Інтегровані логістичні потоки, приклади

В основі процесу керування матеріальними потоками лежить обробка інформації, що циркулює в логістичних системах.

Інформаційний потік — сукупність циркулюючих в логістичній системі, між логістичною системою і зовнішнім середовищем повід-омлень, необхідних для управління і контролю логістичних операцій. Він може існувати на паперових, електронних носіях, електронні та інші. Інформаційні потоки поділяють на потоки керуючої інформації та потоки даних про результати виконання процесів[1].

Інформаційний потік може випереджувати матеріальний потік, слідувати одночасно з ним або після нього. При цьому інформаційний потік може бути направлений як в одну сторону з матеріальним, так і у протилежну.

Інформаційний потік характеризується наступними показниками: джерело виникнення; напрямок руху потоку; періодичність, швидкість передачі та прийому; інтенсивність потоку та ін. Вимірюється інформаційний потік кількістю обробленої або переданої інформації за одиницю часу. Інформаційний потік ґрунтується на переміщенні паперових або електронних документів. Залежно від цього, він може вимірюватися або кількістю оброблених і переданих одиниць паперових документів або кількістю інформації (біт), яка міститься в тому чи іншому повідомленні.

Випереджаючий інформаційний потік у зустрічному напрямку містить, як правило, відомості про замовлення. Випереджаючий інформаційний потік у прямому напрямку — це попередні повідомлення про майбутнє прибуття вантажу. Одночасно з матеріальним потоком йде інформація в прямому напрямку про кількісні і якісні параметри матеріального потоку. Слідом за матеріальним потоком у зустрічному напрямку може проходити інформація про результати приймання вантажу по кількості і якості, різноманітні претензії, підтвердження.

Інформаційний потік характеризується наступними показниками:

• джерело виникнення;

• напрямок руху;

• швидкість передачі і прийому;

• інтенсивність потоку й ін.

У логістиці виділяють наступні види інформаційних потоків (Рис.3), що залежать:

• від виду систем, що пов'язуються потоком: горизонтальний та вертикальний;

• від місця проходження: зовнішній і внутрішній;

• від напрямку по відношенню до логістичної системи:' вхідний і вихідний[1].

            Рис.3. Види інформаційних потоків

Матеріальний потік утворюється в результаті сукупності визначених дій з матеріальними об'єктами. Ці дії називаються логістичними операціями.

Для керування матеріальним потоком необхідно приймати, обробляти і передавати інформацію, що відповідає цьому потоку. Виконувані при цьому дії також відносяться до логістичних операцій.

Таким чином, логістичні операції визначають як сукупність дій, спрямованих на перетворення матеріального й інформаційного потоків.

   До основних функцій матеріальних потоків можна віднести:

    - Планування (встановлення оптимальної траєкторії руху, розробка  розкладу або графіку руху потоку, розрахунок потреби в ресурсах для забезпечння потоку);

     - Оперативне реагування (відслідковування для кожного об’єкту потоку, відповідно  графіку руху, вироблення і використання управлінських взаємодій);

     -  Облік (збір, обробка, зберігання та видача інформації про матеріальний потік, складання обліку);

     -  Контроль (ступінь відповідності фактичних параметрів потока плановим);

     -  Аналіз (причини невідповідності плану);

     -  Координація ( координація процесів закупки, збуту).

Функція «Планування» є аналітичною функцією, під час якої розробляється оптимальний план подальших дій щодо руху потоку та розрахунку можливих потреб. Функція «Оперативне регулювання» являє собою реалізацію на практиці запланованого режиму руху потоку. У межах цієї функції проводиться спостереження за кожним об’єктом потоку згідно з графіком його руху, включаючи диспетчеризацію об’єктів, що пересуваються, вироблення й введення в дію керуючих впливів. Функція «Облік» передбачає розв’язання інформаційних завдань, тобто збір, обробку, зберігання та видачу інформації, ведення оперативного та статистичного обліку, складання необхідного звіту. Функція «Контроль» встановлює ступінь відповідності фактичних параметрів руху запланованим значенням. Крім того, для контролю використовуються еталонні значення елементів потоку у вигляді норм та нормативів. Функція «Аналіз» включає комплекс завдань, пов’язаних із становленням причинно-наслідкових зв’язків між досягнутими результатами і витраченими коштами, виявленням впливу різних факторів на фактичні значення параметрів потоку, розрахунком ефективності управління та функціонування системи у цілому. У межах цієї функції розробляються й удосконалюються методи аналізу. Одержана аналітична інформація, тобто результати аналізу, використовується для нового циклу управління, нових планових розрахунків. Отже, з метою управління потоками синтезується логістична система, до якої належать керована й керуюча системи у вигляді конкретних потоків.

Впровадження в ділову практику концепції маркетингу, орієнтованого на споживача, припускає перетворення логістики на ключову сферу компетенції компанії і стратегічний ресурс розвитку. Компетентність у логістиці є нематеріальним інструментом залучення споживачів, забезпечуючий цінову премію за точне дотримання умов часу і місця.

Інтегрований логістичний підхід, що використовує «ланцюжок цінностей», орієнтовано на всіх учасників (рис. 4). Ланцюжки цінностей (логістичні ланцюжки) містять п’ять областей ефективності:

- зв’язок з постачальниками;

- зв’язок із споживачами;

- технологічні процеси всередині одного підрозділу;

- логістичні процеси між підрозділами середині підприємства;

- логістичні зв’язки між підприємствами в логістичному ланцюжку.

                                          В                                                       С

                                           А                                                        D

Рис. 4. Інтегрована логістика[3]

А – фінансовий потік, обслуговуючий постачання (постачальників)

В - поставка комплектуючих, матеріалів

С - просування товарного потоку

D - виручка від реалізації продукції і послуг

В процесі того, як учасники ланцюгу поставок починають працювати разом, повинна виконуватись інтеграція внутрішніх функції кожної організації (закупівля, проектування, виробництво, маркетинг, логістика, бухгалтерський облік), так і між організаціями (кінцеві споживачі, роздрібні торгівці, дистриб’ютори, склади, перевізники, постачальники, агенти, фінансові заклади).

Внутрішня стратегічна інтеграція потребує, щоб всім робітникам забезпечувався  доступ до інтегрованої логістичної системи, котра охоплює значну кількість функцій і фізичних розміщень і досягається за допомогою ERP-систем, котрі охоплюють всі компанії і поєднані  між собою всі групи в єдиний інтегрований ланцюг.

Зовнішня стратегічна інтеграція відноситься до систем, котрі пов*язують між собою зовнішніх постачальників і користувачів компанії. Зовнішня стратегічна інтеграція дає можливість всім учасникам ланцюгу постачання одночасно використовувати необхідну для них інформацію, таку як прогнозування попиту, наявність замовлень та рівня товарно-матеріальних запасів по всьому ланцюгу постачання.

Інтеграція “електронного бізнесу” значно підвищує організаційну ефективність, сприяє реалізації таких ключових принципів успішного ведення бізнесу:

          - прискорення виходу на ринок з новим продуктом та послугами;

          - підвищення якості обслуговування;

          - удосконалення процесів продажу;

          - більш низькі операційні витрати;

          - більш низькі підприємницькі витрати;

          - більш низькі витрати, пов’язані підтримкою товарно-матеріальних запасів.

    Інтегроване управління інформацією та матеріалами по всьому ланцюгу постачання забезпечує вигоди, пов’язані з збільшенням вартості, яка додається учасниками ланцюгу постачання, позбавленням від безкорисних витрат, зменшенням витрат і підвищенням ступеню забезпеченості користувача.

Основні критерії інтеграції в ланцюзі постачання:

           - інформація, яка характеризує профіль компаній

              - можливості керівництва

              - можливості персоналу

              - структура витрат

              - загальна філософія і програма управління якістю

              - можливості використовуємих процесів

              - виконання законів про виконання захисту навколишнього середовища

              - можливості інформаційних систем

              - стратегій, політика і засоби використання користувачів.

Вдосконалення якоїсь однієї логістичної операції у системі торговельної логістики рідко дає загальносистемний ефект. Часто потрібним стає комплексний підхід до всіх елементів системи, що має вираз в інтеграції логістичних зусиль.

Основними принципами логістичної інтеграції є:

1) координація всіх процесів товароруху, починаючи із закупівлі товарів і закінчуючи поставкою їх споживачам (логістична координація);

2) інтеграція управління і контролю за матеріальними потоками (управлінська інтеграція);

3) єдина технологія матеріального потоку, включаючи комплекс послуг, що надаються клієнтам торговельного підприємства (технологічна інтеграція);

4) адаптація логістичних систем до змінюваних умов внутрішнього і зовнішнього середовища торговельної логістики (адаптивна інтеграція);

5) раціональна організація усіх елементів торговельної логістики, забезпечення їх узгодженості (організаційна інтеграція).

Внутрішньофірмова інтеграція торговельної логістики (тобто інтеграція логістики у межах торговельного підприємства) можлива за трьома основними напрямами:

1) технологічна інтеграція, що має вираз у розробці єдиної технології матеріального потоку торговельного підприємства;

2) функціональна інтеграція, що може бути представленою створенням інтегрованої системи управління матеріальними, фінансовими та інформаційними потоками;

3) комплексна інтеграція, що являє собою синтез технологічної та функціональної інтеграції.

Технологічна інтеграція розглядається як матеріальна основа всієї внутрішньофірмової інтеграції торговельної логістики. Вона передбачає техніко-технологічну узгодженість основних логістичних операцій торговельного підприємства, що дає змогу забезпечити: оптимальний режим завозу товарів; своєчасне проведення кількісного і якісного приймання вантажів; раціональне використання рухомого складу та піднімально-транспортного обладнання; ефективну організацію праці транспортно-складських робітників; чітку роботу транспорту з доставки товарів покупцям; використання прогресивних видів тари і систем пакетування вантажів; зниження втрат від технологічної неузгодженості логістичних операцій; підвищення якості обслуговування клієнтів фірми.

Використана література:

1. Банько В.Г. Логістика. Навчальний посібник (2-е вид., перероб.). – К.: КНТ, 2007. – 332 с.

2. Кальченко А. Г. Логістика: Підручник. — К.: КНЕУ, 2003. — 284 с.

3. Крикавський Є. Логістика підприємства. – Львів: Державний університет “Львівська політехніка”, 1996. – 160 с.

4. Леншин И. А., Смольняков Ю. И. Логистика. В 2 ч.: Ч.1. – М. Машиностроение, 1996. – 246 с.

5. Пономарьова Ю. В. Логістика: Навч. Посіб.: Вид. 2-ге, прероб. та доп. – К.: Центр навчальної літератури, 2005 – 328с.

6. http://fsoler.com/transportne-ta-skladske-zabezpechennya-logstiki/146-osnovn-ponyattya-logstiki-.html