Поняття про умови праці

  — характерні для кожного робочого місця виробничі фактори, що підлягають лабораторним дослідженням;

  — нормативні значення параметрів факторів виробничого середовища і трудового процесу;

  — фактичне значення факторів шляхом лабораторних досліджень або розрахунків.

  Лабораторно-інструментальні  дослідження фізичних, хімічних, біологічних, визначення психофізіологічних факторів проводяться в процесі роботи в характерних (типових) виробничих умовах, справних і ефективно діючих засобах колективного та індивідуального захисту. Приклади і обладнання для вимірювань повинні відповідати метрологічним вимогам, бути повіреними у визначені строки.

  Результати  замірів (визначень) показників шкідливих  і небезпечних факторів оформлюються протоколами за формами, передбаченими відповідними стандартами чи затвердженими МОЗ України, і заносяться в Карту умов праці.

  Визначається  тривалість дії (процент від тривалості зміни) виробничого фактора.

  Оцінка  результатів лабораторних досліджень, інструментальних замірів проводиться шляхом порівняння фактично визначеного значення з нормативами (регламентованими). Шум і вібрація оцінюються за еквівалентним рівнем. Ступінь шкідливості та небезпечності кожного фактора виробничого середовища і трудового процесу тільки третього класу визначається за критеріями.

  Оцінка  умов праці за наявності двох або  більше шкідливих і небезпечних  виробничих факторів здійснюється за найвищим класом або ступенем.

  Оцінка технічного рівня робочого місця проводиться шляхом аналізу: 
— відповідності технологічного процесу, будівель і споруд — проектам, обладнання — нормативно-технічній документації, а також характеру та обсягу виконаних робіт, оптимальності технологічних режимів; 
— технологічної оснащеності робочого місця (наявність технологічної оснастки, інструменту, контрольно-вимірювальних приладів і їх технічного стану, забезпеченості робочого місця необхідними підйомно-транспортними засобами); 
— відповідність технологічного процесу, обладнання, оснастки, інструменту, засобів контролю вимогам стандартів безпеки і нормам охорони праці; 
— впливу технологічного процесу на інші робочі місця.

  Робоче  місце за умовами праці оцінюється з урахуванням впливу на працівників  усіх факторів виробничого середовища і трудового процесу, передбачених гігієнічною класифікацією праці, сукупних факторів технічного організаційного рівня умов праці, ступеня ризику пошкодження здоров’я.

  Результати атестації

  На  основі комплексної оцінки робочі місця  відносяться до одного з видів умов праці:

  — з особливо шкідливими та особливо важкими умовами праці;

  — зі шкідливими і важкими умовами праці;

  — зі шкідливими умовами праці.

  З результатами атестації робочого місця  ознайомлюються зайняті на ньому  працівники. За результатами атестації  визначаються невідкладні заходи щодо поліпшення умов і безпеки праці, які не потребують для їх розроблення та впровадження залучення сторонніх організацій і фахівців.

  За  результатами атестації складаються переліки:

  — робочих місць, виробництв, робіт, професій, посад, працівникам яких підтверджено право на пільги та компенсації, передбачені законодавством; 
— робочих місць, виробництв, робіт, професій, посад, працівникам яких пропонується встановити пільги та компенсації за рахунок підприємства; 
— робочих місць з несприятливими умовами праці, на яких необхідно здійснити першочергові заходи щодо їх поліпшення.

  Матеріали атестацій робочих місць є  документами суворої звітності  і мають зберігатися на підприємстві протягом 50 років. 

   Висновок

  Отже, можна визначити, що питання умов праці є одним з основних питань охорони праці взагалі.Цей розділ вивчає, як виробниче середовище впливає на функціональний стан організму працюючих, їх здоров'я і працездатність в процесі праці.

    Існують різні чинники,які характеризують  стан умов праці. До них відносять:  естетичні, санітарно-гігієнічні, метеорологічні, фізіологічні, психолгічні та інші умови.

  Під виробничим середовищем розуміють сукупність фізичних, хімічних, біологічних, психофізіологічних факторів на виробництві, що діють на людину. Усі ці фактори класифікують як небезпечні та шкідливі. 

  Кожний  із цих факторів виробничого середовища діє відокремлено, і його вплив  ураховується окремо під час атестації  і паспортизації робочого місця.

  На підприємствах  і в організаціях (незалежно від  форм власності і господарювання), де технологічний процес, використовуване обладнання, сировина та матеріали є потенційними джерелами шкідливих і небезпечних виробничих факторів, проводиться атестація робочих місць. Основна мета атестації полягає в урегулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками щодо реалізації їхніх прав на здорові і безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпечення, пільги та компенсації за роботу в несприятливих умовах.

  Практика  підприємств свідчить про те, що оцінка поліпшення умов праці може бути здійснена шляхом зіставлення фактичних умов праці з нормативними, прийнятими для базового періоду.

  В сучасних умовах господарювання все більшого значення набуває проблема поліпшення умов праці не за рахунок компенсаційних виплат, а шляхом впровадження нової техніки, технологій, оздоровлення виробничого середовища, врахування вимог естетики праці. 
 

  Список  використаної літератури:

1. Бойко М. Д. Трудове право України. Навч. посіб. — К.: Олан, 2002.
2. Венедиктов В. С. Конспект лекций по трудовому праву Украины: Учеб. пособ. для высш. учеб. заведений. — Харьков: Консум, 1998.
3. Гирич О. Г. Трудове право: Курс лекцій: Для студ. юрид. вузів та факультетів. — К.: Вілбор, 1999.
4. Гогіташвілі Г. Основи охорони праці. Навч. пос..-Л.:Новий Світ-2000,06.-232с
5. Житецъкий В. П., Джигирей В. С, Мельников О. В. Основи охорони праці. — 5-те вид., доп. — Підручник. — Львів: Афіша, 2001.
6. Закону України «Про охорону праці»
7. Закону України «Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення» 
8. Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності»
9. Лакін В.М. Основи охорони праці. Навч. посібник Львів: ЛБІНБУ, 2004, 142с.
10. Микола Лисюк ЖУРНАЛ "ДОВІДНИК КАДРОВИКА" №8 2007