Поняття зовнішньоекономічної діяльності

- вести бухгалтерський  та оперативний облік зовнішньоекономічних  операцій, а також статистичну звітність, яку повинні надсилати органам Державної статистики України;

- імпортувати в Україну  лише ті товари, які за своїми  технічними, фармакологічними, санітарними,  фітосанітарними, ветеринарними  та екологічними характеристиками  не порушують мінімальних умов відповідних стандартів та вимог, що діють на території України (у разі відсутності національних стандартів та вимог України на певний товар – застосовувати відповідні міжнародні стандарти та вимоги або іноземні стандарти та вимоги, що діють у провідних країнах-експортерах зазначених товарів);

- утримуватися від порушень  встановлених законом заборон,  обмежень щодо субсидованого  імпорту, демпінгового імпорту,  реекспорту;

- у разі порушення  вимог законодавства про ЗЕД  нести передбачену ним господарсько-правову відповідальність, у т. ч. у формі застосування спеціальних санкцій, відповідно до встановленого порядку (Положення про порядок застосування до суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності України та іноземних суб’єктів господарської діяльності спеціальних санкцій, передбачених статтею 37 Закону України “Про зовнішньоекономічну діяльність”: Затверджено наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 06.04.2004 р. № 126);

- інформувати  Нацбанк України про відкриття  валютних рахунків за межами України та надавати відомості про використання своїх валютних рахунків податковим органам у встановленому порядку;

- та ін.

 Держава  гарантує рівність прав та  однаковий захист усіх суб’єктів  зовнішньоекономічної діяльності. Проте у разі застосування до українських суб’єктів господарювання дискримінаційних заходів на території певних держав, в Україні можуть бути застосовані аналогічні заходи до суб’єктів господарювання відповідної країни (ч. 2 ст. 389 ГК України, ст. 29 Закону “Про ЗЕД”).

 До другої  категорії учасників ЗЕД належать суб’єкти, що здійснюють організаційно-управлінські повноваження у сфері ЗЕД. Насамперед, це державні органи та органи місцевого самоврядування. Подібні за своїм характером функції на регіональному та локальному рівнях можуть виконувати і господарські об’єднання, промислово-фінансові групи, банківські та фінансові холдингові групи – щодо своїх учасників, материнське підприємство – щодо своїх дочірніх підприємств. Проте правові засади та коло повноважень першої (органи держави та органи місцевого самоврядування) та другої (недержавні органи/організації управління економікою та суб’єкти ЗЕД) відмінні. В першому випадку коло повноважень досить широке і визначається на рівні закону, а в другому – значно вужче (лише щодо обмеженого кола суб’єктів і в межах, не заборонених законом), що фіксується в локальних документах (установчих документах та/або договорах між членами групи).

 Законодавство  про ЗЕД містить досить ґрунтовні  положення щодо регулювання зовнішньоекономічної  діяльності, визначаючи:

- мету регулювання  (ч. 1 ст. 7 Закону “Про ЗЕД”): забезпечення  збалансованості економіки та  рівноваги внутрішнього ринку  України; стимулювання прогресивних  структурних змін в економіці,  в т. ч. зовнішньоекономічних  зв’язків суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності України; створення найбільш сприятливих умов для залучення економіки України в систему світового поділу праці та її наближення до ринкових структур розвинутих зарубіжних країн;

- види та  рівні регулювання (ч. 2 ст. 7 Закону  “Про ЗЕД”: державне (в особі її органів в межах їх компетенції та органів місцевого самоврядування); недержавне на регіональному (товарними, фондовими, валютними біржами, торговельними палатами, асоціаціями, спілками та іншими організаціями координаційного типу) та локальному (самими суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності на підставі відповідних координаційних угод, що укладаються між ними) рівнях;

- правові засоби/акти, за допомогою яких здійснюється  нормативне регулювання (ч. З  ст. 7 Закону “Про ЗЕД”): 1) закони України; 2) акти тарифного і нетарифного регулювання, які видаються державними органами України в межах їх компетенції; 3) рішення недержавних органів управління економікою, які приймаються відповідно до їх установчих документів у межах законів України; 4) договори між суб’єктами ЗЕД, укладеними відповідно до законів України;

- цілі державного  регулювання: захист економічних  інтересів України та законних  інтересів суб’єктів зовнішньоекономічної  діяльності; створення рівних можливостей  для суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності розвивати всі види підприємницької діяльності незалежно від форм власності та всі напрями використання доходів і здійснення інвестицій; заохочення конкуренції та ліквідація монополізму в сфері зовнішньоекономічної діяльності;

- межі втручання  держави (в особі її органів)  у сферу ЗЕД, що виключають  право безпосередньо втручатися  в зовнішньоекономічну діяльність  суб’єктів цієї діяльності, за  винятком передбачених законом  випадків;

- органи державного  регулювання ЗЕД та їх повноваження (ст. 9 Закону “Про ЗЕД”):

 А) Верховна  Рада України як вищий орган  державного регулювання ЗЕД, до  компетенції якого належать:

- прийняття,  зміна та скасування законів,  що стосуються зовнішньоекономічної  діяльності;

- затвердження  головних напрямів зовнішньоекономічної політики України;

- розгляд, затвердження  та зміна структури органів  державного регулювання зовнішньоекономічної  діяльності;

- укладання  міжнародних договорів України  відповідно до законів України  про міжнародні договори України  та приведення чинного законодавства України у відповідність з правилами, встановленими цими договорами;

- встановлення  спеціальних режимів зовнішньоекономічної  діяльності на території України;

- затвердження  списків товарів, експорт та  імпорт яких підлягає ліцензуванню або забороняється згідно із Законом “Про ЗЕД”.

 Б) Кабінет  Міністрів України:

- вживає заходів  до здійснення зовнішньоекономічної  політики України відповідно  до законів України;

- здійснює координацію  діяльності міністерств, державних  комітетів та відомств України по регулюванню зовнішньоекономічної діяльності; координує роботу торговельних представництв України в іноземних державах;

- приймає нормативні  акти управління з питань зовнішньоекономічної  діяльності у випадках, передбачених  законами України;

- проводить  переговори і укладає міжурядові  договори України з питань  зовнішньоекономічної діяльності  у випадках, передбачених законами  України про міжнародні договори  України, забезпечує виконання  міжнародних договорів України  з питань зовнішньоекономічної діяльності всіма державними органами управління, підпорядкованими Кабінету Міністрів України, та залучає до їх виконання інші суб’єкти зовнішньоекономічної діяльності на договірних засадах;

- відповідно  до своєї компетенції, визначеної  законами України, вносить на розгляд Верховної Ради України пропозиції про систему міністерств, державних комітетів і відомств – органів оперативного державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, повноваження яких не можуть бути вищими за повноваження Кабінету Міністрів України, які він (КМУ) має згідно із законами України;

- забезпечує  складання платіжного балансу,  зведеного валютного плану України;

- здійснює заходи  щодо забезпечення раціонального  використання коштів Державного  валютного фонду України;

- забезпечує  виконання рішень Ради Безпеки  Організації Об’єднаних Націй  з питань зовнішньоекономічної  діяльності.

 В) Національний  банк України:

- здійснює зберігання  і використання золотовалютного  резерву України та інших державних  коштовностей, які забезпечують платоспроможність України;

- представляє  інтереси України у відносинах  з центральними банками інших  держав, міжнародними банками та  іншими фінансово-кредитними установами  та укладає відповідні міжбанківські  угоди;

- регулює курс  національної валюти України до грошових одиниць інших держав;

- здійснює облік  і розрахунки по наданих і  одержаних державних кредитах  і позиках, провадить операції  з централізованими валютними  ресурсами, які виділяються з  Державного валютного, фонду України  у розпорядження Національного банку України;

- здійснює інші  функції відповідно до законів  України (“Про банки і банківську  діяльність”, “Про Національний  банк України” та ін.).

 Г) Центральний  орган виконавчої влади з питань  економічної політики (функції якого виконує Міністерство економіки та з питань економічної інтеграції України):

- забезпечує  проведення єдиної зовнішньоекономічної  політики при здійсненні суб’єктами  зовнішньоекономічної діяльності  виходу на зовнішній ринок,  координацію їх зовнішньоекономічної діяльності, в т. ч. відповідно до міжнародних договорів України;

- здійснює контроль  за додержанням всіма суб’єктами  зовнішньоекономічної діяльності  чинних законів України та  умов міжнародних договорів України;

- здійснює заходи  нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, зокрема реєстрацію учасників зовнішньоекономічної діяльності, реєстрацію окремих видів контрактів згідно із Законом “Про ЗЕД”;

- проводить  антидемпінгові, антисубсидиційні  та спеціальні розслідування  у порядку, визначеному законами України;

- виконує інші  функції відповідно до законів  України і Положення про центральний  орган виконавчої влади з питань  економічної політики.

 Д) Державна  митна служба України:

- здійснює митний  контроль в Україні згідно  з чинними законами України.

 Е) Антимонопольний  комітет України:

- здійснює контроль  за додержанням суб’єктами зовнішньоекономічної  діяльності законодавства про  захист економічної конкуренції.

 Є) Міжвідомча  комісія з міжнародної торгівлі (склад якої затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2004 р № 300):

- здійснює оперативне  державне регулювання зовнішньоекономічної  діяльності в Україні відповідно  до законодавства України;

- приймає рішення  про порушення і проведення  антидемпінгових, антисубсидиційних або спеціальних розслідувань та застосування відповідно антидемпінгових, компенсаційних або спеціальних заходів;

- органи місцевого  управління ЗЕД та їх повноваження (ст. 10 Закону “Про ЗЕД”):

I) місцеві Ради  народних депутатів та їх виконавчі  і розпорядчі органи, компетенція яких визначається Законом України “Про місцеве самоврядування”;

II) територіальні  підрозділи (відділення) органів державного  регулювання зовнішньоекономічної  діяльності України: створюються  за погодженням з відповідними  місцевими Радами народних депутатів України та в межах загального ліміту бюджетних коштів, що виділяються на утримання відповідних органів державного регулювання України. Дії зазначених підрозділів (відділень) не  повинні суперечити нормативним актам місцевих Рад народних депутатів України, за винятком випадків, коли такі дії передбачені Законами України або випливають з них.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ЗМІСТ

ВСТУП

1. Поняття зовнішньоекономічної діяльності
2. Субєкти, види та операції зовнішньоекономічної діяльності

ВИСНОВОК

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

Суб'єкти господарської  діяльності України та іноземні суб'єкти господарської діяльності при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності керуються такими принципами:

Принципом суверенітету народу України у здійсненні зовнішньоекономічної діяльності, що полягає у:

- виключному  праві народу України самостійно  та незалежно здійснювати зовнішньоекономічну  діяльність на території України,  керуючись законами, що діють на території України;

- обов'язку України  неухильно виконувати всі договори і зобов'язання України в галузі міжнародних економічних відносин;

Принципом свободи  зовнішньоекономічного підприємництва, що полягає у:

- праві суб'єктів  зовнішньоекономічної діяльності  добровільно вступати у зовнішньоекономічні зв'язки;