Автор работы: Пользователь скрыл имя, 23 Ноября 2011 в 15:18, доклад
Правила бухгалтерського обліку процентних і комісійних доходів та витрат банку затверджено постановою Правління Національного банку України від 25.09.97 за № 316 зі змінами, затвердженими постановою Правління НБУ від 07.12.2000 № 472. Цілком очевидно, що вони базуються на принципах нарахування та відповідності.
Правила бухгалтерського обліку процентних і комісійних доходів та витрат банку затверджено постановою Правління Національного банку України від 25.09.97 за № 316 зі змінами, затвердженими постановою Правління НБУ від 07.12.2000 № 472. Цілком очевидно, що вони базуються на принципах нарахування та відповідності.
Так, статті доходів і витрат за принципом нарахування обліковуються й оцінюються на момент реалізації активу або в міру надання послуг. У цьому самому періоді вони відображаються в обліку без урахування факту отримання або сплати коштів.
За
принципом відповідності
Ці принципи застосовуються за таких умов:
- фінансовий результат операції, пов'язаний з наданням (отриманням) послуг, може бути досить точно оцінений:
- дохід або витрати спричиняють виникнення реальної заборгованості (дебіторської — у разі доходу та кредиторської — у разі витрат).
Якщо за 2-3 останні дні місяця неможливо визначити точну суму доходу за браком необхідних даних, то її необхідно врахувати в перші дні наступного місяця до дати подання місячного балансу, відповідно до порядку формування коригуючих проведень.
У
разі невиконання цих умов принципи
нарахування та відповідності застосовують
у межах принципу обережності, згідно
з яким неприпустиме як перебільшення
вартості активів або доходів банку, так
і недооцінка його зобов'язань і витрат.
Банк має визначати доходи від наданої
послуги, якщо є впевненість в отриманні
цих доходів, з обов'язковим урахуванням
витрат, пов'язаних із наданням такої послуги;
в іншому разі беруть до уваги лише витрати,
доходи враховуватимуться за їх фактичного
отримання.
У разі неотримання платежу протягом семи календарних днів, після обумовленого угодою строку, заборгованість за нарахованими доходами вважається простроченою, про що в обліку виконується запис:
Д-т рахунка «Прострочені нараховані доходи»
К-т рахунка «Нараховані доходи».
За невпевненості банку щодо погашення заборгованості фіксується факт її визнання сумнівною, а в системі фінансового обліку здійснюються бухгалтерські проведення з урахуванням характеру операції, за якою виконувалось нарахування доходів:
Д-т рахунка 1780 «Сумнівна заборгованість за нарахованими доходами за міжбанківськими операціями»
Д-т рахунка 2480 «Сумнівна заборгованість за нарахованими доходами за операціями з клієнтами»
Д-т рахунка 3589 «Сумнівна заборгованість за іншими нарахованими доходами»
К-т рахунка «Прострочені нараховані доходи».
За умови визнання заборгованості сумнівною без попереднього відображення на рахунках «Прострочені нараховані доходи» кредитуються відповідні рахунки «Нараховані доходи».
Зазначені
рахунки сумнівних
У разі часткового або повного погашення контрагентом сумнівної заборгованості за нарахованими процентними доходами, що обліковувалися на рахунках сумнівних нарахованих доходів, виконується таке бухгалтерське проведення:
Д-т
рахунків «Поточний рахунок клієнта»
або «Кореспондентський рахунок
банку в НБУ»
К-т рахунків 1780 «Сумнівна заборгованість за нарахованими доходами за міжбанківськими операціями»; 2480 «Сумнівна заборгованість за нарахованими доходами за операціями з клієнтами»; 3589 «Сумнівна заборгованість за іншими нарахованими доходами».
Зазначені
рахунки сумнівних
дебетуються в кореспонденції з відповідними рахунками класу 6 «Доходи» під час виконання операцій з нарахування доходів, визнаних сумнівними щодо отримання.
У разі часткового або повного погашення контрагентом сумнівної заборгованості за нарахованими процентними доходами, що обліковувалися
на рахунках сумнівних нарахованих доходів, виконується таке бухгалтерське проведення:
Д-т рахунків «Поточний рахунок клієнта» або «Кореспондентський рахунок банку в НБУ»
К-т рахунків 1780 «Сумнівна заборгованість за нарахованими доходами за міжбанківськими операціями»; 2480 «Сумнівна заборгованість за нарахованими доходами за операціями з клієнтами»; 3589 «Сумнівна заборгованість за іншими нарахованими доходами».
Під час розрахунку суми процентів (за кредитними та депозитними договорами) ураховується перший день і виключається останній день контракту. Дати початку та закінчення контракту визнаються за дати валютування.
У разі нарахування процентів за звітний місяць останній день місяця треба включати до розрахунків (крім випадків, коли звітна дата є датою закінчення операції).
Доходи і витрати підрозділяються на наступні підгрупи:
— відсоткові доходи і витрати;
— комісійні доходи і витрати;
— результат від торгових операцій банку;
— інші операційні доходи і витрати від надання банківських послуг.
До відсоткових доходів належать: відсотки, одержані від розміщення депозитів у інших банках і небанківських фінансових інститутах; від надання кредитів за державними цінними паперами та іншими інвестиціями.
До відсоткових витрат належать відсотки, що виплачені за депозитами, залученими кредитами, субординованому боргу, облігаціями, емітованими банком.
Існують різні варіанти визначення кількості днів для розрахунку процентів, зокрема:
* метод «факт / факт» (фактична кількість днів у місяці та році);
* метод «факт / 360» (фактична кількість днів у місяці, але умовно в році — 360);
* метод «30 / 360» (умовна кількість днів у місяці — 30, у році — 360).
Під відсотковими доходами і витратами розуміють такі доходи і витрати, які розраховуються пропорційно часу і сумі активу або зобов'язання. До відсоткового доходу за борговими цінними паперами в портфелі банку належать тільки відсотки, що нараховані за цими паперами після їх придбання.
Чистий відсотковий дохід розраховується як різниця між відсотковими доходами і відсотковими витратами.
Комісійні доходи і витрати — це такі грошові кошти, що встановлюються фіксовано у вигляді тарифів за падання банківських послуг або розраховуються пропорційно сумі активу або зобов'язань незалежно від часу.
До комісійних доходів і витрат належать: суми грошових коштів, які одержані у виплачені банками за розрахунково-касове обслуговування; за послуги кредитного характеру, а саме: видача і одержання гарантій, поручительств, відкриття кредитних ліній, акцептні операції;
комісії, одержані і сплачені за операції з конвертації — обслуговування валютних рахунків, купівлі-продажу інвалюти, виконання трастових операцій і деякі інші.
До торгових операцій комерційного банку належать: операції з купівлі-продажу цінних паперів, придбаних на строк до одного календарного року з метою перепродажу; операції з купівлі-продажу іноземної валюти, яка є власністю банку, а також торгові операції з іншими фінансовими інструментами.
При купівлі-продажу цінних паперів об'єктом обліку є дохід, одержаний у вигляді дисконту. Дисконт — це різниця між номінальною вартістю цінного паперу та її ринковою вартістю (вартістю придбання) без обчислення нарахованих на момент купівлі відсотків.
До витрат відносять також премію. Премія — це перевищення ринкової вартості (вартості придбання) цінного паперу над його номінальною вартістю без обчислення нарахованих на момент придбання відсотків (купона).
До інших операційних доходів і витрат відносять: доходи від діяльності інкасаторської служби, проданих платіжних засобів, консультаційних послуг, а також витрати на утримання служби інкасації, на аудит, витрати на службові відрядження тощо.
Сума чистого прибутку комерційного банку до оподаткування розраховується як:
Сума
чистого Чистий
прибутку до сплати = операційний - за сумнівними + витрати від
податків прибуток
обставин
З чистого прибутку сплачується податок на прибуток. Чистий прибуток після сплати податку на прибуток розподіляється на виплату дивідендів власниками і на капіталізацію банку. Суму чистого прибутку, що залишається для розвитку банківського бізнесу, називають нерозподіленим прибутком.
Наведемо деякі правила обліку доходів та витрат.
1.
Проценти та прирівняні до
них комісії мають
2. У кінці кожного місяця (або щодня — з рішення банку) виконуються такі бухгалтерські записи.
За нарахування доходів:
Д-т рахунка «Нараховані доходи»
К-т рахунка «Доходи».
За нарахування витрат:
Д-т рахунка «Витрати»
К-т рахунка «Нараховані витрати».
За отримання коштів:
Д-т поточного рахунка клієнта (або кореспондентського рахунка банку)
К-т рахунка «Нараховані доходи».
За сплати коштів:
Д-т
рахунка «Нараховані витрати»
К-т рахунка клієнта (або кореспондентського рахунка банку).
За отримання коштів авансом:
Д-т рахунка клієнта (або кореспондентського рахунка банку)
К-т
рахунка «Доходи майбутніх
У кінці кожного місяця на суму, що її відносять до звітного періоду:
Д-т
рахунка «Доходи майбутніх
К-т рахунка «Доходи».
За сплати коштів авансом:
Д-т рахунка «Витрати майбутніх періодів»
К-т рахунка клієнта (або кореспондентського рахунка банку).
У кінці кожного місяця на суму, що її відносять до звітного періоду:
Д-т рахунка «Витрати»
К-т рахунка «Витрати майбутніх періодів».
Для обліку доходів використовують рахунки класу 6; витрат — класу 7.
Дебіторська та кредиторська заборгованість за нарахованими доходами та витратами обліковується на рахунках класів 1-3.
Рахунки класів 6 і 7 (розділи, групи) за назвами максимально наближені
до показників звіту про прибутки та збитки. На балансових рахунках 4-го порядку обліковуються цілком конкретні види доходів.
Усі
господарські операції, здійснені банком
за звітний період, мають бути відображені
у звітності цього періоду. Такі операції
як переоцінювання, нарахування, рух резервів,
розрахунок податків та інших обов'язкових
платежів істотно впливають на фінансовий
результат звітного періоду.