Антропонім у творчості Марка Твена

Актуальність виконаного дослідження. Одним із важливих аспектів вивчення індивідуально-авторського стилю є всебічний аналіз словотвірних, функціональних і семантичних особливостей. Ім’я – невід’ємний елемент форми художнього твору, складова стилю письменника, один із засобів художнього образу. Вони можуть нести в собі яскраво виражене семантичне навантаження, мати незвичайне звукове оформлення, прихований асоціативний зміст, у якому концентровано виражений авторський задум. Крім того, система імен певного твору – це завжди носій конотацій історичного, соціального, локального та національного плану.

ВСТУП 3
РОЗДІЛ I. ОБРИС ЛІТЕРАТУРНого АНТРОПОНІМУ У СИСТЕМІ ХУДОЖНЬОГО ТЕКСТУ
1.1. Проблема «значення» власного імені та специфіки літературного антропоніма 6
1.2. Рівні функціонування літературного антропоніма 11
РОЗДІЛ II. АНТРОПОНІМИ У ТВОРЧОСТІ МАРКА ТВЕНА НА ПРИКЛАДІ РОМАНІВ «ПРИГОДИ ГЕКЛЬБЕРРІ ФІННА» ТА «ПРИГОДИ ТОМА СОЙЄРА»
2.1. Архетипіка у романах «Пригоди Гекльберрі Фінна» і «Пригоди Тома Сойєра» Марка Твена через ім’я персонажа 14
2.2. Власне ім’я у романі «Пригоди Гекльберрі Фінна» 18
2.3. Власне ім`я у романі «Пригоди Тома Сойєра» 20
ВИСНОВКИ 22
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 25