Фізична культура і спорт у системі загальнолюдських цінностей, забезпечення здоров’я і фахової дієздатності

     У спортивній діяльності розрізняють: базову частину, що репрезентована діяльністю атлетів, та управлінсько-організаційні, науково-методичні, медичні, матеріально-технічні і кадрові служби, що забезпечують їх ефективне функціонування.

     Сьогодні  у світі функціонує багато видів  спорту, які не піддаються точному  обліку. Головними з них є олімпійські, об'єднані в Міжнародні спортивні федерації, яких налічується близько сімдесяти. Національна спортивна класифікація України об'єднує біля п'ятдесяти олімпійських видів спорту і більше ста Інших видів спорту.

     Сучасний  етап розвитку характеризується тенденцією до появи нових видів спорту. Вони є наслідком технічного прогресу (наприклад, водно-лижний спорт, фристайл тощо).  
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Олімпійський  рух в Україні. Участь спортсменів  України в

«Олімпійських іграх». 

     Олімпійський  рух – важливий для всебічного розвитку особистості

Великий спорт, який знаходить своє відображення на Олімпійських іграх, підштовхує сотні, тисячі спортсменів до активного  вдосконалення своєї особистості  з метою досягнути успіхів  на цих престижних міжнародних змаганнях.

     Неймовірний ентузіазм французького барона П`єра  де Кубертена відродив стародавні змагання, які беруть свій початок ще з 776-го року до нашої ери. Нині олімпійський рух є потужним чинником розвитку сучасного спорту.

     На  самому початку Олімпіада ще не мала такої популярності. На першій афінській Олімпіаді виступали лише 245 спортсменів із 14 країн світу. Атлети змагалися у 9 видах спорту: греко-римській боротьбі, велосипедному спорті, гімнастиці, легкій і важкій атлетиці, плаванні, стрільбі, тенісі та фехтуванні.

     Серед учасників першої олімпіади не було представників України. Кілька атлетів  із Одеси намагалися потрапити на ці змагання, однак грошей у них  вистачило доїхати лише до Стамбулу, тодішнього Константинополя.

     Минуло 109 років: зараз олімпійці є гордістю нації, і спортивні держави вкладають небачені суми у розвиток олімпійського руху.

     Олімпіада пройшла два етапи розвитку. Більшу частину 20 сторіччя Олімпійські ігри прогресували завдяки політизації. Лідери могутніх держав-агресорів розглядала ці змагання як стратегічний плацдарм.

     Започаткувала цей етап гітлерівська Німеччина, а  потім гідними послідовниками стали  Сполучені Штати та Радянській Союз. І саме за радянських часів українські атлети продемонстрували найкращі результати, здивувавши увесь спортивний люд. Вітчизняний спринтер Валерій Борзов у Мюнхені 1972-го року зламав усі існуючи стереотипи, вперше в історії Олімпійських ігор здолавши темношкірих атлетів на 100-метрівці.

     У Мюнхені Борзов став дворазовим олімпійським чемпіоном, здобувши перемогу на двохсотметрівці.

     Україна ще мала чималі здобутки на олімпіадах у складі Радянського Союзу та і у роки незалежності, коли розпочався вже другий етап розвитку олімпійського руху - комерціалізація.

     Першу золоту нагороду для незалежної держави виборола Оксана Баюл на Зимових Олімпійських іграх у Ліллехаммері 1994 року. А вже на першій літній для самостійної України Олімпіаді в Атланті вітчизняні спортсмени здобули аж 23 медалі, 9 з яких найвищого ґатунку.

     Через 108 років Олімпійські ігри повернулися на історичну батьківщину - до Афін, де українці знову не пасли задніх. У нашій скарбничці опинилося знову ж таки 23 медалі, і знову 9 з них були золотими.

     Валерій Гончаров, олімпійський чемпіон зі спортивної гімнастики: «Олимпиада – это вещь настолько непредсказуемая, и как показывает практика, иногда такие моменты – умопомрачительные. Бывают люди, которые железно, допустим, должны были иметь медаль – они вообще ничего не завоевывают. Исход может быть любой и конечно выигрыш медали, особенно золотой».

     З кожним роком Олімпійські ігри набувають розмаху. Навіть не всі заможні країни мають змогу провести у себе цей спортивний форум через величезну кількість учасників. Та одного разу олімпійський вогонь побував в Україні, а колись, у майбутньому головні спортивні змагання планети, можливо, пройдуть і у нашій державі.

     Історія олімпійського руху в Україні розпочалася в 1952 році, коли спортсмени України у складі збірної команди Радянського Союзу вперше прийняли участь в Іграх XV Олімпіади в Хельсінкі.

     З 1952 по 1990 роки олімпійський рух в  Україні розвивався та зміцнював свою позицію в житті країни. Українські атлети складали щонайменше 25% кожної олімпійської команди СРСР. Під час Ігор ХХІІ Олімпіади 1980 року деякі матчі футбольного турніру з великим успіхом проводилися в Києві.

     22 грудня 1990 року І Генеральна асамблея засновників прийняла рішення створити Національний олімпійський комітет України і ця дата є офіційною датою його створення. У вересні 1993 року НОК України був остаточно визнаний Міжнародним олімпійським комітетом.

     НОК України діє у відповідності до положень Олімпійської хартії, Конституції України та чинного законодавства України і свого Статуту.

     Основні завдання НОК України - організація  підготовки та участі спортсменів в  Олімпійських іграх, розширення міжнародного співробітництва, популяризація масового спорту і здорового образу життя, фізичне і духовне збагачення людей. З цією метою НОК України співпрацює з державними, громадськими та іншими організаціями. На засадах незалежності та доброї волі Національний олімпійський комітет України об'єднує більше 50 федерації з видів спорту. Він також має 24 відділення у всіх областях та по одному відділенню в Автономній республіці Крим, містах Києві і Севастополі. Колективними членами НОК України є більше 80 організацій.

     Першим  президентом НОК України був обраний олімпійський чемпіон Валерій Пилипович Борзов (Ігри ХХ Олімпіади в Мюнхені, легка атлетика 100 м та 200 м). У 1994 році В.П.Борзов був обраний членом Міжнародного олімпійського комітету в Україні та перевибраний президентом НОК в грудні цього ж року.

     10 грудня 1998 року ІХ Генеральна  асамблея НОК України обрала  президентом Івана Никифоровича  Федоренка.

     Вперше  НОК України представляв самостійну національну команду на Іграх XVII Олімпіади в Лілехамері, де українські атлети завоювали 1 золоту і 1 бронзову медалі і посіли 13 місце в неофіційному командному заліку. На іграх ХХVI Олімпіади в Атланті національна команда України завоювала 9 золотих, 2 срібні і 12 бронзових медалей, посівши 9 загальнокомандне місце. На XVIIІ Олімпійських зимових іграх в Нагано завойовано 1 срібну медаль.

     Всього 959 атлетів України приймали участь в Олімпійських іграх. Ними завойовано 207 золотих, 134 срібних і 139 бронзових  медалей.

     НОК України брав участь в 4 зимових (1993 - 1999 роки) та 3 літніх (1993 - 1997 роки) Європейських юнацьких олімпійських днях. Учасники завоювали всього 60 медалей (зимові дні: 4 срібних та 1 бронзова медаль, літні дні: 19 золотих, 15 срібних та 21 бронзова медаль).

     В 1995 році НОК україни почав випускати  свій офіційний (квартальний) журнал, який виходить кожних три місяці, під назвою "Олімпійська арена", а з 1997 року видає щомісячний бюлетень "Олімпійські новини від НОК України".

     НОК України має широкі зв'язки з НОКами сусідніх країн та олімпійськими  організаціями. 16 представників НОК України є членами різних міжнародних організацій і об'єднань.

     Тісні зв'язки НОК України має з українськими спортивними осередками за кордоном. Комітети друзів НОК України були створені і працюють зараз у США, Канаді, Австралії.

     20 грудня 2002 року відбулась XIV звітно-виборна Генеральна асамблея НОК Україна, яка обрала новий склад керівництва на 2002-2006 роки. Президентом НОК абсолютною більшістю голосів був обраний Віктор Янукович - Прем'єр-міністр України, Голова Організаційного Комітету по підготовці та участі спортсменів України в Олімпійських і Паралімпійських іграх, Всесвітніх іграх глухих та Всесвітніх Універсіадах. Першим віце-президентом обрано Івана Федоренка, віце-президентами - Анатолія Писаренка та Миколу Костенка. На посаду генерального секретаря був переобраний Володимир Геращенко.

     Генеральна  асамблея затвердила склад членів НОК  нового скликання (139 членів), обрала склад  Виконавчого комітету (23 члени) та склад  ревізійної комісії (3 члени). 

Золотий успіх українських  гімнастів

     В Осієке (Хорватія) завершився п’ятий етап Кубка світу категорії «Б» зі спортивної гімнастики .

Знову почав радувати своїх уболівальників бронзовий призер пекінської Олімпіади  Олександр Воробйов. В улюбленій  вправі на кільцях українець посів 1 місце (15,300). На другу сходинку п’єдесталу піднявся китайський гімнаст Ляо Цзюнлін (15,300), третім став Сухаіл Алкурді з Сирії (15,250).

У цій  же вправі 5-й результат показав  ще один наш спортсмен Ігор Радівілов (14,825), якому в опорному стрибку  не було рівних. Українець завершив змагання із сумою 15,913 балів. Друге місце у Маттіаса Фаріга з Німеччини (15,713), третє – у Марека Лищаржа з Польщі (15,500).

Найбільше перемог у китайських гімнастів. На їх рахунку п’ять золотих медалей  в 10-и дисциплінах.

Президент Національного олімпійського комітету України Сергій Бубка привітав Олександра та Ігоря із золотими нагородами й побажав подальших спортивних успіхів.  

«Золото»  та «срібло» з I етапу  Кубка світу

     6 листопада, в Астані (Казахстан)  завершився I етап Кубка світу  з велоспорту на треку. Українська збірна повертається додому з 2-ма нагородами.

Чемпіонський  титул та майку лідера заліку Кубка  світу UCI здобула Любов Шуліка. Наша співвітчизниця у фіналі виборола перемогу в легендарної спринтерки діючої Олімпійської чемпіонки Анни Меарс з Австралії.

«Я мріяла про такий фінал на Кубку світу. Я мріяла його виграти. Звісно, я  зараз дуже задоволена», - зазначила  українка.

     «Бронзу»  у цій дисципліні здобула Ольга  Панаріна з Білорусії.

Не залишилась без нагород наша команда і у жіночому командному спринті. Любов Шуліка та Олена Цьось із результатом 33,313 стали срібними призерками Кубка світу. «Золото» у австралійок (32,938), «бронза» - у німецької команди (33,388).

     Президент Національного олімпійського комітету України Сергій Бубка привітав збірну України з велоспорту на треку із здобутими нагородами та вдалим початком сезону.

     Всього  за 58-річний період участі в Олімпійських іграх українські спортсмени завоювали 603 медалі (станом на 2010 рік), з них: 231 золота (особистих - 102), 167 срібних (особистих - 75), 205 бронзових (особистих - 85) нагороди. 

Участь  у І зимових  юнацьких олімпійських іграх в Інсбруку (Австрія), які відбудуться 13-22 січня 2012 року, зможуть  прийняти 17 українських  спортсменів. Про  це УНН повідомили у прес-службі Дердавної служби

  молоді та спорту.

     Україна змагатиметься у таких видах  спорту: біатлон, лижні гонки, фігурне  катання, санний спорт, стрибки з  трампліна, лижне двоборство, гірськолижний  спорт. Загалом на підготовку до змагань  виділено 5 млн 464 тис. грн.

     Про підготовку до участі в іграх йшлося на спільному засіданні Робочої  групи з питань підготовки до ХХХ  літніх Олімпійських ігор 2012 року в  Лондоні та Робочої групи з  підготовки та участі спортсменів України  в І зимових юнацьких олімпійських іграх 2012 року в Інсбруку, яке відбулося 12 вересня 2011року.

     Під час засідання йшлося про хід  підготовки спортсменів України  до ХХХ літніх Олімпійських ігор 2012 року в Лондоні та збірної України  до І зимових юнацьких олімпійських ігор в Інсбруку, забезпечення спортивним інвентарем та формою, підсумки участі нашої делегації в семінарі шефів місій НОК, про культурно-освітні заходи до Олімпіади в Інсбруку, підготовку до друку довідника юнацької збірної команди України, висвітлення Ігор в ЗМІ. Зокрема, вже ухвалено рішення про демонстрацію телевізійного щоденника Ігор на загальнонаціональному каналі кожного дня тривалістю 30 хв..