Автор работы: Пользователь скрыл имя, 16 Апреля 2013 в 19:14, реферат
Висвітлено стан молодіжної зайнятості в Україні, проаналізовано проблеми, з якими зіштовхується молодь у пошуках місця роботи. Подано шляхи підвищення ефективності працевлаштування молоді.
УДК 331.5(477) Жабровець О.В., студ., ІІІ курс, гр. МО-51, ФЕМ
Житомирський державний технологічний університет
Науковий керівник: асис. каф. УП і ЕП Коровчук Л.І.
СТАН МОЛОДІЖНОЇ ЗАЙНЯТОСТІ В УКРАЇНІ
Висвітлено стан молодіжної зайнятості в Україні, проаналізовано проблеми, з якими зіштовхується молодь у пошуках місця роботи. Подано шляхи підвищення ефективності працевлаштування молоді
Актуальність проблеми молодіжного безробіття за сучасних умов зростає у зв’язку з негативною демографічною структурою зайнятості, яка характеризується зростанням частки працівників старшого віку та необхідністю активного залучення до трудового процесу молоді.
Особливо актуальною для нинішнього етапу розвитку ринку праці в Україні є проблема працевлаштування молоді. Молоді фахівці – це гордість, надія та опора будь-якої держави, але якщо ця «опора» не має соціальної захищеності, то «невлаштованість» молоді перетворюється на численні проблеми та загрози економічній стабільності і соціальній безпеці країни.
Проблематика працевлаштування та зайнятості молоді давно є предметом дослідження вчених (економістів, демографів, психологів, соціологів), перебуває у фокусі уваги журналістів, представників державних установ та неурядових організацій.
Метою дослідження є розгляд проблеми, яка стосується зайнятості та працевлаштування молоді, її місця на ринку праці України, та визначення основних напрямів формування і регулювання механізмів цього ринку на основі ситуації в країні, що склалася сьогодні.
В умовах ринкових відносин перед суспільством виникає проблема соціальної незахищеності людей. Насамперед, ця проблема зачіпає інтереси молоді у силу її слабкої трудової і професійної підготовки. В останній час ситуація з молодіжною зайнятістю в Україні постійно загострюється. Власне через це, ми можемо задуматись наскільки притаманним атрибутом кризової економіки є молодіжне безробіття. Проте, незаперечним є той факт, що і у країнах з розвиненою економікою спостерігаються приклади надмірної поширеності молодіжного безробіття. Так, слід відзначити, що проблема молодіжного безробіття є природним, хоч вкрай негативним явищем [3].
Молодь – це окрема частина трудового ринку, вона розвивається не так, як увесь ринок, але залежить від нього. З одного боку, молодий вік сприяє високій мобільності у пошуках роботи, а з іншого, молоді не вистачає трудового і життєвого досвіду. Досить поширеною є думка, що проблема молодіжного безробіття скоріше є закономірним, аніж кризовим явищем, особливо в Україні, і остаточне подолання безробіття серед молоді обʼєктивно – неможливе. А от в якій формі та якими методами буде здійснюватися її вирішення і наскільки ефективним воно буде залежить, насамперед, від спеціалізованих державних структур, адже будь-яку державу повинно турбувати її майбутнє – молодь.
Ринок молодіжної праці можна умовно розділити на дві категорії: це молодь, яка ніде не навчається і намагається знайти роботу відразу після школи, і молодь, яка влаштовується на роботу після вищого навчального закладу. У розрізі цих двох категорій можна виділити ще одну групу – це молодь, яка намагається сполучити і навчання, і роботу, але у загальній масі таких дуже мало.
Розглянемо кожну з груп окремо з точки зору тих труднощів, з якими вони зіштовхуються під час пошуку роботи.
Перша група – здобувачі без освіти – здебільшого влаштовуються на некваліфіковану роботу, з досить невеликим рівнем заробітної плати і низькою перспективою подальшого карʼєрного росту (це залежить, зокрема, від особистісних якостей). Однак у цієї групи здобувачів є серйозні конкуренти – це більш дорослі некваліфіковані робітники і люди похилого віку. Тому дуже часто молодих працівників не хочуть брати на роботу через їхню некомпетентність і острах за їхню безвідповідальність.
Друга група молодих здобувачів – випускники ВНЗ і технікумів. Перед ними постає проблема знайти кваліфіковану роботу з гідною оплатою праці і з перспективою розвитку їхньої карʼєри. Однак, не таємниця, що в умовах ринкової економіки, вимоги роботодавця до свого майбутнього працівника підвищилися. На сьогодні до фахової освіти потрібно додати ще і досвід роботи, якого у випускників найчастіше немає. Тому багато випускників стикаються із серйозними труднощами при пошуку роботи зі спеціальності й у підсумку починають шукати будь-яку роботу.
Третя група – це молодь, яка поєднує і навчання і роботу. Тут, важливим аспектом, варто відмітити, що низький рівень стипендії не може влаштувати молоду людину повною мірою. Проте, поряд з цим існує ще ряд обʼєктивних чинників, які постають перед молодою людиною і спрямовують її на пошуки роботи [1].
Але сьогодні на заваді додаткового заробітку молоді, зокрема, студентів постають такі умови, де вимагають: стаж роботи за фахом не менш ніж 3 роки; знання іноземних мов; зайнятість на повний робочий день і т.д. Цього досить для того, щоб студент або будь-яка інша молода людина не змогли отримати роботу.
Аналізуючи ситуацію, що склалася, варто зазначити, що існує ряд причин, зміна яких спричинила б позитивні зрушення на ринку праці, а саме:
Таким чином, керівництво держави не зацікавлене у залученні до різного роду робіт молодих висококваліфікованих кадрів. Прагнучи влаштуватися на роботу, молодь самостійно веде пошуки роботи за допомогою державних та молодіжних центрів та бірж праці, кадрових агенцій, служб зайнятості, створених при вищих навчальних закладах, знайомих або родичів, започаткування свого власного бізнесу, але сьогодні у державі, ще не достатньо розроблено законодавчу базу, не реформовано цивільне, і підприємницьке законодавство, і не створено достатньо сприятливий податковий клімат для того, щоб молодь реалізувала своє право [3].
Проблема подолання молодіжного безробіття не є суто проблемою держави, адже багато чого залежить від самої молоді, її наполегливості та активності, характерних рис особистості, необхідних для повноцінного життя в ринкових умовах. До причин молодіжного безробіття відносять також зміну особистих пріоритетів молоді. Психологи стверджують, що у середовищі молодих людей, які розпочинають трудову діяльність, кількість карʼєристів становить 15%. Слово «карʼєристи» використовується нами у позитивному значенні і має відношення до тих людей, які націлені на максимально швидку реалізацію внутрішнього потенціалу своєї особистості та своїх професійних здібностей [2].
При аналізі соціологічних опитувань громадською організацією «Молодіжна альтернатива» визначили, що сучасні орієнтації випускників навчальних закладів, що формують їх поведінку на ринку праці, суперечливі. З одного боку, вони досить оптимістично ставляться до можливості працевлаштування в ринкових умовах переважно поза державним сектором економіки. З другого боку, їхня орієнтація на отримання високих і легких заробітків без відповідного трудового вкладу руйнує трудову етику і трудовий потенціал суспільства, створює ілюзію отримання високих доходів без належної професійної підготовки та сумлінного ставлення до праці.
Проблема зайнятості молоді є передусім проблемою осіб, які вперше шукають роботу і вступають у трудове життя. Підвищені вимоги до професіоналізму, компетентності, мобільності робочої сили загрожують безробіттям насамперед молоді, яка закінчила загальноосвітні школи. Однак отримання освіти та набуття професії також далеко не завжди дають старт у трудове життя.
У кожній країні молодь разом із жінками є найбільш вразливими категоріями громадян на внутрішньому ринку робочої сили. Тому для кожної держави завдання реального зменшення безробіття серед молоді є найприорітетнішим у соціальній сфері, поряд з розвʼязанням питань молодіжного будівництва, освіти, державної молодіжної політики, які є не менш важливими і потребують негайного вирішення.
Для підвищення ефективності працевлаштування молоді доцільно створити належні умови для реалізації соціальних гарантій молоді на ринку праці. Для цього потрібно впровадити основні напрями у сфері освіти і професійного навчання, спрямовані на всебічний розвиток молодої особи, виховання її моральних якостей, підвищення її освітнього рівня і забезпечення ринку праці якісною робочою силою.
Проведений аналіз громадською організацією «Молодіжна альтернатива» сучасних особливостей питання молодіжного безробіття дозволяє зробити висновок, що молодіжне безробіття має величезні негативні наслідки для суспільства, а саме призведе до зниження рівня життя населення, погіршення криміногенної ситуації, збільшення злочинного та тіньового сектору економіки, погіршення демографічної ситуації та зниження рівня освіченості і інтелектуального розвитку, що на етапі розбудови в Україні інформаційного суспільства є неприпустимим [5].
Молодіжне безробіття сьогодні є не лише проблемою України, а досягло рівня загальносвітової, й потребує негайного вирішення як в нас, так і в інших країнах. Тому, для його подолання потрібно вивчати як вдалий, так і негативний досвід інших країн, необхідно впроваджувати сумісні зусилля з боку урядів всіх країн та міжнародних організацій. Негативні наслідки такої складної ситуації на загальносвітовому молодіжному ринку праці за умови не вирішення ситуації в повному обсязі наразі важко передбачити [3].
Список використаних джерел:
http://www.nbuv.gov.ua/portal/