Система освіти Китаю

 

В останні десятиліття  КНР іде по шляху успішного  соціально-економічного розвитку. Вона має стабільні досягнення в розвитку промисловості . сільського господарства, НТП, в поліпшенні життєвого рівня  населення. КНР на першому місці  у світі за щорічним приростом  валового національного доходу, обсягом  залучення іноземних інвестицій. Вона не тільки задовільного власні потреби  в продуктах харчування, але й  експортує чимало сільськогосподарської  продукції. І це притому, що має 1 мільярд 200 мільйонів населення, що за технічним  забезпеченням сільськогосподарського виробництва поступається сьогодні навіть Україна, а загальний обсяг  і родючість сільськогосподарських  угідь в цілому не перевищують  наших. Немає також сумніву, що жодна  з промислово розвинутих країн світу  з найрозвинутішим сільським  господарством, як наприклад, США, не змогла б прогодувати 1,2 млрд. населення.

У цьому великий вклад  робить освіта, школа, китайський вчитель. Головні задачі полягають в тому, щоб забезпечити стратегію пріоритетного  розвитку навчання, мобілізувати суспільство  на свідоме виконання “Програми  реформи і розвитку народної освіти в Китаї”. 

Китайці велике надають народному  навчанні, розглядають його як корінне  питання стратегії тотального розвитку соціалізму з китайською специфікою, від якої залежить вся соціалістична  модернізація. 

Китайці переводять економічне будівництво в русло опори  на НТП і підвищення якості робітників, і науково культурний рівень всієї  китайської нації. Створення соціалістичної ринкової економіки і здійснення модернізації залежить від підвищення підготовки спеціалістів. 

З початком реформи все  суспільство вийшло на новий рівень розуміння стратегічного місця  освіти. Всі керівні кадри зобов’язані  віддавати ясний звіт чіткий звіт про підготовку спеціалістів. Тільки за рахунок підйому освіти можна  збільшити сукупність сил держави  і отримати стратегічну ініціативу міжнародної конкуренції. 

Вчені всіх ступенів і типів  повинні виховувати нових людей  – цілеспрямованих, високоосвічених, культурних і дисциплінованих, тобто  людей з моральним, розумовим  і фізичним вихованням. 

Тільки таким чином  можна підвищити можливості молоді і підлітків протистояти спокусливого впливу фінансового фетишизму, крайнього  індивідуалізму. Все суспільство повинно старатися оберігати здоровий ріст учнів, створювати позитивне середовище для виховання справжніх людей

. 

4.   Загальна характеристика системи освіти в Китаї

 

Якщо ще п’ятнадцять  років тому про китайські ВНЗ  ніхто не чув, то сьогодні освіта цієї країни цілком відповідає європейським стандартам. Один із найамбітніших  проектів Китаю у сфері освіти – «Проект 211». Згідно з ним, сто  китайських вишів у 2021 році повинні  посісти лідируючі позиції у  світі. За різними даними, про освіту китайських студентів існує багато суперечливої інформації. Якщо одні розповідають про наполегливість і відповідальність студентів, то інші – про їхню лінь та безвідповідальність.

Нині у 592 китайських вищих  закладах навчається понад 230 тисяч  студентів зі 189 країн світу. У  минулому році китайська влада виділила їм 20 тисяч стипендій. За оцінками експертів, у різних країнах світу навчається близько 400 тисяч китайських студентів.

Освітня система  в Китайській Народній Республіці складається з таких складових:

• Дошкільна освіта (3-6 років);
• Обов'язкова рсвіта: початкова освіта (6-12 років) і середня освіта (12-18 років);
• Вища освіта (від 18 років);
• Освіта для дорослих.

Середня освіта у свою чергу  ділиться на загально-середню і середню  професійно-технічну освіту .

Загально-середня освіта поділяється на:

• неповну середню школу (12-15 років);
• повну середню школу (15-18 років).

Середня професійно-технічна освіта включає:

• професійну початкову школу (12-15 років);
• професійну середню школу (15-18 років).

Дошкільна освіта

Дошкільними установами в  Китаї є дитячі садки, які у  свою чергу діляться на державні й  приватні. Дітей туди приймають у  віці від 3 до 6 років. Загальна кількість  дитячих садків у країні перевищує 150 000.

 

Обов'язкова освіта

Ділиться  на початкову й сеедню освіту, яка  в свою чергу може бути середньою  шкільною й середньою професійно-технічною.

Початкову освіту діти проходять у загальноосвітніх установах зі строком навчання 6 років і повним навчальним днем. Учні, які закінчили початкові  освітні установи, можуть без вступних іспитів продовжити навчання в середньо освітніх закладах.

Середні школи також буває двох видів: першого ступеню й другого. Навчання в середній школі першого ступеня  закінчує обов'язкову освіту в Китаї. Надалі, при бажанні, китайці можуть вступити в середню школу другого рівня й потім у вищу навчальну установу.

Альтернативу  середній школі становлять середні  професійно-технічні заклади. На відміну  від середній школі в них основна  увага приділяється розвитку практичних  і теоретичних навичок певної професії.

Вища освіта

Під час вступу кожен  університет висуває свої вимоги: для того, щоб бути прийнятим у  вищий навчальний заклад і одержати ступінь "бакалавра", необхідно  бути не старшим за 25 років і мати атестат про середню освіту. Для  вступу на мовні курси жодних особливих  вимог не висувається. А мовній підготовці у китайській системі освіти приділяється чимало уваги, адже гідний рівень знання китайської мови необхідний для всіх мовних програм. Але, якщо ж ви вирішили вступити на мовний курс зі "слабким" знанням мови, особливо хвилюватися  не варто - вас запишуть до групи  відповідного рівня.

ВУЗи  Китаю відрізняються між собою  по ступеню престижності. Вступ у  той або інший університет  проходить на основі результатів  шкільних випускних іспитів. Залежно  від кількості балів кандидатів допускають до іспитів тільки в певні  навчальні заклади. При цьому  конкуренція при вступі просто страшна - іноді до 500 чоловік на одне місце.

У КНР  існує три рівні в системі  навчання у ВУЗах. Залежно від  строку навчання можна одержати такі навчальні ступені: бакалавр, магістр, доктор. Але при цьому є вікові обмеження: вік магістрів не повинен  перевищувати 40 років, а докторів - 45 років.

1. Бакалаврат. Термін навчання - 4 - 5 років. Після  успішного закінчення цього етапу  випускники одержують закінчену  вищу освіту з присвоєнням  ступеня "Бакалавр". Контроль знань у ВНЗ Китаю здійснюється тільки в екзаменаційній формі, заліків немає. Іспити проводяться письмово (у формі тестів) по кожному предмету, на вирішення яких дається приблизно по дві години. Питання для підготовки заздалегідь не надаються. Предмети поділяються на обов'язкові та факультативні. На кожен предмет у навчальному плані відведено певну кількість пар. Якщо за семестр набрано достатню кількість балів, то студент переводиться на наступний курс. У ВНЗ Китаю немає такої форми навчання як семінари, за винятком таких предметів, як, наприклад, англійська мова. У Китаї видається загальний для всіх ВНЗ підручник з кожного предмета, і тільки він рекомендований Міністерством освіти. Існують і інші підручники, але базовий - ільки один.

2. Магістратура. Термін навчання - 2-3 роки. Після успішного  закінчення цього етапу випускники  одержують закінчену вищу освіту  з присвоєнням ступеня "Магістр".

3. Докторантура. Термін навчання - 2-4 роки. Після успішного  закінчення цього етапу випускники  одержують закінчену вищу освіту  з присвоєнням ступеня "Доктор".

Освіта для дорослих

Освітні установи в Китаї для дорослих можна поділити на заклади з повним навчальним днем і ті, у яких заняття проходять у вечірній час. Строк навчання коливається від 2 до 5 років, залежно від профілю й одержуваного диплома.

 

Навчання

До освіти китайці ставляться дуже серйозно. Держава інвестує величезні  кошти, багато ВНЗ оснащено за останнім словом техніки, у країні використовують передові методики навчання, університети запрошують кращих зарубіжних викладачів. 
Загалом, майбутнє кожного китайця фактично залежить від іспиту, який він складає після закінчення школи. У день підсумкового випробування країна «завмирає». Для кожної школи передбачають певні квоти на вступ до вишу. Перелік ВНЗ обговорюють заздалегідь, за кількістю набраних балів абітурієнт обирає навчальний заклад із запропонованих. А потім він іде в «самостійне життя». Батьки можуть відмовитися від усіх благ, аби лише їхнє «чадо» отримало повноцінну гідну освіту. 
Кращі студенти навчаються в китайських вишах; ті, хто склав іспити гірше, – їдуть за кордон. Правда, за кордоном часто навчаються й ті, чиї родичі або друзі батьків залишилися в країнах колишнього Союзу.

Навчання в Китаї починається 1 вересня і закінчується на початку  липня. При цьому студенти йдуть  на тривалі зимові канікули, які  тривають з кінця грудня і приблизно  до початку лютого (китайський новий  рік).

Китайські студенти навчаються чотири роки, пара триває 40 хвилин. Коли студент складає іспит, оцінюють не те, скільки він набере балів  зі 100 можливих, а, навпаки, те, як він  написав роботу, порівняно з кращим студентом у групі. Тому між студентами – велика конкуренція, кожен намагається  бути кращим.

Усі студенти-іноземці отримують  посвідчення для проживання терміном на рік, вони можуть порівняно вільно подорожувати країною.

 

Студенти

Китайські студенти вирізняються наполегливістю та працьовитістю. Розваги  й побачення відходять на «другий  план» заради навчання. Одружитися в період навчання (навіть на старших  курсах) не те, що заборонено, а навіть на думку нікому не спаде. Вони прокидаються о шостій ранку, хоча заняття починаються  о восьмій, а до початку лекцій займаються на свіжому повітрі. Загалом, практично всі виші сплановані так, що на території закладу розміщені  корпуси, спортивні стадіони й паркова  зона. До дванадцятої години всі  студенти перебувають в аудиторіях, ніхто не прогулює. Потім усі йдуть  до їдальні, після чого – обов’язковий відпочинок. У другій половині дня  вони знову вже самостійно навчаються в аудиторіях до 17.30. Відбій – після  закриття гуртожитків, о 22.00 або о 23.00. У Пекіні навіть метро працює тільки до десятої, оскільки нічний спосіб життя майже ніхто не веде.

Існує дещо інша, практично  протилежна інформація про китайських студентів. Кажуть, що вони дуже ліниві, недоглянуті, за собою не прибирають. На просторах інтернету розміщено  безліч фотографій, де зображено брудні гуртожитки (якщо їх можна так назвати), які більше нагадують сміттєве звалище. Іноземці розповідають про неохайність  китайців, деякі кажуть, що китайці  з ранку до вечора грають за комп’ютерами, а під час сесії купують  «оцінки» в заліковку.

 

Взаємодопомога

Студенти – дружні між  собою, там система така, що практично  все вони роблять разом: навчаються, їдять, відпочивають. Тому питання взаємодопомоги не постає як таке. Часто студенти різних країн поселяються в одній  кімнаті, аби швидше опанувати мову. Найпоширеніший спосіб обміну знаннями – «хусян банчку» (взаємодопомога). Одну годину китайський студент викладає іноземцеві китайську мову, а другу  годину той викладає йому англійську. Але на практиці все закінчується тим, що дві години триває навчання тільки китайською або англійською. До речі, викладання англійською –  один з основних видів підзаробітку іноземців.

 

Житло

Умови проживання іноземних  і китайських студентів дуже відрізняються. Скажімо, студентам із-за кордону  пропонують комфортні студентські  гуртожитки, спеціально побудовані для  іноземців. Це можуть бути апартаменти – окрема квартира на території гуртожитку зі всіма вигодами і за низькою ціною (близько 15 $ на добу). Дешевший варіант – кімната на двох із санвузлом, телевізором і телефоном (2000 $ на рік). Крім цього, можна винаймати квартиру чи жити в сім’ї. Але в будь-якому випадку потрібно заздалегідь попередити, аби вирішити в деканаті всі питання з пропискою. 
Абсолютно протилежні умови створені для китайських студентів. Гуртожитки поділені на чоловічі та жіночі, переважає коридорний тип. В одній кімнат живе по 6-8 осіб. У кімнатах стоять двоповерхові ліжка, кілька столів та стільців, убудована шафа, полиці. Особисті речі не тримають у житлових приміщеннях, а в спеціальних гардеробних. Зручності загального користування розташовані на поверсі, а от душові кабіни – частіше в іншому приміщенні. Кажуть, що в гуртожитках навіть світло вимикають після 23.00.

 

Витрати

Якщо говорити про вартість навчання в Китайській Народній Республіці, то ціни тут значно нижчі, ніж у  Європі чи Сполучених Штатах Америки. Наприклад, навчання в технічному університеті коштує від 2 500 доларів за навчальний рік, в провідному економічному вищому навчальному закладі - у Міжнародному університеті бізнесу та економіки  від 3 100 доларів за умови навчання китайській мові, і від 6 200 доларів  за рік при навчанні на англійською  мовою.