Особливості роботи Фонду гарантування внесків фізичних осіб (ФГВФО)

   МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

ДВНЗ «КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені Вадима Гетьмана»

 

 

 

                                                                         

 

 

 

 

Доповідь 

з дисципліни «Податковий облік у банках»

 

на тему: «Особливості роботи Фонду гарантування внесків фізичних осіб (ФГВФО)»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Виконала:

студентка 9 групи

ОЕФ, спец. 8509/2

                                                                                                         Назаренко О.Р.

 

Перевірив:

Кириленко В.Б.

 

 

 

 

 

 

 

Київ 2012

Реформа системи гарантування внесків обійдеться банкам у 500 млн гривень на рік

       Фонд гарантування внесків фізичних осіб (ФГВФО) демонструє небачену активність у сфері нормотворчості. І це не дивно. Закон № 4452 "Про систему гарантування внесків фізичних осіб", схвалений парламентом 23 лютого цього року, набув чинності 21 вересня. До цього часу ФГВФО, Кабмін, Нацбанк та інші відомства повинні привести свою нормативну базу у відповідність із цим законодавчим актом.

     Нагадаємо: згідно з Законом, саме ФГВФО, а не Нацбанк, тепер буде займатися тимчасовим адмініструванням і ліквідацією проблемних банків. З 22 травня на своїй офіційній сторінці в інтернеті Фонд почав публікувати для ознайомлення проекти власних регуляторних актів - майбутніх рішень Фонду. До кінця місяця було оприлюднено дев'ять таких документів. Поряд з технічними нормативними актами були розроблені й основні документи.

Фондування

       Зокрема, можна відзначити Положення про порядок розрахунку, нарахування і сплати зборів до ФГВФО. Документ несе погану новину банкам і вкладникам. Уже з кінця цього року витрати банківського сектора на відрахування до Фонду значно зростуть. Справа в тому, що, згідно з новими правилами, банки повинні будуть сплачувати до Фонду кожен квартал так званий регулярний внесок виходячи з річної ставки 0,5% суми залучених коштів фізосіб з урахуванням нарахованого відсоткового доходу, якщо мова йде про внески в гривнях, і 0,8% - про депозити, номіновані у валюті.

      Для порівняння: зараз банки платять регулярні внески двічі на рік за єдиною ставкою 0,25% обсягу ресурсів, залучених від населення. Заступник директора-розпорядника Фонду Андрій Оленчик запевнив, що банківські витрати збільшаться лише за рахунок підвищення на 0,3 в. п. ставки нарахування збору для депозитів у валюті. "За внесками у гривнях реальна ставка відрахувань майже не змінилася - трохи змінився тільки алгоритм нарахування: якщо раніше внески робили два рази на рік по 0,25%, то зараз щокварталу, але за ставкою 0,125% (0,5/4)", - пояснив чиновник.

        За даними НБУ, на 1 травня обсяг валютних депозитів досяг еквівалента 155 млрд гривень. Це означає, що навіть якщо депозитна база у валюті не буде зростати, витрати банків збільшаться майже на 0,5 млрд гривень (155х0,003). Таким чином, якщо останнім часом банківська система платила в Фонд щорічно близько 1,5 млрд гривень, то після введення нових правил платіж становитиме близько 2 млрд гривень.

        Але й це ще не все - згідно з новими правилами, ФГВФО уповноважений встановлювати додатковий спеціальний збір, якщо наявних коштів недостатньо для виконання зобов'язань відомства. У проекті відповідного Положення Фонд пропонує встановлювати такий збір, якщо його поточні активи складуть менше 2,5% обсягу внесків населення, що підпадають під державні гарантії. У зв'язку з цим відзначимо, що на 1 травня активи ФГВФО становили 5,6 млрд гривень, тоді як обсяг депозитної бази банків, за даними Фонду, перевищував 300 млрд гривень.

       Тобто поточне покриття депозитів резервними активами Фонду складає всього 1,8%, а отже, є дефіцит активів, що перевищує 2 млрд гривень. Це означає, що якщо "нормативка", розроблена Фондом, все ж таки буде затверджена в нинішньому вигляді, спеціальний збір банкам доведеться платити вже восени поточного року.

       Втім, чиновники з Фонду заперечують такий сценарій розвитку подій. Справедливості заради відзначимо, що Фонд планує встановити верхню межу для подібних надпланових зборів - він не може перевищувати обсяг регулярного збору, сплаченого банком за попередній рік. У той же час не варто забувати, що Закон наділяє Фонд правом встановлювати диференційовані ставки зборів у залежності від ступеня ризику того чи іншого банку.

 

     До слова, детальний механізм (алгоритм) застосування цього інструменту гарантійним відомством поки не розроблений. Ясна річ, що всі додаткові витрати, пов'язані з системою гарантування, банки постараються перекласти на плечі пересічних споживачів (вкладників), що на практиці може виражатися навіть у деякому зниженні депозитних ставок. У будь-якому разі, кошти, які могли б отримати вкладники у вигляді відсоткового доходу, цілком ймовірно, буде отримувати ФГВФО.

Вигодоотримувачі

      Значна частина коштів, зібраних з банків, буде спрямована на утримання апарату Фонду. Так, нещодавно це динамічно зростаюче відомство переїхало в нове, більш просторе приміщення. Очевидно, що форсованими темпами буде поповнюватися і штат ФГВФО. Нова організаційна структура відомства передбачає наявність у директора-розпорядника трьох заступників, тоді як зараз є тільки один. Крім того, передбачено функціонування 12 структурних підрозділів, які дуже часто дублюють відповідні відділи Нацбанку, що відповідають за нагляд.

       Наприклад, у Фонді є свої відділи інспектування банків, економічного аналізу та поточного моніторингу, обліку та звітності. Не в міру розвинена і канцелярія, яка представлена, як мінімум, трьома структурними підрозділами. Примітно, що очолюють відділи часто абсолютно не відомі фінансовому ринку кадри. Як вдалося з'ясувати "Бізнесу", тільки два керівники мають якийсь фінансовий "бекграунд".

       Наприклад, Наталя Лапаєва, яка нещодавно очолила відділ з питань стратегії і трансформації Фонду, на початку 2009 року була начальником відділу аналізу звітності кредитних установ в Держфінпослуг, курирувала діяльність кредитних спілок. При цьому шефом Лапаєвої був Оленчик.

     Відділ інспектування очолив Анатолій Маляренко, який з травня 2007 року по травень 2009 року був головою правління невеликої фінустанови - Українського банку реконструкції та розвитку, що належить Державній інноваційній фінансово-кредитній установі (ДІФКУ). Нагадаємо: нинішній директор-розпорядник ФГВФО Олена Шарова свого часу працювала першим заступником директора ДІФКУ.

     Згідно з проектом Положення "Про виведення неплатоспроможного банку з ринку", розробленого Фондом, в ролі тимчасового адміністратора (уповноваженої особи Фонду) може виступати тільки штатний співробітник відомства, аналогічні вимоги висуваються і до ліквідатора (згідно з проектом Положення про ліквідацію банків).

      Як відомо, під час останньої кризи Нацбанк часто призначав тимчасовими керуючими не своїх службовців, а так званих незалежних експертів, які мали у своєму розпорядженні відповідні сертифікати тимчасового адміністратора і (або) ліквідатора. До речі, у банківського регулятора сформована довга лава запасних з таких фахівців, що налічує близько 200 осіб. Як правило, це колишні керівники банків і незалежні банківські експерти, що залишилися за бортом.

     Відзначимо, що під час роботи тимчасових адміністраторів та ліквідаторів часто виявлялися зловживання і порушення з їхнього боку, тому Нацбанк проводив часті зміни таких менеджерів в різних проблемних банках. Тепер же вся відповідальність буде покладена на працівників Фонду. Разом з тим уповноваженим особам ФГВФО у процесі своєї діяльності дозволяється залучати на платній основі різних зовнішніх консультантів (юристів, аудиторів, оцінювачів та ін.) Оплачуватися робота фахівців буде, звичайно ж, зі зростаючого бюджету Фонду.

Виведення з  себе

       Взагалі, нова процедура виведення з ринку проблемних банків така, що всю чорнову роботу робить Фонд, але під пильним контролем з боку Інститутської, 9. "Це блакитна мрія будь-якого голови НБУ - спровадити вкладників, що пікетують, від Нацбанку кудись в інше місце", - говорить банкір, що побажав залишитися неназваним.

 

 Проектом Положення  "Про виведення неплатоспроможного  банку з ринку" передбачається  п'ять можливих способів позбавлення  від проблемного банку. Так, може застосовуватися класична ліквідація фінустанови з компенсацією Фондом внесків фізичних осіб. Саме ця схема була задіяна відносно майже всіх банків, що збанкрутували в кризу.

         Другий традиційний спосіб вирішення проблем - продаж неплатоспроможного банку інвестору. Практика показала слабку ефективність такого прийому, він реально спрацював лише в поодиноких випадках (Промінвестбанк, банк "Національний Кредит"). Поряд з двома варіантами, які практикувалися Нацбанком у період кризи, новими правилами передбачено три зовсім нові схеми. Дві з них побудовані на принципі поділу неплатоспроможного банку на дві частини - погану (проблемні активи) і хорошу (працюючі активи).

       У першому випадку активи, що працюють, разом із зобов'язаннями, в тому числі з депозитами громадян, передаються (приєднуються) до якогось вже існуючого банку. Тоді як "поганий" банк ліквідується на загальних підставах. У другому - на підставі "хорошої" складової неплатоспроможного банку формується нова фінустанова - перехідний банк, який потім продається приватному інвестору. Залишок проблемного банку знову ж ліквідується.

      Є ще один сценарій - передача "здорових" активів і зобов'язань іншому банку не до початку ліквідації неплатоспроможного банку, а вже в процесі даної процедури. У кожному конкретному випадку ФГВФО повинен вибирати найменш витратний спосіб виведення з ринку неплатоспроможних банків.

Право наліво

     Зазначимо, що Положенням "Про виведення неплатоспроможного банку з ринку" передбачається право Фонду надавати неплатоспроможним фінустановам, в яких працює тимчасова адміністрація, цільові безвідсоткові позики для виплати коштів фізичним особам за вже простроченими депозитними договорами і (або) з поточних рахунків. Більше того, Фонд хоче закріпити за собою право надавати фінансову підтримку банкам, що приймають, яким передаються здорові активи і пасиви неплатоспроможних колег. При цьому можливе надання навіть безповоротної фінансової допомоги.

     Справедливості заради нагадаємо, що будуть скорочені граничні терміни роботи в банках тимчасових адміністрацій та ліквідації банків. Зокрема, документами ФГВФО передбачається, що тимчасове управління може вводитися в банк не більш ніж на три місяці, якщо ж мова йде про проблеми в системному банку - не більш ніж на шість місяців. Тоді як раніше деякі банки перебували під контролем зовнішніх менеджерів по півтора-два роки.

Бліц-інтерв'ю

     "Спеціальних зборів не буде", - запевняє Андрій Оленчик, заступник директора-розпорядника ФГВФО

- Коли очікується ухвалення Фондом нормативних актів, опублікованих на сайті?

- Точну дату затвердження  нормативних актів Фонду назвати  не можу, проте до моменту вступу  в силу Закону - до 21 вересня - вони  вже повинні бути зареєстровані  в Мін'юсті.

- Скільки співробітників потрібно відомству для виконання нових функцій? Де будете шукати фахівців?

- Майбутній штат ФГВФО  зараз прораховується і обговорюється.  За приблизними оцінками, персоналу  буде в півтора рази більше, ніж зараз. У нас більше 60 співробітників, тобто буде близько 100 осіб.

- Відношення активів  Фонду до депозитної бази складає  1,8%, тоді як нормативне значення  цього показника - 2,5%. Чи означає  це, що спеціальний збір буде  введений відразу ж після вступу  в силу Закону?

- Зараз відношення  активів Фонду до гарантованих депозитів населення перевищує 3%, тоді як у світі вважається достатнім коефіцієнт покриття в розмірі 2%. Немає жодних підстав припускати, що показники Фонду впадуть нижче цього нормативу. Таким чином, поки вірогідність введення спеціального збору дуже низька.

      Справа в тому, що якщо Фонд стикається з поточним браком коштів, він може взяти кредит у Нацбанку чи Кабміну. Спеціальний збір вводиться, тільки якщо регулярних надходжень до Фонду недостатньо для виплати таких кредитів, тобто якщо є істотний дисбаланс, а не банальний касовий розрив. За весь час існування Фонду спеціальний збір не вводився жодного разу, навіть у розпал кризи 2008-2009 років. Тоді Фонд отримав 2 млрд гривень безповоротної допомоги з держбюджету.

- Чому в проектах регуляторних актів ФГВФО не порушено питання про диференційовані ставки зборів у залежності від ризику кожного конкретного банку?

- Закон передбачає  можливість введення диференційованих  зборів. Але я вважаю, що така  система навряд чи буде впроваджена найближчим часом. Зараз пріоритетом Фонду стане нормальна реалізація повноважень з виведення з ринку неплатоспроможних банків.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Список використаної літератури

1. http://news.finance.ua/ua/~/2/2012/06/09/281210
2. http://top.novostimira.biz/news_2789980.html
3. http://rss.vipadvert.net/news-11216.html