Манікюр: історія, матеріали, робоче місце, догляд за шкірою

Курсова роботА

Манікюр: історія, матеріали, робоче місце, догляд за шкірою

Питання

1)     Історія розвитку манікюрного мистецтва та освітлення.

2)     Робоче місце манікюрниці, манікюрний інструмент його призначення.

3)     Захворювання нігтів та нігтьового валика.

4)     Матеріали що використовуються в процесі використання.

5)     Правила санаторії та гігієни під час проведення манікюру.

6)     Сучасний манікюр інструмент, розчинники, лаки та живильні креми.

7)     Моделювання акрилових френч нігтів.

8)     Дитячий манікюр.

9)     Догляд за шкірою рук та нігтів.

10) Покриття нігтів та нанесення під лак та лаком.

11) Основи безпеки праці в галузі. Загальні відомості та потенціальна небезпека психологія безпеки праці. Організація роботи з охорони праці.

12) Призначення та умови зберігання засобів дезінфекції.

1.      Історія розвитку манікюрного мистецтва

та освітлення.

Час виникнення звичаю фарбувати нігті губиться у такій глибині тисячоліть, що не може бути й мови про точне датування. Протягом багатьох віків населення різних країн ставилося до манікюру по-різному, часто надаючи йому деякого містичного, чаклунського значення.

Манікюр (від латин, тата — рука та сигаге — доглядати; дослівно означає «догляд за руками») — одна з найдавніших косметичних послуг. Ще у Стародавньому Єгипті використовували спеціальні засоби догляду за руками, ногами й нігтями: спеціальне приладдя, інструменти, притирання, креми, полірувальні порошки. Цариця Єгипту Клеопатра використовувала хну для фарбування своїх довгих нігтів у теракотовий колір. Гробниця придворного манікюриста єгипетського фараона, який жив близько 2400 року до н. е., свідчить про привілеї, якими він користувався за життя.

Манікюрний набір із литого золота, датований 3200 р. до н. е., було знайдено у халдейських похованнях південної частини руїн Вавилону. У Стародавньому Єгипті, Ассирії, Вавилоні, а пізніше у Візантії були відомі накладні нігті.

На Близькому Сході та в Індії жінки фарбували пучки та ступні хною з додатком природних фарбників із рослин і мінералів.  Звичай прикрашали долоні нареченої візерунками, нанесеними за допомогою хни відомий ще за біблійних часів.

У Китаї, Японії, Кореї та в інших східних країнах жінки фарбували пучки та нігті природними фарбниками, а також золотили нігті. У цих країнах довгі нігті були символом мудрості та аристократизму, до того ж вважалося, що вони допомагають розмовляти з богами. Фахівці ретельно доглядали за нігтями: полірували та змащували їх оліями. Для-довгих нігтів виготовляли спеціальні футляри, які були витвором мистецтва. Вважалося, що червоний колір нігтьової пластинки сприяє посиленню і припливу енергії, зелений проявляє виражену тонізуючу дію. Пофарбований у червоний колір будь-якого відтінку ніготь мізинця нібито оберігав організм проти дії стресу; жовтий колір на нігтях знижував сталість психіки, а фарбувати нігті у голубий, синій та чорний кольори рекомендувалось лише здоровим людям.

Європейські дами до початку XX ст. нігтів не фарбували, а тільки підпилювали та полірували.

Манікюр у його сучасному вигляді виник у Франції в 1830 p., коли виникла необхідність позбутися задирки біля одного з нігтів короля Луї Філіппа. Лікарю, який виконував цю невелику операцію, наказали розробити набір інструментів для догляду за руками й нігтями. До набору для обробки нігтів увійшла апельсинова паличка, запозичена з інструментів зубних лікарів. Поступово у моді стали подовжені нігті, які надавали людині особливого соціального статусу; чим довші нігті, тим привілейованіше її становище. З часом французи додали багато нового до старовинного мистецтва догляду за руками, зокрема, нові суміші порошків для полірування нігтів, примочки та кольд-креми для рук і ніг, багато нових інструментів для догляду за нігтями.

В  Америці з 80-х років XIX ст. з'явилися спеціальні заклади для догляду за руками та укріплення нігтів, куди всі денді й модниці відправлялись хоча б раз на тиждень для надання своїм нігтям гідного фасону.

Очевидно звідти знову прийшла мода на золотіння нігтів. У таких салонах можна було пофарбувати та розписати нігті. А в одному з салонів Філадельфії за 25 доларів виконували таку послуги – «на нігтях пальців написати ім’я предмета обожнювання та намалювати портрет».

З 1925 р. відомий сучасний спосіб фарбування нігтів за допомогою нітроцелюлозного лаку з додаванням фарб, який до Європи потрапив  нову-таки з Америки. З часом стали застосовувати й перламутрові лаки. Проте в усі часи безбарвний манікюр має своїх прихильників і виглядає напрочуд елегантно.

Сіттіс – лікар, який займався хворобами стопами в 1830-х роках використовував в якості інструмента при роботі із нігтями, палочку із апельсинового дерева, запозичив її у дантистів. До цього часу для виконання манікюру, спеціалісти використовували тільки інструменти із металу і різноманітних кислот.

В 1892 році племінницею лікаря Сіттса була придумана перша система догляду за нігтями. Послуги манікюрних салонів у США стають більш доступні і набувають популярність не тільки у знаменитих і багатих, але й у рядових жінок.

В 1890-х роках спеціалісти (майстри) манікюра для придання форми нігтям клієнток почали використовувати металічні ножиці і пилки. Колір придавали підкрашені креми, які втирають ва ніготь масуючи ми рухами. Блиск нігтям (нажаль. Нестійкий), надавали із допомогою щіточки з верблюжої шерсті.

В 1904 році в Ною-Ойрку була створена компанія «Засоби для манікюра». В якості альтернитви металічної пилки появляється запропоновано «наждачний» образив на основі гранатового дерева.

«Vogue» - улюблений журнал жінок – 1917 році рекомендують:

«Не обрізайте кутикули».

Професор В.Г.Корони (Луіввілль, штат Кентуккі) винайшов «комплексний метод щадящого манікюра, не потребуючих ніяких інструментів».

Для використання нового методу пропонуються крем для кутикули, основа, відбілювач, апельсинова палочка, «наждачний» образив і буклет – керівництво до дії.

В 1914 році Анна Кідред із Дакоти зареєструвала патент на засіб для захисту кольорового покриття нігтів» (аналог сучасного закрійника).

В 1932 році Чарльз Лешман разом із братами Жозефом Ревзаном і Чарльзом Ревзаном створюють формулу кольорового лаку для нігтів. Той червоний лак вміщував тяжі пігменти, а його інгредієнти швидко розпадалися. Так попри все ця знахідка принесла братам Ревзонам фінансовий успіх і дозволило їм заснувати фірму, яка тепер широко відома, - Revlon.

Першими на цю розробку звернули увагу майстри салону Лос-Анджелеса, у яких уперше з’явилась можливість окрашувати нігті клієнтам. Скоро це стало надзвичайно популярним.

Майстри манікюру почали тренуватись і шукати себе у творчості нігтьового дизайну (нейм-арта). Престижним рахувалось мати гладке і рівне окрешення нігтів стильовидної форми із непокритими лаком краями на півмісячними матрицями.

Під час дургої світової війни розповчсюдженЯ отримала практична вкорочена форма нігтів, приближену до овалу. Всю нігтьову пластику рівномірно окрашували лаком.

1941 рік приніс модницям такий корисний винахід, як основа під лак, її продавали у комплекті із червоним лаком. Пройшовши 1948 році презентація акрилових технологій дала новий поштовх розвитку цього напрямку. Хоча матеріали залишалися дуже дорогими і низькоякісними, ідея отримала високу оцінку суспільства.

Ближче до 1950 років манікюр став важливою частиною індустрії краси.

Всім жінкам хотілось стати володарками гарних довгих нігтів, та не всі могли їх відростити. У зв’язку з цим штучні нігті (тіпси) намагались зробити із самих різноманітних упругих матеріалів.

Для нарощування майстри манікуюра використовували відрізані натуральні нігті, їх приклеювали до кінчику нігтя і закривали кусочком паперу, який виконував арміруючу функцію.

Акрил прийшов у косметологію із стоматології. Цей пахучий порошок, змішуючись із розтворювачем, швидко твердне і отримує достатню степінь міцності.

В 1960 роки акрілати, прийшовши в манікюрну справу із зубного протезування, удосконалюють, адаптують до анатомічних і фізіологічних потреб нігтів, та токсичність і жорсткість матеріалу зберігаються. На опилення  штучних нігтів і надання їм необхідної форми потребується деякий час і зусилля, все це часто приводить до нарушення структури натуральних нігтів.

В 1907 році відбувається бурний розвиток матеріалів і технологій для створення штучних нігтів. В їх виробництво включають крупні хімічні і фармац6втичні концерни. Створюється спеціальний клей для нігтів «5Second Glue», який до цього часу представлений на ринку.

В кінці 1970-х формули акрілатів на кінець удосконалюються. Створені синтетичні смоли для нігтів. Розвиток отримують і другі направлення манікюрної індустрії створюється все більше засобів для відновлення і підтримання у гарному стані натуральних нігтів.

В 1976 році у Каліфорнії був створений французький манікюр, отриманий всезагальне визнання за свою практичність. Патент належить Джері Пунку.

В 1980-90-х роках розширення можливостей для нейл-дизайну приводить до їх всемірному розповсюдженню. По всьому світу проводяться конкурси і чемпіонати по Дейл-арту. В моду входять довгі штучні нігті квадратної форми. Свого розквіту індустрія досгяла до середини 1990-х років. Ведеться постійне удосконалення матеріалів: акрілати стали еластичніші, міцніші, менше шкідливі, наряду з акриловими появилися гелеві технології нарощування; допрацьована формула лаків (раніше вони утримували шкідливі для здоров’я формальдегід, тепер йому на заміну прийшли різноманітні фталати), сильно розширювалась палітра кольорів і відтінків декоративних покрить.

На початку ХНІ століття Дейл-косметолог продовжує розвиватися у двох основних напрямках. По-перше, де подальше удосконалення матеріалів і технологій для акрилового ігелевого моделювання і по-друге – все активніше ведуться розробки методів відновлення і зміцнення натуральних нігтів.

Домінуюче місце починають заміняти комплексним доглядом за нігтями та шкірою рук і ніг.

Все більш широке розповсюдження отримує Дейл-арт – як професійний, так і любительський.

Він набирає значення, як метод самовираження і реалізації творчого потенціалу.

Підготовка та заключні роботи манікюра

Манікюр, є найпоширенішою гігієнічною процедурою з догляду за руками. Існує декілька видів сучасного манікюру, які визначають за основними способами технології:

-         за способом розм’якшення кутикули «сухий чи мокрий»;

-         за способом видалення к. – обрізаний чи необрізаний.

Його також розподіляють на класичний, європе2йський, апаратний, гігієнічний, косметологічний, лікувальний, закріплюючий, французький,Deluxe, SPA – манірок, Беверлі Хілз.

Почнемо із класичного необрізаного манікюру, який добре відомий нашим мамам та бабцям. Цей тип манікюру добре підходить для запушених нігтів – скажемо із сильно нарощеною кутикулою.

Для такого манікюру потрібний звичайний манікюрний набір, куди входять:

-         ножиці,                                           - спис;

-         щипчики;                             - вилочка;

-         лопатка;                                           - поліровочні пилочки.

Після дезинфекції цього набору, приступаємо до роботи.

1.      Стираємо старий лак (якщо він був раніше нанесений).

2.      Надати ножицями форму нігтям, вкоротити нігті наскільки, це необхідно.

Акуратно підтягнутий зовнішній вид працівника. Засвідчує про його повагу до відвідувачів відіграє виховну роль на оточуючих.

Гарний вигляд володіє властивістю дисциплінувати і одержимо хорошим настроєм у людей в кінцевому результаті впливає на продукт праці. По зовнішньому вигляді перукарні не  рідко судять про культуру обслуговування і в даному салоні перукарні в  цілому, неохайність – нестворену атмосферу, довіри в прерукарні. Викликає у відвідувачів відчуття досади являється поводом для подразнень.

Зовнішній вигляд працівника складається з одягу, взуття, зачіски та манерами поведінки На робочих місцях манікюрних і педікюрних кабінетах слід перебачити комбіноване освітлення. Як місцеве джерело світла слід використовувати лампи розжарювання (в галогені лампи в кабі з молочного скла що не викликають вираженого засліплюючого ефекту).

Застосовують освітлюючи місцевого освітлюючи та гнучких проміннях, що дозволяє змінити напрямок світлового та з арматурою, що забезпечує захисний кут не менше 30 градусів.

Косметичні препарати:

— засоби для догляду за шкірою рук (рідке мило, маски, парафін; креми: гідратантний, захисний крем для рук і нігтів, протизапальний для грубої, потрісканої шкіри);

—засоби для інтенсивного догляду за шкірою рук і нігтями (концентрати для стимулювання росту нігтів, креми, лосьйони, олії та лаки для регенерації нігтьової пластини, ущільнення і зміцнення нігтів; спеціальні системи для запобігання розшарування нігтів; розчини та олівці для догляду за кутикулою);

—засоби для глибокого очищення рук перед проведенням масажу рук (пілінги, скраби, гомажі, засоби для відбілювання шкіри і нігтів);

—засоби для масажу рук (креми, олії, ароматичні суміші);

—декоративні препарати: лаки, прискорювачі для поверхневого і глибокого сушіння лаку, підосновні і базові покриття, розчинники для лаку, засоби для зняття лаку, спеціальні плівки для ремонту нігтів.

Інструменти для манікюру та педикюру можуть бути різної форми і з різного матеріалу — від дерев'яних паличок до високоякісних сталевих з цирконовим покриттям.