Державне регулювання економіки у зарубіжних країнах

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 25 Мая 2011 в 16:54, реферат

Описание

. Західноєвропейська модель.

2. Американська модель.

3. Японська модель.

4.Скандинавська модель

5.Моделі державного регулювання становлення і розвитку ринкового

господарства в нових індустріальних країнах.

6.Державне регулювання економіки східноєвропейських країн

в період переходу до ринку

Работа состоит из  1 файл

Державне регулювання економіки у зарубіжних країнах.doc

— 61.00 Кб (Скачать документ)

Державне  регулювання економіки  у зарубіжних країнах

План.

1. Західноєвропейська  модель.

2. Американська модель.

3. Японська модель.

4.Скандинавська модель

5.Моделі державного  регулювання становлення і розвитку  ринкового

господарства в  нових індустріальних країнах.

6.Державне регулювання  економіки східноєвропейських країн

в період переходу до ринку

Західноєвропейська  модель

В регулюванні ринку  країн Західної Європи можна ви ділити два періоди: інтенсивного розвитку механізмів державного регулювання і дерегулювання.

В період після “великої кризи” в Західній Європі почали широко використовуватись різні форми  втру чання держави в економіку. В довоєнний і післявоєнний пе ріод розвиток господарських систем Західної Європи відбу вався у  відповідності з основними рецептами кейнсіанства.

Держава активно  кооперувалась з приватним капіталом, беручи на себе відповідальність за створення  нових галузей і реконструкцію  старих. Для 50—60-х років харак  терне досить сильне втручання в  економіку, прийняття обо в'язкових  для підприємств планів. В 70-х роках був здій снений перехід до індикативного планування, яке дозволило на демократичній основі координувати позицію держави і приватного бізнесу.

У механізмі регулювання  сучасного ринкового  господарст ва країн  Західної Європи індикативне планування заміню ється стратегічним.

Головний  принцип централізованого керівництва у  Західній Європі полягає  у створені центральними органами регулювання” штучних правил гри”для  господарських суб”єктів, які спонукають їх діяти у бажаному для економічної ситуації напрямі.

Чітко виявились  два нових підходи в державному регу люванні ринкового господарства: макрорегулювання, засноване на податково-бюджетному і кредитно-грошовому ін струментарії, та індустріальна політика, спрямована на структурну перебудову економіки.

Макроекономічна політика державних  ор ганів у країнах  Західної Європи спрямована на створення максимально  сприятливих умов для приватного прибутково го нагромадження  капіталу.

Європейські країни виробили засоби стимулювання рин кових  підприємств (венчурного

бізнесу), які працюють на найновіших напрямках науково-технічного прогресу, шляхом безпосереднього виділення  державних кредитів, зниження оподаткування  на біржові доходи, надання державних  га рантій.

Особливістю сучасного західноєвропейського ринку є ін теграція і перехід відвнутрідержавного до міждержавного його регулювання. І на національному і на міждержавному рівнях здійснюється певне втручання в господарське життя ЄС з боку Комісії Європейської співдружності. Ради Мініст рів ЄС, Європейського парламенту і суду ЄС.

Американська  модель

Сучасна ринкова економіка  США є не стихійною, а регу льованою державою.

У США механізм державного ре гулювання пройшов декілька етапів. На початку 70-х років у режимі жорсткого адміністративного регулювання перебувало багато галузей економіки США. Основними причинами введення жорсткого регулювання галузей економіки були обме ження монополії і обмеження конкуренції. В арсеналі елементів державного регулювання ринку США важливе місце зайняло державне програмування економіки, яке охопило розробку як загаль нонаціональних, так і регіональних програм.

У 80-і  роки США відмовились  від традиційної  системи регулювання, яка грун тувалась на кейнсіанській  моделі і замінили її системою, ос нованою  на проведені політики монетаризму і економічної теорії «пропозиції». Держава регулює відносини сторін, за безпечує їх свободу, стимулює чесну ділову активність і ка рає тих, хто ігнорує право та інтереси суб'єктів ринку. В умовах сучасної ринкової економіки, яка характеризується наявністю великої кількості не тільки малих і середніх підприємств, але й монополізованих комплексів, ринкове саморегулювання доповнюється і формується в механізм ці леспрямованого макроекономічного регулювання.

При цьому зусилля  держави концентруються на недопу щенні монополізму, контролі за реалізацією антимонополь ного законодавства, стимулюванні передових технологій.

В практиці державного регулювання економіки  США широко використовується система державних  замовлень(атомна, аерокосмічна промисловість, електро технічна )

Важливе місце в регулюванні  ринку США відводиться  фіскальній політиці. Суть їїполягає у встановленні держав ного оподаткування і державних витрат з таким розрахун ком, щоб вони допомагали гасити коливання економічного циклу, сприяли, високому рівню зайнятості, обмежували ін фляцію або пом'якшували дефляцію (застій).

Таким чином, пряме  і непряме (опосередковане) втручан  ня держави в економічне життя  США грунтується на систе мі теоретично обгрунтованих і перевірених  господарською практикою методів і важелів, які є універсальними.

Японська  модель

Японія  належить до країн, у  яких оптимально поєднують  ся регулююча і  спрямовуюча роль держави з функціонуван ням механізмів ринку

Сучас на японська економіка  відрізняється від західно-європейсь  кої і економіки США значно вагомішою роллю державної участі.

В Японії склалась розвинута  система державного про грамування. Для виконання функції регулювання розроб кою і реалізацією макроекономічних проектів тут створена система органів програмування і регулювання, підпорядкова них Економічній Консультативній Раді,де застосовуються найновіші методи експертних оцінок, економічного прогнозування і програмування

Другим  напрямком державного регулювання в  Японії є різні  форми виливу на приватний  капітал. Форми дії на приватний капітал в Японії охоп люють систему жорстких юридичних заходів з відповідними формами контролю через адміністративний апарат і полі цію, контроль з боку державних органів управління, систе му економічних заходів (наданнягрошових субсидій, регу лювання цін, введення додаткових податків, надання подат кових пільг, застосування диференційованої кредитної полі тики).

Застосовуючи  арсенал перерахованих  економічних важелів, держава здійснює про текціоністську політику в галузях  і сферах суттєво  важли вих для Японії.

Японія  має великий досвід державного управління нау ково-технічним  прогресом. Відомапрограма «Технополіс» втілює системний підхід до управління науково-технічною діяльністю і передбачає створення 19 міст науки, довгостро кове планування випуску і збуту продукції.

Ефективність державного регулювання економіки в Япо  нії забезпечується наявністю «напівурядових організацій», які уособлюють злиття бізнесу і державного апарату.

Скандинавська модель.

Характеризується  деякими особливими рисами державно го регулювання, притаманними Данії, Фінляндії, Норвегії, Ісландії, Швеції: тут  успішно поєднуються приватна власність і ринкова конкуренція з урядовими програмами, спрямованими на рівномірний розподіл прибутку, на підтримку непрацездатних, компенсацію втрат, зв'язаних з нестабільністю ринкової економіки. Відмінність скандинавської моделі від моделі держав Європейської спів дружності — більший ступінь соціального захисту і забезпе чення населення.

В системі державного регулювання країн Північної  Єв ропи можна виділити два періоди: ранній (від XIX ст. до Другої світової війни)--невтручан  ня уряду у функціонування.

пізній (пі сля Другої світової війни)--запровадження жорсткого  регулювання ринку, політики, спрямованої  на підтримання низького рівня безробіття через збільшення сектора сфери  послуг.

В економіці скандинавських країн домінує  Швеція. Економічна політика де ржави спрямована на такі цілі: підтримка високої і стабіль ної зайнятості, забезпечення швидкого економічного зростан ня, вирівнювання доходів, підтримка регіональної економі чної рівноваги, досягнення прийнятливої стабільності цін, охорона навколишнього середовища, забезпечення роботою, співучасть у виробництві і зростання допомоги країнам, що розвиваються. Складовими елементами економічної політи ки є податкова, грошова, політика на ринку праці, регіона льна політика.

Сторінка 2

За  обсягом державного втручання в економічне життя Швеція займає перше місце в світі. Центральний уряд робить вплив на економіку в основному через систему еконо мічних важелів. Головний з них —державний бюджет.

У державному регулюванні  економіки Швеції спостерігає ться поєднання кейнсіанської ідеї регулювання «ефективного попиту» і підтримання рівня зайнятості з використанням різних методів стримування інфляції.

Голо вне, що шведська модель дозволяє обмежити стихію ринку  і не боятися його.

Для Фінляндії характерний високий рівень державного регулювання економіки і значна роль держави в підприємницькій діяльності. Найважливішим інструментом державного регулювання економіки у Фінляндії є оподаткування. Податкові органи країни наділені правами дізнання і слідства.

Дер жавна політика Данії спрямована на сприяння розвитку еко логічно чистих виробництв, розробку безвідходних техноло гій, технологій утилізації відходів виробництв і побуту, ви робництва устаткування для охорони навколишнього середо вища.

Моделі державного регулювання становлення і розвитку

ринкового господарства в нових  індустріальних країнах.

Особливістю розвитку нових індустріальних країн, до яких належить ряд країн Латинської Америки (Аргентина, Мексика, Бразилія, Колумбія, Чілі), країни Південно-Схід ної Азії (Південна Корея, Гонконг, Малайзія, Таїланд, Філіпіни, Індія, Пакистан, Сингапур, Тайвань) є глибо кі внутрішні перетворення, зміцнення демократії, струк турна перебудова економіки.

Ринковий  механізм нових індустріальних країн формується на основі правового державного регулювання, яке опирається на історичні, культурні, національні традиції. В них відсутнє стремління до універсалізації, домінує свобода у виборі форм і засобів розвитку.

Південно-корейська  модель державного регулювання  є прикладом унікального поєднання жорсткого державного планування та ринкового механізму. Але особливість регу лювання полягає в тому, що держава взяла на себе ті га лузі економіки, які є не під силу приватному бізнесу. Державний план носить індикати вний характер, містить конкретні орієнтири для підприємств. Державне регулювання економічного життя Кореї включає планування макроекономічних показників, застосовування кредитних і податкових заходів стимулювання експорту і обмеження імпорту, жорсткий ко нтроль за фінансовою сферою, банківське регулювання гро шового обігу і безпосереднє управління державним сектором.Заслуговує уваги цілеспрямована науково-технічна по літика Південної Кореї.

У сфері державного регулювання НІК знаходиться  експорт та імпорт робочої сили, який дозволяє отримати в результа ті цієї роботи значний економічний ефект.

Результатом державного регулювання є продуманий ви бір  галузевих пріоритетів, формування ключевих галузей, індустріалізація економіки, перехід від імпорторозміщення  до експортної орієнтації, високих технологій і наукомісткого виробництва

Державне регулювання  економіки східноєвропейських країн

в період переходу до ринку.

В залежності від  строків переходу до ринкового господар ства країни Східної Європи можна  поділити на дві групи: перша —  Югославія, Угорщина, Польща, де ці процеси розпочались декілька десятиріч тому, і друга — Болгарія, Чехія, Словаччина, Румунія, колишня НДР, які приступили до реформ наприкінці 80-х — початку 90-х років. Відповідно до цього вони відрізняються рівнем нагромадженого досвіду в сфері регулювання економіки.

Якщо експерименти використання ринкових відносин, які  застосовувались країнами першої групи  в попередні періоди (в 50-і, 60-і  роки) грунтувались на концепції можливості рин кового господарства в умовах соціалізму, то моделі форму вання ринку країн другої групи базуються на ідеї ринку або чисто капіталістичного типу, або заснованого на моделі «змі шаної економіки».Спільним є те,що усі східноєвропейські країни при вироблені власних ринкових моделей орієнтувалися на держави з розвинутою системою підприємництва, хоча неминуче вносили у розв”язання конкретних питань специфічні доповнення відповідно до існуючих умов.

Информация о работе Державне регулювання економіки у зарубіжних країнах