Контроль та ревізія

  У тому випадку, якщо відсутні додатки, які підтверджують  здійснені операції або у виписках є виправлення, підчищення, ревізор зобов'язаний взяти копії всіх документів в установі банку.

  Враховуючи  те, що усі банківські установи в  Україні перейшли на комп'ютерну систему  обліку і банківські виписки видаються  клієнтам на кожний день здійснення операцій, необхідно звірити вхідні і вихідні залишки не лише за випискою, а й за датами здійснення попередніх операцій. Це дає змогу виявити знищені банківські виписки за конкретний день, за якими проводяться дві операції - надходження коштів і перерахування різним організаціям в рахунок оплати товарів (робіт, послуг), які за даними бухгалтерського обліку не оприбутковуються і не знаходяться в залишках при проведенні інвентаризації.

  Ревізор повинен звірити номери корінців грошових чеків з банківськими виписками, пам'ятаючи про те, що три останні  цифри номера чека заносяться до виписки, а вже потім перевірити одержання і повноту оприбуткування грошових коштів за касовою книгою. Якщо у банківській виписці відсутній номер корінця чека, а сам чек у чековій книжці відображено як зіпсований, то це свідчить про можливі зловживання. В такому разі необхідно провести зустрічну перевірку в установі банку по даній операції.

  Синтетичний облік наявності і руху грошових коштів на поточному рахунку підприємства в національній валюті ведеться на активному рахунку 31. «Рахунки в банках», субрахунок 311 «Поточні рахунки в національній валюті», по дебету якого відображають надходження (зарахування) коштів, 
а по кредиту — списання використаних коштів. 
На суму зарахованих на поточний рахунок підприємства коштів дебетують рахунок 311 «Поточні рахунки в національній валюті» в кореспонденції з кредитом рахунків: 
301 «Каса в національній валюті» (на суми, внесені готівкою із каси); 
361 «Розрахунки з вітчизняними покупцями» (на суми, одержані від вітчизняних покупців і замовників за реалізовану продукцію, товари, роботи, послуги); 
37 «Розрахунки з різними дебіторами» (на суми, одержані від різних дебіторів у погашення заборгованості); 
60 «Короткострокові позички» (на суми одержаних банківських кредитів) та ін. 
Перераховані (видані готівкою) грошові кошти з поточного рахунка підприємства відображаються по кредиту рахунка 311 «Поточні рахунки в національній валюті» і дебету рахунків: 
301 «Каса в національній валюті» (на суми, видані готівкою); 
631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» (на суми, перераховані постачальникам в оплату вартості одержаних матеріальних цінностей, робіт, послуг); 
64 «Розрахунки за податками і платежами» (на суми, сплачених податків і обов'язкових платежів до бюджету позабюджетних фондів); 
65 «Розрахунки за страхуванням» (на суми збору, сплаченого за пенсійним і соціальним страхуванням); 
67 «Розрахунки з учасниками» (на суми перерахованих дивідендів та Інших виплат учасникам); 
68 «Розрахунки за іншими операціями» (на суми оплаченої кредиторської заборгованості по внутрігосподарських та інших розрахунках); 
601 «Короткострокові кредити банків у національній валюті» (на суми погашеної заборгованості банкам по одержаних кредитах) тощо.

  Якщо при  опрацюванні виписки банку з  поточного рахунка підприємства виявлено помилково списані або зараховані кошти, бухгалтер повинен письмово повідомити установу банку про допущену помилку для внесення виправлень. На суму, помилково списану банком з поточного 
рахунка підприємства, в бухгалтерському обліку роблять запис по дебету рахунка 374 «Розрахунки за претензіями» і кредиту рахунка 311 «Поточні рахунки в національній валюті». При поновленні банком на поточному рахунку підприємства помилково списаної суми роблять зворотній запис (тобто дебет рахунка 311 і кредит рахунка 374). 
Помилково зарахована на поточний рахунок підприємства сума відображається по дебету рахунка 311 «Поточні рахунки в національній валюті» і кредиту рахунка 685 «Розрахунки з іншими кредиторами». Після одержання виписки банку з виправленим помилковим записом складається бухгалтерська проводка із зворотною кореспонденцією рахунків (дебет рахунка 685 і кредит рахунка 311). Так забезпечується ідентичність записів на поточному рахунку як в банку, так і на підприємстві.

  Якщо виникають  розбіжності між аналітичним  і синтетичним обліком по операціях з поточним рахунком, - то необхідно, аж до звірки із Головною книгою, переконатись у правильності складання журналу-ордера по поточному рахунку. При цьому перевіряється кореспонденція рахунків та визначення сум оборотів.

  Оскільки  у виписці банку є лише цифрові  дані, то ревізорові важливо знати  побудову та код умовних цифрових позначок змісту операцій. При цьому  необхідно знати, що записи у виписці  мають протилежне значення для підприємств  і означають по дебету - зменшення  коштів, а по кредиту - надходження коштів. Наприклад, код 1 у дебеті виписки свідчить про списання коштів з рахунку на підставі платіжного доручення, а у кредиті - зарахування на цей рахунок згідно з доданою до виписки копією платіжного доручення. Код 2 відображає зміст записів у виписці аналогічно до коду 1, але підставою для записів є платіжні вимоги-доручення.

  За даними кодів суцільним методом перевіряють  повноту надходження грошей на рахунок банківської установи.

  Після порівняння виписок банку з доданими до них первинними документами, встановлення правильності підрахунків сум оборотів, початкового і кінцевого сальдо ревізору необхідно перевірити сутність господарських операцій, а саме законність надходження або списання грошових коштів з рахунку підприємства. З цією метою, крім взаємного звіряння (порівняння сум за відповідними документами), необхідно пересвідчитися у реальності здійснення господарської операції.

  Практика  КРР показує, що трапляються випадки, коли підприємства перераховують гроші  за придбані товари, які насправді не надійшли на склад; надійшли, але не того асортименту, що зазначено в документах; перераховані за придбання матеріальних цінностей і віднесені в дебет рахунків по обліку витрат, а фактично одержані цінності відображено в обліку по дебету «Матеріали» і кредиту «Розрахунки з підзвітними особами».

  Особливо  ретельно повинні перевірятись оплачені лімітованими чеками залізничні накладні, рахунки та квитанції інших організацій  і установ. Практика перевірки свідчить, що оплачені розрахунковими чеками документи повторно додаються до авансових звітів підзвітних осіб і вдруге оплачуються.

  За результатами ревізії складають проміжний  акт, в якому вказуються пропозиції та заходи щодо попередження виникнення зловживань у майбутньому. 
 
 
 
 

  3. Література 

1. Атанасян  Г.А., Голубятников С.П. Судебная бухгалтерия: Учебник. – М.: Юрид. лит., 1989. – 352 с.
2. Білуха М.Т. Теорія фінансово-господарського контролю: Підручник. – К.: Вища школа, 1994.
3. Белуха Н.Т. Контроль и ревизия в отраслях народного хозяйства. – М.: Финансы и статистика, 1992.
4. Белуха Н.Т. Ревизия и контроль в торговле. – М.: Экономика, 1998.
5. Бутинець Ф.Ф. Контроль і ревізія. – Житомир, 2000.
6. Вітвіцька М.О. Контроль і ревізія. – К., 1999.
7. Егорова С.К. Контроль и ревизия в бытовом обслуживании. – М.: Финансы и статистика, 1990.
8. Завгородній В.П., Савченко В.Я. Бухгалтерський облік, контроль і аудит в умовах ринку. – К.: БМУ Інформ, 1995.