БЖД

Розподіл уваги –  це здатність людини одночасно концентрувати  увагу на декількох об’єктах, що дає можливість виконувати одразу декілька дій.

Переключення уваги  – це зворотний бік розподілу уваги. Воно вимірюється швидкістю переходу від одного виду діяльності до іншого. Погане переключення уваги призводить до неуважності.

Обсяг уваги – це кількість  предметів або явищ, що їх людина утримує одночасно в своїй  свідомості. Як правило, свідомість відбиває 7 2 предмети (магічне число “7”).

За всіх обставин управління увагою – це передумова ефективної життєдіяльності та безпеки людини.

Вплив конкретної ситуації на поведінку людини визначається тим, як людина переживає цю ситуацію. Переживання ситуації, різноманітні реакції людини на неї розуміють як емоції.

Емоції – це психічні процеси, які відображають особисту значимість та оцінку зовнішніх і  внутрішніх ситуацій для життєдіяльності  людини у формі переживання.

Прояв емоційного життя людини відбувається у таких станах, як афекти, власне емоції, почуття, настрій і стрес.

Афект – це найсильніша  емоційна реакція. Афект повністю захоплює людину і підкоряє її думки і рухи. Він завжди ситуаційний, інтенсивний  і відносно короткий. Афект постає як наслідок якогось сильного потрясіння. В афекті змінюється увага: знижується можливість переключення, забувається все, що відбувалося до події, яка викликала афектну реакцію (стан ейфорії після звільнення від небезпеки, ступор при повідомленні про смерть).

Власне емоції – це більш тривалі реакції і ті, що виникають не тільки внаслідок  події, яка сталася, а й ті, що передбачаються або згадуються.

Почуття – стійкий  емоційний стан, який має чітко  означений предметний характер і  висловлюють ставлення як до конкретної події або людей, так і до уявлення.

Настрій – найстійкіший емоційний стан. Настрій відображає загальне ставлення щодо сприйняття або несприйняття людиною світу. Настрій може бути похідним від темпераменту.

Стрес – це неспецифічна реакція організму у відповідь на несподівану та напружену ситуацію. Це фізіологічна реакція, що мобілізує резерви організму і готує його до фізичної активності типу боротьби, втечі. Під час стресу виділяються гормони, змінюється режим роботи багатьох органів і систем (ритм серця, частота пульсу тощо). Стресова реакція має різний прояв у різних людей: активна – зростає ефективність діяльності, пасивна – ефективність діяльності різко зменшується.

Людина, як і тварина, народжується з певними емоційними реакціями. Це первинні емоції: страх і тривога як прояв потреб у самозбереженні; радість як реакція задоволення від реалізації потреб; гнів як наслідок обмеження потреби у рухах. Вторинні емоції у людини формуються внаслідок її соціальності та усвідомлення власного “Я”. Ці емоції не пов’язані з життєво важливими потребами (образа, провина, почуття сорому, заздрість, злорадство, пихатість тощо).

Головне в природі  емоцій – залежність їх від потреб (цілей) та дефіцит прагматичної інформації.

Кілька прикладів негативних емоцій: лють, страх, переляк, горе тощо.

Позитивні емоції: натхнення, ентузіазм; людина безстрашна, якщо має  вичерпні відомості про те, як вийти  з небезпечного становища; почуття  торжества, тріумфу виникає тільки у того, хто подолав великі перешкоди  на шляху до мети; успіх підбадьорює, дає відчуття впевненості у своїх силах.

Отже, емоціональна урівноваженість  сприятливо впливає на життєдіяльність  людини і зменшує її схильність до небезпеки.

Пізнавши психіку людини, можна знайти шлях до підвищення її безпеки життєдіяльності.

 

3. Іонізуючі  випромінювання. Визначення. Класифікація  дози

Іонізуюче випромінювання - потік заряджених або нейтральних  частинок іквантів електромагнітного  випромінювання, проходження яких через  речовинупризводить до іонізації і  збудження атомів або молекул середовища.

До іонізуючих відносяться  корпускулярні випромінювання, що складаються  з частинок з масою спокою, котра  відрізняється від нуля (альфа-, бета-частинки, нейтрони) та електромагнітні випромінювання (рентгенівське та гамма-випромінювання), котрі при взаємодії з речовинами можуть утворювати в них іони.

Альфа-випромінювання —  це потік ядер гелія, що випромінюється речовиною при радіоактивному розпаді  ядер з енергією, що не перевищує  кількох мегаелектровольт (МеВ). Ці частинки мають високу іонізуючу та низьку проникну здатність.

Бета-частинки — це потік  електронів та протонів. Проникна здатність (2,5 см в живих тканинах і в повітрі  — до 18 м) бета-частинок вища, а іонізуюча  — нижча, ніж у альфа-частинок.

Нейтрони викликають іонізацію речовини та вторинне випромінювання, яке складається із заряджених частинок і гамма-квантів. Проникна здатність залежить від енергії та від складу речовин, що взаємодіють.

Гамма-випромінювання —  це електромагнітне (фотонне) випромінювання з великою проникною і малою іонізуючою здатністю з енергією 0,001—3 МеВ.

Рентгенівське випромінювання — випромінювання, яке виникає  в середовищі, котре оточує джерело  бета-випромінювання, в прискорювачах  електронів і є сукупністю гальмівного  та характеристичного випромінювань, енергія фотонів котрих не перевищує 1 МеВ. Характеристичним називають фотонне випромінювання з дискретним спектром, що виникає при зміні енергетичного стану атома.

Гальмівне випромінювання — це фотонне випромінювання з  неперервним спектром, котре виникає при зміні кінетичної енергії заряджених частинок.

Кількість радіоактивної  речовини вимірюється одиницями  маси іактивністю, що дорівнює числу  ядерних перетворень (розпадів) за одиницючасу. Одиницею активності в СІ служить  розпад на секунду: 1Бк = 1расп/с.  
Найбільш уживаних Позасистемною міжнародної одиницею є кюрі:  
1Кі = 3,7 1010 Бк, що відповідає активності 1 г радію.

Також застосовуються:

1. Частки кюрі: 1міллікюрі  = 0,001 кюрі; 1мікрокюрі = 0,000001 кюрі. 

2. Резерфорд: 1резерфорд  - таку кількість радіоактивної речовини, в якому відбувається 106 розпадів в 1с. 

3. Рентген: 1рентген - така  кількість гамма-випромінювання (або  рентгенівського випромінювання), яке  викликає утворення 2,082 109 пар  іонів у 1см3 повітря (умови  нормальні), або ту кількість випромінювання, яке викликає виділення енергії 0,109 ерг/см3 повітря. < p> Доза: поняття, види, одиниці виміру. Вплив іонізуючого випромінювання на речовину характеризуєтьсяпоглиненої дозою - кількістю енергії, переданим одиниці маси речовини. 

У системі СІ одиницею поглиненої дози є грей (Гр) - доза, при якій  
1кг речовини передається енергія 1Дж.

Характерні значення дози опромінення:

1,0 мбер - одна тисячна  частка бер;

2,5 бер - доза космічного  опромінення пасажира цивільного  літака,яку він отримує за час  перельоту в одну сторону від Москви до  
Новосибірська;

10мбер - одне медичне  обстеження грудної клітини з  використаннямсучасного флюорографічного  обладнання;

10-40мбер - середня доза, отримана середньостатистичним  жителем,мешкають у зоні впливу  ПО «Маяк» від усіх факторів зовнішнього тавнутрішнього техногенного опромінення за 1995 рік.

30мбер - середньорічна  доза опромінення, обумовлена  космічнимвипромінюванням на рівнинній  частині території Росії;

60-80мбер - середньорічна  доза опромінення, обумовлена  космічнимвипромінюванням для людей, що живуть в гірській місцевості;

80мбер - середня річна  доза для громадян США від  штучнихджерел радіоактивного випромінювання;

160мбер - середня річна  доза, одержувана екіпажами цивільнихлітаків  від космічного випромінювання;

300мбер - середня річна  доза населення від усіх джерелприродного  радіоактивного опромінення;

500мбер - гранично допустима  річна доза опромінення для  обмеженоючастини населення;

5000мбер - гранично допустима  річна доза опромінення для  персоналупрацівників атомної промисловості.

Відомо, що дози випромінювання, що призводять до захворювання або  смертірізних організмів, різні. Тобто  можна сказати, що кожномубіологічного  виду властива своя міра чутливості до діїіонізуючої радіації, своя радіочутливість. Прикладом вкрай низькоюрадіочутливості служать бактерії, виявлені в каналі ядерногореактора. У цих умовах бактерії не тільки не гинули, але йрозмножувалися.

 

4. Характеристика  надзвичайних ситуацій природного  походження

Загальна характеристика надзвичайних ситуацій В Україні щорічно виникають тисячі важких надзвичайних ситуацій природного та техногенного характеру, внаслідок яких гине велика кількість людей, а матеріальні збитки сягають кількох мільярдів гривень.

Нині в багатьох областях України у зв'язку з небезпечними природними явищами, аваріями і катастрофами обстановка характеризується як дуже складна. Тенденція зростання кількості природних і особливо техногенних надзвичайних ситуацій, важкість їх наслідків змушують розглядати їх як серйозну загрозу безпеці окремої людини, суспільства та навколишньому середовищу, а також стабільності розвитку економіки країни. Для роботи в районі надзвичайної ситуації потрібно залучати значну кількість людських, матеріальних і технічних ресурсів. 15 липня 1998 року Постановою Кабінету Міністрів України № 1099 "Про порядок класифікації надзвичайних ситуацій" затверджено "Положення про класифікацію надзвичайних ситуацій".

За характером походження подій, котрі зумовлюють виникнення надзвичайних ситуацій на території  України, розрізняють наступні їх види: надзвичайні ситуації техногенного характеру транспортні аварії (катастрофи), пожежі, неспровоковані вибухи чи їх загроза, аварії з викидом (загрозою викиду) небезпечних хімічних, радіоактивних, біологічних речовин, раптове руйнування споруд та будівель, аварії на інженерних мережах і спорудах життєзабезпечення, гідродинамічні аварії на греблях, дамбах. надзвичайні ситуації природного характеру небезпечні геологічні, метеорологічні, гідрологічні морські та прісноводні явища, деградація грунтів чи надр, природні пожежі, зміна стану повітряного басейну, інфекційна захворюваність людей, сільськогосподарських тварин, масове ураження сільсько-господарських рослин хворобами чи шкідниками, зміна стану водних ресурсів та біосфери.

Надзвичайні ситуації соціально-політичного характеру, пов'язані з протиправними діями терористичного та анти-конституційного спрямування: здійснення або реальна загроза терористичного акту (збройний напад, захоплення і затримання важливих об'єктів, ядерних установок, і матеріалів, систем зв'язку та телекомунікацій, напад чи замах на екіпаж повітряного чи морського судна), викрадення (спроба викрадення) чи знищення суден, встановлення вибухових пристроїв у громадських місцях, викрадання зброї. надзвичайні ситуації воєнного характеру, пов'язані з наслідками застосування зброї масового ураження або звичайних засобів ураження, під час яких виникають вторинні фактори ураження населення внаслідок руйнування атомних і гідроелектричних станцій, складів і сховищ радіоактивних і токсичних речовин та відходів, нафтопродуктів, вибухівки, сильнодіючих отруйних речовин, токсичних відходів, транспортних та інженерних комунікацій.

В залежності від територіального  поширення, обсягів заподіяних або  очікуваних економічних збитків, кількості людей, які загинули, розрізняють чотири рівня надзвичайних ситуацій: надзвичайна ситуація загальнодержавного рівня це надзвичайна ситуація, яка розвивається на території двох та більше областей (Автономної Республіки Крим, міст Києва та Севастополя) або загрожує транскордонним перенесенням, а також у разі, коли для її ліквідації необхідні матеріали і технічні ресурси у обсягах, що перевищують власні можливості окремої області (Автономної Республіки Крим, міст Києва та Севастополя), але не менше одного відсотка обсягу видатків відповідного бюджету; надзвичайна ситуація регіонального рівня це надзвичайна ситуація, яка розвивається на території двох або більше адміністративних районів (міст обласного значення), Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя або загрожує перенесенням на територію суміжної області України, а також у разі, коли для її ліквідації необхідні матеріальні і технічні ресурси в обсягах, що перевищують власні можливості окремого району, але не менше одного відсотка обсягу видатків відповідного бюджету; надзвичайна ситуація місцевого рівня це надзвичайна ситуація, яка виходить за межі потенційно-небезпечного об'єкту, загрожує поширенням самої ситуації або її вторинних наслідків на довкілля, сусідні населені пункти, інженерні споруди, а також у разі, коли для її ліквідації необхідні матеріальні і технічні ресурси в обсягах, що перевищують власні можливості потенційно небезпечного об'єкта, але не менше одного відсотка обсягу видатків відповідного бюджету.

До місцевого рівня  також належать всі надзвичайні ситуації, які виникають на об'єктах житлово-комунальної сфери та інших, що не входять до затверджених переліків потенційно небезпечних об'єктів; надзвичайна ситуація об'єктовного рівня це надзвичайна ситуація, яка розгортається на території об'єкта або на самому об'єкті і наслідки якої не виходять за межі об'єкта або його санітарно-захисної зони. Подальша класифікація природних та техногенних надзвичайних ситуацій може бути здійснена за такими ознаками: загальна причина виникнення, вид прояву, сфера, наслідки, терміни та масштаб прояву.

2. Надзвичайні ситуації  природного характеру Землетруси, повені, зсуви, селеві потоки, бурі, урагани, снігові заноси, лісові  пожежі лише протягом останніх 20 років забрали життя більше  трьох мільйонів чоловік. За даними 00Н, за цей період майже один мільярд жителів нашої планети зазнав збитків від стихійних лих.

Серед надзвичайних ситуацій природного походження на Україні найчастіше трапляються: геологічні небезпечні явища (зсуви, обвали та осипи, просадки земної поверхні); метеорологічні небезпечні явища (зливи, урагани, сильні снігопади, сильний град, ожеледь); гідрологічні небезпечні явища (повені, паводки, підвищення рівня ґрунтових вод та ін.); природні пожежі лісових та хлібних масивів; масові інфекції та хвороби людей, тварин і рослин.