Аналіз і контроль доходів і видатків Спеціалізованої медико-санітарної частини №9 м. Жовті Води

43

Дніпропетровська обласна рада

Обласний комунальний вищий навчальний заклад

“Інститут підприємництва “Стратегія”

Кафедра “Облік та аудит”

Курсова робота

з дисципліни:

«Організація і методика аудиту»

Тема: «Аналіз і контроль доходів і видатків Спеціалізованої медико-санітарної частини №9 м. Жовті Води»

Виконала

студентка гр.У-08-51

Заєць В. В.

Перевірила:

д.е.н., проф.

Верхоглядова Н. І.

м. Жовті Води

2012 р.
ЗМІСТ

Вступ...............................................................................................................3

Розділ 1 Організація і проведення ревізій доходів і видатків бюджетних установ......................................................................................................................5

1.1 Суть та завдання ревізії доходів та видатків бюджетних установ.....5

1.2 Роль Державної контрольно-ревізійної служби в організації ревізій доходів та видатків бюджетних установ...............................................................7

1.3 Контроль за плануванням видатків на утримання бюджетних установ....................................................................................................................11

1.4.Оформлення та реалізація результатів контролю та ревізій.............12

Розділ 2 Організація і методика контролю доходів і видатків Спеціальної медико-санітарної частини №9 м. Жовті Води (СМСЧ №9).......19

2.1 Характеристика СМСЧ №9..................................................................19

2.2 Організація внутрішнього контролю в СМСЧ №9............................21

2.3 Організація перевірок Державної контрольно-ревізійної служби щодо контролю доходів і видатків в СМСЧ №9................................................25

2.4. Перевірка повноти використання отриманих асигнувань загального фонду СМСЧ №9...................................................................................................27

2.5. Перевірка вірності відображення в обліку доходів і видатків СМСЧ№9................................................................................................................28

Розділ 3. Аналіз доходів і видатків СМСЧ №9........................................35

3.1 Аналіз структури і динаміки доходів  СМСЧ №9 за 2008-2010 рр..35

3.2 Аналіз структури і динаміки видатків  СМСЧ №9 за 2008-2010 рр.39

3.3 Порівняння касових і фактичних видатків СМСЧ №9......................49

Висновки......................................................................................................53

Список використаної літератури...............................................................56

Додатки

ВСТУП

Бухгалтерський облік охоплює всі сторони економічної й господарської діяльності як усередині установ і організацій, що складаються на Державному бюджеті України, так і в їхніх взаєминах з іншими господарськими організаціями й з фінансово-кредитною системою.

Актуальність теми полягає в тому, що добре поставлений бухгалтерський облік дозволяє не тільки виявляти сховані резерви, виявляти порушення режиму економії, планової й фінансово-бюджетної дисципліни, але й попереджати й вчасно усувати можливі втрати й необґрунтовані витрати.

Роль бухгалтерського обліку в керуванні господарською діяльністю будь-якої бюджетної установи безсумнівний - облік забезпечує відбиття всіх операцій, пов'язаних з виконанням кошторису витрат по бюджеті, кошторисів по спеціальних засобах, і узагальнення даних обліку й звітності. Своєчасне, повне й достовірне відбиття на балансі установи всіх операцій дозволяє керівникові установи приймати обґрунтовані управлінські рішення, аналізувати роботу установи, здійснювати й контролювати цільова витрата засобів на основі затвердженого кошторису, виявляти незаконні витрати. Для виконання цих завдань і ведеться бухгалтерський облік і контроль: кредитів (асигнувань) і витрат бюджетних засобів; надходження й витрати засобів спеціального фонду; схоронності й ефективності використання запасів, основних засобів і інших цінностей; розрахунків з дебіторами й кредиторами.

Метою даної роботи є дослідження суцільного й безперервного відображення всіх операцій, пов'язаних з виконанням кошторису. Адже бухгалтерський облік дозволяє не тільки систематично зіставляти їх із планом (кошторисом), але й установлювати причини відхилень фактичних витрат від плану (кошторису), виявляти найбільш доцільні норми витрат і підвищувати рівень бюджетного й кошторисного планування в цілому. Чим точніше облік, тим вище якість планування.

Предметом дослідження в даній роботі виступає контроль доходів і видатків в бюджетній установі.

Об’єктом дослідження виступають доходи і видатки СМСЧ №9.

Завдання дослідження полягає в:

1.      Визначенні суті та завдання ревізії доходів і видатків

2.      Розкритті ролі Державної контрольно-ревізійної служби в організації ревізій доходів та видатків бюджетних установ

3.      Документальному оформленні та реалізації результатів контролю та ревізій.

4.      Дослідженні особливостей організація і методики контролю доходів і видатків

5.      Проведенні аналізу структури і динаміки доходів 

6.      Проведенні аналізу структури і динаміки видатків

7.      Порівнянні касових і фактичних видатків

Дослідження обраної теми було здійснено на базі СМСЧ №9 за 2008-2010 рр.

Робота складається з трьох розділів. Перший розділ носить суто теоретичний характер. Тут розглядаються особливості організації і проведення ревізій доході і видатків бюджетних установ.

Другий розділ стосується безпосередньо характеристики об’єкта дослідження, організація і методика контролю доходів і видатків установи.

Третій розділ присвячений аналізу структури і динаміки доходів і видатків СМСЧ №9 за 2008-2010 рр.

В роботі широко використовуються рисунки і таблиці. В процесі підготовки матеріалу використовувалась законодавча база України, вітчизняна література та періодичні видання.

РОЗДІЛ 1

ОРГАНІЗАЦІЯ І ПРОВЕДЕННЯ РЕВІЗІЙ ДОХОДІВ ТА ВИДАТКІВ БЮДЖЕТНИХ УСТАНОВ

1.1 Суть та завдання ревізії доходів та видатків бюджетних установ

Ефективність, раціональне та цільове використання бюджетних коштів на утримання організацій,  установ та закладів бюджетної сфери багато в чому залежить  від організації та якості проведення ревізій їх фінансово-господарської діяльності.

Ревізія – це різностороння перевірка діяльності  установи для встановлення законності, доцільності й ефективності дій.

Ревізія – це метод документального контролю за фінансово-господарською діяльністю установи, дотримання законодавства з фінансових питань, достовірністю обліку і звітності, спосіб документального викриття нестач, розтрат, привласнень та крадіжок коштів і матеріальних цінностей, попередження фінансових зловживань.

На відміну від інших форм контролю, ревізія має чіткий правовий статус, який закріплює межі її поширення, строки проведення, права і обов’язки посадових осіб, порядок оформлення і розгляду результатів. Ревізія є найбільш поширеною формою економічного контролю.

Основні причини необхідності контролю:

- низька свідомість окремих працівників стосовно ощадливості й збереження суспільної власності;

- не завжди ефективний попередній та поточний контроль з боку керівників, бухгалтерів установ;

- недоліки в доборі кадрів матеріально-відповідальних осіб, неякісна інвентаризація, недосконалість системи матеріальної відповідальності тощо.

Ревізії досліджують господарсько-фінансову діяльність установ з метою виявлення негативних явищ, їх ліквідації та уникнення в майбутньому. Ревізії активно впливають на виявлення причин безгосподарності, порушень законодавства та нормативних актів, сприяють відшкодуванню заподіяних державі збитків.

Основним завданням  при ревізії доходів та видатків бюджетних установ є перевірка:

- правильності планування видатків на утримання бюджетних установ та організацій;

- дотримання фінансової дисципліни;

- законності витрачання коштів згідно із затвердженим кошторисом  видатків та доходів у відповідності з кодами економічної класифікації видатків бюджету України ,затвердженої постановою КМУ від 28.02.2002 №228;

-   дотримання при складанні і виконанні бюджету законів, а також рішень місцевих органів влади;

-    відповідність розрахованих по бюджету сум доходів і видатків показникам економічного і соціального розвитку;

-    повноти обліку доходів і обґрунтованості видатків, передбачених по бюджету;

-    правильності виділення коштів з бюджету, відповідність їх цільовому призначенню, затвердженому бюджетом;

-    своєчасності фінансування передбачених бюджетом заходів;

-    правильності використання, а також збереження державних коштів;

-    правильності оформлення бюджетної документації;

-    правильності ведення бухгалтерського обліку виконання бюджету, оперативно-бухгалтерського обліку платежів по доходах, а також правильності складання звітності;

-    виконання фінансовим органом покладених на нього обов'язків по контролю за використанням коштів і дотриманням фінансової дисципліни, своєчасності розгляду періодичної і річної звітності по доходах, по виконанню кошторисів бюджетних установ і прийняття необхідних заходів по ліквідації виявлених порушень.

Контрольно-ревізійна служба в Україні має забезпечити суворий контроль за використанням бюджетних коштів та збереженням державного майна всіма підприємствами та установами ,незалежно від форм власності та відомчої належності й підпорядкованості.

1.2 Роль Державної контрольно-ревізійної служби в організації ревізій доходів та видатків бюджетних установ

Основний тягар організаційної роботи по здійсненню державного контролю в Україні припадає на органи Державної контрольно-ревізійної служби.

Державна контрольно-ревізійна служба складається з Головного контрольно-ревізійного управління України, управлінь у АР Крим, областях, містах Києві та Севастополі, контрольно-ревізійних підрозділів в районах, містах і районах у містах. У своїй діяльності керується Конституцією України, законом України ”Про Державно-контрольно ревізійну службу в Україні”, іншими законодавчими актами, указами Президента України та Кабінету міністрів, наказами Міністерства фінансів України та іншими нормативно-правовими документами.  

Ревізії проводяться на основі піврічних планів:

-    Головного контрольно-ревізійного управління, затверджених його колегією, з урахуванням пропозицій Міністерства фінансів України і Кабінету Міністрів України;

-    контрольно-ревізійних управлінь в Автономній республіці Крим, областях, м. Києві та Севастополі. затверджених Головним контрольно-ревізійним управлінням України;

-    контрольно-ревізійних відділів у районах, містах і районах у містах, затверджених  контрольно-ревізійними по Автономній республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

Об’єкти для ревізій включаються в плани контрольно-ревізійної роботи з урахуванням встановленої періодичності ревізій бюджетних установ, за поданням правоохоронних органів, зверненнями органів державної влади і власною ініціативою в межах чинного законодавства.

Державна контрольно-ревізійна служба координує свою діяльність з місцевими органами виконавчої влади, фінансовими органами, державною податковою службою, іншими контролюючими органами, органами прокуратури, внутрішніх справ, служби безпеки.

Чітка організація і ретельна підготовка до проведення ревізії доходів та видатків бюджетних установ забезпечує їх високу якість і своєчасність, для чого необхідно використовувати наукову методику ревізійного процесу.

Згідно з методикою ревізійний процес поділяється на відповідні етапи:

-    організація і підготовка до проведення ревізії;

-    проведення ревізії за допомогою відповідних методів і контрольно-ревізійних прийомів та процедур;

-    оформлення результатів ревізії;

-    прийняття рішень за результатами ревізій;

-    організація контролю виконання рішень за результатами ревізій.

Для здійснення ревізій призначається склад ревізійної групи, складається програма, в якій визначають мету, об’єкт і головні питання ревізій, вивчаються необхідні законодавчі та нормативні документи. За 10 днів до початку ревізії інформується керівник об’єкта ревізії. Строки ревізії, як правило, не повинні перевищувати 30 робочих днів. Планові ревізії бюджетних установ здійснюються не частіше одного  разу на рік.

Керівник ревізійної групи з відома керівництва знайомиться з умовами роботи та особливостями конкретного об’єкта контролю, станом справ по збереженню готівки, з організацією матеріальної відповідальності, дотриманням правил документального оформлення фінансово-господарських операцій, пов’язаних із надходженням та вибуттям грошових коштів, станом оперативного контролю за їх рухом, за дотриманням встановлених лімітів кошторису видатків та здійснює  інші дії щодо організації і створення умов для нормального проведення ревізії.

Члени ревізійної групи знайомляться з структурними підрозділами об’єкта контролю, вивчають матеріали попередньої ревізії та приступають до раптової інвентаризації каси.

На початковій стадії ревізії перевіряється виконання розроблених заходів за матеріалами попередньої ревізії, ознайомлюються зі змістом наказів, розпоряджень, що стосуються питань ревізії. Крім того, ознайомлюються з матеріалами та актами перевірок, проведених в ревізійному періоді працівниками інших контролюючих служб.

За змістом ревізії поділяються на фактичні та документальні.

В ході фактичної ревізії перевіряється вся сукупність сторін фінансової діяльності об’єкту перевірки. Ревізори організовують: інвентаризацію товарно-матеріальних  цінностей; підраховують і переміряють товарно-матеріальні цінності, перевіряють наявність грошових коштів, цінних паперів, документи тощо.

Документальні ревізії включають в себе лише перевірку різних фінансових документів, а саме змісту операцій і процесів пов’язаних з грошовими коштами та видатками установи на основі первинних документів. Документальна перевірка проводиться суцільним або вибірковим способом. При суцільному способі перевіряється зміст здійснених операцій за весь ревізійний період, оформлених відповідними документами та відображених у бухгалтерських регістрах і звітності. При вибірковій перевірці окремих напрямів діяльності об’єкта вивчається частина документів за ревізійний період (квартал, півріччя).

Найбільш раціональним і ефективним є систематизований спосіб перевірки змісту фінансово-господарських операцій, при якому перевірка ведеться по однорідних операціях незалежно від часу їх здійснення, що дає можливість вивчити взаємозв’язок окремих операцій за різні періоди часу і підвищує  якість та глибину перевірки.

По змісту фінансово-господарських операцій, які відображені в  документах, встановлюється їх законність та доцільність. Фінансово-господарська операція вважається законною, якщо її зміст не суперечить діючому законодавству. Ретельно вивчаються незаконні та недоцільні операції, виявляється, хто і за чиїм розпорядженням здійснював такі операції, визначається розмір нанесених збитків або ступінь порушень діючої нормативно-правової бази.

При проведенні ревізій доходів та видатків бюджетних установ  особливо ретельному вивченню підлягають:

-    правильність складання і виконання єдиного кошторису доходів і видатків;

-    законність і обґрунтованість передбачених у кошторисі видатків;

-    правильність списання на витрати грошових коштів і матеріальних цінностей по кожній зі статей кошторису, наявність належно оформлених бухгалтерських документів;

-    під час проведення ревізії проводиться вибіркова інвентаризація продуктів, устаткування, обладнання та інвентарю;

-    цільове використання коштів, одержаних із бюджету;

-    законність формування та правильність використання спеціальних коштів;

-    стан бухгалтерського обліку і звітності, їх достовірність.

Важливим етапом ревізії фінансово-господарських операцій є перевірка реальності їх відображення в регістрах бухгалтерського обліку за рахунок перекручень бухгалтерської кореспонденції.

Під час проведення ревізії бюджетних установ обов’язково проводяться зустрічні перевірки. Зустрічні перевірки – один з методів документального підтвердження в установі, що мали договірні взаємовідносини з об’єктом контролю, на прохання  контрольного чи правоохоронного органу виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювались між ними, для з’ясування їх реальності (повноти відображення в обліку об’єкта контролю).

Виявлені при ревізії фінансово-господарської діяльності бюджетних установ  факти зловживань, незаконного використання коштів та інших порушень нормативно-правової бази повинні бути підтверджені відповідними документами: довідками, документами, проміжними актами, поясненнями винних осіб. Матеріали  ревізії групуються і систематизуються по відповідних розділах і викладаються в акті ревізії відповідно до затвердженої програми.

Використання всієї сукупності видів, форм і методів контролю має надзвичайно важливе значення для ефективного функціонування системи фінансового контролю, що є важливим з погляду запобігання  втрати контролю в бюджетній сфері.

1.3 Контроль за плануванням видатків на утримання бюджетних установ
 

Основним плановим документом, який надає повноваження бюджетній установі щодо отримання доходів і здійснення видатків, визначає  обсяг і спрямування коштів на виконання бюджетною установою своїх функцій та досягнення цілей, визначених на рік відповідно до бюджетних призначень є кошторис доходів та видатків.

Витрати на утримання бюджетних установ і організацій  по єдиному кошторису доходів та видатків  визначаються у відповідності з лімітом коштів, виділених органом управління  (головним розпорядником  бюджетних коштів), якому вони підпорядковані.

При визначенні витрат використовують матеріальні та грошові норми у відповідності з постановою “Про затвердження порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ”, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 №228.

При перевірці правильності планування видатків на утримання бюджетних установ перевіряють достовірність показників річних звітів про виконання планів по сітці, штатах і контингентах, використовуючи пояснюючі записки до звіту, матеріали камеральних перевірок цих звітів, а також даних бухгалтерського, оперативного та статистичного обліку.

Необхідно проводити аналіз виробничих показників бюджетних установ, оскільки вони покладені в основу  розрахунків у відповідних кодах видатків кошторису; обґрунтованості планування витрат на утримання бюджетних установ в розрізі кожного коду видатків кошторису. При цьому необхідно впевнитись в обґрунтованості розрахункових показників, на основі яких визначено видатки по відповідних кодах, необхідність та доцільність включених до кошторису видатків, а також дотримання чинного законодавства, встановлених норм витрат і фактичну забезпеченість бюджетної установи обладнанням, інвентарем і матеріалами. При плануванні господарських видатків і видатків на капітальний ремонт враховують технічний стан використовуваних приміщень, їх територіальне розміщення і інші особливості установи.

1.4 Оформлення та реалізація результатів контролю та ревізій

Результати перевірки оформляються довідкою, але у всіх випадках виявлення порушень чинних законодавчих нормативно-правових актів, зловживань, приписок, серйозних недоліків у веденні обліку  і звітності  тощо – за результатами складається акт, а не довідка.

По закінченню ревізії фінансово-господарської діяльності бюджетної установи наслідки її оформляються відповідним актом – двостороннім документом, в якому мають бути об’єктивно відображені  наслідки ревізії на основі перевірених фактів, підтверджених відповідними документами. Проводиться групування та систематизація виявлених порушень і недоліків у відповідних розділах акта. Акт повинен бути викладений з дотриманням об’єктивності, чіткості та вичерпності опису виявлених фактів та даних.

В акті ревізії відображають загальну характеристику виконання кошторису доходів та видатків, виявлені факти порушення діючого законодавства нашої держави, постанов Уряду, указів Президента, наказів Міністерства охорони здоров’я, вказівок Міністерства фінансів, а також нормативних актів інших міністерств і відомств, які регулюють фінансово-господарську дисципліну в бюджетній системі, з чіткою їх назвою та пунктів, статей чи розділів, які порушені.

Також відображаються факти безгосподарності, нестач, крадіжок і привласнення грошових коштів та майна, розмір нанесеного збитку та інше, наслідки допущених порушень та зловживань, прізвища посадових осіб, з вини яких це сталося.

По мірі виявлення порушень фінансово-господарської дисципліни і недоліків, зловживань інформується про це в ході ревізій керівник ревізованого об’єкта для прийняття відповідних заходів з метою їх усунення до закінчення ревізії.

Факти порушення фінансової дисципліни та зловживань викладаються на підставі перевірених даних, які підтверджуються оригіналами документів бюджетної установи, яка ревізується.

Не допускається включення до акта ревізії різних висновків, пропозицій та не підтверджених документами даних про фінансово-господарську діяльність установи, де проводиться ревізія, а також даних із слідчих матеріалів та посилань на свідчення посадових осіб, які вони дали перед слідчими органами.

Обов’язково в акті ревізії необхідно зазначити за який період і яким способом (суцільним, вибірковим) ,які фінансові і господарські операції та документи перевірені.

Акт ревізії фінансово-господарської операції підписується керівником ревізійної групи, керівником  та головним бухгалтером  об’єкту, що ревізується, а вразі потреби – колишнім керівником та головним бухгалтером, у період роботи яких мали місце виявлені порушення та зловживання.

Акт реєструється в контрольно-ревізійному підрозділі, як правило, відразу після складання, і його другий примірник надається керівнику перевіреного об’єкта для ознайомлення й підписання під розписку на першому примірнику акта із зазначенням дати передачі, але не пізніше наступного робочого дня з дати завершення ревізії, що визначена у довідці. Якщо ревізія проводилась за межами населеного пункту, в якому знаходиться контрольно-ревізійний підрозділ, то реєстрація акта здійснюється в день повернення керівника ревізійної групи з відрядження.

При наявності заперечень та зауважень по фактах порушень чи зловживань, викладених у акті ревізії, керівник, головний бухгалтер чи інші особи, які підписують акт, роблять про це запис перед своїми підписами, і не пізніше ніж через 5 днів з моменту підписання, подають з цього приводу письмові пояснення або заперечення.

Після підписання акта ревізії із зауваженнями ревізуючі при потребі невідкладно беруть додаткові пояснення від посадових осіб, причетних до виявлених ревізією порушень чи зловживань. Правильність обґрунтувань, фактів, викладених у пояснення посадових осіб, ревізуючі повинні ретельно перевірити і в 15-денний строк дати до них письмовий висновок, який необхідно затвердити керівником контрольно-ревізійного підрозділу, що призначав ревізію.

При відмові посадових осіб від ознайомлення та підписання акта ревізії фінансово-господарської діяльності складається акт про відмову за підписами перевіряючих в день передачі акта на ознайомлення та підписання. Водночас акт ревізії направляється керівнику об’єкта контролю для ознайомлення за місцезнаходження установи рекомендованим листом. Одразу ж після направлення акта поштою контрольно-ревізійний підрозділ має право здійснити належні заходи щодо реалізації матеріалів ревізії з обов’язковим зазначенням у супровідних листах на адресу органів влади, господарського управління чи правоохоронних органів факту відмови від ознайомлення з актом і від його підписання.

Про наслідки ревізії інформуються вищестоящі органи управління (за підпорядкованістю), відповідні органи державної влади, а в необхідних випадках матеріали ревізії невідкладно передаються у відповідності з діючими вимогами правоохоронним органам.

У тих випадках коли по виявлених фактах необхідно вжити термінових заходів щодо усунення порушень або притягнення до відповідальності осіб, які винні у зловживаннях, у період ревізії, не чекаючи її закінчення, складається проміжний акт, від посадових осіб вимагаються необхідні пояснення. Ці матеріали невідкладно надсилаються правоохоронним органам для відповідного реагування.

Реалізація матеріалів ревізій  здійснюється на підставі Закону України ”Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні” та Порядку проведення інспектування Державною фінансовою інспекцією, її територіальними органами.

Відповідно до ст.15 Закону України “Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні” після закінчення ревізії та підписання акта керівник ревізійної групи готує обов’язкові вимоги на ім’я керівника бюджетної установи, що ревізувалася, за підписом керівника ревізійного органу щодо усунення виявлених порушень та зловживань та вимоги вжиття заходів в установленому законодавством порядку, заходів щодо повного відшкодування виявлених збитків і притягнення винних осіб до дисциплінарної та матеріальної відповідальності.

При виявлені істотних порушень фінансової дисципліни, розкрадання грошей, інших зловживань матеріали ревізії передаються слідчим органам і одночасно ставиться питання перед керівництвом об’єкта, що ревізувався, або керівництвом вищого органу питання щодо звільнення з посад винних у цьому осіб.

Згідно порядку проведення інспектування Державною фінансовою інспекцією, її територіальними органами матеріали ревізій, які передаються до слідчих органів, повинні містити: лист, в якому має бути викладено, в чому полягає суть порушень, зловживань, які закони порушено, розмір заподіяних збитків, названі винні особи;перший примірник акта ревізії; оригінали документів або їх копії, які підтверджують факти виявлених зловживань, якщо рішення про вилучення оригіналів документів  після закінчення ревізії не прийняті правоохоронними органами;пояснення осіб, діяльність яких перевірена, а також інших осіб, які мають значення для перевірки обставин скоєння зловживань; висновки ревізуючих за поясненнями службових осіб при наявності їх заперечень до акту.

При цьому у справах контрольно-ревізійного підрозділу залишається другий та третій примірник акта ревізії, копії пояснень посадових осіб перевіреної установи щодо виявлених порушень і зловживань, копії основних документів, які це підтверджують.

При вилученні документів у зв’язку з їх підробкою або виявленими зловживаннями працівник Державної контрольно-ревізійної служби зобов’язаний негайно повідомити про це правоохоронні органи. Вилучені документи зберігаються до закінчення ревізії, після чого вони повертаються супровідним листом відповідній бюджетній установі, якщо правоохоронними органами не прийнято іншого рішення  про вилучення цих документів.

За наслідками проведених ревізій у межах наданих прав  контрольно-ревізійні  підрозділи оформляють рішення про накладання адміністративних стягнень у відповідності з Інструкцією “Про порядок стягнення коштів та застосування фінансових санкцій органами Державної контрольно-ревізійної служби”, затвердженої наказом Головного контрольно-ревізійного управління України від 03.07.98р. № 130.

У разі потреби матеріали ревізій виносяться на обговорення в колективі  перевіреної бюджетної установи та оприлюднюються у засобах масової інформації.

Матеріали кожної ревізії після її закінчення приймаються від ревізуючих і розглядаються керівництвом відповідного підрозділу Державної контрольно-ревізійної служби, що призначив ревізію. В разі необхідності внаслідок неякісного проведення ревізії чи з інших причин може бути призначена додаткова чи повторна  ревізія. Про розгляд чи прийняття матеріалів ревізії робиться відповідний запис на останній сторінці акта або на окремому аркуші із зазначенням дати розгляду та терміну виконання рекомендацій посадової особи органу контрольно-ревізійної служби, яка приймала матеріали ревізії.

Після усунення недоліків, виконання рекомендацій, проведення додаткової та повторної ревізії робиться остаточний висновок щодо можливості прийняття матеріалів ревізії, про що робиться позначка на останній сторінці акта: ”Акт ревізії прийнято”, дата, підпис.

Не пізніше ніж через один місяць після закінчення  ревізії установи подають до контрольно-ревізійного підрозділу інформацію про стан усунення виявлених порушень. Достовірність цієї інформації перевіряється одним із членів ревізійної бригади.

Органи Державної контрольно-ревізійної служби:

-    здійснюють контроль щодо усунення виявлених порушень та недоліків, за виконанням своїх вимог, відшкодуванням збитків;

-    ведуть облік ревізій (перевірок) та їх результатів, складають та подають у вищі органи звітність про свою роботу за встановленими формами у визначені терміни;

-    систематично вивчають та узагальнюють матеріали ревізій (перевірок) на підставі цього вносять у відповідні державні органи пропозиції щодо перегляду чинних законів, положень, інструкцій, поліпшення системи контролю за дотриманням фінансової дисципліни, поліпшення стану роботи відомчого контролю;

-    готують і розповсюджують у своїй системі оглядові або інформаційні листи по обміну досвідом у роботі.

Розділ 2

Організація і методика контролю доходів і видатків Спеціальної медико-санітарної частини №9 м. Жовті Води

2.1 Характеристика СМСЧ №9

Спеціалізована медико-санітарна частина №9 (далі – СМСЧ №9), заснована 7 грудня 1951 року, заклад вищої акредитаційної категорії, єдиний у місті Жовті Води, який обслуговує 53 тис. населення, серед них 8100 дітей, підпорядкований Міністерству охорони здоров'я України.

СМСЧ №9 – сучасний багатопрофільний лікувально-профілактичний заклад. До його структури входять:

1. Амбулаторно-поліклінічні відділення:

1.1. Поліклініка для дорослих на 1170 відвідувань за зміну, яка включає в себе:

-         кабінет медоглядів;

-         терапевтичне, хірургічне та стоматологічні  відділення;

-         жіночу консультацію на 300 відвідувань за зміну;

-         денний стаціонар на 80 ліжок;

-         вузьких фахівців.

1.2. Дитяча поліклініка на 288 відвідувань за зміну, яка має у своєму підпорядкування:

-         педіатричне відділення;

-         кабінет здорової дитини;

-         кабінет щеплень;

-         вузьких фахівців;

-         дитячу молочну кухню.

2. Стаціонар на 385 ліжок

3. Допоміжні відділення, якому підпорядковуються

-         клініко-діагностична лабораторія;

-         патолого-анатомічне відділення;

-         фізіотерапевтичне відділення;

-         відділення трансфузіології;

-         рентген відділення;

-         кабінет функціональної діагностики;

-         кабінет ультразвукової діагностики;

-         ендоскопічний кабінет.

Більш повна структура СМСЧ №9 наведена в додатку А.

СМСЧ №9 є бюджетною установою з дня його реєстрації і здійснює свою діяльність згідно діючого законодавства України і статуту.

Власного майна установа не має, так як все її майно перебуває у державній власності – це необоротні та оборотні активи на загальну суму 17 409 334,97 грн. на перше січня 2011р. Установа має самостійний баланс, рахунки в казначействі.

Розглядаючи Баланс установи більш докладніше можна сказати, що установа зовсім не має нематеріальних активів, що є досить негативним фактором, має  основних засобів на суму 15 030 696 грн., інших необоротних нематеріальних активів на суму 791 919 грн.

Найбільшу питому вагу в частині оборотних активів займають матеріали і продукти харчування – 1 209 970,18 грн., це легко пояснити специфікою діяльності установи. Також значну частину займають малоцінні та швидкозношувані предмети – 299 230,12 грн.

Установа має незначну дебіторську заборгованість на кінець 2010 року в сумі 4 609,21грн. та кредиторську – 5 753,89 грн.

Результат виконання кошторису за загальним фондом становить 672 191,04 грн. та за спеціальним фондом 69 874,63 грн.

Більш повна картина відображена в Балансі СМСЧ №9. (див. додаток Б)

Пріоритетними напрямами в роботі закладу є:

-         охорона здоров'я матері і дитини;

-         профілактика, діагностика і лікування серцево-судинних захворювань;

-         профілактика, діагностика і лікування судинно-мозкових захворювань;

-         боротьба з епідемією туберкульозу та СНІДу;

-         поліпшення кадрової ситуації.

2.2 Організація внутрішнього контролю в СМСЧ №9

Метою і завданням внутрішнього контролю є вивчення бухгалтерської й фінансової інформації з окремих статей витрат, залишків на бухгалтерських рахунках, також аналіз системи обліку. Організація внутрішнього контролю в СМСЧ №9 включає: інвентаризацію, санкціонування господарських операцій, розподіл прав і обов'язків, обмеження доступу до активів і контроль за документуванням господарських операцій і інші процедури контролю, які здійснюються, як правило, головним бухгалтером.

Проведення інвентаризації є обов'язковим перед складанням річної звітності але не раніше 1 жовтня. Обов'язковим є проведення інвентаризації при зміні матеріально-відповідальних осіб, при пожежі, стихійному лиху, при ліквідації підприємства, при встановленні фактів крадіжок, по приписанню слідчих органів.

Організація і проведення інвентаризації в СМСЧ №9 проводиться у такий спосіб. У СМСЧ №9 розпорядженням керівника щорічно створюється постійно діюча інвентаризаційна комісія. Головою інвентаризаційної комісії є профорг. Членом інвентаризаційної комісії є бухгалтер по обліку активів, та 2 медичні сестри. Особи, відповідальні за зберігання цінностей, дають в описі розписки про те, що до початку інвентаризації всі прибуткові й видаткові документи на цінності здані в бухгалтерію, що всі цінності, що надійшли під їхню відповідальність, оприбутковані, а ті, які вибули, списані на витрату. Такої ж розписки дають особи, які мають кошти на придбання (отримані в підзвіт) або доручення на одержання цінностей. Наявність цінностей при інвентаризації встановлюється шляхом обов'язкового підрахунку, зважування, обмірювання. Інвентаризація фактичних залишків проводиться в присутності матеріально відповідальних осіб установи. Забороняється проводити інвентаризацію в неповному складі інвентаризаційної комісії й заносити в опис дані про залишки цінностей зі слів матеріально відповідальних осіб або за даними обліку без перевірки їхньої фактичної наявності.

Інвентаризація оформляється інвентаризаційними описами (див. додатки В, Г ). В інвентаризаційному описі найменування цінностей і їхня кількість представляються по номенклатурі й в одиницях виміру, прийнятих в обліку.

На кожній сторінці інвентаризаційного опису вказуються прописом число порядкових номерів цінностей і загальна кількість у натуральних вимірах всіх цінностей, записаних на цій сторінці, незалежно від того, у яких одиницях виміру (штуках, метрах, кілограмах і т.п. ) вони відбиті. У цих документах ніяких помарок і підчищень не допускається. Виправлення помилок повинне робитися у всіх екземплярах описів шляхом закреслювання неправильних записів і написання зверху правильних; всі виправлення підписуються всіма членами інвентаризаційної комісії й матеріально відповідальними особами.

Інвентаризаційні описи підписуються всіма членами інвентаризаційної комісії й матеріально відповідальними особами. При цьому матеріально відповідальні особи дають розписку, у якій підтверджується, що перевірка цінностей відбулася в їхній присутності, що вони не мають до членів комісії ніяких претензій і що вони приймають на відповідальне зберігання перераховані в описі цінності.

Для визначення результатів інвентаризації складається протокол інвентаризаційної комісії, що повинен бути розглянутий і затверджений керівником СМСЧ №9 в 5-денний строк. Затверджені результати інвентаризації відбиваються в бухгалтерському обліку СМСЧ №9 в тім місяці, у якому завершена інвентаризація. Згідно проведеного аналізу інвентаризаційних відомостей за 2010 р., недостач і надлишків у СМСЧ №9 не встановлено. (див. додатки В, Г )

Санкціонування – це дозвіл на здійснення господарської операції, що є обов'язковим реквізитом первинних документів. Санкція реалізується через підпис керівника, або іншою посадовою особою документів, і через видання розпоряджень. Відсутність санкцій або підпис документів "заднім числом" приводить до ймовірності порушень і зловживань. У СМСЧ №9 право санкціонування ("накладення візи") документів надано одній людині – керівнику СМСЧ №9.

Під час розподілу прав, обов'язків і відповідальності між обліковими працівниками в СМСЧ №9 враховані такі правила:

1.Розподіл відповідальності між різними особами за виконання господарської операції, її документування й зберігання активів, що надійшли від операції. Наприклад: при безоплатному оприбуткуванні основних засобів акт оприбуткування оформляє комісія. На підставі акту бухгалтер робить запис в інвентарну картку й у бухгалтерські документи, а матеріально-відповідальна особа приймає основний засіб в експлуатацію.

2.Розподіл обов'язків під час ведення облікових регістрів і складання звітності.

3.Право працівників на підпис документів визначається керівником СМСЧ №9 й оформляється розпорядженням.

4.Відповідальність за своєчасне і якісне складання документів, передачу їх у встановлений термін для відображення в обліку, за вірогідність даних, які наведені в документах, несуть особи, які склали й підписали ці документи.

Кожному працівникові СМСЧ №9 затверджена посадова інструкція, у якій оговорені обов'язки, права й відповідальність працівника.

Обмеження доступу до активів установи реалізується двома шляхами:

1.Складання договорів про матеріальну відповідальність.

2.Затвердження переліку осіб, які мають право давати дозвіл (підписувати первинні документи) на здійснення господарських операцій, пов'язаних з відпусткою коштів , товарно-матеріальних цінностей і іншого майна. Кількість таких осіб обмежено. У СМСЧ №9 право підпису фінансових документів надано 2 особам: керівнику установи, головному бухгалтеру.

Суцільне документування господарських операцій забезпечує наявність доказів їхнього здійснення. Наприклад, наявність у документі обов'язкових реквізитів: назви документа; код форми; дати й місця складання; зміст господарської операції; одиниці виміру; підпис особи, що здійснила операцію й склала документ, а також відсутність підчищень, необумовлених витрат, наявність прочеркувань вільних рядків та інше.

До інших прийомів контролю відносять процедури контролю, які здійснюються обліковими працівниками й посадовими особами, а саме: формальна перевірка, перевірка за змістом документів при їхньому одержанні однією людиною від іншого, звірення записів в обліку з даними обліку дебіторів і кредиторів і ін.

У СМСЧ №9 внутрішній контроль здійснюється керівником і головним бухгалтером постійно й спрямований на жорсткість контролю за зберіганням й раціональним використанням матеріальних і фінансових ресурсів.

Наприклад, безперервний контроль за виконанням кошторисів в установі здійснюється керівником (у частині затвердження фінансових документів, наприклад, затвердженням розрахунково-платіжної відомості), бухгалтерією (у частині дотримання витрат цільовому призначенню, плановим асигнуванням і залишкам на реєстраційному рахунку) і т.д. Щомісяця, наприкінці звітного періоду, під час підписання бухгалтерської документації, що стосується витрат бюджетних коштів, перевіряються практично всі документи за звітний період.

Головний бухгалтер на початку року складає план документальних перевірок. Згідно цього плану два рази в рік, ретельно перевіряється вся документація СМСЧ №9.

Після проведення перевірки складається акт, у якому відбиваються результати проведеної перевірки, перелік виявлених порушень і їхніх причин.

Переглядаючи акти проведених перевірок, грубих порушень при веденні бухгалтерського обліку виявлено не було.

2.3 Організація перевірок Державної контрольно-ревізійної служби щодо контролю доходів і видатків в СМСЧ №9

Методика контролю доходів і витрат СМСЧ №9 містить у собі контроль наступних господарських операцій:

-    виконання кошторисів доходів і витрат;

-    касові операції, облік бланків суворої звітності;

-    операції на казначейських і банківських рахунках;

-    використання засобів на виплату заробітної плати;

-    складання штатних розписів;

-    нарахування заробітної плати, відпускних, посібників, виплати премій, по тимчасовій непрацездатності;

-    нарахування й виплата посібників і компенсацій пільгової категорії громадян;

-    розрахунки з підзвітними особами;

-    використання засобів на придбання матеріальних цінностей, зберігання матеріальних цінностей, правильність ведення обліку, обґрунтованість списання матеріальних цінностей;

-    використання коштів на проведення капітальних ремонтів;

-    стан розрахункової дисципліни;

-    здача в оренду приміщень, устаткування;

-    використання коштів на утримання автотранспорту;

-    стан бухгалтерського обліку й звітності.

Зовнішній контроль у СМСЧ №9 здійснюється контрольно-ревізійним відділом м. Жовті Води. СМСЧ №9 є неприбутковою установою. У зв'язку із цим контроль по загальноприйнятих податках і зборах (ПДВ, акцизний податок, податок на прибуток, єдиний податок) не здійснюється, тому що цих відрахувань установа не здійснює.

Методика проведення зовнішнього контролю господарської діяльності заснована на перевірці й оцінці адекватності, ефективності й достатності застосування механізмів системи внутрішнього контролю, стану управління ризиками, повноти, своєчасності й вірогідності звітності.

Методика проведення зовнішнього контролю може бути представлена в такий спосіб:

-    перевірка попередження недоліків і порушень у ході виконання функцій, покладених на СМСЧ №9;

-    кількісна і якісна оцінка стану економічних, організаційних, інформаційних і інших характеристик роботи установи;

-    перевірка стану дотримання вимог Бюджетного кодексу України, Законів України, Указів Президента України, постанов і декретів Уряду України, наказів, вказівок Мінфіну України, Державної казначейської служби України,  керування коштами спеціального й загального фондів установи; здійснення витрат установи, складання звітності;

-    перевірка виконання кошторисів доходів і витрат СМСЧ №9.

Слід зазначити, що в СМСЧ №9 в жовтні 2010р. була здійснена планова виїзна ревізія контрольно-ревізійним відділом у м. Жовті Води за період з 01.10.2007р. по 01.09.2010р. Результати ревізії фінансово-господарської діяльності в установі оформлені довідкою, що свідчить про високий професіоналізм працівників СМСЧ №9.

Справа в тому, що, якщо в результаті перевірки не виявлено порушень чинного законодавства, результати ревізії оформляються довідкою; якщо порушення мали місце - результати оформляються актом перевірки й на винних осіб накладаються штрафи.

2.4 Перевірка повноти використання отриманих асигнувань загального фонду СМСЧ №9

Одним із показників ефективного функціонування бюджетної установи є повнота використання виділених їй бюджетних асигнувань. При проведенні перевірки контролюючими органами досліджується дотримання установою своєчасності та повноти використання отриманих бюджетних коштів та встановлення причин невідповідності сум отриманих доходів здійснених видатків.

Для перевірки використаємо дані звіту про надходження та використання коштів загального фонду за 2008-2010 рр. (див. додаток Д).

Перевірку повноти використання отриманих доходів загального фонду СМСЧ №9 наведено в таблиці 2.1

Таблиця 2.1

Перевірка повноти використання отриманих асигнувань загального фонду СМСЧ №9 за 2008-2010 рр.

Дані таблиці 2.1   свідчать про те, що СМСЧ №9 на протязі аналізованого періоду всі асигнування загального фонду використала в повному обсязі  та без порушень строків їх використання.

2.5 Перевірка вірності відображення в обліку доходів і видатків СМСЧ №9

Перед проведення перевірки контролюючим органом складається план контрольних заходів. Метою планування контрольних заходів суб’єктами державного фінансового контролю є:

-    забезпечення оптимальної концепції трудових, фінансових та матеріальних ресурсів суб’єктів державного фінансового контролю при реалізації визначених напрямків контролю;

-    усунення паралелізму та дублювання в роботі суб’єктів державного фінансового контролю шляхом забезпечення належного виконання вимог законодавства щодо державної регуляторної політики;

План контрольних заходів суб’єктів державного фінансового контролю повинен включати:

-    тему контрольного заходу;

-    назву суб’єкта господарювання, який підлягає контролю та місце його розташування;

-    термін закінчення контрольного заходу;

-    період, який підлягає контролю;

-    перелік суб’єктів державного фінансового контролю, які будуть спільно проводити контрольні заходи (за їх погодженням).

Належне виконання контрольних заходів суб’єктами державного фінансового контролю забезпечується завдяки повному дотриманню норм законодавства та відповідної компетенції посадових осіб суб’єктів державного фінансового контролю.

Підготовка до контрольних заходів повинна розпочинатись з набуттям службовими особами суб’єктів державного фінансового контролю права на виконання контрольних заходів у суб’єкта господарювання в плановому або позаплановому порядку.

Безпосередньому виконанню контрольних заходів передує документальна перевірка службових осіб суб’єкта державного фінансового контролю, яка включає:

-    вивчення нормативно-правової бази, що регламентує діяльність суб’єкта господарювання, збір інформації у відповідних фінансових органах та органах Державного казначейства України про обсяги і напрями бюджетного фінансування тощо;

-    складання програми контрольного заходу, яка забезпечує повне розкриття теми контролю та її затвердження у встановленому суб’єктом державного фінансового контролю порядку;

-    у встановлених законодавством випадках та у відповідності до визначеного порядку – інформування керівництва суб’єкта господарювання про намір проведення контрольних заходів;

Контролюючими органами проводяться перевірки щодо вірності та обґрунтованості включення доходів та видатків до кошторису, вірність відображення господарських операцій на рахунках бухгалтерського обліку, цільового використання отриманих асигнувань, повноти використання фінансування тощо.

На основі даних про здійснені господарські операції СМСЧ №9 за грудень 2010 р. (див. дод. Е-Т) проведемо перевірку вірності складання бухгалтерських проведень щодо відображення доходів і видатків установи, результати якої відображені в табл. 2.2

Таблиця 2.2

Перевірка вірності відображення в обліку доходів та видатків в    СМСЧ №9 за грудень 2010 р.

Згідно даних таблиці 2.2 можна зробити висновок, що облік доходів та видатків в СМСЧ №9 ведеться методологічно вірно, при чому розбіжностей між сумами отриманих доходів та здійснених видатків, відображеними в первинних документах за даними перевірки не виявлено.

Розділ 3

Аналіз доходів і видатків Спеціальної медико-санітарної частині №9 м. Жовті Води

3.1 Аналіз структури і динаміки доходів  СМСЧ за 2008-2010рр.

Згідно із Бюджетним кодексом України, доходи бюджету й бюджетних установ поділяють на доходи загального фонду та доходи спеціального фонду. Розподіл бюджету на загальний і спеціальний фонди визначається Законом «Про Державний бюджет України». Доходи загального фонду поділяють на доходи, отримані із загального фонду державного бюджету та з місцевих бюджетів, значна частина яких залишається в загальній структурі доходів бюджетних установ і спрямовується на виконання бюджетними установами своїх основних функцій.

Надалі розглянемо динаміку та структуру доходів загального та спеціального фонду. Для цього використаємо дані звіту про надходження і використання коштів, отриманих як плата за послуги, що надаються бюджетними установами та звіту про надходження та використання коштів загального фонду за 2008-2010 рр. (див. додатки Д, У ).

Аналіз динаміки та структури надходжень коштів відобразимо в  таблиці  3.1 та таблиці 3.2. відповідно.

43

                            Таблиця 3.1

Аналіз динаміки та структури доходів СМСЧ №9 за 2008-2010 рр.

43

Так, аналізуючи дані  таблиці 3.1. видно, що з кожним роком доходи СМСЧ №9 збільшуються – в 2010 році порівняно з 2008 роком доходи збільшились  на 7804104,08 грн. (68,43%) та порівняно з 2009 роком – на 5.291.115,74 грн. (38,02%). На це значно вплинуло збільшення надходжень коштів із загального бюджету та незначною мірою – надходження коштів із спеціального фонду бюджету.

Отже, надходження коштів із загального фонду в 2010 р. збільшилось на 5216070,55 грн. (39,23%) та на 7746208,55 грн. (71,96%) порівняно з  2009 та 2008 роком відповідно.

Аналізуючи більш детально надходження коштів із спеціального фонду, варто зазначити, що кошти, які надходять як плата за послуги в 2010 році становили 599395,76 грн., що на 2856,31 грн. (0,48 %) більше, ніж в  2009 р. та на 677,68 грн. (0,11%) менше, ніж в 2008 р.

Кошти від господарської діяльності СМСЧ №9 отримала лише в 2010 році в розмірі 67414,28 грн.

Плата за оренду майна в 2010 році була отримана в розмірі 31193,37грн., що на 4774,60 грн. (18,07%) більше, ніж в 2009 р. та на 8841,07  грн. (22,08%)  менше, ніж в 2008.

Аналізуючи структуру доходів СМСЧ №9 за 2008-2010 р., можна сказати, що основну питому вагу в структурі доходів СМСЧ №9 займають надходження із загального фонду бюджету і  дана тенденція спостерігається протягом всього аналізованого періоду. Так, у 2010 році питома вага коштів загального фонду в загальній структурі становила 96,37%, що на 0,84% більше ніж у 2009 році та на 1,98% більше, ніж у 2008 році.

Питома вага коштів спеціального фонду в загальній структурі доходів становила 3,63% в 2010 році, що в порівнянні з 2008 роком на 1,98% менше та в порівнянні з 2009 роком на 0,84%.

Розглядаючи більш детально кошти спеціального фонду, варто зазначити, що найбільшу питому вагу в структурі спецкоштів займає плата за послуги – 3,12%, але в 2009 ця частка становила на 1,17% більше, а в порівнянні з 2008 роком - на 2,14%. Дані зрушення у структурі пояснюються тим, що у 2010 році СМСЧ отримала кошти господарської та/або виробничої діяльності, питома вага яких становила 0,35% у 2010 році.

Питома вага плати за оренду майна установи в 2010 році становила 0,16%, що відповідно на 0,03% менше, ніж в 2009 та на 0,19% менше, ніж в 2008.

Для більшої наочності динаміку та структуру доходів за загальним і спеціальним фондом наведено на рисунках 3.1 і 3.2

Рис. 3.1 Динаміка доходів СМСЧ №9 за 2008-2010 рр.

                2008 р.                                                   2009 р.

43

                                                    2010 р.

Рис. 3.2 Структура доходів загального та спеціального фонду СМСЧ№9 за 2008-2010 рр.

3.2 Аналіз структури і динаміки видатків  СМСЧ №9 за             2008-2010 рр.

Видатки бюджетних установ – це сума коштів, використаних установою в процесі господарської діяльності в межах сум, передбачених кошторисом. Тому аналіз видатків бюджетної установи, виявлення тенденцій їх зміни є вагомим питання при розгляді роботи установи.

Першим етапом аналізу видатків бюджетної установи є виявлення їх динаміки. Для проведення такого аналізу видатків СМСЧ №9 побудовано табл. 3.3 та використано додатки Д і У

43

Таблиця 3.3

Аналіз динаміки та структури видатків СМСЧ №9 за 2008-2010 рр.

43

Рис. 3.3 Динаміка видатків СМСЧ №9 за 2008-2010 рр.

Аналізуючи дані табл. 3.3 можна зробити висновок, видатки як загального так і спеціального фонду мають тенденцію до збільшення. Так, видатки загального фонду збільшились на 5549200,00 грн. (41,14%) та на 8263500,00 грн. (76,74%) порівняно з 2009 р. та 2008 р. відповідно. Структура видатків як загального так і спеціального фонду змінилась не значно – в межах 1-2%.

Видатки загального фонду також збільшились. В 2010 році вони становили 860100,00 грн., що становить на 23400,00 грн. (2,80%) більше, ніж в 2009 р. та на 247.100 грн. (40,31%) більше, ніж в 2008.

Також варто більш детально розглянути динаміку поточних та капітальних видатків установи. Для цього побудуємо табл. 3.4.

43

Таблиця 3.4

Аналіз динаміки та структури видатків загального і спеціального фонду СМСЧ №9 за 2008-2010 рр.

43

Для кращого сприйняття вище викладеного матеріалу наведені рисунки 3.4, 3.5, 3.6 і 3.7.

Рис. 3.4 Динаміка видатків загального фонду СМСЧ №9 за              2008-2010 рр.

Рис. 3.5 Динаміка видатків спеціального фонду СМСЧ №9 за                     2008-2010 рр.

2008 рік

2009 рік

2010 рік

Рис. 3.6 Структура видатків загального фонду СМСЧ №9 за            2008-2010 рр.

2008 рік

2009 рік

2010 рік

Рис. 3.7 Структура видатків спеціального фонду СМСЧ №9 за         2008-2010 рр.

Аналізуючи динаміку поточних видатків загального фонду, варто зазначити, що з кожним роком вони зростають. Так видатки на оплату праці зросли у 2010 в порівнянні з 2009 та з 2008 на 2047500 грн. (28,13%) і 3231800 грн. (53,02%) відповідно. У зв'язку з цим  зросли і нарахування  на зарплату, так у звітному році в порівнянні з базисним вони збільшились на 1121100 грн. (49,71%)

Також значно підвищились і   видатки на придбання товарів і послуг. Так, у 2010 в порівнянні з 2009 вони зросли на   1851900 грн. (104,51%) та на 2496200 грн. (221,35%) в порівнянні з 2008.

Оплата комунальних послуг та енергоносіїв  збільшилась в базисному році   на  1334100 грн. (110,25%) в порівнянні з базисним.

Значно підвищились поточні трансферти населенню в 2010 році в порівняно з 2009 та 2008 на 50,99% і 71,05% відповідно.

Щодо видатків спеціального фонду, то вони також щорічно збільшуються. Отже:

                  видатки на оплату праці працівників у 2010 р. порівняно з 2009 збільшились на 30.100грн. (10,87 %), порівняно з 2008 на 64.700 (26,7%);

                  Відповідно і збільшились нарахування на заробітну плату в 2010 порівняно з 2009 на 10.900 грн. (10,88%), а порівняно з базисним – зросли на 32.400 грн. (41,17%);

                  Придбання товарів і послуг у звітному році, порівняно з 2009 р. зменшились на  72.700 грн. (19,91%), а в порівнянні з 2008 – збільшились на 107.300 грн. (57,97%);

                  Значно зменшились видатки на відрядження у 2010 році –  майже на 90% в порівняні з попередніми роками;

                  Видатки на оплату комунальних послуг та енергоносіїв у 2010 р. порівняно з 2009 р. та 2008 р. зросли відповідно на 66.700 грн. (118,47%) та  78.200 грн. (174,55%)

                  Видатки на дослідження і розробки, державні програми були здійснені лише в 2010р. в розмірі 23300грн.

Як видно з даних табл. 3.4 найбільшу питому вагу видатків як загального так і спеціального фонду займають видатки на оплату праці. Друге місце в структурі видатків за загальним фондом посідають нарахування на зарплату, але в спеціальному фонді картина дещо відрізняється, тому що видатки на придбання товарів і послуг переважають і становлять 26,87% в звітному році, тоді як нарахування на зарплату становлять 11,42%.

В загальному фонді видатки на придбання товарів і послуг та на оплату комунальних послуг та енергоносіїв  займають майже однакову питому вагу– це близько 10-12%.

Варто звернути увагу на таку складову видатків як поточні трансферти населенню, які в загальному фонді займають близько 1%, а в спеціальному фонді – близько 12%.

3.3 Порівняння касових і фактичних видатків СМСЧ №9 за                2008-2010 рр.

Фінансова діяльність бюджетних установ полягає в отриманні, організації руху та використанні фінансових ресурсів. Джерелами фінансування діяльності установи є кошти загального та спеціального фондів.

Залежно від етапу руху бюджетних коштів видатки бюджетної установи поділяються на касові та фактичні. Касові видатки пов’язанні з рухом грошових коштів, а фактичні – відображають кінцеві видатки установи, підтвердження документально. Аналіз співвідношення касових і фактичних видатків дозволяє зробити висновки щодо характеру діяльності бюджетної установи.

У більшості випадків касові і фактичні видатки за часом здійснення і за абсолютним розміром не співпадають. Це пов’язано з тим, що не всі кошти, отримані на рахунок ДКУ, можуть бути списані і віднесені на фактичні видатки безпосередньо в момент їх отримання.

Вивчення співвідношень між касовими і фактичними видатками дозволяє виявити основні напрямки розміщення бюджетних коштів в процесі касового виконання кошторису та джерела формування фактичних видатків.

Механізм співвідношення касових і фактичних видатків дає можливість за даними звітності установи визначити загальну суму фактичних видатків. Воно розраховується за формулою, яка ілюструє зв'язок між касовими і фактичними видатками і допомагає з’ясувати причини перевищення касових видатків над фактичними і навпаки.

Фв = Кв+(КЗк–КЗп)–(ЗМк–ЗМп)–(ДЗк–ДЗп)–(ПОк–Поп),            (3.1)

де Фв – загальна сума фактичних видатків (загального і спеціального фондів);

Кв – загальна сума касових видатків (загального і спеціального фондів);

КЗк, КЗп – розмір кредиторської заборгованості установи на початок і на кінець звітного періоду відповідно;

ЗМк, ЗМп – залишки по рахунках матеріалів на початок і на кінець звітного періоду відповідно;

ДЗк, ДЗп – дебіторська заборгованість на початок і на кінець звітного періоду відповідно;

ПОк, ПОп – залишки по рахунках підзвітних осіб на початок і на кінець звітного періоду відповідно;

Таким чином, фактичні видатки характеризують повноту використання бюджетних коштів, наданих установі на фінансування її діяльності.

Основним джерелом для проведення аналізу співвідношення фактичних та касових видатків є Звіт про виконання кошторису та Звіт про надходження і використання коштів, отриманих як плата за послуги, що надаються бюджетними установами та Баланс бюджетної установи.

Використовуючи формулу 3 проведемо відповідні розрахунки, використовуючи фактичні дані, наведені у звітності СМСЧ №9. Вихідні дані для розрахунків наведені в табл. 3.5

Таблиця 3.5

Вихідні дані для розрахунку суми фактичних видатків

2008 рік:

Фв = 11335903,3 + (3844,87 – 12492,21) – (1265994,04 – 718075,83) –(8149,18 – 0) = 10771188,57 грн.

За даними звітів: 10771188,57 грн.

2009 рік:

Фв = 13972390,1 + (85619,83 – 3844,87) – (1656525,02 – 1265994,04) –(53363,23 – 8149,18) = 13618419,99 грн.

За даними звітів: 13618419,99 грн.

2010 рік:

Фв = 19207893,1 + (5753,89–85619,83) – (1509200,3 – 1656525,02) –(4609,21– 53363,23) = грн.

За даними звітів: 19324105,85 грн.

Таким чином, можна зробити висновок, що у звітності СМСЧ №9 відображено реальні суми фактичних видатків.

Наступним етапом аналізу є порівняння сум касових та фактичних видатків СМСЧ №9 за 2008-2010 рр. для вивчення відхилень між ними. Результати аналізу наведемо в табл. 3.6

Таблиця 3.6

Порівняння касових і фактичних видатків СМСЧ №9 за             2008-2010 рр.

Для кращого сприйняття даних зобразимо дані табл. 3.7 на рисунку 3.6

Рис. 3.8 Динаміка касових та фактичних видатків СМСЧ №9 за       2008-2010 рр.

За даними таблиці можна зробити висновок, що в 2008 та в 2009 роках касові видатки перевищували фактичні. Це відбулось через те, що на кінець  2008 року була утворена дебіторська заборгованість, також була погашена значна частина кредиторської заборгованості. В 2009 році також на кінець року обліковувалась дебіторська і кредиторська заборгованість.

В 2010 році, як видно з таблиці, фактичні видатки перевищили касові. Це свідчить про погашення дебіторської заборгованості, що обліковувалась на початок звітного періоду.

ВИСНОВКИ

Дана курсова робота виконана на базі СМСЧ №9 м. Жовті Води, що є висококваліфікованими і ліцензованим лікувальним закладом. Установа у своїй діяльності керується Конституцією України, законами України, постановами та розпорядженнями Президента України, Кабінету Міністрів України та іншими законодавчими актами.

СМСЧ №9 є бюджетною установою з дня його реєстрації і здійснює свою діяльність згідно діючого законодавства України і статуту.

Власного майна установа не має, так як все її майно перебуває у державній власності – це необоротні та оборотні активи на загальну суму 17 409 334,97 грн. на перше січня 2011р. Установа має самостійний баланс, рахунки в казначействі.

Розглядаючи Баланс установи більш докладніше можна сказати, що установа зовсім не має нематеріальних активів, що є досить негативним фактором, має  основних засобів на суму 15 030 696 грн., інших необоротних нематеріальних активів на суму 791 919 грн.

Найбільшу питому вагу в частині оборотних активів займають матеріали і продукти харчування – 1 209 970,18 грн., це легко пояснити специфікою  діяльності установи. Також значну частину займають малоцінні та швидкозношувані предмети – 299 230,12 грн.

Установа має незначну дебіторську заборгованість на кінець 2010 року в сумі 4 609,21грн. та кредиторську – 5 753,89 грн.

Результат виконання кошторису за загальним фондом становить 672 191,04 грн. та за спеціальним фондом 69 874,63 грн.

Фінансування СМСЧ №9 проводить з державного бюджету за відомчою класифікацією Міністерством охорони здоров’я за КВКВ 230, за програмною класифікацією – за КПКВ 2301110 «Спеціалізована та високоспеціалізована медична допомога, що надається загальнодержавними закладами охорони здоров’я».

   Отримання фінансування та здійснення видатків СМСЧ №9, затверджених кошторисом, відбувається через відділення Держказначейства м. Жовті Води.

Основним джерелом формування фінансових ресурсів установи є кошти держбюджету. Додатковим джерелом фінансування є кошти спеціального фонду (кошти, отримані як плата за послуги) та державні субсидії.

Фінансування й касові видатки СМСЧ №9 ведуться відповідно до прийнятої бюджетної класифікації витрат.

Відповідно до вимог Плану рахунків бухгалтерського обліку бюджетних установ, затвердженого наказом Головного керування Державного казначейства України від 10.12.1999 №114 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.12.1999 за №890/4183, затвердженою інструкцією про форми меморіальних ордерів бюджетних установ і порядку їхнього складання №68 від 27.07.2000р., накопичувальні відомості враховуються на меморіальних ордерах. Для реєстрації всіх меморіальних ордерів установи ведеться облік у книзі "Журнал-головна", як правило, облік ведеться по субрахунками (тобто рахункам другого порядку).

Проводячи перевірку повноти використання отриманих асигнувань загального фонду СМСЧ №9 можна сказати, що установа повність використовує бюджетні кошти. Згідно з даних перевірки відображення в обліку доходів та видатків в СМСЧ №9, можна стверджувати, що облік ведеться методологічно вірно, при чому розбіжностей між сумами отриманих доходів та здійснених видатків, відображеними в первинних документах за даними перевірки не виявлено, що в свою чергу свідчить про високий професіоналізм працівників установи.

Аналізуючи динаміку доходів і видатків, варто зазначити, що з кожним роком доходи установи зростають і відповідно зростають і її видатки.

Розглядаючи структуру доходів і видатків, можна побачити, що значних зрушень в ній не виявлено, тобто питома вага як доходів так і видатків залишається майже незмінною протягом 2008-2010 рр.

Завершивши дослідження з теми курсової роботи, можна зробити наступні висновки: що бухгалтерський облік бюджетних доходів і видатків має свою специфіку, звіт по виконанню кошторису витрат складається на підставі первинних документів, дані звітного балансу повинні відповідати залишкам по рахунках головної книги.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1.      Бюджетний кодекс України від вiд 08.07.2010  № 2456-VI

2.      Закон України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в
Україні» від 16.07.1999 р. № 996-ХІV

3.      Закон України ”Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні” від 26.01.1993 № 2939-XII

4.      Інструкція про відкриття реєстраційних рахунків органами Державного казначейства України. Затверджена ДКУ 09.04.1997 р., № 32.

5.      План рахунків і Порядок їх застосування № 114 - Наказ ДКУ МФУ від 10.12.99 № 114 «Про затвердження рахунків бухгалтерського обліку бюджетних установ та Порядку застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку бюджетних установ зі змінами і доповненнями

6.      Інструкція про кореспонденцію субрахунків бухгалтерського обліку для відображення основних господарських операцій бюджетних установ. Затверджена ДКУ 10.07.2000 р., № 61

7.      Інструкція “Про порядок стягнення коштів та застосування фінансових санкцій органами Державної контрольно-ревізійної служби”, затвердженої наказом Головного контрольно-ревізійного управління України від 03.07.98р. № 130.

8.      Бюджетна класифікація № 604 - Наказ МФУ від 27.12.2001 р. «Про бюджетну класифікацію та її затвердження».

9.      Порядок проведення інспектування Державною фінансовою інспекцією, її територіальними органами, затверджений Постановою КМУ від 20.04.2006 № 550

10.  Порядок складання, розгляду, затвердження та основні вимоги до виконання  кошторисів бюджетними установами, затверджений Постановою КМУ № 228 від 28 лютого 2002 року.

11.  Атамас П.Й.  Облік в бюджетних установах. 4-те вид. перероб. та доп. Навч. посіб. – К.: Центр навчальної літератури, 2011 – 312 с.

12.  Білуха М. Т. Удосконалення обліку результату виконання кошторису по спеціальному фонду в бюджетних установах // Перспективи розвитку інвестиційних процесів в Україні: Вісн. Харків. нац. ун-ту ім. В.Н. Каразіна.-  Харків, 2008. – № 521 .- С. 354-360.

13.  Белов А. Н. Бухгалтерский учет в учреждениях непроизводственной сферы. 2-е изд., перераб. и доп. К.: Финансы Украины, 2003.

14.  Вовк В.О. Особливості формування спеціального фонду кошторису бюджетних установ // Економіка і підприємництво: стан та перспективи: Зб. наук. праць. – К.: КНТЕУ, 2008. –  С.193-198.

15.  Горностаєва В.М. Облік позабюджетної діяльності бюджетних установ // Фондовий ринок , 2008. – № 27.- С. 28-29.

16.  Гуцаленко Л.В., Дерій В.А., Коцупатрий М.М. Державний фінансовий контроль. 2-вид., Навч. Посіб. – К.: Центр учбової літератури, 2011. – 424 с.

17.  Джога Р.Т. Бухгалтерський облік у бюджетних установах: Навч. посібник.—К.: КНЕУ, 2001,- 250 с.

18.  Канєва Т.В. Спеціальний фонд як джерело фінансування бюджетних

19.  28. Тлосов Е.Б. Бухгалтерская отчетность и методы ее контроля. .- К. : РАРИТЕТ , 2000

20.  Трубсов В.Г. Ревизия и аудит. Учебник.– К.: МАУП, 2002.

21.  Ушаков Г.И. Аналіз виконання кошторисів витрат, контроль і ревізія в бюджетних установах. . - К. : СВТ , 2002.