Формування логічного механізму функціонування підприємст АПК

ФОРМУВАННЯ ЛОГІЧНОГО  МЕХАНІЗМУ ФУНКЦІОНУВАННЯ ПІДПРИЄМСТ АПК

Загострення конкуренції на внутрішньому та світовому ринку й одночасне загострення проблеми продовольчої безпеки вимагають суттєвого підвищення рівня розвитку сільського господарства України та переходу підприємств аграрного сектора до досконаліших технологій управління комплексом основних і забезпечуючих процесів. Це зумовлює необхідність пошуку нових, раніше не застосовуваних систем управління сільськогосподарськими підприємствами, які б дали змогу отримати синергетичний ефект завдяки не лише оптимізації власне виробничої діяльності цих суб’єктів господарювання, а й завдяки взаємодії з суміжними учасниками в ланцюгах просування сільськогосподарської сировини та продукції її переробки. Саме таким ефективним інструментом управління підприємствами АПК може стати концепція логістики, загалом її теорія та методологічні підходи, які рекомендує світовий і вітчизняний досвід оптимізації матеріальних потоків у так званих логістичних формуваннях.

Метою дослідження є визначення актуальності, можливості та доцільності логістичного управління розвитком сільськогосподарських підприємств і визначення його суті та основних напрямів з урахуванням специфіки діяльності таких суб’єктів господарювання.

У ринкових умовах з метою  забезпечення ефективної організації  агропромислового розвитку, підвищення рівня життя населення,набуває актуальності питання кластерної організації агропромислового виробництва. Конкурентні переваги української агропромислової сфери повинні створюватися, насамперед, на рівні регіонів. Для досягнення такого стану необхідно запровадити передові технології в організації та управлінні регіональним розвитком. Це базується на відході від галузевого принципу розвитку економіки регіонів, і переходу до комплексного використання їхнього потенціалу.

При розробці агропромислових кластерів регіонального рівня проводиться аналіз статистичних даних за останні роки щодо розвитку аграрної сфери регіону, а також усієї держави. Головна увага звертається на стан сільськогосподарського виробництва, і  його основних галузей: рослинництва та тваринництва. Крім основного виробництва здійснюється аналіз постачальників відповідних ресурсів для його повноцінного функціонування, а також системи заготівель, переробного виробництва, зберігання та збуту, харчового виробництва. Напрями агровиробництва окреслюються достатньо вузько, відповідно до стратегії його регіонального розвитку. Це дає можливість виділити ті напрями сільгоспвиробництва, де регіон досяг успіхів у міжрегіональній конкуренції на аграрному ринку України.

Кластерна органiзацiя розвитку агропромислового виробництва передбачає формуванням на певній території замкнутих циклів «виробництво, зберігання, переробка та реалізація сільськогосподарської продукції». на засадах інтеграції з використанням механізмів корпоратизації та кооперації для одержання учасниками кластерів конкурентоспроможної продукції й підвищення прибутковості.

Реалізація кластерної моделі як інструменту нарощення стратегічного потенціалу регіону забезпечить: збільшення інвестицій в економіку регіону та експорту; зменшення безробіття; поєднання переваг гнучкості з економією масштабу; підвищення конкурентоспроможності компаній регіону, розширення їх частки на ринку.