Системність лексики та лексико-семантичні поля

      Для більш повного аналізу семантичних  одиниць поля вчені-лінгвісти використовують такі параметри як насиченість (saturation - S) і варіативність (variation - V), що означають наступне: якщо загальна кількість слів в тексті покривається символом N, а символ n – це кількість слів, що входять до семантичного поля «внутрішній стан людини», то показник насиченості поля, представлений символом S, вираховується за формулою

      S=n/N * 100%

      Показник (коефіцієнт) варіативності можна  вирахувати зі співвідношення кількості  вживань різних слів семантичного поля «внутрішній стан людини» до загальної  кількості використаних слів цього поля в тексті. Якщо кількість різних слів семантичного поля «внутрішній стан людини» позначити як m, а загальну кількість слів поля як n, то варіативність, позначена символом V, визначається за формулою

      V=m/n

      Дані  процедури визначення показників є  основою статистичного методу як однієї з найважливіших складових дослідницької методики роботи. Інформація, отримана завдяки методу статистичного опрацювання мовного матеріалу (лексики) дає можливість побачити картину кількісного розподілу лексики, що вивчається, в структурі цілого тексту.

1.6 Контекстуальний аналіз як метод дослідження функціональної сторони лексеми

      Усі мовні одиниці складають певну  структури зовану систему, яка об’єднує їх в єдине ціле. Вони відображають світ, що оточує людину, тільки в процесі функціонування, коли відображаються їх сутнісні характеристики. Саме тому «пізнання системи в аспекті функціонування її елементів та структури, тобто об’єкта в цілому, виявляється необхідним, з одного боку для структурного найглибшого пояснення поведінки і характеристик об’єкта як цілого, а з іншого – для виявлення сутності самої системи, її структурних законів, що є структурними законами функціонування об’єкта як цілого, сутністю другого порядку, з якої може бути виведена і пояснена сутність першого порядку – функціональні закони поведінки об’єкта»[…]. Кожен об’єкт дослідження оточений середовищем, з яким він взаємодіє; у сфері лінгвістики таким є контекст.

      Теоретичне  дослідження семантичного поля «внутрішній  стан людини» з методологічної точки  зору належить до вищого рівня наукового  знання. Воно розкриває і обґрунтовує більш глибинні і суттєві сторони явища, яке вивчається. Водночас важливу роль у дослідженні відіграють пізнавальні завдання, які спрямованні на виявлення, точний опис і детальне вивчення об’єкта та сприяють поглибленню його кількісного та якісного аналізів.