Параболізація як принцип створення інтелектуалізму

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 03 Ноября 2012 в 16:19, доклад

Описание

Анализируется драма-антиутопия в контексте интеллектуальной литературы ХХ в., Рассматривается параболизация как один из основных принципов создания интеллектуализма, который обусловливает появление в художественном произведении аллегории и притчовости, определяет средства создания последней.

Работа состоит из  1 файл

ПАРАБОЛІЗАЦІЯ ЯК ПРИНЦИП СТВОРЕННЯ ІНТЕЛЕКТУАЛІЗМУ.docx

— 26.40 Кб (Скачать документ)

   В драмі-антиутопії  поряд із прихованою притчевістю  може бути і притчевість явна. Так, С.Мрожек ("Портрет") не  тільки створює паралель між  своїм героєм і Іудою, але  й прагне перевести драматичну  дію із плану конкретного в  план універсально-узагальнюючий.  При цьому явна притчевість  створюється ним за допомогою  уведення в п’єсу уривків із  філософської лірики Ч. Мілоша, для яких притаманні абстрактні, похмурі образи і піднесеність  стилю. Образ страшного, знеособленого  тирана, на шиї якого "ланцюги  з необсохлих від крові голів" [19:137], асоціюється з усіма тиранами  світу, в тому числі і зі  Сталіним. Кінцівка драми - читання  Бартоджеєм вірша "Рівнина": "Той, хто топче руїни в  кропиві і м’яті, /Як би ти  міг судити людські вчинки, /... Криваві твердині, розхитані престоли, / Промайнуть на хвилинку і  розсипаються на порох./ Де ж  пелена пожеж, рухливі бичі  заграви, / Де башти іржаві? Я бачу  хмари/ І той давнішній день" [19:138]. Уведенням поетичного тексту  автор досягає того, що в уяві  читача виникає всеосяжна трагічна  картина людської історії. Але  всі деспоти із плином часу  зникають, усі їх домагання виявляються  марними. Автор змушує читача  замислитися і над долею людства,  і над тим, яку ціну воно  сплачує тиранам.

   Як жанроутворюючий  компонент, явна притчевість притаманна  драмам-антиутопіям, в яких зберігається  зв’язок із традиційною притчею.  А традиційна притча вимагає  "усунення декорацій" [20:115], загострення  думки й моралі, умовності характерів  і положень. Прагнення до граничного  узагальнення і спонукає авторів  драм-антиутопій створювати узагальнені,  абстраговані образи: Хазяїн, Сестра, Майстер (Л.Устинов. "Єдиний берег"), Чоловік, Дівчина, Мати, Молодший  брат (М.Бецуяку. "Місто і літак"). Такі узагальнені образи є  і в драмі О.Казанцева "Великий  Будда, допоможи їм!" А наділивши  начальників Комуни однозвучними  іменами - Ма, Ла, Та, автор підкреслює  їх знеособленість: вони проголошують  одні й ті ж гасла, в них  однакова доля - вони стали жертвами  власних ідей. В сюжетах цих  п′єс читач знаходить алегорію  історії, алегорію стану світу, чи то є дивовижний процес оносорожування людей ("Носороги" Е. Іонеско), чи пошуки спорідненої душі й прориву з ізоляції, як окремої особистості, так і соціуму ("Місто і літак" М.Бецуяку), чи побудова справедливого суспільства ("Великий Будда, допоможи їм!" О.Казанцева).

   Явна притчевість  і як елемент поетики, і як  жанроутворюючий компонент допомагає  драматургу в оригінальній художній  формі вирішити цілий комплекс  проблем соціально-політичного порядку,  а також розкрити ті основи  морально-етичного характеру, які  визначають життя сучасного суспільства.  Цієї мети автор драми-антиутопії  досягає насамперед завдяки параболічній  побудові свого твору.

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

 

1. Чернец Л.В. Литературные  жанры (проблемы типологии и  поэтики). - М.: Изд-во МГУ, 1982. - 191 с.

2. Карабанов Р.О. Сюжет  і жанр: рівні аналізу й аспекти  інтерпретації художнього твору  //Радянське літературознавство. - №9. - 1987. - С. 40-56.

3. Эльяшевич А. Литература  семидесятых //Звезда. - №3. - 1979. - С. 191-210.

4. Бернштейн И.А. Эпос  обновления жизни. Роман о литературе  социалистических стран 60-70 годов. - М.: Сов. писатель, 1982. - 342 с.

5. Залыгин С. Литературные  заботы. - М.: Худ. лит., 1975. - 366 с.

6. Павличко С.Д. Лабіринти  мислення. - К.: Наукова думка, 1993. - 104 с.

7. Затонский Д. Швейцарские  этюды //Затонский Д. Зеркала  искусств. - М.: Сов. писатель, 1975. - С. 299-327.

8. Бэкон Ф. О достоинстве  и приумножении наук //Бекон Ф.  Сочинения: В2 т. - М.: Мысль, 1978. - Т.1. - С. 175-179.

9. Воннегут К. Бойня  номер пять, или крестовый поход  детей //Воннегут К. Собр. соч. : В5 т. - М.: Старт, 1992. - Т.3. - С. 316-461.

10. Приведено по: Елистратова  А. Уильям Голдинг и его роман  "Шпиль" //Сб. Зарубежная литература  и современность. - М.: Худ. лит., 1970. - С.327-345.

11. Об"явлення св. Івана  Богослова //Біблія або Книги  Святого письма Старого і Нового  заповіту. - United Bible Societies, 1980. - С. 278-295.

12. Бочаров А. Бесконечнось  поиска. - М.: Сов. писатель, 1982. - 421 с.

13. Чирков О.С. Театрально-естетичні  принципи творчості Б.Брехта // Брехт  Б. Про мистецтво. - К.: Мистецтво, 1977. - С.5-31.

14. Макаенок А. Дышите  экономно // Современная драматургия. - №1. - 1983. - С.43-64.

15. Штейн А. Потоп-82 //Современная  драматургия. - №2. - 1982. - С.5-29.

16. Гарсиа Маркес Г. Сто  лет одиночества. - М.: Худ. лит., 1992. - С.57-410.

17. Лейтес Н.С. Немецкий  роман 1918-1945 годов (эволюция жанра). - Пермь: Изд-во ПГУ, 1975. -324 с.

18. Голдинг У. Притчи. Эссе //Голдинг У. Свободное падение.  Хапуга Мартин. Бог-Скорпион. - СПб.: Симпозиум, 1999. - С.461-482.

19. Мрожек С. Портрет  //Театр. - №10. - 1988. - С.25-52.

20. Адамович А. Торжество  человка //Вопросы литературы, №5, 1977. - С.111-151.


Информация о работе Параболізація як принцип створення інтелектуалізму