває конкретні результати    реалізації ролей, статусів і моральних норм.  Соціальні процеси на думку вченого  - лише характерні способи, в яких відбувається взаємодія. Соціальні процеси перебувають у всіх суспільствах, вони виступають як упорядкована форма соціальної взаємодії. Соціальні процеси науковець умовно розподіляє на дві групи: Інтегративні або асоціативні, процеси сполучення мають на меті створення гармонії чи єдності в суспільстві. До цієї категорії відносяться процеси розміщення, настроювання, асиміляція, співробітництва та інтеграції.  Дезінтегративн або диссоціативні або диз'юнктивні соціальн процеси є ті, які, як правило, створюють дисгармонію або роз'єднаність у суспільстві. Серед них необхідно відзначити війни конкуренцію, конфлікт, порушення і ворожнечі. [7]

Пітірім Сорокін визначав, що  "Соціальний процес - це будь-який вид руху, модифікації, трансформації, чергування або еволюції, коротше кажучи - будь-яка зміна даного досліджуваного об'єкта протягом певного часу, будь то зміна його місця в просторі, або модифікація його кількісних або якісних характеристик " . [6, С. 39. ]

Соціальний процес здійснюється під впливом внутрішніх і зовнішніх чинників, має стійкий порядок взаємодії своїх компонентів, тривалість у часі і спрямованість до певного стану об'єкта.  Сам соціальний процес —  це  розгортання потенціалу особистості, утвердження в системі суспільних відносин ролі й статусу соціальних груп, класів, етнічних та інших соціальних спільнот, способу життя людей. Кожен соціальний процес охоплює кілька стадій, які відрізняються за змістом, механізмами, способами зв´язку його елементів. Найважливішими рисами соціальних процесів є їх загальність і зв'язок із суб'єктом, який здійснює процес. Ніщо не може відбуватись у суспільстві поза соціальним процесом. Функціонування і розвиток суспільства відбуваються в різних формах соціальних процесів, які характеризують суб'єктно-об'єктні зв'язки і відносини у всіх сферах діяльності людей.

2. Характеристики соціального процесу. 

Соціальні процеси можуть характеризувати: зміни в структурі особистості (формування установок, ціннісних орієнтацій чи мотивації поведінки);  взаємодію кількох індивідів (спілкування, особистісні конфлікти); внутрішньо- і міжгрупову взаємодію (адаптація, згуртовування, спільна праця).  

Характеризуючи соціальні процеси, необхідно враховувати такі ознаки, як стадійність, фазність, етапність, різноступеневість їх організації, перебігу і розвитку.   Кожен з етапів зміни соціальних об'єктів охоплює фази, що відображають специфіку процесів.  Водночас кожному етапу властиві певні особливості, які визначають специфіку стадійності процесу. Процеси зазвичай проходять неоднорідно, протікають різними стадіями, кожен з них є конкретним і предметним, але ці предметність і конкретність стосуються тільки досліджуваного об'єкта чи аспекта його. Соціальні процеси можуть мати безпосередньо особистісний аспект, однак сутність їх детермінується процесами іншого рівня соціальної організованості. Сам по собі соціальний процес не може бути гарантом розвитку потенціалу особистості чи іншої соціальної структури. Для розкриття його необхідно знати механізми формування і впливу різних соціальних процесів, щоб забезпечити їх керованість. Соціальний процес безпосередньо пов’язаний із діючим суб’єктом,  його особисті характеристики та особливості, міра залучення до соціального життя в цілому та до спектру соціальних процесів, наявність чи  відсутність у нього необхідного політичного досвіду, культури, професіоналізму суттєво впливають на  на характер здійснення соціального процесу, соціальну організацію та сам порядок протікання процесів та соціальне життя в цілому. Саме тому соціальним процесам властива обов’язкова суб’єктність, у відриві від людей їх існування неможливе.  Всі перетворення в суспільстві, в його елементах, зміни потенціалу особистості є причиною і наслідком соціальних процесів в ході  історичної практики людей.  Проте сучасний стан розвитку соціологічного аналізу соціальних процесів не дозволяє простежити всю їх багатогранність - тому більшість їх відбувається стихійно, некеровано.   Деякі дослідники соціологію вважають наукою, що розглядає соціальні явища як процес. 

3. Класифікація соціальних процесів.

Існує багато  ідей щодо упорядкування соціальних процесів, розподілу їх на певні групи чи категорії, з метою глибше соціологічно пояснити механізми їх протікання.

За змістом можна виділити такі категорії соціальних процесів:

• процеси виснаження, до яких відносяться скорочення робочої сили та праці через вихід на пенсію, зміну місця роботи, еміграцію.
• Освіта та навчення — процеси розробки та розвитку нового знання, створення нових категорій чи узагальнень в окремих напрямах розвитку.
• Мотиваційний розвиток чи збитки -  зменшення чи збільшення бажання виконувати діяльність.
• Набір, залучення та іміграція — розширення робочої сили за рахунок активного залучення нових членів, чи з інших причин.
• Соціальні конфлікти — руйнування чи перетворення існуючого соціального порядку, війни, тероризм у міжнародному чи локальному масштабах.

Іншим  із критеріїв  класифікації соціальних процесів  є  ступінь їх загальності. Згідно з ним, розрізняють соцієтальні (глобальні), загальні, особливі й окремі соціальні  процеси. До соцієтальних відносять  процеси всесвітньо-історичного  розвитку цивілізації, глобальні процеси економічних, демографічних, екологічних та інших змін. Загальними вважають процеси, пов'язані з функціонуванням таких соціальних інститутів, як системи управління, охорони здоров'я, освіти, виховання тощо. До особливих належать процеси урбанізації, адаптації, стабілізації. 

За напрямом руху розрізняють спрямовані та неспрямовані соціальні процеси.

• Спрямовані передбачають певну мету або тенденцію у своєму русі. Вони певною мірою є передбачуваними або явними.
• Непередбачувані неспрямовані процеси носять випадковий характер.

За можливістю обернення виділяють такі типи процесів:

• Зворотні процеси - це процеси, які приводять систему до 
  певного роду змін (навіть радикальним), але потім відбувається 
  повернення до попереднього стану.
• Незворотні процеси - відображають той факт, що відбуваються 
  зміни не можна повернути назад.

За специфічними особливостями спрямування можна  аналізувати

• Висхідні процеси, які припускають розвиток системи. Якщо це 
  розвиток істотне, його ототожнюють з прогресом. Еволюційні 
  теорії характеризують розвиток соціуму протягом останніх десяти 
  тисяч років як висхідний прогресивний процес.
• Спадні процеси призводять  систему до негативних дісфукціональних змін - регресу.
• Лінійні процеси - це поступові, безперервні висхідні 
  або спадні зміни в системі.
• Ступінчасті процеси припускають поступове нарощування 
  кількісного потенціалу змін, який у певний момент 
  призводить до якісного стрибка або прориву.
• Циклічні процеси - періодичне повторення певних фаз розвитку системи. Такі процеси можна розглядати як кругові або замкнуті. 
• Спіралеподібні процеси є висхідним або спадним циклічним рухом: зміни, виконавши коло, повертають систему в початковий стан, але вже на якісно іншому рівні. [5, §10.2]