Обмеження (спеціальні вимоги) на проведення аудиту та їх необхідність

 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

План

Вступ:

1. Обмеження (спеціальні вимоги) на проведення аудиту та їх необхідність.
2. Поясніть, що спільного та особливого (відмінного) в незалежному аудиті і адміністративному контролі.
3. Опишіть процедури аудиту товарних запасів.

Висновок:

Список  використаної літератури. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Вступ:

         Перехід економіки на ринкові відносини пов'язаний з розширенням прав підприємств, демократизацією управління і використання економічних важелів і стимулів, спрямованих на підвищення ефективності праці та її оцінки за економічним результатом. У зв'язку з цим визначається новий напрямок економічного контролю фінансово-господарської діяльності підприємств - незалежний аудиторський контроль.  
        Закономірність виникнення аудиторського контролю в Україні обумовлена проведенням приватизації державного майна, управління яким проводив власник адміністративними методами, використовуючи для цього різні державні структури.  
         Аудит в сучасному розумінні існує понад 200 років. Зародився він тоді, коли в перше виникло розмежування інтересів між особами які безпосередньо займаються управлінням підприємством і вкладниками коштів у його діяльність.  
          В той же час почали зароджуватися акціонерні товариства, і аудит зайняв центральне місце громадського контролера зовнішньої звітності і правління підприємством, обстоюючи інтереси сторін, зацікавлених у об'єктивних бухгалтерських показниках.  
         Таким чином формується в основному зміст сучасного аудиту, який набув широкого застосування у країнах з розвинутою ринковою економікою.

Аудиторська діяльність (аудит) є підприємницькою  діяльністю по незалежній перевірці  бухгалтерського обліку і фінансової (бухгалтерською) звітності організацій  і індивідуальних підприємців.

          Аудитор - особа перевіряючий стан фінансово - господарській діяльності підприємства за певний період.

          Існує думка, що поняття аудиту значно ширше таких понять, як ревізія і контроль оскільки аудит забезпечує не лише перевірку достовірності фінансових показників, але і, що не менш важливо, розробку пропозицій по оптимізації господарської діяльності з метою раціоналізації витрат і збільшення прибутку.

         Аудиторська діяльність окрім  перевірок, припускає надання  різних супутніх послуг : ведення і відновлення обліку, консультації з питань ведення обліку, оподаткування і так далі.        
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

1. Обмеження (спеціальні  вимоги) на проведення  аудиту та їх     необхідність.

          Обмеження в здійсненні аудиторської діяльності передбачає, що аудитор і аудиторські фірми не мають права займатися якою-небудь іншою підприємницькою діяльністю, окрім аудиторської і пов'язаної з нею. Тобто аудитори і аудиторські фірми, інакше кажучи мають право здійснювати тільки аудиторські перевірки і робити тільки супутні аудиту послуги. Якщо аудиторська фірма здійснює яку-небудь іншу підприємницьку діяльність, то рішенням Міністерства фінансів України дія ліцензії цієї фірми може бути призупинена, а рішенням суду ліцензія може бути анулювана.

          У ринкових умовах господарювання традиційні форми фінансового контролю не можуть виконувати функції захисту майнових інтересів власників. Практика країн з ринковою економікою показує, що захистити майнові інтереси власників може такий вид незалежного фінансового контролю, як аудит, який є одним з головних елементів їх ринкової інфраструктури. Передумовою такого контролю є взаємна зацікавленість підприємств в особі їх власників (акціонерів, вкладників тощо), держави в особі податкових органів і самого аудитора в забезпеченні достовірності обліку та звітності. Проте існують обмеження (спеціальні вимоги) на проведення аудиту.

       Стаття 24 Закону України "Про аудиторську діяльність" визначяє спеціальні вимоги, які передбачають заборону на проведення аудиту.

Забороняється проведення аудиту:

- аудитором, який має прямі родинні стосунки з керівництвом господарюючого суб'єкта, який перевіряється;

- аудитором, який має особисті майнові інтереси в госп.суб'єкті, який перевіряється;

- аудитором - членом керівництва, засновником або власником госп.суб'єкта, який  перевіряється;

- аудитором  - працівником госп.суб'єкта, який  перевіряється;

- аудитором  - працівником, співвласником дочірнього  п/п, філії або представництва  госп.суб'єкта, який  перевіряється; 

- якщо  розмір винагороди за надання ауд послуг не враховує необхідного для якісного виконання таких послуг часу, необхідних навичок, знань, проф кваліфікації та ступінь відповідальності аудитора;

- аудитором  в інших випадках, при яких  не забезпечуються вимоги щодо  його незалежності.

- членам адміністративних, керівних та контролюючих органів аудиторських фірм, які не є аудиторами, а також засновникам, власникам, учасникам аудиторських фірм забороняється втручатися в практичне виконання аудиту в спосіб, що порушує незалежність аудиторів, які здійснюють аудит.

         Оскільки, аудит є формою саме незалежного фінансового контролю, тому і потрібні такі обмеження. Саме незалежність є основою об`єктивної думки щодо достовірності фінансової інформації і саме потреба її споживачів у такому незалежному погляді була причиною виникнення цієї професії. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

2. Пояснити, що спільного  та особливого (відмінного) в незалежному  аудиті й адміністративному  контролі.

         На основі закону „Про аудиторську діяльність”, за формою і метою здійснення розрізняють аудит зовнішній (незалежний) і внутрішній (залежний, тобто підлеглий тій фірмі, в якій він проводиться).     

          Незалежний аудиторський контроль здійснюють аудитори, аудиторські організації (фірми) на госпрозрахункових засадах за договорами з державними і акціонерними підприємствами, кооперативними, орендними підприємствами і організаціями, підприємствами із спільним капіталом та ін.

 При  цьому перевіряють стан обліку  діяльності зазначених організацій  і підприємств, відповідність звітності даним обліку, правильність утворення прибутку і своєчасність розрахунків із державним бюджетом, а також розподіленням прибутку за акціями, розміром внесеного капіталу та іншими джерелами, передбаченими статутними документами і фінансовим планом підприємства.

            Результати контролю аудиторська організація оформляє актом, експертним висновком або іншим документом, погодженим із замовником. Аудиторські організації надають послуги підприємцям щодо поліпшення господарювання з питань маркетингу, менеджменту, інвестицій та ін. Крім того, аудиторська організація може давати висновки про правильність складання звітності і декларацій, які підприємства, кооперативи та інші організації подають фінансовим органам (податковим адміністраціям).

            Внутрішньогосподарський контроль (внутрішній аудит) є елементом економічного контролю, який, як правило, здійснюється самим підприємством.

         Головними функціями служби внутрішнього контролю 
(аудиту) підприємства є: 
- контроль за формуванням витрат за місцем їх виникнення, основними технологічними процесами та окремими видами діяльності підприємства; 
- виявлення відхилень від затверджених кошторисів і нормативів, аналіз їх причин, встановлення осіб, винних у цьому; 
- пошук внутрішніх резервів поліпшення фінансово-господарської діяльності підприємства;

- контроль  за дотриманням податкового законодавства;  проведення перевірок діяльності  структурних підрозділів з метою  забезпечення ефективності та  точності бухгалтерських даних  і збереження активів підприємства; 
- складання та надання висновків і звітів під час проведення перевірок, забезпечення необхідною інформацією керівництва підприємства. 
           Такий контроль на великих підприємствах має здійснюватися повсякденно спеціалізованим відділом, окрім бухгалтерії та головного бухгалтера. У невеликих фірмах обов'язки внутрішнього контролю покладаються на ревізійну комісію, яка призначається засновниками. З метою проведення внутрішнього контролю можна також залучати професіональних аудиторів зі спеціалізованих фірм. 
           Об'єктом внутрішнього контролю (аудиту) мають бути: система бухгалтерського обліку підприємства, достовірність звітності, стан майна, забезпеченість власними обіговими контактами, фінансова стійкість, платоспроможність, система управління підприємством, якість роботи економічних служб, оподаткування, нормування організація виробництва, виконавча дисципліна тощо.

        Під час організації внутрішнього  контролю повинні бути чітко  визначені та розподілені обов'язки  окремих працівників для перевірки різних напрямків звітності, а також встановлені межі їхніх повноважень згідно з покладеними обов'язками. Не можна припускати, щоб одна особа контролювала всю операцію з початку до кінця.

         Служба внутрішнього контролю (аудиту) повинна: 
- проводити постійний аналіз виробництва та фінансової діяльності підприємства, повноти та надійності ведення бухгалтерського та податкового обліку, оперативного та адміністративного контролю; 
- забезпечувати постійний контроль за дотриманням робітниками підприємства встановленого графіку документообігу, процедур проведення операцій, функцій та повноважень - згідно з покладеними на них обов'язками; 
- розглядати факти порушень робітниками чинного законодавства, нормативно-правових документів, які регулюють і визначають стратегію діяльності підприємства; 
- рекомендувати керівникові підприємства вживати заходи для недопущення дій, результатом яких може стати порушення чинного законодавства, інших чинних нормативно-правових актів; 
- розробляти рекомендації та вказівки щодо усунення виявлених порушень, покращення системи внутрішнього аудиту та здійснювати контроль за їх використанням і виконанням; 
- забезпечувати документування кожного факту перевірки, оформлювати письмово висновки, де мають бути відображені усі питання, вивчені в ході перевірки, та рекомендації, дані керівникові підприємства. 
         уся система внутрішнього контролю (аудиту) має забезпечити послідовну та ефективну роботу підприємства, збереження власності, своєчасне та повне відображення господарських та фінансових операцій у бухгалтерському обліку. 
          До видів внутрішнього контролю відносяться:

- фінансовий;

- адміністративний;

- технологічний  контроль.

         Адміністративний контроль – це перевірка відповідності процесів, виконуваних операцій та/або прийнятих рішень нормативно-правовим актам Державного казначейства, дорученням керівництва, визначеним внутрішнім технологічним регламентам, повноваженням та відповідальності працівників.

              Для оцінки адміністративного контролю внутрішньому аудитору потрібно мати глибокі знання в галузі теорії економіки, маркетингу, управління, менеджменту, фінансів, статистики, господарського права, оподаткування, бухгалтерського обліку тощо.

       Оскільки, адміністративний контроль один з видів внутрішнього контролю, можна навести основні відмінності між внутрішнім і зовнішнім аудитом: