Оцiнка ефективностi дiяльностi iнновацiйного кластеру

М. А. Пічугіна,

старший викладач НТУУ "КПІ"   
 

ОЦІНКА  ЕФЕКТИВНОСТІ ДІЯЛЬНОСТІ ІННОВАЦІЙНОГО КЛАСТЕРУ  

     assessment  OF Innovative Cluster ACTIVITIES  

У статті були надані рекомендації щодо оцінювання економічної ефективності діяльності інноваційного  кластеру. Також запропонована  комплексна багатофакторна оцінка кластерного проекту  

It is provided recommendations for evaluating the economic efficiency of the innovative cluster. The complex multifactor evaluation of the cluster project is suggested   

Ключові слова: інноваційний кластер, критерії оцінки, рівні оцінки   
 

     Вступ.  В роботах  зарубіжних  (М. Портера, Е. Бергмана, Б. Гаррета, Е. Дахмена, С. Девіса, Д. Джереффі, К. Моргана, Е. Менcфілда, Б. Харрісона, В.Прайса, Д.Гаага, Ю.Уеннопа, Л.Янга) та вітчизняних вчених (С.Соколенко, Д.Стеченко, Н.Волкової, Є.Безвушко) розкриті загальні теоретичні підходи розвитку кластерної системи, однак недостатньо розглянуті питання комплексної оцінки ефективності кластерів в цілому та інноваційних зокрема. Оцінка результатів та ефективності діяльності кластеру є важливим етапом формулювання стратегії кластеру, оскільки надає можливість моніторингу та вчасного формування комплексу заходів з підтримки чи ініціювання реструктуризації кластеру. Саме тому дослідження присвячене розробці методики оцінки ефективності кластеру.

     Постановка  задачі. Метою дослідження є розробка рекомендацій з оцінки результативності кластерної співпраці.

     Методи  дослідження. У процесі роботи були використанні загальні методи наукових досліджень (абстрагування, аналіз та синтез, індукція і дедукція), методи групування і таблично-графічний. Джерело інформації – результати міжнародних досліджень та рекомендаційні матеріали міжнародних конференцій.

     Результати  дослідження. Залежно від потенційних переваг створення кластеру, на яких концентрують увагу дослідники, можна виділити наступні підходи:

      - підхід, що як мотив входження  в кластер, в першу чергу,  розглядає синергетичний ефект, коли загальна вартість підприємств, що входять в кластер, зрештою стає більше суми вартостей вхідних в неї організацій. При чому, вартість підприємства (організації) – тільки один з показників, використовуваних для оцінки синергетичного ефекту;

      - підхід, що пов'язує ефективність  діяльності з оптимізацією міжкорпоративних і внутрішньокорпоративних зв'язків, з підбором "найбільш цінних" (з погляду створення перспективних конкурентних переваг) ланцюжків взаємодії з постачальниками, дилерами і покупцями;

      - підхід, пов'язаний з теорією трансакційних витрат, концентрує увагу на можливості різних форм економії на основі довгострокових контрактів. Акцент робиться на перспективній взаємодії партнерів, реалізації спільних довгострокових програм.

     На  нашу думку, всі зазначені підходи  мають бути враховані при розробці методики оцінки ефективності кластеру, оскільки вчені визначають різні  детермінанти формування конкурентних переваг у кластері, відповідно, ефект від створення кластеру може проявитися в кількох напрямках, тому запропоновані підходи не є  взаємовиключними.

      У якості показників ефективності кластеру автори пропонують різні змінні, які  можуть бути об’єднанні у групи  залежно від об’єкту оцінки:

-          показники, які вимірюють загальні результати діяльності кластеру (зростання кількості фірм, кількість зайнятих, обсяг виробництва, обсяг експорту тощо);

-          показники, які характеризують вплив кластеру на розвиток території або галузі; на економіку (збільшення кількості робочих місць і зростання середньої заробітної плати, збільшення об'єму податкових надходжень до бюджетів різних рівнів [4] тощо);

-          показники, які оцінюють діяльність кожного з підприємств, що взаємодіють в рамках кластера (обсяг реалізації продукції, дохід, рентабельність підприємств);

-          показники ефективності використання окремих видів ресурсів (фондовіддача, продуктивність праці, матеріаловіддача тощо);

-          показники, які оцінюють вплив кластерної структури на розвиток господарських зв'язків (кількість проектів про спільні розробки, з спільним використанням обладнання та спільною рекламою) [3].

    Вважаємо, що при оцінці економічної ефективності кластеру акцент варто зробити не на абсолютних доходах і витратах підприємств, що є учасниками кластеру, а на додаткових доходах і витратах, обумовлених кооперацією.

     Автори  пропонують формули, які дозволяють звести оцінку ефективності кластеру до одного показника який може бути як кількісним (сума валової доданої  вартості; сума прибутку), так і якісним (відношення валової доданої вартості і прибутку до обсягу ресурсів і  витрат). Так, Мері Дж.Вейтс розглядає додану вартість як показник  ефективності окремого кластера [7]. А Г.Броншпак та В.Московкін [2] вводять поняття “потужності кластеру”, значення якої вказує на зростання, спадання або стабільність кластеру.

     На  нашу думку, не варто зводити загальну оцінку ефективності функціонування кластеру до одного показника, оскільки ефект  від кластеризації може проявитися в різних сферах (від економічної до екологічної) (табл.1.).   

Таблиця 1. Сфери прояву ефекту від кластеризації

     Джерело: [1].  

     Але, зазначимо, що використання узагальнюючого показника ефективності кластеру значно спрощує процедури моніторингу  динаміки розвитку та  визначення рейтингу кластерів.

     Характерною особливістю кластера є достатньо широкий спектр діяльності суб’єктів господарювання, які складають його структуру, що породжує труднощі при обліку і оцінці результатів функціонування як кластера в цілому, так і його окремих учасників. Тому існують методики оцінки кластера, які передбачають використання цілого спектру показників. Так, Shorebank Enterprise Group в рамках проекту Фонду Форда по дослідженню успішних кластерів США і Італії як критерії використовувала три групи індикаторів (макроекономічні, мікроекономічні, ті, що визначають вплив кластеру на суспільство) [6] .

     На  основі огляду теоретичної літератури та результатів міжнародних досліджень функціонування кластерів робимо висновок, що оцінка економічної ефективності інноваційного кластеру вимагає  комплексного підходу, оскільки:

1)             різні суб’єкти оцінки мають різні цілі, відповідно, і об’єкт оцінювання, що вимагає різних показників та критеріїв;

2)             результати, отримані в процесі функціонування кластеру, залежать від початкових умов його створення, що має бути враховано при оцінюванні;

3)             враховуючи те, що ефект від кластеризації може проявитися в різних сферах та достатньо широкий спектр діяльності суб’єктів господарювання, що складають кластерну структуру, методика оцінки має передбачати встановлення зв’язку між показниками.

      З врахуванням вищезазначеного запропонуємо наступний алгоритм поетапної оцінки економічної ефективності кластеру (рис.1.).     
 

Рис.1. Етапи оцінки економічної  ефективності кластеру  

     Процес  оцінки ефективності повинен розглядатися з урахуванням інтересів основних суб'єктів макро-, мезо- і мікрорівня. При цьому головним критерієм ефективності функціонування кластеру виступатиме відповідність результатів даної структури цілям зацікавлених суб'єктів. Виділимо рівні оцінки ефективності інноваційного кластеру (табл.2) залежно від суб’єктів оцінювання.  

     Таблиця 2. Рівні оцінки ефективності інноваційного кластеру

     Джерело: [власна розробка].  

     В табл.2. групи показників для проведення оцінки економічної ефективності кластеру на різних рівнях наведені як приклад. Суб’єктів оцінювання може цікавити розширене коло питань, наприклад, керівники  підприємств прагнуть дізнатися  не лише про ефективність роботи у  кластері, але й вплив діяльності кластеру на галузь.

      Наголосимо, що загальна ефективність не є найважливішою характеристикою, яка враховується при визначенні доцільності продовження участі у кластері. Якщо кожен з учасників не буде переконаний у власній приватній вигоді і в справедливості розподілу загального ефекту, створення кластеру не відбудеться, а якщо й відбудеться, то його функціонування не буде довготривалим через незадоволення інтересів учасників. Зрозуміло, що ніхто з учасників кластеру не стане діяти на користь збереження і підтримки економічних відносин на шкоду власним потребам і доходам. При оцінці ефективності функціонування кластеру слід розглядати векторні значення показників, що відображають інтереси учасників до їх об'єднання і після.

      До  показників, відображають інтереси учасників  кластеру, на наш погляд, слід віднести:

-          поліпшення основних показників виробничо-господарської діяльності (об'єм реалізації, зростання замовлень, дохід, зниження собівартості виробництва, прибуток,  рентабельність)

-          показники ефективності використання окремих видів ресурсів – фондовіддача, матеріаловіддача, трудомісткість виробництва продукції тощо;

-          зростання інноваційної активності:

-          частота зміни асортименту та появи принципово нових видів продукції, товарів і послуг з досконалішими споживчими властивостями і якістю;

-          кількість інноваційних ідей персоналу підприємства протягом останнього року;

-          частка реалізованих інноваційних ідей в загальній кількості висунутих новацій;

-          проміжок часу між моментом вироблення нової ідеї до початку здійснення проекту.