Автор работы: Пользователь скрыл имя, 04 Апреля 2012 в 15:37, задача
Оптове підприємство існує на ринку лікарських засобів вже три роки. Сфера діяльності - закупівля медикаментів та продаж їх в точки збуту у трьох регіонах України: Захід, Північ, Південь. У збутовій діяльності воно співпрацює з посередниками. Власноруч постачаннями у точки збуту не займається. Підприємство в даному маркетинговому році скорегувало стратегічні плани і поставило перед департаментом логістики мету розробити оптимізаційний план управління асортиментним рядом і відповідно запасами.
Як бачимо, в А-групу потрапило 5 товарів, в В-групу -10, і в С-групу також 10 товарів.
Відповідно до завдання та варіанту, слід виключити товар «Аевіт» - адже він входить до групи дорогих товарів, проте потрапив в групу С.
Далі, проводимо ХYZ аналіз.
найменування | ціна за од.продукту | річна реалізація продукту | 1 кв | 2 кв | 3 кв | 4 кв | середнє значення | підкореневе значення | коофіцієнт варіації | XYZ групи |
Камфорна ОЛІЯ | 9 | 40 | 10 | 10 | 10 | 10 | 10 | 0 | 0% | X |
Аевіт | 60 | 245 | 55 | 65 | 65 | 60 | 61,25 | 22,9166667 | 8% | X |
Нітрофугін | 15 | 375 | 75 | 100 | 90 | 110 | 93,75 | 222,916667 | 16% | Y |
Дігтярне мило | 7 | 25 | 7 | 8 | 5 | 5 | 6,25 | 2,25 | 24% | Y |
Хофітол | 60 | 1800 | 450 | 350 | 400 | 600 | 450 | 11666,6667 | 24% | Y |
Краплі живокосту | 17 | 150 | 45 | 35 | 45 | 25 | 37,5 | 91,6666667 | 26% | Z |
Вата | 4 | 85 | 15 | 15 | 25 | 25 | 21,25 | 33,3333333 | 27% | Z |
Ентеросгель | 50 | 480 | 80 | 150 | 150 | 100 | 120 | 1266,66667 | 30% | Z |
Анальгин | 7 | 1550 | 550 | 300 | 400 | 300 | 387,5 | 13958,3333 | 30% | Z |
Біла глина | 4 | 50 | 15 | 15 | 5 | 15 | 12,5 | 25 | 40% | Z |
Перекис водню | 3 | 110 | 15 | 25 | 25 | 45 | 27,5 | 158,333333 | 46% | Z |
Бинт | 5 | 90 | 10 | 20 | 25 | 35 | 22,5 | 108,333333 | 46% | Z |
Саліцилова кислота | 2 | 70 | 10 | 15 | 30 | 15 | 17,5 | 75 | 49% | Z |
Мезим форте | 35 | 1255 | 155 | 200 | 500 | 400 | 313,75 | 26756,25 | 52% | Z |
Гивалекс | 25 | 1110 | 105 | 205 | 350 | 450 | 277,5 | 23341,6667 | 55% | Z |
Найз | 22 | 1230 | 115 | 215 | 400 | 500 | 307,5 | 30408,3333 | 57% | Z |
Фастум гель | 25 | 460 | 35 | 115 | 205 | 105 | 115 | 4866,66667 | 61% | Z |
Метронидазол | 28 | 1670 | 70 | 400 | 650 | 550 | 417,5 | 64225 | 61% | Z |
Вермокс | 14 | 740 | 40 | 150 | 250 | 300 | 185 | 13233,3333 | 62% | Z |
Прегнавіт | 40 | 1345 | 45 | 300 | 450 | 550 | 336,25 | 48256,25 | 65% | Z |
Аспирин | 5 | 1750 | 50 | 700 | 600 | 400 | 437,5 | 82291,6667 | 66% | Z |
Ністатін | 12 | 680 | 40 | 120 | 220 | 300 | 170 | 12933,3333 | 67% | Z |
Но шпа | 18 | 950 | 25 | 125 | 400 | 400 | 237,5 | 36875 | 81% | Z |
Колдрекс | 15 | 560 | 30 | 200 | 300 | 30 | 140 | 17800 | 95% | Z |
Йод | 2 | 170 |
| 15 | 40 | 115 | 42,5 | 1805,55556 | 100% | Z |
|
| 16990 | 2047 | 3838 | 5640 | 5445 |
|
|
|
|
Як бачимо, в Х групу потрапило 2 товари, в Y-групу -3, а Z-групу – 20 товарів.
(Розрахований коефіцієнт варіації в програмі EXCEL за формулою (наприклад) =КВАДРОТКЛ(D3:G3)/3)
Виходячи з даних які отримали, робимо матрицю, в якій чітко бачимо куди який товар потрапив.
| A | B | C |
X | Комфорна олія Аевіт | ||
Y | Кофітол | Нікрофунгін | Дігтярне мило |
Z | Аспірин Анальгін Прегнавіт Нетронидазол | Но-шпа Колдрекс Гевалекс Ністатін Найз Вермакс Фастум-гель Ентеросгель Мезим-форте | Біла глина Йод Соліцилова кислота Перекис водню Краплі живокосту Вата Бинт |
Тепер, нам необхідно обрати товари (по варіанту - дорогі), і вияснити причини, чому вони потрапили наприклад в групу АZ чи СХ. До таких товарів належать: Аевіт (60 грн),Прегнавіт (40 грн), Нетронидазол (28 грн)
Розглянемо ці товари в листі кількості замовлень – надходжень.
Лист кількості замовлень і надходжень товару в точки збуту
№ | Найменування | База 1 | База 2 | База3 | |||||
|
| зам | надх | Зам | Надх | Зам | надх | ||
1 | Прегнавіт | 45 | 43 | 63 | 60 | 40 | 40 | 5 | |
2 | Нетронидазол | 82 | 76 | 66 | 66 | 70 | 60 | 16 | |
3 | Аевіт | 55 | 34 | 34 | 22 | 54 | 32 | 55 |
Як бачимо, найбільше не надійшло одиниць (55!) Аевіту. Постачанням Аевіту займається ЧП Шульц. Він займається постачанням не тільки Аевіту, але і Нікрофунгіну і Комфорної олії. Якщо див.таб2, то не надходження цих товарів – 7 і 5. На загальному фоні к-сті замовлень – це достатня різниця між замовл-надх, тому можна чітко зробити висновок, щоб виключити із своїх постачальників ЧП ШУЛЬЦ, так як беручи до уваги в першу чергу АЕВІТ, товар дорогої категорії – не доведення даного товару веде до категорії СХ в даному випадку.
Управління запасами.
Зі значного переліку показників управління запасами необхідно розрахувати лише оптимальний розмір партії постачання обраного товару, кількість таких замовлень на рік, мінімальні сумарні витрати на виконання замовлення і зберігання за період, та час між замовленнями з огляду на наявність знижки, транспортних витрат та витратна складування.
Необхідно зазначити що існує багато нарікань на практичну значимість розрахунку оптимальної партії постачання. Під цим розуміють економічну (оптимальну) кількість позицій (товарів) у постачанні одного замовлення. Нарікання вникають з причини того, що сама формула розрахунку не враховує багато змінних, як-то: сезонність, цільовий розмір замовлення, що встановлює постачальник і т.д. Проте, розраховувати в такий спосіб оптимальну партію є логічним для товарів що мають стійку періодичність продажів, товари X категорії.
За цими товарами не спостерігається значних коливань, а отже за ними можна передбачити певну кількість постачань на рік і винайти оптимальну кількість товару у одному постачанні - тобто оптимальний розмір партій.
Економічний розмір замовлення (ЕОQ) визначається за формулою Харрісома - Уілсона:
Со - витрати виконання замовлення, од;
Сі - закупівельна ціна одиниці товару, грн;
S - річний обсяг продажів, од;
U - частка витрат зберігання в ціні одиниці товару.
Маючи річну потребу у продажах та значення оптимального розміру замовлення можна знайти кількість таких замовлень на рік; N =S \ ЕОQ
Також можна визначити мінімальні сумарні витрати на виконання замовлення і зберігання
за період (рік): Сmin=
Тривалість інтервалу між замовленнями: Тз = Др \ N Др - кількість робочих днів у періоді (як правило, 52 тижні, або 260 робочих дні) Розрахунок в такий спосіб дозволить приблизно спланувати грошові кошти та періодичність
постачань, що є невід'ємною частиною управління запасами підприємства.
Для визначення величини зниження витрат на утримання запасів в результаті застосування диференційних нормативів середнього запасу необхідно скористуватися формулою розрахунку витрат на утримання запасів (у загальному вигляді вона наведена нижче):
Сзбер = Зсер * Рдоб* М,
де Сзбер-значення нормативу зберігання запасів, дні
Рдоб - середньодобова реалізація
М -доля річних витрат на зберігання (див умову = 0,25)
Складська логістика
Основним компонентом складської площі є вантажна площа, тобто площа зайнята безпосередньо під товаром, що є на збережені (стелажами, штабелерами іншими пристроями для збереження товару). Існує поширена думка, що вантажна площа загально товарного складу повинна становити не менше 30% від загальної площі складу. А отже коефіцієнт вантажної площі, який визначається як співвідношення вантажної площі до загальної площі складу, повинен бути на рівні не менше 0,3.
Визначити вантажну площу під зберігання запасу певного товару можна методом, що ґрунтується на даних про обсяги середнього товарного запасу. Алгоритм наведено нижче:
А) Визначити об'єм (м3) товарного запасу, що планується мати на складі.
В) Знайти необхідну для цього об'єму кількість палето місць.
С) Визначити норму вантажної площі на одне палето місце.
D) Визначити розмір вантажної площі, необхідної для даної кількості палето-місць.
А) Визначення об'єму не є складним, проте необхідно памтати про перерахунок вартісних значень (або штучних, вагових) у об'ємні (тобто у м2). Для цього можна користуватися або товарним довідником, або на підставі інформації про кількість одиниць товару у транспортній упаковці (вага нетто товару у транспортній упаковці), і розмір упаковки (довжина * ширина * висота).
Середній запас товару і-ї позицій (Зсері) розраховують за наступною формулою:
3cep=Oi x a x b x c x T / Д х Ч
де Оі - прогнозне значення оберту за період у натуральних одиницях (шт., кг, тощо) - іноді цю величину ще називають середній товарний запас,
а, в, с - довжина, ширина, висота (вказують у метрах),
Т - планова оборотність запасів (в днях оберту),
Д - кількість робочих днів за період,
Ч - кількість одиниць у транспортній упаковці (шт., кг, тощо)
В) Формула для розрахунку потреби кількості палето-місць для окремої товарної позиції (Nі) має вигляд:
Ni=Зсері х Кнер/Vпал.сер х К н.п.
де Кнер - коефіцієнт нерівномірності завантаженості складу. Визначається як співвідношення загального вантажооберту найбільш напруженого місяця до середньомісячного вантажооберту складу. У розрахунках приймають на рівні К нер = 1.1 - 1.3
Кн.п. - коефіцієнт наповненості палет,
Vпал.сер - середньозважений об'єм однієї палети на складі, м3
С) Норма вантажної площі на одне палето-місце (q) визначається на основі інформації про техніку та технологію складування. При цьому площу, яку займає обладнання для зберігання необхідно поділити на кількість палет, яку можна вмістити в дане обладнання.