Автор работы: Пользователь скрыл имя, 24 Октября 2011 в 10:52, лекция
Страховий ринок — це сфера економічних відносин, у процесі яких формуються попит і пропозиція на страхові послуги та здійснюється акт їх купівлі-продажу. У деяких публікаціях наводиться ширше поняття страхового ринку. іноді ним охоплюють усі форми надання страхового захисту. Із цим погодитися не можна. Адже коли збитки відшкодовуються за рахунок централізованих фондів, відносини купівлі-продажу не виникають. Немає їх і тоді, коли з цією метою формуються та використовуються кошти з фондів самострахування.
Поняття страхового ринку. Класифікація страхових ринків
Суб’єкти страхового ринку
Сутність маркетингу в страхуванні (підпункти – 1,2,3,4)
1. Поняття, значення і продукти маркетингу в страхуванні
2. Маркетингові дослідження і маркетингова політика страховика
3. Реклама страхових послуг
4. Реалізація страхових послуг
Договір страхування, його зміст і значення (підпункти – 1,2,3,4)
1. Поняття, зміст і основні вимоги до страхових договорів
2. Права та обов’язки суб’єктів страхового зобов’язання
3. Процедура підготовки та укладання договору
4. Вирішення спорів і припинення дії договору
Після
заздалегідь проведеного
Робота починається зі складання заяви клієнтом, яка може бути в письмовій чи усній формі і має містити істотну інформацію про умови майбутнього страхового захисту. Додаткова інформація може здобуватись під час безпосередніх переговорів сторін, шляхом залучення вузькопрофільних спеціалістів (сюрвеєрів, медичних експертів у разі страхування життя і т. ін.). Крім того, страховик може отримувати дані про властивості ризиків, що подаються на страхування, використовуючи джерела інформації власної бази даних як про клієнта, так і про об’єкт страхування.
Уже
на цьому етапі страховик
Одночасно приймаються принципові рішення, які в міжнародній страховій термінології називаються андеррайтингом — чи брати взагалі об’єкт на страхування, в яких межах відповідальності та за яких конкретних умов договору.
Процес андеррайтингу складається з таких етапів:
Роботу цю здебільшого виконують фахівці страховика, які здійснюють аквізицію. Проте в разі значної суми страхової відповідальності, недостатньо вивченого ризику чи коли об’єкт і умови страхування нетрадиційні, доцільно залучати компетентних вузькопрофільних фахівців з інших підрозділів, служби фінансової безпеки страховика, а також із компаній, які мають необхідний досвід і котрим пропонуватиметься перестрахування. Корисно також звертатися й до експертів за тимчасовою трудовою угодою. Уявити характер та спосіб виконання зазначених робіт досить просто на прикладі страхування потужного промислового об’єкта від вогневих ризиків.
Завершальною стадією даного етапу РСП є підписання договору страхування (можливо, через засоби зв’язку, але обов’язково з невідкладним обміном оригінальними примірниками договорів, завірених відповідними підписами та печатками, як того вимагає законодавство) і отримання страхових платежів, після чого починає діяти страховий захист.
Супровід договору страхування. Укладання і підписання договору страхування (про це докладно сказано в розд. 6) являє собою певною мірою формальну процедуру. Проте можливі проблеми з отриманням внесків, якщо страхові платежі мають вноситися не одноразово, а щокварталу, щомісяця чи в інші строки. Адже розтягнені в часі внески вимагають від страховика постійного контролю з використанням інформації з бухгалтерії, спілкування з клієнтом (контроль за проведенням першого внеску та початком страхового покриття, нагадування про наступний внесок тощо).
З метою уникнення ускладнень та кращої організації роботи, коли договорів страхування багато, окремі страховики запроваджують порядок проходження договорів страхування від їх укладення до передання в архів (табл. 5.4).
Окрім цього, етап супроводу договорів передбачає вжиття не менш важливих заходів з регулярного контролю за об’єктом страхування, а саме:
Викладений у табл. 5.5 процес значно спрощується в разі використання автоматизованої системи даних. Проте з різних причин такі системи у вітчизняній практиці значного поширення ще не набули. Насамперед — через недостатній рівень забезпечення інформаційними технологіями та їх значну вартість. Проте майбутнє, звичайно, за автоматизованою обробкою.
Таблиця 5.5
Порядок проходження договорів страхування в страховій компанії «Аміна»
№ п/п | Виконавець | Стадії підготовки,
опрацювання і контролю за реалізацією договорів |
1 | спеціаліст зі страхування | попередня домовленість про умови страхування, визначення виду страхування та умов страхового покриття, тарифи, умови розрахунків і т. ін. |
2 | відповідальний виконавець, керівництво компанії | оформлення договору після отримання письмової заяви від клієнта, оформлення інших документів, що характеризують ризик, подальші переговори з клієнтом за договором тощо |
3 | бухгалтер-обліковець | присвоєння номера договору (згідно з класифікацією договорів у компанії), запис у книзі реєстрації договорів, виписування облікової картки |
4 | відповідальний виконавець, юрисконсульт, керівництво компанії | подальше узгодження умов договору з спеціалістами інших відділів, керівництвом компанії (картка-супровід) |
5 | відповідальний виконавець | доопрацювання умов договору (при необхідності), узгодження змін попередніх умов з клієнтом і т. ін. |
6 | відповідальний виконавець | уточнення положень договору у клієнта, доопрацювання (при потребі) з урахуванням побажань клієнта |
7 | відповідальний виконавець (юрисконсульт, керівництво компанії) | остаточне узгодження умов договору в компанії із урахуванням змін, внесених клієнтом і прийнятих працівником компанії |
8 | відповідальний виконавець | підписання договору в керівника компанії |
9 | відповідальний виконавець | підписання договору у клієнта, передання першого примірника договору клієнтові, уточнення надходження платежу (платежів) |
10 | відповідальний працівник (менеджер), актуарій, комісія з мінімізації ризиків | визначення необхідності в перестрахуванні, обсяг перестрахування та власного тримання застрахованого ризику (ризиків) за договором страхування |
11 | відповідальний працівник (менеджер), спеціаліст із перестрахування | пропозиції з перестрахування, заповнення картки (зворотний бік — олівцем) |
12 | відповідальний виконавець, керівник компанії (спеціаліст із перестрахування) | підписування картки в керівника компанії (уточнення позицій перестрахування — при потребі зі спеціалістом з перестрахування) |
13 | відповідальний працівник, бухгалтер-обліковець | заповнення картки, передання її до подальшого супроводу |
14 | бухгалтер-обліковець | контроль за надходженням платежу, виконання відповідних записів у картці, інформування працівника про відсутність платежу згідно з умовами, визначеними в договорі, та позначка в картці, інформування спеціаліста з перестрахування про необхідність перестрахування згідно з умовами картки, надання інформації відповідальному працівникові на запити за договором |
15 | спеціаліст із перестрахування | розписування ризику за компаніями, узгодження умов перестрахування з перестраховиками та керівником компанії в зазначений у картці термін |
16 | спеціаліст із перестрахування | підготовка ковер-нотів, загальні відомості |
17 | спеціаліст із перестрахування | візування ковер-нотів та передання на підпис керівнику компанії |
18 | спеціаліст із перестрахування | уточнення позиції (при потребі), передання ковер-нотів перестраховикам (за факсом) |
19 | спеціаліст із перестрахування | отримання підтвердження (письмового) про перестрахування, підготовка копій та передання їх у бухгалтерію для розрахунків із перестраховиками |
20 | бухгалтер-обліковець, головний бухгалтер | проведення розрахунків із перестраховиками згідно з наданими копіями ковер-нотів (при потребі — внесення змін у картку) та внесення інформації в картку (найкоротший термін — негайно) |
21 | бухгалтер-обліковець | внесення інформації в картку (при проходженні всіх платежів) і передання договору з усіма документами діловоду-секретарю для подальшого супроводу договору (підпис у реєстраційному журналі) |
22 | спеціаліст з питань діловодства |
супровід договору, інформування та надання копій згідно із запитами, архівна обробка договорів та облікових карток і т. ін. |
Разом з викладеними заходами страховик має постійно дбати про здійснення чи коригування запобіжних заходів, внесення змін до договору страхування, аж до закінчення терміну дії або його дострокового припинення.
У
разі відсутності страхової події
протягом терміну страхового покриття
страховик при потребі в
Причому страховик може застосовувати систему знижок до страхових платежів (якщо страхові випадки не настали протягом дії минулого договору), а також пільговий період страхування.
Дії при настанні страхового випадку та страхове відшкодування. Колишній генеральний директор Лондонського Інституту дипломованих страховиків Д. Бланд щодо цієї частини страхового продукту писав: «Кожний втрачений долар залежить від персоналу — тут, звісно, я говорю про втрати, понесені внаслідок поганого контролю чи поганого страхування, яких можна було уникнути. Кожен долар, сплачений на справжні відшкодування, — добре витрачений: це слугує обґрунтуванням необхідності страхування, а також його найкращою рекламою».
Діяльність страховика в разі настання будь-якої події, котра має ознаки страхового випадку, є об’єктивним показником його надійності, компетенції та кваліфікації фахівців, а також найбільш вагомим критерієм у прийнятті клієнтом рішення щодо страхування і вибору страховика. Ця стадія РСП, більш ніж будь-яка інша, потребує концентрації зусиль фахівців з різних підрозділів страховика, передусім узгодженості рішень і ретельності, коли йдеться про завчасну правову підготовку (розробка правил страхування, визначення умов договору і т. ін.). Дрібниць у цій роботі немає, а є лише більш чи менш імовірний розвиток подій чи стосунків із клієнтом. Проте поверхове, неконкретне формулювання прав і обов’язків договірних сторін призводить до двояких тлумачень; у такому разі за непорушними принципами страхування набирає сили презумпція правоти клієнта, тобто клієнт правий доти, доки страховик не доведе протилежне.
Права і зобов’язання сторін з кожного виду страхування мають свої особливості, викладені також в інших розділах, але принциповим є те, що першочергові обов’язки клієнта при настанні страхового випадку зі зрозумілих причин мають бути сформульовані просто, коротко і точно, легко сприйматись і запам’ятовуватись.
З боку страховика основними вимогами до працівників служб урегулювання збитків, тобто тих, хто забезпечує безпосереднє спілкування з клієнтом за даних обставин, мають бути глибоке знання правил страхування, достатня правова підготовка, оперативність, завбачливість і ввічливість. Зазначена служба формує імідж страховика у критичній ситуації для клієнта, дії якого в цей час можуть бути некоректними.
Особливої уваги потребує організація аварійного комісаріату страховика, у тому числі (при потребі) його представництв у географічних регіонах страхового покриття.
Аварійний комісар — повноважний експерт страховика, який проводить розслідування обставин події, котра заявлена клієнтом як страховий випадок, визначаючи її відповідність умовам страхування, оцінює й узгоджує з клієнтом розміри збитку, вживає заходів до його зменшення, оформлює і подає відповідний висновок (аварійний сертифікат). При потребі аварійний комісар може залучатись до вивчення ризику на стадії розробки умов договору страхування.
Логічним завершенням дій страховика на цьому етапі є підготовка і проведення суброгації — використання свого права на регресні вимоги до винуватця страхової події для часткової чи повної компенсації сплачених страхових відшкодувань. Це положення в окремих випадках може дати головний поштовх до прийняття клієнтом рішення щодо страхування (наприклад, намагання уникнути проблем із судовим позовом до винуватця даної події на території іншої країни тощо).
З
метою найраціональнішої