Комунікативна роль розділових знаків

Комунікативна роль розділових знаків

Дослідження функціональної пунктуації усередині речення-фрази  дозволяє зробити  такі висновки.

1. Пунктуація, як  і графіка з орфографією, є  основним засобом унормування  української писемної мови. Тому  рівень теоретичного розроблення  пунктуаційної практики повинен  відповідати високому ступеню  її кодифікованості.

2. Фразотвірні знаки пунктуації можуть бути однобічними (кома і двокрапка) або двобічними (дужки). Тільки тире, будучи знаком неорієнтованим, може бути як однобічним (одиночне тире), так і двобічним (подвійне тире).

3. Однобічні знаки  функціонують в двохсегментних реченнях, вони використовуються для комбінації компонентів у сегменти: немає знака → один сегмент, є знак → два сегменти. Для двобічних знаків релевантне поєднання з трьох сегментів, вони указують на відмінність сегмента від інших сегментів: немає знака → «сегмент такий же, як інші», є знак → «сегмент не такий, як інші».

4. Функціональна  парадигма пунктуації усередині  речення характеризується розвитком  функції членування у двох  напрямах: функція розчленування  і функція оцінки. Функцію розчленування  виконують однобічні розділові  знаки: кома, крапка з комою  і двокрапка; функція оцінки  закріплена за двобічними розділовими  знаками – дужками. Тире, будучи  знаком неорієнтованим, може бути  використане і як засіб розчленування  (одиночне тире), і як засіб  позначення відмінностей (подвійне  тире).

5. Функції пунктуації  в побудові речення залежать  від наповнення сегментів конкретним  мовленнєвим змістом. На синтаксичному  ярусі розділові знаки беруть  участь у вираженні синтаксичних  зв'язків у реченні: розчленування  означає вказівку на розрив  синтаксичних зв'язків (немає  знака → «пов'язано»; є знак  → «не пов'язано»); функція оцінки  конкретизується як вказівка  на зміну синтаксичних зв'язків  (немає знака → «пов'язано таким-то  чином», є знак → «не пов'язано  таким-то чином»).При функціонуванні на комунікативному ярусі функція розчленування розділових знаків конкретизується як вказівка на відмінність в інформативній значущості компонентів (немає знака: «такий же важливий» – є знак: «не такий же важливий»), а оцінна функція виявляється як вказівка ступеня важливості компонентів речення для мовленнєвого акту (є знак: «більш важливо», немає знака: «менш важливо»). Функція розчленування пунктуаційних знаків реалізується як забезпечення комунікативної стійкості речення.

6. При вживанні  пунктуаційних знаків в реченні  функція розчленування і функція  оцінки співіснують, причому одна  з них буває домінуючою, а інша  відіграє супутню роль. Питома  вага кожної з цих функцій  варіюється залежно від умов  функціонування розділових знаків. Для пунктуаційних знаків синтаксичного  ярусу домінуючою (первинною) є  функція розчленування; на комунікативному  ярусі на перший план висувається  функція оцінки.

7. Вживання пунктуаційних  знаків у первинній і вторинній  функції є один із способів  розширити можливості використання  розділових знаків усередині  речення.

Функціональна характеристика розділових знаків, що беруть участь у побудові речень-фраз

1. Кома.

1.1. Синтаксична роль:

а) парадигматична характеристика:

– відзначає межу синтаксичної частини (речення) як при  переміщенні, так і при додаванні;

– уживається за наявності  однієї синтаксичної частини у фразі;

б) синтагматична  характеристика:

– сприяє розрізненню  речень з підрядними означальними і  обставинними від омонімічних речень із сурядним зв'язком між частинами;

– диференціює додатковий і обставинний члени речення, які збігаються за формою;

– відрізняє обставинні детермінанти речення від дієслівних детермінантів;

– відзначає межу між сегментами при еліпсисі.

1.2. Комунікативна  роль:

а) парадигматична характеристика: відсутня;

б) синтагматична  характеристика:

– одиночна кома вводить  додаткову рему;

– подвійний знак відзначає уклинення, яке залежно  від лексико-граматичного наповнення цього сегмента функціонує як тематична  або як рематичначастина.

1.3. Текстотвірна  роль:

а) парадигматична характеристика: відсутня;

б) синтагматична  характеристика:

– забезпечує контекстуальну незалежність складносурядних речень (із сполучником);

– у позиції між  підметом і присудком, в коротких непоширених реченнях служить протиставленню цих компонентів і є засобом  смислового об'єднання їх з попереднім реченням;

– у реченнях поширених  указує межу між групами підмета  і присудка.

2. Крапка з комою.

2.1. Синтаксична роль:

а) парадигматична характеристика:

– відзначає межу синтаксичної частини;

– уживається за наявності  декількох синтаксичних частин у  фразі;

б) синтагматична  характеристика:

– диференціює відношення залежності і паралелізму при  нейтралізації коми: кома – показник переміщення, крапка з комою –  показник додавання;

– відзначаючи межі супідрядних підрядних в поширених  реченнях, диференціює зв'язок сурядності і підрядності: кома – підрядний  зв'язок, крапка з комою – відношення сурядності.

2.2. Комунікативна  роль:

а) парадигматична характеристика: відсутня;

б) синтагматична  характеристика: відсутня.

2.3. Текстотвірна  роль:

а) парадигматична характеристика: відсутня;

б) синтагматична  характеристика:

– у фразах з двох сегментів виступає в ролі показника  контекстуальної залежності, будучи тим самим засобом об'єднання  з сусідніми фразами;

– у трьохсегментних фразах використовується для комбінування сегментів: зближення двох (кома) і протиставлення їх третьому (крапка з комою).

3. Двокрапка.

3.1. Синтаксична роль:

а) парадигматична характеристика:

– відзначає межу між синтаксичними частинами  при еліпсисі;

б) синтагматична  характеристика:

– у поєднанні  з лексико-граматичним складом  сегментів сприяє встановленню причинно-наслідкових  відношень у двохсегментних фразах.

3.2. Комунікативна  роль:

а) парадигматична характеристика:

– вводить додаткову  рему;

б) синтагматична  характеристика: відсутня.

3.3. Текстотвірна  роль:

а) парадигматична характеристика: відсутня;

б) синтагматична  характеристика:

– забезпечує контекстуальну незалежність фраз з двох сегментів.

4. Прийоми друкарського  виділення.

4.1. Синтаксична роль:

а) парадигматична характеристика: відсутня;

б) синтагматична  характеристика: відсутня.

4.2. Комунікативна  роль:

а) парадигматична характеристика:

– позначають компонент  як рематичний;

б) синтагматична  характеристика:

– служать засобом  переміщення ремы.

4.3. Текстотвірна  роль:

а) парадигматична характеристика: відсутня;

б) синтагматична  характеристика: відсутня.

5. Дужки.

5.1. Синтаксична роль:

а) парадигматична характеристика: відсутня;

б) синтагматична  характеристика: відсутня.

5.2. Комунікативна  роль:

а) парадигматична характеристика:

– відзначають сегмент  як рематичну частину висловлення;

– кваліфікують цю рему як інформацію другорядного характеру  порівняно з ремою I (третього сегмента).

б) синтагматична  характеристика:

– розчленовують  фразу на три сегменти.

5.3. Текстотвірна  роль:

а) парадигматична характеристика: відсутня;

б) синтагматична  характеристика: відсутня.

6. Тире подвійне.

6.1. Синтаксична роль:

а) парадигматична характеристика: відсутня;

б) синтагматична  характеристика: відсутня.

6.2. Комунікативна  роль:

а) парадигматична характеристика:

– відзначає сегмент  як рематичну частину висловлення;

– кваліфікує цю рему як інформацію важливішу порівняно  з ремою I (третього сегмента).

б) синтагматична  характеристика:

– розчленовує фразу  на три сегменти.

6.3. Текстотвірна  роль:

а) парадигматична характеристика: відсутня;

б) синтагматична  характеристика:

– забезпечує контекстуальну незалежність фрази.

7. Тире одиночне.

7.1. Синтаксична роль:

а) парадигматична характеристика: відсутня;

б) синтагматична  характеристика:

– у бездієслівних  реченнях разом з лексико-граматичним  складом бере участь у встановленні підрядного зв'язку між компонентами (кома – перерахування, тире – причинно-наслідкові відношення).

7.2. Комунікативна  роль:

а) парадигматична характеристика:

– відзначає сегмент  як рематичний при накладенні комунікативних маркерів на синтаксичні: коли «зайнята»  кома, використовується для введення додаткової реми, а також протиставлення тематичної і рематичної частин;

б) синтагматична  характеристика: відсутня.

7.3. Текстотвірна  роль:

а) парадигматична характеристика:

– оформляє репліки  діалогу;

б) синтагматична  характеристика:

– у складносинтаксичному цілому використовується для «віддалення» речень;

– служить засобом  комбінування сегментів у трьохсегментній фразі (кома, крапка з комою і двокрапка – зближення, тире – віддалення сегментів).