Позакласні форми занять, як засіб формування згурстованості у школярів

ПОЗАКЛАСНІ  ФОРМИ ЗАНЯТЬ ЯК ЗАСІБ ФОРМУВАННЯ ЗГУРТОВАНОСТІ ШКОЛЯРІВ.

Актуальність. У сучасних умовах важливим завданням родини і школи в роботі зміцнення здоров’я дітей є прищеплювання учням стійкого інтересу до занять фізичними вправами в школі і дома. У зв’язку з цим необхідно використовувати усі форми фізичного виховання в школі, а також самостійні заняття фізичними вправами вдома з метою підвищення рухової активності, зміцнення здоров’я, поліпшення фізичної підготовленості підлітків.

Як вважає Шиян Б.М.,важлива роль у вихованні учнів, розширенні й поглибленні їхніх знань, розвиткові творчих здібностей належить спеціально організованій виховній роботі у позанавчальний час. Таку роботу називають позакласною та позашкільною[2].

Завдання позакласної  та позашкільної роботи – закріплення, збагачення та поглиблення знань, набутих у процесі навчання, застосування їх на практиці, розширення загальноосвітнього кругозору учнів, формування у них наукового світогляду, вироблення умінь і навичок самоосвіти, формування інтересів до різних галузей науки, техніки, мистецтва, спорту, виявлення і розвиток індивідуальних творчих здібностей та нахилів, організація дозвілля школярів, культурного відпочинку та розумних розваг, поширення виховного впливу на учнів у різних напрямах виховання[4].

На думку Фіцули М.М., під час навчальної діяльності учнівський колектив, який і будь-який інший, характеризується взаємодією та взаємним впливом членів колективу один на одного. Дуже важливо з самого початку спільної діяльності учнів, встановити позитивну психологічну атмосферу, що значно прискорить динаміку розвитку колективу.

Особливо важливим є  підвищення рівня згуртованості  учнів у класі, що є одним із важливих факторів розвитку колективу[1].

Було запропоновано  кілька інших варіантів визначення поняття згуртованості. Спільним для них був поділ згуртованості на два види: згуртованість, зумовлена завданням, та соціальна згуртованість. Перша з них відбиває ступінь узгодженості дій членів групи для досягнення мети. В фізичному вихованні це можуть бути різноманітні шкільні змагання та конкурси між классами. Соціальну згуртованість часто ототожнюють із міжособистісною прихильністю. Соціальною метою тих, які займаються програмою фізичної підготовки, може бути підвищення рівня фізичної підготовленості та бажання бути здоровим. Як було встановлено, ступінь виконання програми занять підвищується разом із підвищенням згуртованості класу[5].

Тому було визначено  не розривний зв’язок між ефективною позакласною роботою та підвищенням при цьому рівня згуртованості учнівського колективу.

Мета дослідження полягає у визначенні ефективності використання позакласної роботи для підвищення рівня згуртованості в учнів.

Об’єкт дослідження позакласна робота у загальноосвітній школі.

Предмет дослідження визначення рівня згуртованості в учнів.

Виходячи з мети,об’єкту та предмету дослідження були поставлені наступні завдання:

1. за допомогою наукової  та науково-методичної літератури  теоретично обгрунтувати позакласну  роботу та її значення у  формуванні згуртованості школярів.

2. розробити комплекс позакласної роботи для ефективного формування згуртованості учнів.

3. експериментально обгрунтувати  доцільність використання позакласної  роботи в школі для формування  згуртованості щколярів.

Організація дослідження. Дослідження проводилось на базі спеціалізованої ЗОШ №30 м. Херсон, Бехтерської ЗОШ Голопристанського району Херсонської області з вересня по січень 2011року. Матеріальна база даних учбових закладів в достатній мірі відповідає тим вимогам, які були необхідні для вирішення поставлених  в ході дослідження завдань.

Усього дослідженням було охоплено 98 учнів та 2 вчителі  фізичної культури. Усі результати тестування заносилися до протоколу  і піддавалися якісному та кількісному  аналізу.

Відповідно до загального узгодження та зручності ведення протоколів для експерименту було вибрано 5-А, 5-Б клас Бехтерської ЗОШ, як експериментальний, в якому викладає фізичну культуру вчитель-методист Крайнюков О.Г. та контрольний – 5-А, 5-В клас Херсонської ЗОШ №30, в якому фізичну культуру викладає учитель Каленюк О.В.

Результати  дослідження. На початку проведення експерименту, з учнями провели комплекс психологічних тестів по визначенню рівня згуртованості: Методика “Визначення індексу групової згуртованості за Сішором”, ЦОЄ, ЦОЄ-2. Надалі з експериментальною групою протягом часу эксперименту проводилась активна позакласна робота у вигляді спортивно-масових шкільних свят та змагань, в яких учні приймали активну участь. В рисунку1 наведені дані початкового рівня згуртованості в учнів обох шкіл на початку проведення експерименту.

Рисунок 1

Вивчення індексу  групової згуртованості за Сішором.

Нами встановлено, що вцілому рівень згуртованості в 5-А класі Бехтерської ЗОШ вище середнього (13,5 балів), 5-А клас ЗОШ №30 та 5-Б клас Бехтерської ЗОШ набрали майже 13 балів, що дорівнює середньому рівню, та 5-В клас ЗОШ №30 набрав 12,5 балів, що відповідає рівню нижче середнього групової згуртованості учнів.

Однак не можна  не погоджуватися з тим, що показники групової згуртованості висвітлюють повністю і єдність колективу. Відповідно для більш об'єктивної оцінки колективу в групах було проведено методику для визначення ціннісно – орієнтаційну єдність колективу (ЦОЄ). Результати показані в рисунку 2.

Рисунок 2

 Визначення ціннісно – орієнтаційної єдності колективу (ЦОЄ)

Аналізуючи  отримані дані чітко видно, що 5-А  клас Бехтерської ЗОШ має в  своєму учнівськомускладі найвищу  єдність колективу 1,5 балів, це може бути пов'язаним з більш середнім рівнем  групової згуртованості, 5-В ЗОШ №30 показав ненабагато менші результати.

Отже, на рисунках чітко видно початкові результати психологічних тестів, проведених з  учнями 5-х класів.

 На подальшому  етапі нашого експерименту для  учнів 5-х класів Бехтерської  ЗОШ (експериментальної групи) було розроблено та запропоновано комплекс позакласної роботи зі школярами у вигляді спортивно-масових свят. Сценарії включали не тільки спортивні конкурси, але й спортивні вікторини, спортивні конкурси з не стандартним обладнанням, художні номери та різноманітні естафети. Розробка сценаріїв носила не тільки оздоровчий характер, але й була направлена, головним чином на активне формування в учнів згуртованості, колективізму, взаємодопомоги, взаємовиручки, формування морально-вольових якостей, естетичних смаків та ін. Надалі наведений точний перелік позакласних заходів, проведених за час тривання експерименту:

• загальношкільні спортивні змагання « Діти – Олімпійська надія України ».
• спортивні змагання «Спорт для всіх єднає Україну!».
• позакласний захід з фізичної культури  «Здорові діти – щасливі діти!».
• загальношкільні змагання « Здоров’я кожної дитини – майбутнє світу».
• позакласний захід з фізичної культури «Ми діти твої,Україно!».
• олімпійський позакласний захід з фізичної культури «Тільки вперед, ні кроку назад».
• загальношкільні спортивні змагання серед хлопців «Веселі старти».
• позакласний захід з фізичної культури «Спорт - здоров’я!Спорт - гра!».
• позакласний захід з фізичної культури «Всі на старт!Разом веселіше!».

Також на протязі експерименту тривали різноманітні спортивні змагання, відповідно календарному плану школи, «Козацькі забави», присвячені Дню Захисника Вітчизни, тижню здорового спососу життя, старти Надій, загальношкільні змагання серед команд учнів 5-7 класів та ін.

Наприкінці експерименту нами знову було проведено психологічне тестування учнів контрольної та експериментальної групи, щоб визначити доцільність використання активної позакласної роботи для підвищення рівня згуртованості учнівського колективу.

Нижче наведені дані проведеного нами контрольного анкетування для визначення змін в учнівському колективі.

 

Рисунок 3

Вивчення індексу  групової згуртованості за Сішором.

Аналізуючи  результати анкетування групової згуртованості  після проведення експерименту в 5-х класах  нами встановлено, що вцілому рівень згуртованості в 5-А класі Бехтерської ЗОШ зріс з 13,5 до більш ніж 14 балів, і має високий показник групової згуртованості. 5-Б клас Бехтерської ЗОШ набрав майже 13,5 балів, тобто показник групової згуртованості зріс на 0,5 балів та зайняв статус вище середнього. Показники учнів 5-х класів Херсонської спеціалізованої ЗОШ №30 залишилися на незмінному рівні як до, так і після закінчення експерименту.

Також було проведено  повторне тестування учнів для визначення             об'єктивної оцінки колективу в групах,методику ціннісно – орієнтаційної єдності колективу (ЦОЄ). Результати показані в рисунку 4.

 

Рисунок 4

Визначення  ціннісно – орієнтаційної єдності  колективу (ЦОЄ)

Аналізуючи  отримані дані чітко видно, що 5-А клас Бехтерської ЗОШ має в своєму учнівськомускладі найвищу єдність колективу 1,5 балів, та є лідером за всіма показниками за рівнем згуртованості учнівського колективу, в 5-Б класі показники ЦОЄ також зросли до досить високого рівня, майже 1,5 балів.5-В та 5-АЗОШ №30 за своїми показниками майже змінилися ні в кращу, ні в гіршу сторону, тобто залишились на тому ж рівні.

Висновки. Аналізуючи отримані дані, можна відмітити, що позакласні  форми занять дійсно справляють позитивний вплив на виховання та фізичний стан школярів, підвищують рівень згуртованості учнів, але при цьому всі заходи повинні бути об’єднані в цілеспрямовану, комплексну систему, що допоможе на високому емоційному рівні реалізувати ідею співпраці тіла і розуму, налагодити міжпредметні зв’язки, та сформувати уявлення про розумний спосіб життя.

Література.

1. Фіцула М.М. Педагогіка  – К.: . вид. центр Академія 2001 р. 155с.

2. Шиян Б.М. Теорія  і методика фізичного виховання  школярів частина 2.,- Тернопіль  : Навчальна книга – Богдан, 2003. – 248с.

3. Матвеев Л.П. Теория  и методика физической культуры: Учебн. для

институтов физ. культуры — М.: Физкультура и Спорт, 1991.— 543 с.

4. Круцевич Т.Ю. Теорія  і методика фізичного виховання  школярів – К: Міністерство  освіти і науки України, 2005. – 285с.

5. Загайнов Р.М. Загальна психологія. – К.: Форум, 2002. – 365 с.