Основні напрямки підвищення ефективності підприємства

     Страхові  відносини  насамперед можуть бути підрозділені на відносини в області  соціального страхування й цивільно-правового  страхування.

     Класифікація  цивільно-правового страхування  може бути побудована виходячи з ряду ознак.

     Серед них можна назвати наступні:

     1) форма проведення страхових операцій;

     2) об'єкт страхування; 

     3) методи розрахунку тарифних ставок  і формування страхових резервів;

      4) характер страхових ризиків; 

       5) групи страхувальників;

      6) строк страхування; 

       7) число застрахованих осіб;

     8) порядок висновку договорів страхування.¹

     За  формою проведення розрізняють обов'язкове й добровільне страхування. Обов'язковим  є страхування, здійснюване в  чинність закону. Конкретні види, умови  й порядок проведення обов'язкового страхування встановлюються відповідними законами. У таких законах повинні бути обговорені, зокрема, об'єкти, що підлягають обов'язковому страхуванню; ризики, на випадок настання яких, проводиться страхування; мінімальні розміри страхових сум.

     У випадку якщо особа, на користь якого повинен бути укладений договір обов'язкового страхування довідається, що такий договір не укладений, воно має право в судовому порядку зажадати його висновки особою, на яке покладена обов'язок здійснення такого страхування. Відповідальність особи, зобов'язаного укласти договір страхування, за невиконання або неналежне виконання цього обов'язку полягає в наступному. По-перше, з його по позові органів державного страхового нагляду стягуються в доход країни суми несплачених страхових премій з нарахуванням на них відсотків у розмірі діючої дисконтної ставки банківського відсотка за період прострочення сплати страхових внесків. По-друге, при настанні случаючи, що входить у перелік страхових ризиків по обов'язковому страхуванню, дане особа несе відповідальність перед выгодоприобретателем на тих же умовах, на яких повинна була бути зроблена страхова виплата страховиком при належному страхуванні.

     Різновидом  обов'язкового страхування є обов'язкове державне страхування, особливості  якого полягають у наступному:

     1) воно може проводитися відносно  життя, здоров'я й майна державних  службовців;

     2) джерелом сплати страхової премії  по такому страхуванню є кошти  державного бюджету;

     3) страхувальниками є органи виконавчої  влади;

     4) операції по такому страхуванню можуть здійснюватися двома способами: або безпосередньо на підставі законів або інших правових актів про страхування зазначеними в них державними страховими або іншими державними організаціями, або шляхом висновку між страховиками й страхувальниками договорів страхування відповідно до правових актів, що регулюють порядок проведення обов'язкового державного страхування. Серед проведених у цей час видів обов'язкового державного страхування можна назвати обов'язкове державне особисте страхування співробітників податкових органів, обов'язкове державне страхування життя й здоров'я військовослужбовців і ін.²

     Добровільне страхування здійснюється на основі договору між страхувальником і страховиком. Загальні умови, на яких може бути укладений такий договір, установлюються звичайно в стандартних правилах страхування, розроблювальних страховиком самостійно й затверджуваних органом державного страхового нагляду. Конкретні умови страхування визначаються сторонами при укладанні договору. При цьому страхувальник і страховик можуть домовитися про зміну або виключення окремих положень таких правил і про доповнення правил у рамках, передбачених законодавством.

     По  об'єктах страхування підрозділяється  на дві галузі - особисте й майнове  страхування. За договором особистого страхування страховик зобов'язується за страхову премію, що сплачує страхувальником, виплатити одноразово або сплачувати періодично обумовлену договором суму у випадках заподіяння шкоди життя або здоров'ю страхувальника або іншого застрахованої особи, досягнення ними певного віку або настання в їхньому житті іншого передбаченого договором страхового випадку. Об'єктом особистого страхування можуть бути майнові інтереси, пов'язані з життям, здоров'ям і пенсійним забезпеченням застрахованої особи.

     За  договором майнового страхування страховик зобов'язується за обумовлену договором страхову премію при настанні передбаченого в договорі страхового випадку відшкодувати страхувальникові або іншому выгодоприобретателю заподіяні внаслідок настання цієї події збитки в застрахованому майні або збитки у зв'язку з іншими майновими інтересами страхувальника (выгодоприобретателя) у межах страхової суми.

     Особисте  страхування, у свою чергу, підрозділяється  на дві отрасли- страхування життя й страхування здоров'я. Страхування життя є подотраслью особистого страхування, що передбачає обов'язку страховика зробити страхові виплати у випадках смерті застрахованого, а також дожиття його до закінчення строку страхування або до віку, певного договором страхування. Страхування здоров'я являє собою подотрасль особистого страхування, що передбачає обов'язку страховика зробити страхові виплати в обговорених розмірах при нанесенні шкоди здоров'ю застрахованої особи внаслідок нещасного випадку або хвороби.

     Майнове страхування підрозділяється на наступні три подотрасли: страхування майна, страхування підприємницького ризику й страхування відповідальності. Об'єктом страхування майна є майнові інтереси, пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням майном. За договором страхування майна може бути застрахований ризик втрати, загибелі або ушкодження певного майна. За договором страхування підприємницького ризику можуть бути застраховані майнові інтереси страхувальника, пов'язані з ризиком збитків або неотримання очікуваних доходів від підприємницької діяльності через порушення зобов'язань контрагентом підприємця або зміни умов підприємницької діяльності по не залежним від підприємця обставинам.

     Об'єктом  страхування відповідальності є  майнові інтереси, пов'язані з  відшкодуванням страхувальником або застрахованою особою заподіяного ними шкоди особистості або майну фізичної особи, а також шкоди, заподіяного юридичній особі. За договором страхування відповідальності може бути застрахований ризик відповідальності страхувальника (застрахованої особи) по зобов'язаннях, що виникає внаслідок заподіяння їм шкоди життя, здоров'ю або майну інших осіб, а також (у передбачених законом випадках) ризик відповідальності за порушення їм договору.

     Останньою ланкою класифікації є вид страхування. Вид страхування являє собою страхування однорідних об'єктів від характерних для них страхових ризиків. Кожний вид страхування звичайно вимагає розробки спеціальних правил проведення страхових операцій і розрахунку відповідної системи тарифних ставок. У цей час число видів страхування обчислюється багатьма десятками й постійно зростає. Видами страхування життя, зокрема, є змішане страхування життя, страхування дітей до повноліття й ін.

     Серед видів страхування здоров'я можна  назвати страхування пасажирів  від нещасних випадків, страхування дітей від нещасних випадків, добровільне медичне страхування й ін. До видів страхування майна ставляться страхування будов, страхування домашнього майна, страхування коштів автотранспорту, страхування вантажів і ін.

     По  характері страхових ризиків виділяють страхування від стихійних лих і несприятливих погодних умов, страхування від пожеж, страхування від вибухів і інших техногенних катастроф, страхування встаткування від технічних несправностей і впливу електричного струму, страхування від впливу води, страхування від злочинних дій третіх осіб, страхування від аварій з коштами транспорту, страхування від хвороб і нещасних випадків, страхування від комерційних ризиків, страхування від політичних і військових ризиків.

     По  групах страхувальників розрізняють страхові операції з фізичними особами й страхові операції з юридичними особами.

     По  строках проведення страхових операцій, як правило, виділяють короткострокове  страхування (зі строком менш одного року), договори страхування зі строком 1 рік і довгострокові договори страхування (зі строком більше одного року).

     Класифікація  по числу застрахованих осіб характерна для особистого страхування. Із цього  погляду можна виділити договори індивідуального страхування, які  укладаються, як правило, у відношенні одного застрахованого, і договори колективного страхування, застрахованими по яких може бути одночасно велика кількість осіб. Найбільш характерним прикладом колективного страхування є особисте страхування працівників підприємства, при якому підприємство страхує, наприклад, від нещасних випадків всіх або певну частину своїх співробітників.

     Один  по одному висновку договорів страхування  розрізняють масові види страхування  й види страхування, що вимагають  індивідуального підходу. Договори по масових видах страхування звичайно укладаються у великій кількості й на порівняно невисокі страхові суми. При цьому страховики широко прибігають до послуг страхових агентів або використають інші мережі поширення страхових послуг, що дозволяють охопити страхуванням велика кількість осіб.³

     Види  страхування, що вимагають індивідуального  підходу, укладаються на великі страхові суми (наприклад, страхування майна  підприємств, страхування повітряних або морських судів і ін.). При  цьому умови договорів страхування  звичайно визначаються в результаті переговорів між страхувальником і страховиком з урахуванням особливостей об'єктів страхування й ступеня страхового ризику, а право підписувати такі договори з боку страховика надається спеціально уповноваженим особам  
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Список  використаної літератури 

1. Бланд Д. Страхування: принципи й практика/Пер. с англ. - М.: Фінанси й статистика, 1998.
2. Воблый К. Г. Основи економіки страхування. - М.: АНКИЛ, 1993.
3. Єфімов С. Л. Економіка й страхування: Енциклопедичний словник. - М:: Церих-пэл, 1996.
4. Манэс А. Основи страхової справи. - М: АНКИЛ, 1992.
5. Райхер В, К. Суспільно-історичні типи страхування. - М.: ЮКИС, 1992
6. Страховий портфель/Під ред. Ю. Б. Рубіна й В. И. Солдаткина - М.: СОМИНТЭК, 1994.
7. Турбіна К. Е. Тенденції розвитку світового ринку страхування - М: АНКИЛ, 2000.