Логістичні системи

2

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ ТА НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

«КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені Вадима Гетьмана»

Аналіз статей

З дисципліни: «Логістика»

На тему «Логістичні системи»

Виконала: студентка

Галік О.І.

13-ої групи, 3-ого курсу

Спеціальність 6503

Перевірила: викладач

Кудирко О.В.

              Київ-2011
У першій статті «Еволюція моделей управління матеріальними потоками» автор звертає нашу увагу на моделі управління матеріальними потоками. Так, в еволюції моделей можна виділити такі, як точно в термін, планування потреб/ресурсів, логістика, орієнтована на попит, струнке виробництво та управління ланцюгом поставок/ логістичним ланцюгом.

Автор зазначає основні параметри концепції «точно в термін». Серед головних можна зазначити такі, як мінімум запасів матеріальних ресурсів, незавершеного виробництва, готової продукції, виробничий цикл невеликий, незначна кількість надійних партнерів, як постачальників та перевізників, інформаційна підтримка.

Основою концепції точно в термін є «Канбан». Однією з ключових особливостей даної концепції є система управління якістю, що дає можливість знизити собівартість продукції та підвищити конкурентоспроможність товару.

Однією з найбільш вживаних є концепція «планування потреб/ ресурсів» (RP).  Автор статті звернув нашу увагу на те, що базою даної концепції являється «планування потреб в матеріалах MRP I», «виробниче планування ресурсів (MRP II)”; “планування потреб в розподілі (DRP I)”; “планування ресурсів в розподілі (DRP II)” і “оптимізована виробнича технологія (ОРТ)”.

Так, MRP I характеризується тим, що складається блок-схема, в якій вказані кількість продукції та терміни виготовлення та подається час та необхідна кількість матеріальних ресурсів. Основою даної концепції є споживчий попит.

Автор також зазначає переваги DRP: зменшення витрат на зберігання запасів, зменшення потре у складах, зменшення потреб у транспортуванні. Але дана система має також недоліки. Основною, з яких є точність координації поставок запасів.

У підсумку автор наводить переваги, проблеми, наслідки  застосування даних концепцій у нафтопереробній промисловості. Я б хотіла зазначити такий наслідок у впровадженні концепцій, як зростання ефективності виробництва та покращення конкурентоспроможності продукції на ринку.

У другій статті «Логістичні підходи в організації стратегії виробництва» автор Шаркадій М.М. звертає увагу читачів на проблеми управління матеріальними потоками.

Через неправильне управління запасами може утворитися негативний вплив на фінансовий результат та конкурентоспроможність підприємства. Тож, автор прагне показати, що ефективно використовувати логістичний підхід в управлінні запасами у сьогоднішніх ринкових умовах. Адже логістичний підхід дозволяє знизити витрати з зберіганням запасів, скоротити час постачання, збільшити продуктивність, підвищити якість продукції. Так, продуктивніше застосовувати логістичні концепції, «Канбан» та «Точно в термін».

Система «Канбан» має такі ключові особливості, як відповідність кількості запасів до їхньої потреби на виробництві.

Автор зазначає, що в США та Західній Європі широко використовується система «Точно в термін». Саме дана система дозволяє скоротити запаси, підвищити гнучкість виробництва та створити конкурентноздатний продукт.

Тож, автор на прикладі статистичних даних доводить ефективність застосування логістичного підходу в управлінні матеріальними потоками. Так, із застосування за даними виробничі затрати скоротилися на 10-20%, що підтверджує ефективність впровадження системи «Точно в термін».

У третій статті «Методичні підходи до оцінки ефективності логістичних систем» автор Хвищун Н.В. зазначає, що важливою умовою ефективного функціонування підприємства є впровадження логістичних систем та їх оптимальне використання і організування. Але важливою складовою є дослідження ефективності впровадження та його доцільності.

Тож, для кращого вияснення питання ефективності впровадження автор нам наводить низку визначень логістичної системи для повного освоєння матеріалу. 

Автор зазначає основні підходи до визначення ефективності логістичної системи, а сама підхід Пономарьова Ю., підхід Кислого М., Біловодської О., підхід Фролова Л., підхід Кристофера М.. Кожен підхід має як переваги так і недоліки. У даних оцінок підходом до визначення ефективності являються такі критерії оцінки: витрати, задоволення споживачів (якість), час, активи (підхід Пономарьова); корисного економічного ефекту; якість при заданому рівні логістичних витрат; ефективність функціонування матеріального потоку логістичному ланцюзі (підхід Кислого. Біловодської); збалансована система показників (підхід Фролова); діаграма збалансованих переваг (підхід Кристофера).

Тож, автор детально розписує для читача позитивні та негативні сторони кожного підходу у визначені ефективності впровадження логістичної системи.

ВИСНОВОК

Я проаналізувавши статті по темі логістичні системи можу зазначити, що саме впровадження даних систем на підприємстві дозволяє краще та ефективніше здійснювати виробництво, скоротити витрати на зберігання запасів, склади, транспортування та покращити саме виробництво, зробивши план по тривалості кожного процесу виробництва.

На мою думку, кожна із авторів хотів донести до читача результативність впровадження логістичних систем на практиці. Кожен з них з різних боків хотів підкреслити переваги та недоліки застосування даних концепцій.  Так, перша стаття наводить основні логістичні системи (точно в термін, планування потреб/ресурсів, логістика, орієнтована на попит, струнке виробництво та управління ланцюгом поставок/ логістичним ланцюгом), які оптимально збалансовують виробництво. Також автор звертає нашу увагу на переваги та недоліки кожного виду.

У другій статті автор зазначає передумови застосування логістичних систем на виробництві та наводить у приклад «Канбан» та «Точно в термін», як результативні системи.

У третій статті наводяться підходи до визначення ефективності логістичних систем на виробництві.

Проаналізувавши дані статті, я дійшла висновку, що логістичні системи є необхідною складовою ефективного існування підприємства.