Контрольна робота з "Охорона праці"

2. Онкотический. Набряк розвивається  внаслідок або зниження онкотического тиску крові, чи підвищення їх у міжклітинної рідини. Гипоонкия крові найчастіше буває обумовлена зниженням рівня білка головним чином альбумінів. Гипопротеинемия може виникнути внаслідок: а) недостатнього надходження білка в організм; б) порушення синтезу альбумінів; в) черезмерной втрати білків плазми крові, із сил при деяких захворюваннях почек;

3. Осмотический. Набряк може постати  і внаслідок зниження осмотического  тиску крові або підвищення  їх у міжклітинної рідини. Принципово  гипоосмия крові може постати, але швидко створювані у своїй важкі растройства гомеостазу " не остовляют " часу у розвиток його вираженої формы.

4. Гиперосмия тканин, як і гиперонкия їх, частіше носить обмежений характер. Вона може постати внаслідок: а) порушення вимивання електролітів і метаболітів з тканин у разі порушення мікроциркуляції; б) зниження активного транспорту іонів через клітинні мемраны при тканинної гіпоксії; в) масивной " витоку " іонів з клітин за її альтерації; р) збільшення рівня дисоціації солей при ацидозе.

5. Мембраногенный. Набряк  формується у результаті значного  зростання проникності судинної  стенки.

3 Занулення - навмисне електричне з'єднання з нульовим захисним провідником металевих струмонепровідних частин, які можуть опинитися під напругою (корпуси електроустаткування, кабельні конструкції, сталеві труби тощо).

Метою занулення є  усунення небезпеки ураження людини під час пробою на корпус обладнання однієї фази мережі електричного струму. Ця мета досягається внаслідок швидкого відімкнення максимальним струмовим захистом частини мережі, на якій трапилося замикання на корпус.

Завдяки підключенню  до нейтральної точки джерела  всіх не-струмопровідних частин обладнання, однофазне замикання на корпус перетворюється в однофазне коротке замикання, яке призводить до спрацьовування максимального струмового захисту.

Захисне заземлення і  занулення виконують з метою:

забезпечення нормальних режимів роботи установки;

забезпечення безпеки  людей при порушенні ізоляції мережі струмопровідних частин;

захисту електроустаткування  від перенапруги;

захисту людей від  статичної електрики.

 Занулением назву  приєднання металевих корпусів  електричних машин, трансформаторів та інших струмоведучих металевих частин електрообладнання, які не знаходяться під напругою при нормальній роботі, до багаторазово заземленого нульового проводу.

Нульовим проводом називається  провід мережі, з'єднаний з глухозаземленою нейтраллю трансформатора або генератора або з середнім нульовим проводом мережі постійного струму.

Багаторазове заземлення нульового проводу - це додаткова, але  обов'язковий захід захисту, що здійснюється через кожні 200 м по його довжині. Надійний захист можлива, якщо перетин нульового четвертого дроти (S н. Пр.) буде дорівнює (не менше) 50% перетину фазного проводу мережі (S ф) при виготовленні їх з одного матеріалу:

Зазвичай нульовий дріт виготовляється зі сталі, а фазні  дроти - з кольорових металів. У цьому випадку необхідно враховувати, що опір їх залежить від щільності струму.

На основі експериментальних  даних для вибору еквівалентних  по перерізу провідників зі сталі  і кольорових металів отримані наступні співвідношення.

Принцип дії занулення  заснований на перетворенні пробою на корпус в однофазне коротке замикання (замикання між фазою і нульовим проводом) з метою викликати струм великої сили, здатний забезпечити спрацьовування захисту (плавких вставок, засобів автоматики)

Для того, щоб відбулося  швидке та надійне спрацьовування засобів захисту, необхідно, щоб струм короткого замикання, перевищував струм відключення (оплавлення плавкої вставки і відключення апарату)

Згідно ПУЕ, провідники занулення підбирають таким чином, щоб струм короткого замикання перевищував не менше, ніж у 3 рази, номінальний струм плавкої вставки.

Час спрацювання відключення  пошкодженої електроустановки з  моменту появи напруги на корпус електроустановки становить 5-7с при  захисті плавкими вставками і 1-2с - при захисті автоматами.

У аварійний період, з  моменту виникнення замикання фази на корпус і до автоматичного відключення  пошкодженої електроустановки від  мережі, заземлення електроустановок через нульовий захисний провідник  знижує напругу між корпусом і  землею.

Повторне заземлення дозволяє знизити напругу нульового проводу та корпусу занулення обладнання щодо землі при замиканні фази на корпус, як при нормальному режимі, так і при обриві нульового проводу.

При відсутності повторного заземлення нульового проводу при  замиканні фази на корпус ділянку нульового проводу в місці замикання і дотику до нього корпусу по відношенню до землі знаходиться під напругою:

При наявності повторного заземлення нульового проводу з'являється  ланцюг струму замикання через це заземлення.

 

 

 

 

4. Пожежно-технічні комісії (ПТК) створюються і організують свою діяльність у відповідності з Типовим положенням про пожежно-технічну комісію, затвердженого наказом МВС України від 27.09.94 № 521. Цим Положенням визначені основні завдання, напрямки та порядок роботи ПТК.

Керівник підприємства своїм наказом встановлює персональний склад ПТК. Керівництво її діяльністю покладається, як правило, на головного  інженера. До складу комісії рекомендовано  залучати: головного енергетика, головного  технолога, головного механіка, інженера з питань охорони праці, керівників служб водопостачання, вентиляції, будівництва, охорони та інших спеціалістів, які за напрямками своєї діяльності мають забезпечувати реалізацію питань протипожежного захисту підприємства, а також керівників штатних або добровільних протипожежних формувань, фахівців служби пожежної безпеки.

На великих  підприємствах  крім загальнооб’єктової створюються  також і цехові ПТК у складі 3–5 осіб.

У зв’язку з ускладненням технологічних процесів, необхідністю розробки нових пожежно-профілактичних заходів належить залучати для забезпечення ефективного рівня протипожежного захисту інженерно-технічних працівників вузької спеціалізації. Тому можна рекомендувати з досвіду роботи створення спеціалізованих груп для допомоги загальнооб’єктовій ПТК.

Розподіл функцій між  такими групами здійснюється таким  чином.

Перша група. Розробляє  та здійснює спеціальні заходи, спрямовані на зменшення пожежної небезпеки  технологічних процесів і виробничого  устаткування; слідкує за справністю автоматичних контрольно-вимірювальних приладів, організовує і проводить раціоналізаторську та винахідницьку роботу з питань пожежної безпеки. До складу групи включаються керівники виробництв, працівники технологічного відділу, начальники центральної заводської та цехових лабораторій, технологи та начальники цехів. Очолює групу головний технолог підприємства.

Друга група. Здійснює розробку та виконання заходів щодо забезпечення належного стану пожежної безпеки  в електроустаткуванні, покращення стану систем зв’язку, водопостачання; запроваджування автоматичних засобів пожежогасіння та пожежної сигналізації, а також контролю за їх технічним станом. До складу групи входять: начальник електроцеху, начальник служби зв’язку підприємства, фахівці з водопостачання та обслуговування пожежної автоматики. Очолює групу головний енергетик.

Третя група. Контролює  виконання протипожежних вимог  чинних будівельних норм і правил під час нового будівництва або  реконструкції виробничих та допоміжних споруд чи приміщень. До неї можна включити працівників відділу капітального будівництва, начальника ремонтно-будівельного цеху та ін. Керує роботою групи начальник відділу капітального будівництва.

На підприємствах , де є розгалужена мережа витяжної вентиляції, що значною мірою впливає на рівень протипожежного стану об’єкта, може створюватись окрема група для розробки та здійснення протипожежних заходів у виробництві з наявністю вентиляційних систем. Очолює таку групу головний механік або заступник головного енергетика.

Члени загальнооб’єктової пожежно-технічної комісії закріплюються за структурними підрозділами підприємства для забезпечення повсякденного контролю за їх протипожежним станом та надання допомоги цеховим комісіям.Такий  розподіл обов’язків та утворення спеціалізованих груп надає можливість охопити практично всі питання з пожежної профілактики на підприємстві.

Необхідними напрямками діяльності ПТК є підтримування  зв’язку з пожежною охороною, службою  пожежної безпеки та здійснення контролю за виконанням приписів держпожнагляду та СПБ. Однак комісія не має права скасовувати або заміняти іншими заходи та терміни їх виконання, запропоновані приписами органів держпожнагляду або СПБ.

ПТК повинна проводити  масово-роз’яснювальну роботу та пропагувати  заходи серед працівників підприємства щодо необхідності додержання протипожежного режиму та виконання правил і вимог пожежної безпеки. Силами комісії необхідно проводити лекції та бесіди на протипожежні теми, ана­лізувати протипожежний стан підприємства та його окремих дільниць; готувати і подавати на обговорення виробничих нарад і зборів питання про поліпшення протипожежного стану і т. ін.

Значне місце в діяльності комісії повинні займати винахідницька  та раціоналізаторська робота, впровадження технологічних удосконалень, які  підвищують рівень пожежної безпеки.

 Головною та найбільш  змістовною формою роботи ПТК  є систематичні (один раз на  квартал) проведення детального  огляду (обстеження) протипожежного  стану на підприємстві, які рекомендується  здійснювати за нижченаведеною  схемою.

Основні етапи огляду (обстеження) протипожежного стану підприємства (виробничих будівель, споруд, складів, лабораторій та інших

 приміщень) і зміст  діяльності ПТК на кожному 

 окремому етапі  такі:

Підготовка до проведення огляду.

1.1.                       Вивчення членами пожежно-технічної комісії документів норм і правил пожежної безпеки;

відомчих наказів, вказівок, розпоряджень щодо забезпечення пожежної безпеки;

приписів держпожнагляду;

описів технологічних  процесів, технологічних регламентів  та ін.;

довідників та спеціальної літератури;

інформації про пожежі, вибухи, аварії на споріднених підприємствах;

журналів «Пожежна безпека», «Охорона праці».

1.2. Проведення попереднього  засідання комісії, на якому  необхідно: 

розглянути план проведення огляду (обстеження) будівель, споруд, території та приміщень підприємства;

поінформувати членів комісії  про особливості пожежної небезпеки  підприємства та рівень протипожежного захисту;

перевірити ступінь  готовності членів ПТК до проведення огляду (обстеження), провести з ними відповідний інструктаж.

1.2.                       Організаційне забезпечення огляду (обстеження):

погодження умов проведення огляду (обстеження) з власником (керівником) підприємства;

залучення (в разі необхідності) потрібних фахівців з метою розробки заходів до посилення пожежної безпеки за підсумками огляду (обстеження);

запит необхідних додаткових відомостей та документів, які характеризують стан пожежної безпеки підприємства;

оповіщення персоналу  об’єкта про дату і час проведення огляду (обстеження) протипожежного стану.

2. Перевірка організації  роботи щодо забезпечення належного  рівня пожежної безпеки зі  сторони адміністрації.

2.1. Організація контролю  за виконанням об’єктових наказів  та їх реалізацією:

призначення відповідальних за пожежну безпеку;

дотримання порядку  проведення протипожежних інструктажів та пожежно-технічного мінімуму;

робота добровільної пожежної дружини;

режим роботи підприємства та організація чергування у вихідні  та святкові дні;

порядок проведення зварювальних та інших вогневих робіт;

порядок огляду приміщень  перед їх закриттям;

виконання приписів органів  держпожнагляду.

2.2. Організація виконання  капітальних протипожежних заходів:

включення питань про  виконання протипожежних заходів  капітального характеру до планів розвитку підприємства;

виділення коштів на здійснення капітальних протипожежних заходів;

здійснення контролю за виконанням капітальних протипожежних  заходів.

2.3. Достатність та  якість заходів щодо поліпшення  протипожежного стану підприємства  на підставі аналізу його пожежної небезпеки.

2.4. Реагування адміністрації  на випадки пожеж і порушень  правил пожежної безпеки.

2.5. Організація та  забезпечення проведення протипожежної  пропаганди.

3. Перевірка відповідності  фактичного рівня протипожежного  захисту вимогам чинних норм і правил пожежної безпеки.

3.1. Утримання території:

розташування будівель і споруд підприємства по відношенню до розміщених поряд житлових і лісових  масивів, виробництв, автомобільних  та залізничних шляхів, ліній електропередач, до інших об’єктів (відповідність протипожежним нормам проїздів, під’їздів, в’їздів на територію, протипожежних відстаней, зважаючи на рельєф місцевості та «розу вітрів» і т.ін.);