Роль інтелектуальної власності в соціально-економічному та духовному розвитку суспільства

На сьогоднішній день в Україні діє правова  охорона слідкуючих об'єктів інтелектуальної  промислової власності, як— корисні  моделі, промислові зразки, винаходи загальні та службові, товарні знаки та знаки  обслуговування, фірмові найменування та місця походження товарів, секрети виробництва та професійні таємниці.

Згідно з  положеннями книги 4-ї Цивільного кодексу України. Право інтелектуальної  власності [ с.432]:

І. Кожна особа  має право звернутися до суду за захистом свого права інтелектуальної власності відповідно до статті 15 цього Кодексу.

ІІ. Суд у  випадках та в порядку, встановлених законом, може постановити рішення, зокрема:

1. про застосування негайних заходів щодо запобігання порушення права інтелектуальної власності та збереження відповідних доказів;
2. зупинення пропуску через митний кордон України товарів, імпорт чи експорт яких здійснюється з порушенням права інтелектуальної власності;
3. вилучення з цивільного обороту товарів, виготовлених або введених у цивільний оборот з порушенням права інтелектуальної власності;
4. вилучення з цивільного обороту матеріалів та знарядь, які використовувалися переважно для виготовлення товарів з порушенням права інтелектуальної власності;
5. застосування разового грошового стягнення замість відшкодування збитків за неправомірне використання об'єкта права інтелектуальної власності;
6. опублікування в засобах масової інформації відомостей про порушення права інтелектуальної власності та зміст судового рішення щодо такого порушення.

Шляхом надання  юридичного захисту власнику на певний термін, патенти формують специфічні правила ринкового обміну відповідних  об'єктів інтелектуальної власності. Патентна система захисту прав інтелектуальної  власності:

1. стимулює індивідів до заняття творчою, розумовою діяльністю;
2. створює можливості для широкого використання нових винаходів, корисних моделей, промислових зразків тощо;
3. виступає своєрідним механізмом недопущення несанкціонованого використання об'єктів інтелектуальної власності.

На мою думку  також необхідно зазначити основні економічні концепції патентів:

• концепція стимулювання винахідництва, згідно з якою патентування стимулює винахідників до творчості;
• концепція розкриття, згідно з якою патентний захист забезпечує широкий доступ до інформації про винаходи та їх використання, стимулюючи винахідників не тримати в таємниці результатів їх творчої діяльності;
• концепція розвитку та комерціалізації, згідно з якою патентування стимулює інвестиції, необхідні для розвитку та комерціалізації інтелектуальної власності;
• концепція розвитку перспективних досліджень, згідно з якою патентування породжує кумулятивний ефект розвитку похідного винахідництва.

 Стрімке  зростання ролі та значення  інтелектуальної діяльності в  соціально-економічному розвитку  суспільства, утвердження творчої розумової праці як найважливішого чинника успішного виробничого та комерційного функціонування сучасних високотехнологічних підприємств, підвищення їхньої конкурентоспроможності на внутрішньому і зовнішньому ринках загострює проблему створення надійної та ефективної системи охорони та захисту прав на об'єкти інтелектуальної власності.

Охорона результатів  інтелектуальної діяльності здійснюється у зв'язку з їх ринковою цінністю; залученням до ринкового обігу, що потребує відповідних прав власності. Поза системою ринкових відносин така охорона є неможливою та недоцільною.

За сучасних умов охорона та захист прав інтелектуальної  власності є найважливішою інституцією  регулювання відносин у цій сфері.

Світовий досвід доводить, що ефективний механізм охорони прав інтелектуальної власності:

• є можливим елементом економічної політики, спрямованої на стимулювання та розвиток наукових досліджень, упровадження інновацій та прискорення науково-технічного прогресу;
• сприяє залученню інвестицій до інноваційних проектів, зростанню зайнятості, підвищенню економічного добробуту населення тієї чи іншої країни;
• стимулює розвиток міжнародної торгівлі, відіграє важливу роль у підвищенні конкурентоспроможності національних економік у глобальному ринковому середовищі.

Ми живемо в  епоху технологічних суспільств, тобто суспільств, у яких визначальною ланкою у виробництві матеріальних благ є технології. Щоб вижити в  конкурентній боротьбі, потрібно виробляти  конкурентоздатні товари. Цього можна  досягти, якщо безупинно вдосконалювати технологічні процеси для їхнього виробництва. А це можливо здійснити тільки за рахунок використання результатів інтелектуальної діяльності, а саме науково-технічної творчості, тобто об'єктів промислової власності: винаходів, корисних моделей, промислових зразків, ноу-хау тощо. Безперечно, результати такої діяльності будуть більш вагомими, особливо у сфері оборони, якщо вони отримані своїми громадянами,

Необхідною  умовою для ефективного створення  і використання об'єктів промислової  власності е наявність в країні патентної системи. Тому країни, у яких відсутня патентна система, створюють її, а країни, де такі системи, будучи успадкованими з минулого, уже не відповідають новим потребам і викликам часу, намагаються удосконалити їх.

Створення національної патентної системи промислової власності переслідує подвійну мету. З одного боку, необхідно законним чином оформити економічні і моральні права авторів і власників об'єктів промислової власності, а з іншого боку - стимулювати в рамках державної політики творчу активність громадян, сприяти поширенню і застосуванню її результатів, заохочувати чесну торгівлю.

Так, право на одержання патенту на винахід стимулює вкладення грошей і зосередження людських ресурсів у галузі досліджень і розробок. Видача патенту стимулює інвестиції в промислове використання винаходу. Публікація патенту робить доступною інформацію про нього широкому колу людей і стимулює, тим самим, створення нових винаходів і, отже, сприяє науково-технічному прогресу. У свою чергу, право на торговельну марку захищає підприємство від недобросовісної конкуренції.

Серед об'єктів  промислової власності великий  вплив на науково-технічний і  економічний розвиток мають, безумовно, винаходи. Відбита в патентній  документації технічна, технологічна і правова інформація дає можливість заощаджувати час, гроші і с в процесі науково-дослідної діяльності, не повторювати роботу, уже виконану іншими.

Патентна документація дозволяє виявляти альтернативні технології, якими можна замінити менш сучасні  існуючі технології. На основі аналізу патентної документації можна дати оцінку конкретній технології, розглянути її на предмет впровадження чи ліцензування.

Патентна документація служить також для виявлення  підприємств, що діють у тій чи іншій сфері технології, зокрема, конкурентів. Нарешті, вивчення патентної документації допомагає знаходити рішення технічних проблем, виявляти сучасний рівень розвитку технології, проводити експертизу науково-технічних програм, визначати пріоритетні напрямки розвитку галузей промисловості й окремих виробництв.

Одне з головних призначень патентної системи полягає  в тому, що вона заохочує винахідницьку  діяльність і стимулює творчу активність громадян країни.

Прикладом вдалого  використання винаходів е історія  відомої фірми TOYOTA (Японія). У 1896 p. Сакігі Тойота отримав патент, який удосконалював відомий у Європі ткацький станок. Через 13 років Сакігі отримав патент на важливий винахід - автоматичний ткацький станок. У наступні роки було отримано багато патентів на доповнюючі винаходи до цього станку. У 1924 p. син Сакігі, Кіхіро Тойота, уклав ліцензійну угоду з компанією братів Платт на виключне право виготовляти і продавати автоматичний ткацький станок у будь-якій країні, окрім Японії, Китаю та Сполучених Штатів Америки. Вартість ліцензії становила $25 млн., на які Кіхіро заснував відому автомобільну фірму TOYOTA.

Іще один приклад. У 1980 p. фірма "PLIVA" (Хорватія) запатентувала винахід на антибіотик azithrotusin (торговельна назва "Zithromax"). "PLIVA" продала ліцензію фірмі "PF1RER", що дозволило їй отримати феноменальний прибуток. Тільки у 2000 p. було продано цього препарату на $1,4млрд.

3.Правова охорона  товарних знаків у більшості  країн ґрунтується на таких  важливих передумовах, як державна  реєстрація позначень та добросовісність  заявника. Водночас можливий поза реєстраційний захист товарних знаків, за умов, що вони належать до категорії загальновідомих у розумінні статті 6bis Паризької конвенції про охорону промислової власності.

Захист товарних знаків з метою недопущення недобросовісної  конкуренції, підтримання позитивної репутації та іміджу товаровиробників, забезпечення споживачів якісною продукцією та скорочення їхніх витрат на пошук необхідної інформації, стимулювання інвестиційної діяльності, пов'язаної з розвитком нових високоякісних виробництв тощо.

Важко переоцінити  роль такого об'єкта як торговельна  марка, у просуванні товару на ринок. Вдала торговельна марка - важливий внесок в економіку підприємства тому, що вона дозволяє зайняти на ринку вигідне положення, засноване на визнанні даної торговельної марки покупцями.

Вдало "розкручена" торговельна марка приносить її правоволодільцю додатковий прибуток понад того, який би він отримав без її використання. Перевагою торговельної марки перед винаходом є те, що строк користування правами на неї практично не обмежений у часі.

Так, фантастичний успіх кінострічки "Гаррі Поттер і філософський камінь" ($93,5 млн. доходу за перші три доби прокату) підштовхнув  кіностудію "Warner Brothers" на передачу прав на користування цією маркою за ліцензійними угодами іншим фірмам для використання у бізнесі від виробництва ляльок до програмного забезпечення, від чого отримано значний додатковий прибуток

Інституційний аналіз інтелектуальної власності  передбачає дослідження альтернативних систем, специфікації прав власності на засоби індивідуалізації, які визначають рівень та структуру трансакційних витрат, пов’язаних зі створенням, використанням та захистом відповідних прав. Світовій практиці відомі 2-і централізовані (законодавчо закріплені) системи надання правової охорони засобам індивідуалізації:

• система попереднього використання, за якої виключні права надаються за фактом першого використання;
• реєстраційна система, за якої виключні права надаються за фактом централізованої реєстрації.

На думку  сучасних дослідників, система попереднього використання гнучко диференціює засоби індивідуалізації за ступенем охороноздатності, забезпечує економічну ефективність у мікроекономічному аспекті та дає можливість повніше реалізовувати економічні переваги від використання засобів індивідуалізації.

Відсутність диференційованого  підходу при реєстраційній системі  призводить до «перевиробництва» вимог  та критеріїв до позначення, яке  претендує на охороноздатність. Водночас прописаних критеріїв виявляється  недостатньо.

Кількість чинних товарних знаків у всіх країнах досягла 4 млн. і постійно зростає. Нині у світі щорічно подається близько 600 тис. заявок на товарні знаки і реєструється майже 400 тис.знаків. Термін дії свідоцтва на товарні знаки в більшості країн майже не обмежується і постійно продовжується. Водночас в таких країнах, як Австралія, Бразилія, Ірландія та ін., термін дії такого свідоцтва становить 7 років і продовжується до 14 років; 10-річний термін дії (з продовженням ще на 10 років) запроваджено в Україні, Австралії, Німеччині, Мексиці, Польщі та інших країнах, у США свідоцтво видається на 20 років. Загальновідомі товарні знаки стали об'єктом правової охорони у 1925 році після доповнення Паризької конвенції про охорону промислової власності статтею, норми якої зобов'язували країни Паризької конвенції відхиляти або визнавати недійсною реєстрацію та забороняти застосування товарних знаків, що відтворюють, імітують чи є прикладом інших товарних знаків або здатні викликати плутання зі знаками, що визначенням компетентного органу є загальновідомими.

Нині загальновідомі товарні знаки охороняються Угодою TRIPS, Директивою ЄС про товарні знаки, а також постановою Європейської комісії від 20 грудня 1993 року про  товарні знаки Співдружності, Спільною резолюцією Генеральної Асамблеї Всесвітньої організації інтелектуальної власності та Асамблеї Паризької союзу про положення щодо охорони загальних знаків, прийнятою у вересні 1999 року.

Тепер більш  детально зупинимося на угоді про  торговельні аспекти прав інтелектуальної  власності (TRIPS), вона регулює широкий спектр прав у сфері інтелектуальної власності, в т.ч., авторське право і суміжні права, права на товарні знаки та знаки обслуговування, географічні зазначення, промислові зразки, патенти, топології інтегральних мікросхем, закриту інформацію тощо.

Угода TRIPS :

• є торговельною угодою, а не договором прямої дії, відтак передбачає прийняття відповідного законодавства;
• вперше включає інтелектуальну власність у контекст світової торгівлі;
• детально регламентує процес забезпечення ефективного захисту прав інтелектуального захисту;
• уніфікує судові процедури захисту прав на об'єкти інтелектуальної власності у країнах— членах СОТ;
• передбачає заходи, спрямовані на попередження прав інтелектуальної власності без створення перешкод на шляху у торгівлі продуктами інтелектуальної діяльності;
• регламентує відповідальність за зловживання правами інтелектуальної власності.