Застосування мультимедійних засобів навчаня для активізації пізнавальної активності учнів в ПТНЗ

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 31 Марта 2012 в 15:53, курсовая работа

Описание

Завдання дослідження: з’ясувати особливості мультимедійних засобів як дидактичної категорії; надати характеристику реалізації мультимедійних засобів навчання у професійно-технічному навчальному закладі; зробити висновки.

Содержание

ВСТУП
Розділ 1. МУЛЬТИМЕДІЙНИЙ ЗАСІБ НАВЧАННЯ ЯК КАТЕГОРІЯ ДИДАКТИКИ
1.1 Історія виникнення та використання мультимедійного засобу у навчальному
1.2 Мета і завдання застосування мультимедійного засобу у навчальному процесі
1.3 Принцип професійного навчання, що першочергово реалізується при застосуванні мультимедійного засобу
1.4 Вимоги щодо реалізації мультимедійного
Розділ 2. РЕАЛІЗАЦІЯ МУЛЬТИМЕДІЙНОГО ЗАСОБУ НАВЧАННЯ У ПРОФЕСІЙНО-ТЕХНІЧНОМУ (ВИЩОМУ) НАВЧАЛЬНОМУ ЗАКЛАДІ
2.1 Дослідження умов ефективного застосування мультимедійного
2.2 Розробка професійно спрямованих завдань (ситуацій), які передбачають ефективне використання мультимедійного засобу
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

Работа состоит из  1 файл

Копия Курсова робота.docx

— 74.61 Кб (Скачать документ)

Відповідно  до різноманітних навчальних завдань, змісту та мети повторення мультимедійні  засоби можуть бути використані як під час пояснення з елементами поточного повторення, так і під  час окремих уроків повторення як наочна опора, посібник до самостійної  роботи або ілюстрація до повторення чи як засіб повторення, узагальнення та систематизації знань. Відповідно до цього змінюється місце мультимедійної інформації на уроці та методичні прийоми її застосування [10].

Але, не слід забувати, що програмні засоби навчального  призначення мають відповідати  й вимогам педагогічної доцільності, і виправданості їх застосування. Тобто програмний засіб (мультимедійну  систему, інформаційну систему) слід наповнювати  таким змістом, який найбільш ефективно  може бути засвоєний тільки за допомогою  комп’ютера, і використовувати лише тоді, коли це дає незаперечний педагогічний ефект.

Таким чином, у рамках узагальнення та повторення матеріалу мультимедіа-системи можуть охоплювати матеріал кількох уроків і використовуватися вже не як джерело знань, а як основна або додаткова ілюстрація до повторення чи засіб відтворення та систематизації вже здобутих знань.

Отже, застосування мультимедійних засобів навчання надає  уроку специфічну новизну, яка за своїм змістом і формою викладення має можливість відтворити за короткий час значний за обсягом матеріал, а також подати його в незвичному аспекті, викликати в учнів нові образи, деталізувати нечітко сформовані уявлення, поглибити здобуті знання.

 

1.4 Вимоги щодо реалізації мультимедійного  засобу

Мультимедійні технології є на сьогоднішній день найбільш "модним" напрямом використання інформаційно-комп’ютерних технологій в сфері освіти.

В широкому сенсі "мультимедіа" означає спектр інформаційних технологій, що використовують різноманітні програмні  та технічні засоби з метою найбільш ефективного впливу на користувача (що став одночасно і читачем, і  слухачем, і глядачем). Завдяки застосуванню в мультимедійних продуктах і  послугах одночасної дії графічної, аудіо (звукової) і візуальної інформації ці засоби володіють великим емоційним  зарядом і активно включають  увагу користувача (слухача). 

Підвищення якості вищої освіти визначається використанням нових  методів і засобів навчання. Активне  навчання потребує залучення студентів  у навчальний процес. Широке застосування мультимедійних технологій здатне різко  підвищити ефективність активних методів  навчання для всіх форм організації  навчального процесу: на етапі самостійної  підготовки студентів, на лекціях, на семінарських, практичних та лабораторних заняттях. 

Мультимедійні продукти представляють  широкі можливості для різних аспектів навчання [2]. Одними із основних можливостей  і переваг засобів мультимедіа  у разі їх застосування у навчальному  процесі являються:

  • одночасне використання декількох каналів сприйняття студента в процесі навчання, за рахунок чого досягається інтеграція інформації, що доставляється різними органами чуттів;
  • можливість симулювати складні реальні експерименти;
  • візуалізація абстрактної інформації за рахунок динамічного представлення процесів;
  • можливість розвинути когнітивні структури і інтерпретації студентів.

Мультимедійні засоби навчання, що використовуються в навчальному процесі, повинні  відповідати системі психологічних, дидактичних та методичних вимог. До специфічних дидактичних умов відносять:

  • адаптивність до індивідуальних можливостей студента;
  • інтерактивність навчання;
  • реалізація можливостей комп’ютерної візуалізації учбової інформації;
  • розвиток інтелектуального потенціалу студента;
  • системність і структурно-функціональна зв’язаність представлення навчального матеріалу;
  • забезпечення повноти (цілісності) і неперервності дидактичного циклу навчання.

З дидактичними вимогами тісно пов’язані методичні вимоги. Методичні вимоги до мультимедійних засобів навчання враховують облік  своєрідності і особливості конкретного  учбового предмету, специфіку відповідної  науки, її понятійного апарату, особливості  методів дослідження її закономірностей, можливостей реалізації сучасних методів  обробки інформації. 

Мультимедійні засоби навчання повинні задовольняти наступним  методичним вимогам:

  • представлення навчального матеріалу з опорою на взаємозв’язок і взаємодію понятійних, образних і дієвих компонентів мислення;
  • відображення системи термінів навчальної дисципліни у вигляді ієрархічної структури високого порядку;
  • надання студенту можливості виконання різноманітних контролюючих тренувальних дій.

Поряд з дидактичними та методичними  вимогами також виділяють ряд  психологічних вимог, що впливають  на успішність і якість створення  мультимедійних засобів навчання[4]. 

Представлення навчального матеріалу  повинне відповідати не тільки вербально-логічному, але і сенсорно-перцептивному і представлінському рівнях когнітивного процесу. Його виклад необхідно орієнтувати на тезаурус і лінгвістичну композицію конкретного вікового контингенту і специфіку підготовки студентів. 

В якості основного технічного засобу мультимедійних технологій, безумовно, виступає комп’ютер, оснащений необхідним програмним забезпеченням і мультимедійних проектором. Звісно, що комп’ютер не замінює собою викладача, а являється  лише засобом здійснення педагогічної діяльності, його помічником. 

Завдяки своїм можливостям і  розвитку технічних засобів мультимедійні  технології можуть застосовуватися  при проведенні практично всіх видів  навчальних занять. 

Після аналізі педагогічної літератури можна виділити декілька основних аспектів застосування засобів мультимедіа  в навчальному процесі при  проведенні різних видів занять [5,6]. 

В процесі читанні лекції лектор, маючи у своєму розпорядженні  обмежений об’єм часу, викладає основні понятті курсу і дає  направляючі вказівки і пояснення  студентам по змісту самостійно вивченого  матеріалу. В цих умовах для підвищення якості і ефективності навчання збільшується значення візуалізації учбової інформації. 

Викладач в мультимедіа лекційній  аудиторії отримує замість дошки  та крейди потужний інструмент для  представлення інформації в різнорідній  формі (текст, графіка, анімація, звук, цифрове відео та ін.). В якості джерела ілюстративного матеріалу  в цьому випадку найбільш зручно використовувати CD-ROM чи HTML-документи. Істотним являється те, що відсутня необхідність ведення студентами конспектів, так як вся учбова інформація представляється їм у електронному вигляді. 

Мультимедійні лекції можна використовувати  для викладання практично всіх курсів. Якість і степінь засвоєння навчального  матеріалу, а також вплив на активізацію  пізнавальної діяльності, як показує  практика і проведене дослідження, істотно зростає. 

Активація емоційного впливу на лекції із застосуванням мультимедійних засобів  навчання пов’язана з тим, що:

  • по-перше, навчальне середовище створюється з наочним представленням інформації в кольорі (психологами доведено, що запам’ятовування кольорової фотографії майже в 2 рази вище в порівнянні з чорно-білою);
  • по-друге, використання анімації є одним із ефективних засобів привернення уваги і стимулювання емоційного сприйняття інформації (разом з тим заміна статистичних зображень динамічними доцільна лише в тому випадку, коли сутність об’єкту, що демонструється, пов’язана з процесом, динамікою, відношення яких не може передати статистика);
  • по-третє, наочне представлення інформації у вигляді фотографій, відеофрагментів змодельованих процесів має більш сильну емоційну дію на людину, ніж традиційні, оскільки воно сприяє покращенню розуміння і запам’ятовування фізичних і технологічних процесів (явищ), які демонструються на екрані.

Традиційно на лекційних заняттях використовуються презентації –  набір слайдів, представлених у  певному порядку. Презентація демонструється на великому екрані за допомогою мультимедійного  проектора і служить ілюстрацією  до розповіді викладача. В якості інформаційного наповнення презентації  можуть бути використані різні види інформації (текстова, аудіо, графічна, анімація, відео та ін.). 

Нижче наведені умови щодо ефективного застосуванню презентацій на лекціях:

  • визначити тему, ціль і тип заняття;
  • скласти тимчасову структуру лекції, у відповідності із основною ціллю намітити задачі і необхідні етапи для їх досягнення;
  • продумати етапи, на яких необхідні інструменти мультимедіа;
  • із резервів комп’ютерного забезпечення відбираються найбільш ефективні засоби;
  • розглядається доцільність їх застосування в порівнянні з традиційними засобами;
  • відібрані матеріали оцінюються по часу: їх тривалість не повинна перевищувати санітарних норм, рекомендується продивитись і врахувати інтерактивний характер матеріалу;
  • створюється часова розгортка лекції;
  • при нестачі комп’ютерного ілюстративного матеріалу чи програмного матеріалу проводиться пошук в бібліотеці чи складається авторська програма;
  • із знайденого матеріалу складається презентаційна програма. Для цього пишеться її сценарій;
  • апробація лекції.

Також, створюючи лекцію із застосуванням мультимедіа, необхідно керуючись такими критеріями відбору інформації:

  • зміст, глибина і об’єм навчальної інформації повинні відповідати пізнавальним можливостям студентів, враховувати їх інтелектуальну підготовку і вікові особливості;
  • слайди презентації повинні містити тільки основні моменти лекції (основні визначення, схеми, анімаційні та відео фрагменти, що відображають сутність вивчаючих явищ);
  • при відборі матеріалу для зорового ряду опису моделі уникати дальніх планів і дрібних деталей;
  • слідує уникати великих текстових фрагментів. Недопустимо використовувати для читання тексту полоси прокрутки чи кнопки переходу від екрану до екрану;
  • виділяти в текстах найбільш важливі моменти, використовуючи напівжирний чи курсивний шрифт;
  • загальна кількість слайдів не повинна перевищувати 20-25;
  • не варто перенавантажувати слайди різноманітними спец ефектами, інакше увага студентів буде зосереджена саме на них, а не на інформаційному наповненні слайду;
  • на рівень сприйняття матеріалу великий вплив має кольорова гама слайда, тому необхідно підібрати правильне забарвлення презентації, щоб слайд добре "читався";
  • необхідно чітко розрахувати час на показ того чи іншого слайду, щоб презентація була доповненням до лекції, а не навпаки.

Таким чином, мультимедійні засоби навчання дозволяють:

  • підвищити інформативність лекції;
  • стимулювати мотивацію навчання;
  • підвищити наочність навчання за рахунок структурної надмірності;
  • здійснити повтор найбільш складних моментів лекції (тривіальна надмірність);
  • реалізувати доступність і сприйняття інформації за рахунок паралельного представлення інформації в різних модальностях: візуальної і слухової (перманентна надмірність);
  • організувати увагу аудиторії в фазі її біологічного зниження (25-30 хвилин після початку лекції та останні хвилини лекції) за рахунок художньо-естетичного виконання слайдів-заставок або за рахунок доцільно застосованої анімації та звукового ефекту;
  • здійснити повтор (перегляд, коротке відтворення) матеріалу попередньої лекції;
  • створити викладачу комфортні умови роботи на лекції.

При проведенні групових і практичних занять також доцільно використовувати презентації, проте тут є свої особливості. Презентацію можна демонструвати як за допомогою проектора, так і (при проведенні занять в комп’ютерному класі) на екранах моніторів. При проведенні таких видів занять доцільно використовувати презентації як частину заняття, наприклад, у вступній частині заняття для повторення раніше пройденого матеріалу. У даному випадку презентацією може керувати і викладач, і студент. Вимоги до презентації для групових і практичних занять майже ті самі, що і для лекції. 

Основна схема засвоєння інструментальних мультимедійних засобів на практичних та лабораторних заняттях заключається в тому, щоб спочатку підпорядкувати свої дії логіці, що задається цими засобами, а потім – цілями і задачами своєї діяльності, отримавши нові можливості досягнення результатів цієї діяльності. На першому етапі мультимедійних засіб або ресурс виступає предметом навчальної діяльності, в ході якої набуваються знання про роботу засобу, вивчаються мови і прийоми взаємодії з ним, засвоюються навички роботи. На другому етапі цей мультимедійних ресурс перетворюється саме в засоби вирішення будь-яких навчальних або професійних задач. 

Останнім часом багато уваги  приділяється створенню і удосконаленню  електронних підручників по різним дисциплінам [8]. Важливим моментом тут  являється використання мультимедійних засобів для підвищення наочності  інформації до такої міри, яка не йде в порівняння з використанням  звичайних "паперових" підручників. Електронні підручники з великим  успіхом застосовуються на різних заняттях і в ході самостійної підготовки. 

Информация о работе Застосування мультимедійних засобів навчаня для активізації пізнавальної активності учнів в ПТНЗ