Економічний потенціал і ступінь його використання на прикладі молочної промисловостi

Зміст

 

Вступ

1. Національний стандарт № 2. «Положення з оцінки нерухомого майна»
2. .Матерільно-ресурсний потенціал та управління ним ( на прикладі Молочної галузі)
3. Економічний потенціал і ступінь його використання на прикладі молочної промисловості.

Список літератури

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1. Національний  стандарт № 2. «Положення з  оцінки нерухомого майна»

Національний стандарт № 2 є обов'язковим для застосування під час проведення оцінки нерухомого майна суб’єктами оціночної діяльності, а також особами, які відповідно до законодавства здійснюють рецензування звітів про оцінку майна.  Стандарт 2 поширюється також на випадки  здійснення оцінки нерухомого майна  у складі цілісних майнових комплексів та іншого нерухомого майна з метою  отримання відповідного висновку про  вартість об’єкта оцінки.

Загальні поняття, які  використовуються в процесі оцінки нерухомого майна, вживаються у значенні, визначеному Національним стандартом № 1 та Стандартом 2, зокрема:

• поліпшення земельної ділянки – створені людиною матеріальні об’єкти, що розташовані в межах земельної ділянки та нерозривно пов’язані з нею, а також фізичні наслідки будь-яких заходів, що призвели до зміни рельєфу земельної ділянки, умов її освоєння та використання. До поліпшень земельної ділянки відносяться будівлі, споруди, передавальні пристрої, об’єкти, незавершені будівництвом, багаторічні насадження, обробіток ґрунту, рекультивація, меліорація земель тощо.

 

• надлишкові поліпшення – поліпшення земельної ділянки, вартість яких визначається як позитивна різниця між витратами на їх відтворення (заміщення) та приростом їх ринкової вартості, що обумовлений такими витратами;

 

• невід’ємні поліпшення – фізичні наслідки заходів, спрямованих на покращення технічного стану нерухомого майна та (або) його споживчих якостей, відокремлення яких призведе до зменшення його ринкової вартості

 

 

• споруда – будь-яка об’ємна, площинна, лінійна, надземна або підземна будівельна система, яка складається з несучих, а іноді огорожуючих конструкцій та призначена для виконання спеціальних технічних та інших функцій, у тому числі дамби, тонелі, естакади, мости тощо;

 

 

• будівля – споруда, в якій розташовані приміщення, призначені для життєдіяльності людини, у тому числі проживання, збереження окремих видів матеріальних цінностей, виробництва тощо;

 

• об’єкт незавершеного будівництва – недобудована споруда, яка фактично не введена в експлуатацію;

 

• приміщення – частина внутрішнього об’єму будівлі, обмежена будівельними елементами, з можливістю входу і виходу з нього. Приміщення поділяються на вбудовані, прибудовані та вбудовано-прибудовані;

 

• вбудовані приміщення – приміщення, що є частиною внутрішнього об’єму основної будівлі;

 

• прибудовані приміщення – приміщення, що прибудовані до основної будівлі та мають з нею одну чи декілька спільних стін;

 

• вбудовано-прибудовані приміщення – приміщення, частина внутрішнього об’єму яких є частиною внутрішнього об’єму основної будівлі, а інша частина – прибудована;

 

• передавальні пристрої – об'єкти, що нерозривно пов’язані із земельною ділянкою та створені для виконання спеціальних функцій з передачі енергії, речовини, сигналу тощо на відстань (лінії електропередач, трубопроводи, тепло- та газові мережі, лінії зв’язку тощо);

 

• існуюче використання земельної ділянки – фактичне використання земельної ділянки на дату оцінки;

 

• альтернативне використання – можливі варіанти використання земельної ділянки та (або) її поліпшень, які відрізняються від існуючого використання та розглядаються при аналізі найбільш ефективного використання;

 

• функціональний аналог – об’єкт нерухомості або проект об’єкта нерухомості, який за своїми функціональними (споживчими) характеристиками може бути визнаний подібним майном до об’єкта оцінки;

 

• строк економічного життя поліпшення земельної ділянки – строк, на протязі якого витрати на підтримання поліпшення земельної ділянки у стані, придатному для експлуатації є такими, що окуповуються;

 

• залишковий строк економічного життя поліпшення земельної ділянки –строк від дати оцінки до закінчення строку економічного життя поліпшення земельної ділянки;

 

• фактичний вік поліпшення земельної ділянки – проміжок часу від дати введення об’єкта в експлуатацію або від початку фактичної експлуатації поліпшення земельної ділянки до дати оцінки;

 

• валовий дохід – сукупні грошові надходження, які очікуються від використання нерухомого майна;

 

• операційні витрати – очікувані витрати власника, пов’язані з одержанням валового доходу від використання нерухомого майна. До операційних витрат не відносяться витрати на обслуговування боргу та податків, що сплачуються від величини прибутку, одержаного від такого використання нерухомого майна, єдиного податку, фіксованого податку;

 

 

• об’єкт порівняння – подібне майно, що спеціально відібране для застосування порівняльного підходу.

Умови застосування  та  порядок визначення оціночної вартості нерухомого  майна  встановлюються  в  окремих  нормативно-правових актах з оцінки майна.

2.Матерільно-ресурсний  потенціал та управління ним  ( на прикладі Молочної галузі)

МОЛОЧНА ГАЛУЗЬ УКРАЇНИ .

Молочна галузь України в  останні роки (до 2008р) стрімко розвивалася. Незважаючи на скорочення кількості  працюючих молокозаводів , виробництво  більшості видів молочних продуктів  помітно збільшилася. Навіть зниження обсягів виробництва молока як сировини не стало цьому на заваді , частка поступаемого молока на промислову переробку  виросла .У 2008р ситуація в галузі погіршилася. Вперше за багато років  в молочній промисловості припинилося  збільшення випуску суцільномолочні  продуктів (свіжих продуктів ) , значно скорочено виробництво сухих  молокопродуктів і масла. Причиною цьому стала несприятлива кон'юнктура  ринків молокопродуктів , викликана  світовою фінансовою кризою та особливо гострими кризовими явищами безпосередньо  в економіці України . Хоча слід зазначити , що молочна галузь від позначеного  економічної кризи постраждала  менше у порівнянні з багатьма іншими напрямками економіки країни.Але  все ж 2009р буде вельми складним для  молочної галузі України . Через зниження купівельної спроможності населення  споживання молочних продуктів в  країні впаде , зовнішній попит також  буде слабким. У цих умовах у промисловості  буде відзначатися зниження обсягів  випуску продукції , будуть припинені  багато проектів з реконструкції  виробничих потужностей . Правда , за прогнозами аналітиків , вже в 2010р ситуація в  галузі стабілізується.

На сьогодні фактичне виробництво  молока в Україні значно нижче  необхідних обсягів споживання , що позначається на якості харчування населення  України . Збільшення ж виробництва  молока стримується низькою рентабельністю тваринництва і тим , що більшість  населення України не може купувати необхідну кількість молочної продукції  через високу його вартості.Серед  основних тенденцій вітчизняного ринку  молочних продуктів сьогодні можна  виділити тривалу реструктуризацію і концентрацію власності , розширення сфери впливу великих гравців , розвиток регіональних ринків , технічну модернізацію виробництва , впровадження нових технологій , поява інноваційних продуктів. Молочна  промисловість поступово йде  від випуску нефасованого продукції , багато виробників прагнуть відійти  від " класичного " ​​продукту убік продуктів з великим вмістом біологічних добавок.Виробництво молока - одне з найбільш трудомістких виробництв в сільському господарстві . Витрати праці на 1 ц молока в господарствах суспільного сектора України протягом 1992-2011 р. зросли з 6,9 до 13,5 люд.-год. Ця негативна тенденція пов'язана зі зменшенням поголів'я , зниженням продуктивності корів , погіршенням стану матеріально -технічного забезпечення галузі. При достатньому рівні механізації виробничих процесів на фермах і високої продуктивності стада в передових країнах трудові витрати в розрахунку на 1 ц молока становлять близько 1-1,5 люд.-год.

Україна в 2011-му році виробила 11,1 млн. тонн молока і за обсягом  виробництва посіла 17- е місце в світі .

3.Економічний  потенціал і ступінь його використання  на прикладі молочної промисловості.

Сегментами ринку молока та молочної продукції є: 

1 ) ринок споживачів - окремий  особи , які набувають свіжу  і перероблену продукцію для  задоволення особистих потреб; 

2 ) ринок виробників - покупці  свіжої продукції як сировини  для переробки , або готової  продукції та напівфабрикатів  для використання в процесі  виробництва в закладах громадського  харчування , на підприємствах харчової  промисловості для виготовлення  інших продуктів харчування (наприклад  , кондитерських і хлібобулочних  виробів); 

3 ) ринок проміжних продавців  - покупці продукції з метою  подальшого перепродажу ( в основному  заклади оптової та роздрібної  торгівлі) ; 

4 ) ринок державних установ  - державні організації , які купують  продукцію для передачі медичним  закладам , дитячим будинкам , військовим  частинам та ін; 

5 ) зовнішній ринок

Фактори , які впливають  на формування ринку молока та молочної продукції, можна розділити на дві групи :

1 ) Фактори внутрішнього  середовища: 

- Кількість поголів'я  корів; 

- Середньоденний удій  молока ; - Технолгии ; 

- Персонал та ін. 

2 ) Фактори зовнішнього  середовища: 

- Політика держави ( фіскальна  , кредитно - грошова , аграрна , зовнішньоекономічна  та ін); 

- Стан економіки; 

- Розвиток конкуренції  та ін ;

Аналіз статистичної інформації дозволяє зробити висновок про те , що , починаючи з 1990 року ринок молока і молочних продуктів України , характеризується негативною тенденцією : скороченням  поголів'я корів та обсягів виробництва  молока , зростанням цін і зниженням  споживання молочних продуктів серед  населення ( табл. 1).

 

Можна сказати, що на даний  момент галузь перебуває в стані  стагнації. Серед основних факторів, що стримують розвиток вітчизняного ринку молока та молочної продукції, слід виділити скорочення поголів'я  корів, низька якість молока-сировини, застарілі технології, невідповідність  вітчизняних норм і вимог щодо якості молока європейським .

Молочна галузь України володіє значним експортним потенціалом - М.Присяжнюк .

Щорічно молокопереробні  підприємства України переробляють близько 5 млн. тонн молочної сировини і експортують більше 1 млн. тонн молочної продукції, однак при цьому  вони володіють значним експортним потенціалом. Про це 17 червня заявив міністр аграрної політики і продовольства  України Микола Присяжнюк, повідомляє прес-служба Мінагропроду.

«Вітчизняна молочна галузь є стратегічною складовою економіки  України, яка має велике соціальне  значення. Так, для нас важливо  не тільки збільшити виробництво  молока, а й забезпечити його високотехнологічну переробку. І сьогодні у нас є  більше 500 молокопереробних підприємств, які атестовані на виробництво молока і молочних продуктів. І їх сумарні  потужності дозволяють переробити близько 5 млн. тонн молочної сировини », - повідомив він.

За словами міністра, у  зв'язку зі значним експортним потенціалом  вітчизняних молокопереробних підприємств, Україна постійно працює над розширенням  зовнішніх ринків збуту вітчизняної молочної продукції.

«Товари молочного виробництва  займають велику частку в загальному експорті нашої держави. Так, молокопереробними  підприємствами щорічно експортується  близько 1 млн. тонн молокопродуктів  в перерахунку на молоко. При цьому  їх імпорт низький і становить 2% від загального обсягу виробництва  молока », - зазначив глави Мінагропроду.

М.Присяжнюк нагадав, що на сьогоднішній день основними країнами-імпортерами  української молочної продукції  є Росія, Молдова, Казахстан, Туркменістан, Азербайджан і Грузія.

Україна в І кварталі 2013 р., згідно з балансами Міжвідомчої  робочої групи при Міністерстві економічного розвитку і торгівлі, поставила на зовнішні ринки 144 тис. тонн молока та молокопродуктів. Про  це 18 квітня повідомила прес-служба міністерства.Як наголошується в повідомленні, обсяг  експорту зазначеної продукції по закінченні року оцінюється в 950 тис. тонн.Згідно з  балансом, виробництво молока і молокопродуктів  в Україні за І квартал п.р. склало 2,08 млн. тонн при річній оцінці в 11,75 млн. тонн, їх імпорт - 97 тис. тонн (300 тис. тонн).

В Україні сезонне збільшення обсягів виробництва молочної сировини в II кварталі 2013 р. може зумовити деяке  зниження цін на всі види молочних товарів . Про це 12 квітня повідомляє прес -служба Міністерства економічного розвитку і торгівлі України .Як наголошується  в повідомленні , згідно з даними Державної служби статистики , протягом січня - березня 2013 середня роздрібна  ціна на молоко жирністю 2,5% виросла  на 2,0 % і на 29 березня 2013 склала 7,10 грн / кг , на масло вершкове жирністю 72-73 % - знизилася на 0,1 % ( 56,41 грн / кг) , на сир м'який жирністю 9% - зросла на 0,5 % ( 43,92 грн / кг).В Україні обсяг  виробництва молока в січні -лютому 2013 р. складе понад 1,2 млн. тонн , що на 1,3 % більше аналогічного показника минулого року. За вказаний період п.р. в країну було імпортовано близько 67 тис. тонн молокопродуктів в перерахунку  на молоко ( на 7,7 % більше , ніж у січні -лютому 2012 р.) , експорт склав близько 92 тис. тонн ( відповідно на 20,8 % менше). У структурі імпорту майже 91,7 % складають сири і масло , експортуються  в основному сири ( 88,4 % від загального обсягу).Фонд споживання молока та молокопродуктів  населенням у січні -лютому 2013 р. складе майже 1,07 млн. тонн ( на 1,4 % більше відповідного періоду минулого року.