Банкрутство середнього класу Індії

    Відносно  невелика роль сучасних галузей економіки  в забезпеченні зайнятості населення  і збереженні високих темпів росту  населення призводять до значного збільшення армії безробітних, число яких становить  понад 30 млн. Однак офіційно зареєстровані безробітні складають лише частину загальної армії безробітних країни, оскільки для Індії, як для більшості країн, що розвиваються, характерна значне “приховане” безробіття, а також неповна зайнятість населення. Р озмі р “ прихованого ” безробіття, особливо в сільській місцевості, достатньо великий та постійно збільшується.

    На  всіх етапах економічного розвитку незалежної Індії іноземна фінансова допомога та імпорт капітального обладнання відігравали  велику роль в забезпеченні потреб народного господарства фінансовими та матеріальними ресурсами. Індія – один з найбільших серед країн, що розвиваються, одержувач іноземної фінансової допомоги ; в загальному обємі останньої більше 90% припадає на займи, що надаються країнами Заходу та міжнародними фінансовими організаціями.

Ще  в 80-х роках значно розширились  торгово-економічні зв язки Індії з  провідними країнами Заходу, в першу  чергу з США, Великобританією, Японією, Німеччиною, Францією. Одним з каналів  поширення експорту машинно-технічної продукції є створені індійськими приватними компаніями спільні підприємства за кордоном. В цих промислово розвинутих країнах ці підприємства представлені в основному в готельному господарстві, суспільному харчуванні, торговій сфері. В країнах, що розвиваються, вони зосереджені в тих галузях, де індійські компанії мають певний технічний досвід та досягнення в целюлозно-паперовій, харчовій, текстильній, хімічній та фармацевтичній промисловості. Однак в цілому створення спільних підприємств за кордоном виявилось малоефективним з точки зору збільшення об ємів експорту продукції машинобудування.  
      3.      Банкрутство середнього класу Індії

    Сім технологічних інститутів Індії  знаходяться біля найвищих позицій  світового рейтингу, а пропозиції роботи випускникам індійських інститутів менеджменту конкурують з пропозиціями випускникам знаменитих бізнес-шкіл США. В той же час третина країни залишається безграмотною.  
300 млн. індійців живуть менше ніж за долар в день – це чверть світової бідноти. Хоча з 1985 року понад 400 млн. з мільярдного населення Індії піднялися вище безпросвітної бідності – до 5 доларів в день. Ще 300 млн. послідують за ними у наступні два десятки років, якщо економіка продовжуватиме зростати на більше, ніж 7% в рік. Збільшення чисельності населення означатиме, що все ще будуть мільйони тих, хто знаходиться поза межею бідності. Але їхня кількість постійно зменшуватиметься. З іншого боку терезів — найбільша кількість доларових мільярдерів, що їх має Індія, після США і Росії. Над швидким зростанням середнього класу Індії розмірковує професор Ланкастерського університету Чакраварті Рам-Прасад у своїй статті «Банкрутство середнього класу Індії», що опублікована у вересневому номері британського журналу «Проспект». Індія народилася з розчленування, має важку історію сепаратизму і містить у собі неймовірне мовне, етнічне, релігійне і географічне розмаїття.

     
У південному штаті Тамілнаду в  середині 1960-х половина населення  жили поза межею бідності, але ефективне  застосування протизаплідних засобів, навчання жінок і охорона здоров’я привели до стабільності населення і поступовому падінню бідності до кінця минулого століття. А от у штаті Бігар, який мав такий самий відсоток бідноти, населення продовжує зростати і заходи по боротьбі з бідністю важко втілюються в життя.  
 
            Середній клас Індії має слабке громадянське почуття: його солідарність не поширюється на бідних і він не визнає ролі держави у своєму підйомі. Загалом він політично пасивний. Середній клас на всіх стадіях розвитку — чи то в 19 столітті в Європі, чи то нині в Індії — зазвичай з недовірою ставиться до тих, хто не піднімався разом з ними. Проте в більш однорідних суспільствах більш вірогідно, що багатші турбуватимуться про бідніших. Натомість суспільствам, що мають велику різноманітність, важко запровадити братерські почуття. Основа розчленованості індійського суспільства – давня кастова система, яка передбачає одруження всередині своїх єдинокровних, споріднених груп зі спадковим родом занять, вважає професор. Згідно з традиційною кастовою ієрархією, суспільство розділене на священнослужителів, воїнів, торговців, найманих працівників і «недоторканих». Конституція Індії 1950 року прагнула покласти край такому розділенню, проте кастовий звичай все ще залишається реальністю.  
 
               Потребу політичних змін краще розуміють ті, хто ще не мав нагоди сконцентруватися на споживанні. Часто найбільш політично активними в Індії є бідні – ті, хто живе на 1-5 доларів в день. Вони дають більшість голосів політичним партіям. Це тому, що переважно тільки державні дії можуть змінити їхні життя. Якщо в районі немає пристойної школи, якщо нижчі касти зазнають дискримінації, якщо дитина хворіє і потребує лікування, якщо через посуху відбувається обвал ринкової ціни на якійсь сільськогосподарський продукт — вони кинуті напризволяще. Але це ті сфери, де може допомогти ефективна держава. Інвестиції в охорону здоров’я в Тамілнаду, освіта в Керала, дороги в Махараштрі, цільова сільськогосподарська допомога у Західній Бенгалії допомогли бідним трударям. А політичні партії, що це зробили, мали успіх протягом декількох електоральних циклів.  
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

    Можна підвести підсумок про те, що на даному етапі розвитку Індія займає досить слабке місце, але в порівнянні з  іншими, минулими роками вона робить прогресивні, для свого відродження, кроки. Для цього вона активно намагається співпрацювати з іншими країнами. Але все одно населення Індії досить бідне, насамперед середній клас.

   Половину  індійського експорту в Україну  становить фармацевтична продукція. Індійський експорт також включає сировину, продукти органічної хімії, побутову електротехніку, чай, каву, рис, тютюн, тваринні жири, спеції, косметику тощо. В експорті України переважає сировина: чорні метали і хімічна продукція, мінеральні добрива, механічне та електричне обладнання.

    Державна  єдність ще не означає справжньої єдності. Британська імперія, а потім  лідери боротьби за незалежність створили умови для втілення давньої ідеї про єдину національну державу. Шістдесят років існує діюча  індійська держава, яка є зростаючою світовою силою. Але є також недіюча індійська держава, яка так і не може зреалізувати соціальні цілі.  
 
 
 
 
 

1. Индия/Под ред. А. Е. Борисова. – М.: Международн ы е отношения, 1990.

2.Економічна  та соціальна географія світу/  Б. П. Яценко. – К. : АртЕк, 1997.

3. INTERNET. 

4. observer.sd.org.ua   

5. refer.org.ua   

6. refer.org.ua