Реформування податкової системи України: економічні та соціальні наслідки

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 22 Ноября 2012 в 22:10, статья

Описание

У статті розглянуто питання реформування податкової системи України та виникнення податкових конфліктів. Досліджено існуючу систему оподаткування в Україні, визначено основні напрямки її реформування та вдосконалення.
Ключові слова: податкова система, податкова політика, податкове навантаження, реформування системи оподаткування, євроінтеграція, податковий конфлікт

Работа состоит из  1 файл

Реформування податкової системи України.doc

— 49.00 Кб (Скачать документ)

Реформування  податкової системи України: економічні та соціальні наслідки

 У статті розглянуто  питання реформування податкової  системи України та виникнення  податкових конфліктів. Досліджено існуючу систему оподаткування в Україні, визначено основні напрямки її реформування та вдосконалення.

Ключові слова: податкова система, податкова політика, податкове навантаження, реформування системи оподаткування, євроінтеграція, податковий конфлікт

Reforming the tax system of Ukraine: economic and social consequences

The article deals with the question of reforming the tax system in Ukraine and the emergence of tax conflicts. The existing tax system in Ukraine, the main directions of reform and improvement.

Key words: tax system, tax policy, tax burden, tax reforms, European integration, tax conflict

Постановка  проблеми. Негативні соціальні, фінансово-економічні тенденції в Україні зумовлені зокрема відсутністю ефективної податкової політики, науково обґрунтованої концепції та методів і механізмів реформування податкової системи в трансформаційний період. Відповідно назріває необхідність докорінної перебудови існуючої податкової системи України й адаптації її до вимог європейського законодавства.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Окремі аспекти проблеми податковиї конфліктів розглянуто в працях Л.Воронова, О.Долгий, М.Коваль, М.Кучерявенко, Т.Мацелик, П.Мельник, А.Новицький, Л.Савченко та інші.

Постановка завдання. Основними завданнями роботи є: дослідження існуючої системи оподаткування в Україні, виявлення основних її недоліків та переваг; визначення найважливіших напрямів її реформування з врахуванням мінімізації виникнення податкових конфліктів.

Виклад основного матеріалу. На сучасному етапі розвитку нашої держави, в умовах прийняття Податкового Кодексу України та запровадженні його норм в практику правозастосування, навряд чи може бути поставлена під сумнів актуальність теми дослідження конфліктів у сфері оподаткування, попередження та їх розв’язання.

Для нашої держави проблеми, пов’язані з поняттям сутності та реалізації поняття податкового конфлікту, викликають особливу зацікавленість. І це природно, адже конфлікт – складне явище і його дослідження безумовно впливатиме як на розвиток податкового законодавства так і на економічну стабільність держави. [1]

З моменту появи і до сьогодні податки є джерелом гострих суперечностей між органами державної податкової служби та платниками податків.

Активне реформування податкової системи, що відбувається в сучасних умовах, ставить перед наукою податкового  права нові завдання. Вважаємо, що в  податковому праві до недосліджених явищ потрібно віднести конфлікти, оскільки розвиток законодавства про податки та збори не дає цілісної уяви про них як повністю сформоване правове явище. [2]

Комплексний характер процесу дослідження  податкового конфлікту передбачає застосування засобів різних наук, які здатні повно охарактеризувати дане явище в усіх його проявах, дозволяє розглянути його складну будову за допомогою структурного аналізу. [1]

Зважаючи на те, що при вивченні податкових конфліктів можуть бути застосовані підходи, які використовуються при дослідженні юридичних конфліктів, можемо зазначити, що податкові конфлікти, як і юридичні, мають елементи та стадії розвитку, що дозволяє у процесі пізнання конструювати їх моделі.

 Пракика розвитку вітчизняного  податкового законодавства засвідчує, що недостатня розробленість відповідної теоретичної основи, поспішність законодавця в розробці і прийятті неефективних податково-правових норм,  також недостатня системність у формуванні внутрішньої структури податкового закону, є причиною виникнення конфліктних ситуацій між податковими органами та платниками податків.

Варто зазначити, що на сьогодні в  Україні діє податкова система, яка за своєю структурою подібна до податкових систем розвинених європейських країн, оскільки всі закони, що торкаються оподаткування, розроблено з урахуванням норм європейського податкового законодавства, а також аспектів податкової політики ГАТТ/СОТ та інших міжнародних економічних організацій. Проте в Україні податкова система, на відміну від економічно розвинених країн, не є інструментом підвищення фіскальної конкурентоспроможності держави, що не сприяє посиленню підприємницької активності суб'єктів господарювання та поліпшенню соціального добробуту населення. Тобто з допомогою наявного податкового механізму держава нездатна здійснювати управління суспільним розвитком, неспроможна через регулювання податками впливати на фінансово-економічну ефективність у відтворювальному процесі й на соціальну стабільність у населення, що викликає ще більшу загрозу виникнення конфліктів між податковими органами та платниками податків[2]. За оцінками експертів, загальне податкове навантаження та ризик виникнення ухилення від оподаткування в Україні майже вдвічі перевищує цей показник у розвинених країнах світу. Це стимулює приховування реальних обсягів економічної діяльності, виведення її у "тінь".

Сукупність всіх перерахованих  вище причин поступово спричинили низку  проблем в українській економіці, серед яких: виникнення податкової заборгованості платників перед бюджетом та державними цільовими фондами; нерівномірне податкове навантаження, внаслідок чого найбільший податковий тягар покладено на законослухняних платників, позбавлених податкових пільг; широкомасштабне ухилення від оподаткування. Адже саме недосконалість, нестабільність законодавчої бази та тільки фіскальний характер податкової політики є одними з найвагоміших чинників загострення конфліктів, що веде до тінізації економіки, оскільки в суб'єктів господарювання немає стимулів інвестувати свій капітал у "легальну економіку". [1]

Розподіл податкового  тягаря між суб’єктами господарювання супроводжується досить жорсткими  конфліктами, суперечливими тенденціями  та зумовленими цими відносинами  ризиками. З одного боку, обкладання великими податками прибутку малого бізнесу може генерувати, зокрема, такі ризики: ризик ухилення від сплати податків; ризик перекладання податку на плечі споживачів через механізм цін; ризик відтоку капіталу в галузі і сфери, що приносять на даний момент найбільший дохід. Тобто недосконалість податкової системи впливає не лише на надходження до бюджету, а й на поведінку підприємців і всіх працюючих.

Велика ставка податку  на прибуток стимулює підприємців уникати  великих відрахувань через механізм приховування прибутку. Тобто надмірний  податок на прибуток не стимулює режиму економії витрат, зростає ризик недоцільних і фіктивних витрат, а також безконтрольності витрат у виробництві.

Платники – юридичні й фізичні особи, які безпосередньо  створюють матеріальні та нематеріальні  блага, шукають напрями мінімізації податків, щоб віддати державі якомога менше. Держава ж розраховує на постійні й стабільні надходження в обсягах, принаймні, не менших, ніж заплановано в бюджеті на поточний рік і постійно шукає шляхи мобілізації додаткових надходжень. Отже, оскільки суб’єкти, що беруть участь у процесі оподаткування, мають різні інтереси, цілі й сподівання щодо сплати податків, то поняття „податковий ризик” має неоднозначний зміст.

Пропозиції. Для того, щоб змінити стан податкової системи, необхідні структурні зрушення у цій сфері. Серед основних напрямів реформування податкової системи доцільно назвати: демократизацію податкової служби України, а саме зміну ідеології її функціонування на основі реформування податкової служби; підвищення фіскальної ефективності податків унаслідок розширення податкової бази, покращення адміністрування; забезпечення більш рівномірного розподілу податкового тягаря між платниками податків; стимулювання розвитку бізнесу та підвищення ефективності виробництва; підвищення контролю за виникненням податкових ризиків, що в свою чергу зменшить  масштаби ухилення від сплати податків.

Вдосконалення податкової системи  України повинно відбуватися  шляхом спрощення механізму оподаткування, підвищення ефективності системи адміністрування податків, а також забезпечення всіх учасників податкових відносин повною інформацією про сплату податків. Крім того, в Україні очікуваний позитивний ефект від податкової реформи може бути значно сильнішим, ніж у країнах Євросоюзу. Зокрема, послаблення податкового тиску на фінансові ресурси підприємств, що спрямовуються на розвиток, сприятиме активізації інвестиційних чинників зростання, а спрощення податкової системи – зменшенню витрат на адміністрування податків. Крім того, необхідно змінити пріоритети контролю із суто фіскального напрямку на безпосереднє обслуговування платників податків та удосконалити систему інформаційної взаємодії з усіма пов'язаними з оподаткуванням і контролем інституціями як в середині держави, так і співробітництва з міжнародними організаціями. Також пріорітетним залишається питання співпраці платників податків з податковими органами, шляхом надання консультативних та  інформаційних послуг. В країнах з розвиненою ринковою економікою позитивним кроком вперед є повна автоматизована система співпраці платників податків з органами податкової служби, що зменшує необ’єктивність оцінки.

Висновки. Як бачимо, обтяжливість податкової системи України визначається не тільки величиною податкових ставок, а й надмірністю податкового навантаження, суперечливістю й нестабільністю податкового законодавства. Тому податкова система України потребує негайного поступового реформування, яке повинно бути спрямоване на вдосконалення інституціональних умов оподаткування, а також вдосконалення структури податкової системи та окремих її елементів відповідно до європейських стандартів. Реформування податкової системи необхідно проводити виходячи із стратегічних цілей України – побудови соціально-орієнтованої конкурентоспроможної ринкової економіки та інтеграції у європейське співтовариство. [5]

  1. Конфліктологія : підруч. /За ред. Л.Н.Герасіної., М.І. Панова. – Харків:Право,2002,-256с.
  2. Крисоватий А.І. Теоретико-організаційні домінанти та практика реалізації податкової політики в Україні : монографія / А.І. Крисоватий. – Тернопіль : Вид-во "Карт-бланш", 2005.– 371 с.
  3. Податкові спори: виникнення,природа,засоби врегулювання / За ред. С.В. Буряка. –– К.:Юнірком Інтер, 2009.––824с.
  4. Податковий кодекс України: Закон України № 2856-VI від 23.12.2010.
  5. Славкова А. Податкова система України: стратегічні напрями реформування // Актуальні питання сучасної економіки : матер. І-ої Всеукраїнської заочної наук.-практ. конф. – Ч.ІІІ / А. Славкова. [Електронний ресурс]. – Доступний з http://www.udau.edu.ua/library.php?pid=1113.

Информация о работе Реформування податкової системи України: економічні та соціальні наслідки