Автор работы: Пользователь скрыл имя, 12 Февраля 2013 в 00:08, курсовая работа
В приводах машин і механізмів знайшли широке використання різні за конструкцією редуктори. Редуктор - це закрита зубчаста або черв'ячна передача, призначена для зниження кутової швидкості веденого валу в порівнянні з ведучим, збільшуючи при цьому величину обертового моменту.
Редуктори класифікують за наступними ознаками: за типом зубчастих передач і розрізняють редуктори циліндричні прямозубі ( косозубі, шевронні, конічні ), черв'ячні та комбіновані; за кількістю ступеней - редуктори поділяються на одноступінчасті і багатоступінчасті.
Вступ________________________________________________________
1. Вибір електродвигуна і кінематичний розрахунок________________
2. Розрахунок зубчастої передачі редуктора________________________
3. Попередній розрахунок валів редуктора_________________________
4. Конструктивні розміри шестірні і колеса_________________________
5. Конструктивні розміри корпуса редуктора______________________
6. Розрахунок відкритої передачі_____________________________
7. Перший етап компоновки редуктора___________________________
8. Перевірка довговічності підшипників___________________________
9. Другий етап компоновки редуктора____________________________
10. Вибір муфти________________________________________________
11. Перевірка міцності шпонок__________________________________
12. Уточнений розрахунок валів__________________________________
13. Посадки деталей приводу_____________________________________
14. Вибір сорту мастила і способу мащення________________________
15. Збирання редуктора_________________________________________
Список літератури______________________________________________
R2 = , H
R2 = = 1012 H
Визначаємо еквівалентне навантаження для більш завантаженої опори 1
Fе = (χ*ν*R1+Y*Fа)*Кσ*КT,
Н
де Х – коефіцієнт радіального навантаження, рівний 1
ν – коефіцієнт, що враховує обертання внутрішнього кільця, рівний 1
Y – коефіцієнт осьового навантаження, рівний 0
Кσ – коефіцієнт безпеки, за табл. 7.2[1] рівний 1,1 при спокійному навантаженні
Кm – температурний коефіцієнт, за табл. 7.2[1] рівний 1при температурі нагрівання підшипників до 100ºС
. тоді
Fе = (1*1*1450*1,1*1) = 1595 Н
Розрахункова довговічність, в млн. об
L = (С/Fe)3, млн. об. (68)
де
С – динамічна
L = (15*103/1595*103)3 = 830,6 млн. об.
Розрахункова довговічність, в год.
Lн = (L*106)/(60*n2) , год.
де n2 – кількість обертів ведучого валу редуктора, об/хв
Lн = (830,6*106)/(60*191) = 72478 год.
Отримана довговічність підшипників з певним надлишком відповідає довговічності зубчастого редуктора – 36000 год
б) ведений вал
Ведений вал сприймає в
зубчастому зчепленні ті ж навантаження
що і ведучий F =
2460 Н
З першого етапу компоновки редуктора отримуємо l2 = 80 мм
Виконуємо розрахункову схему веденого валу
Визначаємо реакції опор валу:
а) в площині xz
-F*l2+Rx4*2l2
= 0
-Rx3*2l2+F*l2
= 0
Rx4 = F*l2/2l2 = F/2 = 2460/2 = 1230 H
Rx3 = F*l2/2l2 = F/2 = 2460/2 = 1230 H
б) в площині уz
Fr*l2 – Ry4*2l2 = 0
Ry3*2l2 – Fr*l2
= 0
Ry3*Ry4 = Fr/2 = 896/2 = 448 H
Визначаємо сумарні реакції за формулами
R3=R4 = H
R3=R4 =1309 H
Визначаємо еквівалентне навантаження за формулою
Fе = χ*ν*R3*Кσ*Кm , Н (75)
Значення коефіцієнтів в даній формулі ті ж, що і для ведучого валу
Fе = 1*1*1309*1,1*1 = 1440 Н
Розрахункова довговічність в млн. об.
L = (С/Fе)3, млн. об. (76)
де С – динамічна вантажопідйомність, кН
L = (43,6*103/1440*103)3 = 2774270,7 млн. об.
Розрахункова довготривалість в годинах
Lh = (L*106)/(60*n3) , год.
Lh = (2774270,7 *106)/(60*38,2) = 1210,4*106 год
Для зменшення даної довговічності підшипника можна запроектувати підшипники надлегкої серії.
9. Другий етап компоновки редуктора
Другий етап компоновки дає можливість конструктивно оформити зубчасті колеса, вали, корпус, підшипникові вузли і підготувати дані для перевірки міцності валів.
Торці масло утримуючих кілець виступають всередину корпуса на 1...2мм, тим самим вони виконуватимуть роль мастиловідбивних кілець. Кришки підшипників викреслюємо з ущільнювальними прокладками товщиною 1 мм.
Фіксація зубчатого колеса в осьовому напрямі здійснюється стовщенням валу в одному напрямі і розпірною втулкою в іншому напрямі.
На ведучому і веденому валах будуть використані призматичні шпонки із заокругленими торцями. Їх довжина на 5…10 мм менша довжини маточини насадженої деталі.
10. Вибір муфти
Для
з’єднання веденного валу редутора
з барабаном конвейєру
Розрахунковий момент, що передається муфтою визначається за формулою
Мр = к*М, Н*м (78)
де к – коефіцієнт врахування експлуатаційних умов, рівний 1,25…1,5
М – обертовий момент, що передається валом
Мр = 1,3*492,0 = 639,6 Н*м
За табл. 9.5[1] за діаметром валу dВ3 = 50 мм вибираємо пружну втулково-пальцеву муфту, що має [М] = 710 Н*м; D = 190 мм, L = 226 мм,
l = 110мм
Умова Мр<[М] 639,6<710 Нм виконується.
11. Перевірка міцності шпонок
Шпонки
вибираємо призматичні з
Матеріал шпонок – сталь 45 нормалізована. Вибрані шпонки перевіряємо на деформацію змину. Допустимі напруження змину при стальній маточчині [σ]зм = 100...120 мПа, а при чавунній - [Ϭ]зм = 50…70 мПа.
а) ведучий вал:
Шпонка для кріплення валу веденим шківом. При діаметрі dВ1 = 25 мм розміри шпонки b x h = 8 x 7, t1 = 4 мм. Довжина шпонки l = 32 мм, при довжині маточини шківа Вш = 35 мм. Момент по валу М2 = 98,4 Н*м
Перевіряємо шпонку на змин за формулою
σзм = (2*М2)/[d(h-t1)*(l-b)] ≤ [σ]зм (79)
σзм = (2*98,4*103)/[25(7-4)*(32-8)] = 109,3 мПа < [σ]зм
б) ведений вал:
Шпонка під зубчастим колесом при діаметрі валу dk2 = 60 мм, розміри шпонки b x h = 18 х 11, t1 = 7 мм. Довжина шпонки l = 70 мм, при довжині маточини колеса lм2 = 80 мм. Момент на валу М3 = 493 Н*м.
Перевіряємо шпонку на змин за вище наведеною умовою міцності
σзм = (2*492*103)/[60(11-7)*(70-18)] = 78,8 мПа < [σ]зм
Шпонка для з’єднання валу з напівмуфтою. При dВ3 = 50 мм, розміри шпонки b x h = 16 х 10, t1 = 6 мм, l = 110 мм.
Перевіряємо шпонку на змин
σзм = (2*492*103)/[50(10-6)*(100-16)
Для всіх шпонок умови міцності виконуються.
12. Уточнений розрахунок валів
Приймаємо, що нормальні напруження від згину змінюються по симетричному циклу, а дотичні від кручення – по віднульовому.
Уточнений розрахунок полягає у визначенні коефіцієнтів запасу міцності для небезпечних перерізів і порівнянні їх з нормативним [n] = 2,5.
Виконуємо розрахунок для найбільш небезпечних перерізів кожного з валів.
а) ведучий вал:
Матеріал валу – сталь 45, покращена. За табл. 3.3[1] при діаметрі заготовки до 120 мм середнє значення границі міцності ϬВ = 730 мПа. Границя витривалості при симетричному циклі зжиму σ1 = 0,43*σb =0,43*780 = 335 мПа. Границя витривалості при симетричному циклі дотичних напруг визначаємо за формулами
Ϭ-1 = 0,43*ϬВ ; мПа
Ϭ-1 = 0,43*730 = 314 мПа
τ-1 = 0,58* Ϭ-1
; мПа
τ-1 = 0,58*314 = 182 мПа
Концентрація напруг викликана наявністю шпонкової канавки.
За табл. 6.5[1] приймаємо КϬ = 1,77 і Кτ = 1,62. Масштабний фактор по табл. 6.8[1] при діаметрі dВ2 = 25 мм ƐϬ = 0,90 і Ɛτ = 0,80.
Коефіцієнт для сталі з ϬВ ≤ 750 мПа, ΨϬ = 0,2 і Ψτ = 0,1
Крутний момент в перерізі
МК2 = М2 = 98,4*103 Н*мм
Згинаючий момент (прийнявши х = 25)
МА-А = Q*х = 500*25 = 12500 Н*мм
Момент опору згину перерізу при В = 8 мм, dВ2 = 25 мм, t1 = 4 мм
Wнетто = П*d3/32 - [B*t1(d – t1)2/2*d, мм3 (83)
Wнетто = 3,14*253/32 - [8*4(25 – 4)2]/2*2,25 = 1,25*103 мм3
Амплітуда нормальних напруг
ϬV = МА-А/Wнетто = 12500/1,25*103 = 10 мПа
Момент опору крученню перерізу
Wкнетто = П*d3/16
- [B*t1(d – t1)2/2*d , мм3
Wкнетто = 3,14*253/16 - [8*4(25 – 4)2]/2*25 = 2,8*103 мм3
Амплітуда і середнє напруження циклу дотичних напруг
τV
= τm = MK2/2*Wкнетто, мПа
τV = 98,4*103/2*2,8*103 = 17,6 мПа
Коефіцієнт запасу міцності по нормальним напруженням
nϬ = Ϭ-1/(KϬ/ƐϬ*ϬV+ΨϬ*Ϭm)
nϬ = 314/(1,77/0,90*10+0,2*0) = 16,0
Коефіцієнт запасу міцності по дотичним напруженням
nτ = τ-1/(Kτ/Ɛτ*τV+Ψτ*τm)
nτ = 182/(1,62/0,80*17,6+0,1*17,6) = 37,4
Результуючий коефіцієнт запасу міцності для перерізу А – А
n = nϬ/nτ/
n = 16,1*37,4/ = 14,8 > [n] = 2,5
Інші перерізи валу менш небезпечні і тому перевірку міцності в них не виконуємо.
б) ведений вал
Матеріал валу – сталь 45 нормалізована, ϬВ = 570 мПа
Границя витривалості:
Ϭ-1 = 0,43*570 = 245 мПа
τ-1 = 0,58*245 = 142 мПа
Переріз А-А
Концентрація нарпуженнь обумовлена наявністю шпонкової канавки dК3 = 60 мм, В = 18 мм, t1 = 7 мм.
Крутний момент в перерізі
МК3 = М3 = 492*103 Н*мм
Приймаємо К6 = 1,59 і Кτ = 1,49 за табл. 6.5 [1]. Масштабний фактор за табл. 6.8[1] Ɛσ = 0,82, Ɛτ = 0,70. За табл. 6.8 [1], при d = 60 мм ψσ = 0,2 і ψτ = 0,1
Згинаючі моменти
Mx = Ry3*l2 =
448*80 = 35,8*103 Н*мм
My = Rx3*l2 = 1230*80 = 98,4*103 H*мм
Сумарний згинаючий момент в перерізі А-А
МА-А = ; Н*мм
МА-А = = 104,7*103 Н*мм
Визначаємо момент опору крученню:
W кнетто = (πd3/16) – [В*t*(d – t1)2/2d], мм3 (91)
W кнетто = (3,14*603/16) – [18*7*(60 – 7)2/2*60] = 39,4*103 мм3
Момент опору згину
Wнетто = (πd3/32) – [В*t*(d – t1)2/2d], мм3 (92)
Wнетто = (3,14*603/32) – [18*7*(60 – 7)2/2*60] = 18,2*103 мм3
Амплітуда і середнє значення циклу дотичних напружень визначається за формулою:
τυ = τm = Мk3/2*Wкнетто ; мПа (93)
τυ = τm = 492*103/2*18,2*103 = 13,5 мПа
Амплітуда нормальних напружень згину становить
συ = МА-А/ Wнетто, мПа (94)
συ = 104,7*103/18,2*103 = 5,8 мПа
Коефіцієнт запасу міцності по нормальним напруженням
nσ = σ-1/ (Кσ/Ɛσ)*συ
+ ψσ*σm)
nσ = 245/ (1,59/0,82)*5,8 = 21,9
Визначаємо коефіцієнт запасу міцності по дотичним напруженням
nτ = τ-1/ (Кτ/Ɛτ)* τυ + ψτ*τm) (96)
nτ = 142/ (1,49/0,70)*13,5 + 0,1*13,5) = 4,7
Результуючий коефіцієнт запасу міцності для перерізу А-А
n = nσ*nτ / ≥ [n] (97)
n = 21,9*4,7/ = 4,6 > [ n] =2,5
Умова міцності виконується
Переріз Б – Б
Концентрація напружень в перерізі обумовлена посадкою підшипника з гарантованим натягом. d = 55 мм за табл 6.7[1], Кσ/Еσ = 3,0 і Кτ/Еτ = 2,2 Приймаємо ψσ = 0,2 і ψτ = 0,1
Згинаючий момент в перерізі не виникає, виникає лише крутний момент
МК3 = 492 Н*м
Полярний момент опору перерізу
Wр = П*d3/16, мм3
Wр = 3,14*553/16 = 32,6*103 мм3
Амплітуда і середнє напруження віднульового циклу