Контрольная работа по «Охорона праці в галузі»

  Для захисту конвеєрних виробок, тупикових  підготовчих виробок, що проводяться  вугіллям, сланцеві або водяні заслони мають встановлюватися на всій довжині виробок на відстані один від одного не більш як 300 м для сланцевих та 250 м для водяних заслонів. Установлення заслонів у конвеєрних виробках не вимагається, якщо ними транспортується тільки порода.

  Для ізоляції пожежних дільниць заслони розміщуються у всіх прилеглих до них виробках.

  Заслони встановлюють у горизонтальних та похилих  виробках з кутом нахилу до 18°. Якщо кут нахилу більше ніж 18°, заслони  слід встановлювати у прилеглих  виробках на мінімально допустимій відстані від їх сполучення із виробкою, яка ізолюється.

  Вимоги  до захисту заслонами крил шахтного поля на кожному пласті та конвеєрних виробок не поширюються на шахти, що розробляють пласти вугілля з  виходом летких речовин менше  ніж 15%.

  Сланцеві  заслони мають встановлюватися на відстані не менше ніж 60 м та не  більше  ніж  300 м,  водяні заслони – не менше ніж 75 м та не більше ніж 250 м від вибоїв очисних та підготовчих виробок, сполучень відкатних та вентиляційних штреків із бремсбергами, уклонами, квершлагами, а також перемичок, що ізолюють пожежу. Установлення заслонів на відкатних та вентиляційних штреках, біля сполучень з бремсбергами, уклонами, квершлагами не вимагається, якщо сланцеві заслони, що ізолюють вибої очисних та підготовчих виробок, розташовані на відстані 300 м та менше, а водяні – 250 м та менше від цих сполучень.

  Заслони мають встановлюватися на прямолінійних ділянках виробок з витриманим перерізом. Не допускається встановлення заслонів на ділянках виробок, що мають порожнини за кріпленням (куполи, старі виробки, що погашаються, та ін.). Збереження та справність заслонів у виробках забезпечують керівники дільниць, до складу яких входять ці виробки.

  Місця встановлення заслонів мають бути нанесені на плани гірничих виробок, що додаються до плану ліквідації аварій. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

39. Назвати основні вимоги протипожежного захисту виробок, обладнаними конвеєрними установками.

У підземних  виробках та  надшахтних  спорудах  повинні використовуватися   технологічні   процеси   й  устаткування,  які забезпечують пожежну безпеку.

Вогневі роботи    повинні    проводитися   згідно   з   ДНАОП 1.1.30-5.18-96.

Під час  ведення  вогневих робіт в  інших поверхневих об'єктах треба  дотримуватися  заходів  безпеки,   передбачених   Правилами пожежної  безпеки  в  Україні,  затверджених  наказом Міністерства внутрішніх справ  України  (далі  -  МВС)  від  22.06.95   N   400( z0219-95 ) та зареєстрованих Мін'юстом 14.07.95 за N 219/755.

Забороняється  у  підземних  виробках   і   надшахтних спорудах  застосовувати та  зберігати легкозаймисті матеріали.

Мастильні й обтиральні матеріали повинні  зберігатися  в  закритих ємкостях,  у кількостях,  що не перевищують добову потребу. Запаси мастил і мастильних матеріалів понад добову потребу слід зберігати в    герметично   закритих   посудинах   у   спеціальних   камерах (приміщеннях),  що  закріплені  негорючими  матеріалами і   мають металеві пожежні двері.

     У разі виникнення аварійних витікань  горючих рідин або їх проливань  треба  вжити  заходів  щодо  прибирання й надання місцю проливання  пожежобезпечного  стану.   Використані   мастильні   й обтиральні матеріали повинні щодоби видаватися на поверхню.

  Конвеєрні  стрічки,   вентиляційні   труби,   оболонки електричних кабелів та інші вироби,  які застосовуються у гірничих виробках  та  надшахтних  будівлях,   повинні   виготовлятись   із негорючих,   важкогорючих  та  важкозаймистих  матеріалів,  що  не поширюють полум'я по поверхні. Ступінь горючості  й уміст шкідливих речовин,  що виділяються під час горіння, повинні відповідати вимогам ДСТУ 12.11.402-97. Величина поверхневого     електричного    опору    матеріалів вентиляційних труб і конвеєрних стрічок  не  повинна  перевищувати 3х10 8 Ом.

       Забороняється застосовувати дерево  та інші  горючі  матеріали для   футерівки   барабанів   та  роликів  конвеєрів,  закріплення приводних та натяжних станцій  стрічкових  конвеєрів,  улаштування пристосувань,  що  запобігають сходу стрічки в бік,  підкладок під конвеєрні стрічки, перехідних місточків через конвеєри.

      Дозволяється застосування  деревинних матеріалів,  просочених вогнезахисною сумішшю,  для виготовлення встановлювальних брусів і підкладок  під  стрічкові  та  скребкові  конвеєри (крім приводних станцій),  для  упорядкування  майданчиків  у  місцях  посадки  та сходження  людей  з конвеєрів і тимчасових настилів під обладнання (поза приводними станціями).

  У    разі   експлуатації   стрічкових   конвеєрів   не дозволяється:

 а)  робота  конвеєра  під  час  зниження  тиску води нижче від нормативної кількості в  пожежному  трубопроводі,  прокладеному  в конвеєрній виробці;

 б)  робота конвеєра за  відсутності   чи  несправності  засобів протипожежного захисту;

 в)  робота   конвеєра   в   разі   несправного   захисту   від пробуксовки,   заштибування,  сходу  стрічки  в  бік  і  зменшення швидкості;

 г)  одночасне  керування  автоматизованою   конвеєрною лінією з двох  чи  більше  місць  (пультів),  а  також  стопоріння  рухомих елементів   апаратури   способами  й  засобами,  не  передбаченими інструкцією заводу-виробника;

  ґ) підсипка   вугільного   штибу,   піску   між  стрічкою  та приводними барабанами;

 д)  робота конвеєра без захисту  від пробуксовування стрічки  на приводних  барабанах  через  послаблення  її  натягу  й  тертя  об конструкції конвеєра чи елементи кріплення;

е) робота  конвеєра  з  несправними  роликами   або   за   їх відсутності;

 є) використання гумотросових стрічок зі спрацюванням обкладок робочих поверхонь на 50 % і більше.

  Виробки,  обладнані стрічковими конвеєрами,  повинні бути   оснащені   системами   автоматичного   виявлення  пожеж  на початковій стадії.

    Допускається експлуатація  вищезазначених  виробок  без таких систем у разі виконання додаткових заходів захисту,  погоджених  зорганом Держнаглядохоронпраці.

    Система управління стрічковими конвеєрами повинна бути обладнана  датчиками  тиску  води,  які  не  допускають вмикання ізабезпечують вимикання  приводу  конвеєра  при  зниженні  тиску  в пожежному трубопроводі нижче від нормативної величини.

    Стрічкові    конвейєри    повинні    бути    обладнані стаціонарними    автоматичними   установками   пожежогасіння,   що тзахищають їх на всьому протязі,  ураховуючи пункти  перевантаження та натяжні станції.

     У діючих гірничих виробках  повинен  бути  прокладений пожежно-зрошувальний трубопровід.

     Пожежні трубопроводи   повинні    прокладатися    так,    щоб забезпечувалося  подавання  води  для  гасіння  пожеж у будь-якому місці гірничих виробок шахти.

       Діаметр трубопроводу  визначається  розрахунком,  але повинен бути не меншим  за  100  мм.  Трубопровід  повинен  бути  постійно заповнений  водою й забезпечувати в будь-якому місці необхідні для гасіння пожежі подачу й тиск.

       Забороняється використовувати   пожежний  трубопровід не  за призначенням (відкачка води та  ін.),  окрім  як  для  боротьби  з пилом. Проектування трубопроводів повинно здійснюватися згідно з  КД 12.01.401-96.

       Систематичне обслуговування і  ремонт трубопроводів,  а  також інших   первинних   засобів   пожежогасіння повинні виконуватися спеціальним підрозділом (службою) під керівництвом посадової особи або спеціаліста, призначеного наказом керівника підприємства. 
 

49. Пояснити необхідність складання плану ліквідації аварій, термін його складання, зміст і порядок з’ясування і затвердження.

     Для кожної шахти, що діє, реконструюється, будується і закривається (ліквідується), повинний бути складений план ліквідації аварій (далі – ПЛА).

ПЛА розробляється  на кожні 6 місяців головним інженером  шахти та командиром обслуговуючого шахту гірничорятувального взводу, узгоджується з командиром державного аварійно-рятувального загону (окремого взводу) ДАРС /ДВГРС/ та затверджується технічним директором організації, до складу якої входить підприємство (самостійної шахти), за 15 днів до запровадження в дію.

     Під час проходження вертикальних і  похилих стволів, не збитих із шахтою, ПЛА складається на весь період проходки стволів двічі – на період проходження  й на період армування, а узгоджується щорічно.

     ПЛА повинні передбачатися заходи, які здійснюються негайно у разі виявлення аварії і забезпечують:

порятунок людей, захоплених аварією;

ліквідацію  аварії й попередження її розвитку.

З метою  розроблення заходів щодо рятування  людей, ліквідації та попередження розвитку аварій перед складанням плану перевіряється:

забезпечення  шахти, горизонтів, гірничих виробок  запасними виходами, придатність  їх для пересування людей, проходження  гірничорятувальників у респіраторах і транспортування потерпілих;

• можливість і час доставки технічних засобів ліквідації аварії в найбільш віддалені дільниці і виробки шахт, а також у місця зі складними транспортними маршрутами;
• відповідність часу руху по загазованих виробках терміну захисної дії прийнятих на шахті саморятувальників;
• наявність, стан і розташування засобів рятування гірників (місця групового схоронення саморятувальників, пункти переключення в резервні саморятувальники та ін.), підготовленість працівників до їх використання;
• очікувана газова обстановка на ділянках у випадку відключення дегазаційної системи;
• час загазування тупикових вибоїв у разі зупинки ВМП;
• стійкість вентиляційних струменів у виробках при дії теплової депресії пожежі, здійсність намічених заходів  щодо запобігання самочинного перекидання вентиляційного струменя й забезпечення стійкого аварійного режиму провітрювання. Вибір вентиляційних режимів та заходів щодо забезпечення стійкості провітрювання проводиться з урахуванням депресійної зйомки. Ефективність вентиляційних режимів, передбачених ПЛА, перевіряється на ЕОМ і узгоджується з ДАРС /ДВГРС/;
• стан вентиляційних пристроїв, у тому числі справність реверсивних пристроїв головних (допоміжних) вентиляційних установок, можливість виконання вентиляційних режимів, що передбачаються планом;
• наявність і стан засобів повідомлення про аварію;
• розміщення пунктів допоміжної гірничорятувальної команди та розстановка членів ДГК у шахті, відповідність кількості розрахунку, їх підготовленість;
• водопостачання, забезпеченість шахти засобами пожежогасіння і їх стан, підготовленість працівників до їх застосування, стан протипожежних дверей і ляд.

За матеріалами  перевірок установлюються зони ураження у разі пожеж, вибухів, раптових викидів, гірничих ударів, обвалів, проривів води, проникнення отруйних хімічних речовин  та ін., визначається зона реверсування вентиляційного струменя, робиться оцінка пожежної небезпеки гірничих виробок і, за необхідності, розробляються додаткові заходи щодо підвищення пожежної безпеки. Матеріали перевірок оформляються актами і розглядаються на нараді при головному інженерові шахти за участю командира ДАРС /ДВГРС/. За результатами наради складається протокол, який підписується головним інженером шахти й командиром взводу ДАРС /ДВГРС/, що обслуговує шахту, і разом з матеріалами перевірок додається до плану ліквідації аварій.

     ПЛА розробляється відповідно до очікуваної ситуації в шахті на момент уведення його в дію. Передбачені планом технічні засоби й матеріали для здійснення заходів із рятування людей і  ліквідації аварій повинні бути у  справному стані і необхідній кількості, а особи, відповідальні за виконання заходів, і виконавці повинні вміти ввести їх у дію. Для шахти, що включає у свою вентиляційну систему виробки шахти, що будується (реконструюється), розробляється єдиний план ліквідації аварій. Відповідальність за правильне складання плану ліквідації аварій і його відповідність дійсному стану на шахті несуть головний інженер шахти й командир гірничорятувального взводу, який обслуговує шахту.

При введенні нових і ліквідації відпрацьованих дільниць і виробок, зміні схеми вентиляції й запасних виходів головний інженер шахти зобов’язаний протягом доби внести до ПЛА й погодити з командиром взводу ДАРС /ДВГРС/, що обслуговує шахту, відповідні виправлення й доповнення. У разі невнесення необхідних змін чи виявлення невідповідності плану дійсному стану в шахті командир ВГРЗ має право розузгоджувати план ліквідації аварій, а командир взводу – окремі його позиції. Про розузгодження командир ВГРЗ, ВГРВ письмово доводить до відома головного інженера шахти, технічного директора організації, до складу якої входить підприємство, а також місцевий орган Держнаглядохоронпраці.

     ПЛА повинний мати титульний лист (додаток 1) із підписами осіб, які розробляють, погоджують і затверджують план, зміст  та містити:

• оперативну частину, складену за формою;
• обов’язки осіб, що беруть участь у ліквідації аварій, і порядок їх дії ;
• список посадових осіб і установ, які повинні бути негайно сповіщені про аварію;
• основні правила поведінки (дії) працівників шахти під час аварій;
• вказівки з ліквідації наслідків аварійних ситуацій (загазування, обрив кліті, ураження електрострумом та ін.), що розробляються відповідно до типових вказівок з ліквідації наслідків аварійних ситуацій.