Сущность управления scm(логистическими цепями)

Рнві =

 де Сзм - змінна тарифна ставка підсобника, грн/зміну;

   Nпл.і – плановий випуск продукції і-им робітником, шт/зміну.

  Заробіток   допоміжного  робітника (Знв.доп.) обчислюється за формулою:

Знв.доп = Тф

Сг Квн. ,  грн.

     де  Тф - фактично відпрацьований допоміжним робітником час. год/міс;

  Сг - годинна тарифна ставка допомііжного робітника, грн/год;

  Квн. -середній коефіцієнт виконання норм на дільниці, яку обслуговує допоміжний робітник.

  5. Колективна система оплати праці (бригадна).

При використанні цієї системи спочатку розраховується заробіток всієї бригади (3бр) як при прямій відрядній системі, використовуючи бригадний розцінок. Потім цей заробіток розподіляється між членами бригади одним із таких методів:

  1) Метод година-коефіцієнтів. Використовується тоді, коли всі члени бригади працюютв в однакових умовах.

Розподіл бригадного заробітку згаданим методом проводиться  в такій послідовності:

а) визначають загальну кількість годино-коефіцієнтів (Г-Кбр), відпрацьованих бригадою, за формулою:                     Г – Кбр. = Тфі Кі

де Тфі, - фактична кількість годин відпрацьована і-тим робітником, год/міс;

    Кі  –  тарифний коефіцієнт по  розряду і-го робітника;

т - кількість членів бригади, чол.

б) знаходять  суму бригадного заробітку, що припадає на один годино- коефіцієнт ( 3_1г-к):

3_1г-к = , грн.

в) заробіток  і-го робітника (члена бригади) ( 3і) обчислюють:

Зі=Т_фі

К_і З_{1 г-к}  ,грн.

2) Метод коефіцієнту виконання норм. Використовується за умови, що члени бригади працюють в різних умовах.

Послідовність розподілу бригадного заробітку  така:

  а) визначають заробіток бригади у випадку  стопроцентного виконання норм виробітку ( 3_бр100%) за формулою:

      З _бр100%.=Тфі Сгі, грн.  де Сгі - годинна тарифна ставка і-го робітника, грн/год;

   б) знаходять  коефіцієнт виконання норм ( Квн ):

Квн =

в) заробітну  плату і-го робітника обчислюють:

3і  = Тфі

Сгі Квн

  6. Акордна система.  Передбачає встановлення розцінку не за  одиницю виконаної роботи, а відразу на весь обсяг робіт із встановленням строку його виконання.

      В умовах становлення ринкових відносин на  багатьох підприємствах знайшла використання безтарифна система оплати праці. Фактична заробітна плата кожного працівника підприємства є часткою у фонді оплати праці всього колективу або колективу окремого підрозділу і залежить від кваліфікаційного рівня працівника  (К), коефіцієнта трудової участі (КТУ) і фактично відпрацьованого часу (Тф).

Кваліфікаційний рівень (бКл) встановлюється всім членам трудового колективу в залежності від виконуваних функцій, рівня кваліфікації.

  КТУтеж  виставляється всім працівникам  і затверджується Радою трудового  колективу.

Розрахунок  заробітної плати при використанні   безтарифної системи проводиться  в такій послідовності:

1. Визначається  кількість балів (Бі), зароблена  кожним і-им працівникам (або  групою працівників одного рівня) :

Бі=К

Тф КТУ ,

  де Тф - відпрацьована кількість людино-днів працівниками одного рівня або кількість днів, відпрацьована одним робітником.

2. Визначається  загальна сума балів (Бсум ), зароблена всіма працівниками підприємства або підрозділу:

Бсум =

де: m - кількість груп одинакових кваліфікаційних рівнів або чисельність працівників.

3. Визначається  доля  d фонду оплати праці (ФОП), що припадає на один бал:

d =

 

4. Обчислюється  заробітна плата і-го працівника (Зі ):

Зі = d

Бі

       Контрактна система оплати праці грунтується на заключенні договору між роботодавцем і виконавцем, в якому обумовлюються режим та умови праці, права і обов'язки сторін, рівень оплати праці та інше. Договір може оплачувати час знаходження виконавця на підприємстві, фірмі (погодинна оплата праці) або конкретне виконане завдання (відрядна оплата).

      Система участі у прибутках передбачає розподіл певної частини прибутку підприємства між ного працівниками. Такий розподіл може проводитись у формі грошових виплат або розповсюдження акцій між працівниками підприємства. Впровадження такої системи викликане тим, що існуючі системи оплати праці не викликають у працівників реальної зацікавленості у значних загальних результатах роботи підприємства. А справедливий і зрозумілий для всіх розподіл частини прибутку між власником підприємства, адміністрацією, спеціалістами і робітниками створює умови для хорошого психологічного клімату в колективі і процвітання підприємства.

      Виплати з прибутків залежать від рівня витрат на виробництво, цін, фінансового стану підприємства. Їх розміри визначаються окремою угодою між відповідними сторонами (при укладанні тарифних угод).

Системи участі у прибутках диференціюються  на систему оцінки заслуг,  систему преміальних виплат,  систему колективного стимулювання, систему участі у прибутках в залежності від продуктивності та інш.

  Загальний фонд оплати праці  підприємства складається із фондів тарифної заробітної плати погодинників і відрядників і цілого ряду доплат, тому планування фонду оплати праці починають з розрахунку саме фондів тарифної оплати праці.

Фонд  тарифної  заробітної  плати  погодинників  (Фт.пог) обчислюється за формулою:

Фт.пог =

Фді С₁і Ксер.і ,  грн.

  де  Чі - чисельність погодинників, що працюють в і-тих умовах праці (нормальних, шкідливих, особливо шкідливих), чол:

Фді - дійсний фонд часу роботи одного погодинника при і-тих умовах праці, год/рік;

  С_1і - годинна тарифна ставка погодинника першого розряду при і-тих умовах праці, грн/год;

  Ксер.і – середній тарифний коефіцієнт погодинників при і-тих умовах праці, який визначається:

Ксер.і =

Кj

    де Чj - чисельність погодинників j-го розряду, чол ;

   К j - тарифний коефіцієнт j-го розряду.

Фонд тарифної заробітної плати відрядників (Фт.відр) визначається за формулою:

Фт.відр =

С₁і К¹сер.і ,  грн.

     де Ті, - сумарна трудомісткість  робіт при і-тих умовах праці,  н-год/рік;

  С₁і - годинна тарифна ставка відрядника першого розряду при і-их умовах праці, грн/год;

  К'сер.і  – середній тарифний коефіцієнт відрядників при і-их умовах праці, який обчислюється:

К'сер.і =

  де Тj - трудомісткість робіт по j-му розряду, н-год. 

      Просумувавши фонди тарифної заробітної плати погодинників і відрядників і доплати по преміальних системах, одержують фонд основної заробітної плати. Додавши до цього фонду інші види доплат, одержують годинний, денний, місячний і річний фонди оплати праці.

      Оплата пособий по временной  нетрудоспособности осуществляется  на основании листов нетрудоспособности  исходя из среднего заработка  за два предшествующих месяца по болезни.

      Оплата за время выполнения  общественных и государственных  обязанностей  и некоторые   другие определяются из расчета  среднего заработка последних  двух календарных месяцев работы; для проработавших на предприятии менее двух месяцев - из расчета среднего заработка за фактически отработанное время. Заработная плата за время отпуска рассчитывается исходя из среднего заработка.

      Оплата дней отпуск осуществляется  согласно рассчитанному среднему  дневному заработку. Средний дневной заработок определяется исходя из двенадцати последних месяцев работы, предшествующих уходу в отпуск. Полученный совокупный заработок делится на 12 месяцев и получают среднемесячный заработок работника. Среднемесячный заработок делится на 25,4 (среднемесячное количество рабочих дней) в результате получают среднедневной заработок работника. Среднедневной заработок умножается на количество дней отпуска и получается сумма оплаты ежегодного отпуска. 
 

      1.2.  Розрахунок середньої заробітньої плати 

      Методика начислений по средней заработной плате приведена в постановлении Кабинета Министров Украины от 8.02.1995 г. № 100 «Порядок начисления средней заработной платы», действие которого распространяется на предприятия , учреждения и организации всех форм собственности. Указанный порядок применяется не только при начислении средней заработной платы  за время начисления основных и  дополнительных отпусков ( или компенсаций за неиспользованный отпуск  ), но и  для оплаты льготных часов подростков, оплате перерывов в работе матерей и других случаях, когда в соответствии  с действующим законодательством выплаты производятся  по средней заработной плате.

      Все первичные документы по  учету труда и заработной платы  в установленные сроки сдаются в бухгалтерию.

      Заработная плата работникам  за первую половину месяца  выдается в виде аванса, рассчитанного  исходя из данных табеля о  проработанном времени и тарифной  ставки. Сумма авансов затем удерживается  из заработной платы работников, рассчитанной по итогам месяца.

      В расчетные ведомости включаются  все выплаты, входящие в фонд  заработной платы, и отдельные,  не входящие в него, если они  включаются в среднюю заработную  плату и облагается подоходным  налогом. 

      Не включаются в расчетно-платежные ведомости выплаты , не входящие в фонд заработной платы и заработной платы работников, при подсчете их средних размеров; единовременные пособия и суточные, пенсии по старости, единовременная помощь. Эти  суммы выплачиваются отдельно по платежным ведомостям ( т.ф. № Т-53 ) или расходным кассовым ордерам  ( ф. № КО-2).

      По определению начисленных сумм  заработной платы бухгалтерия  производит отражение удержания  из заработной платы. Разница  между начисленной суммой заработной  платы и удержанием по каждому работнику составит сумму к выдаче.

      Общая сумма, причитающаяся к  выдаче, составляет переходную сумму  расчетов по заработной плате,  которая погашается в следующем  месяце путем выдачи ее наличными  или депонирования невостребованной  суммы.

      Заработная плата работникам, согласно коллективному договору, может выдаваться один или два раза в месяц. За первую половину месяца выдается аванс, за вторую - производится полный расчет за месяц.