Автор работы: Пользователь скрыл имя, 06 Ноября 2011 в 19:06, курсовая работа
Усі ці відходи представляють небезпеку для здоров'я людини, і тому підлягають утилізації. Для зручності переробки відходів пропонується використати процес гранулювання-агломерації. В даному випадку доцільно гранулювати суміш вугільного пилу і фусів, використовуючи кислу смолку як єднальну речовину. Такий підхід дозволить зібрати рідкі і дрібнодисперсні небезпечні відходи коксохімічного виробництва в окремі утворення (гранули, агломерати), зручні для зберігання, транспортування і переробки.
ВСТУП…………………………………………………………………………..4
1 АНАЛІТИЧНА ЧАСТИНА
1.1 Джерела утворення відходів КХП. Класифікація відходів………..6
1.2 Характеристика відходів флотації................................................10
1.3 Характеристика фусів як вторинної сировини………………......11
1.4 Характеристика кислої смолки сульфатного відділення………….13
1.5 Характеристика кислого смоління цеху ректифікації сирого
Бензолу……………………………………………………………….......16
2 ОСНОВНА ЧАСТИНА
2.1 Характеристика технологічного процесу утворення кислої
смолки сульфатного відділення………………………………………..18
2.2. Присадка в шихту……………………………………………….....20
2.3. Характеристика технологічного процесу утворення кислої
смолки цеху ректифікації сирого бензолу ……………………………22
2.4 Передача в шихту кислої смолки цеху ректифікації сирого
бензолу…………………………………………………………………..27
2.5 Отримання компонента для виробництва дорожнього
дьогтю…………………………………………………………………….28
2.6 Утилізація кислої смолки бессатураторного процесу
отримання сульфату амонія…………………………………………….30
2.7 Виробництво рудо-вугільних брикетів……………………………32
2.8 Застосування в якості терпкого матеріалу при
будівництві доріг ……………………………………………………….32
3 ВИСНОВКИ НАУКОВО-ДОСЛІДНОЇ РОБОТИ…………………………...33
4 ВИСНОВКИ…………………………………………………………………..36
5 ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ………
Отримуваний бензол відповідає вимогам стандарту на сорти "чистий" або "для нітрації". У разі потреби отримання бензолу вищої якості очищення ведуть в дві стадії:
1) обробка 93-95% кислотою;
2) очищення бензолу від тіофену за допомогою моногідрата або олеуму (3% вільного SO3), або 93% сірчаної кислоти з додаванням неграничних з'єднань. Процес періодичного очищення застарів і майже не використовується.
Для
сірчистих бензолів передбачений перехід
на нову технологію - високотемпературне
гідроочищення, завдяки чому відхід
у вигляді кислого смоління ліквідовується.
2.4. Передача в шихту
кислої смолки цеху ректифікації сирого
бензолу
Кисла
смолка цехів ректифікації сирого бензолу
зазвичай містить бензолові вуглеводні,
які, передусім, виділяються з неї
шляхом відпарювання після нейтралізації.
Якщо відпарювання бензолових вуглеводнів
робити без попередньої нейтралізації
кислої смолки, то відпарний куб
піддаватиметься інтенсивній
Рис.2.4 Технологічна схема переробки кислої смолки цеху ректифікації сирого бензолу :
1 – меланжер; 2 –сховище концентрованої аміачної води;
3-
мірник аміачної води; 4 – конденсатор-холодильник-
5 – куб для відпарки бензольних вуглеводнів; 6 – збірник відпареного продукта; 7,8,9,10 – насоси
Кисла
смолка з мийних апаратів збирається
в меланжері, де вона нейтралізується
концентрованою аміачною водою з
мірника при безперервному
Отриманий
конденсат розділяється в сепараторі
на фракцію БТК і сепараторну
воду. Відпарена і нейтралізована
смолка містить 50-56% води. Цей розчин
видається у збірник, звідки насосом
9 передається в цех
2.5
Отримання компонента для виробництва
дорожнього дьогтю
Наявність вільної H2SO4 кислої смолки утрудняє її ефективне використання. Тому необхідно або видалити кислоту, або нейтралізувати її. На Запорізькому КХЗ при змішуванні і підігріванні до 85°С кислої смолки цеху ректифікації сирого бензолу і сульфатного відділення відбувається взаємне розчинення їх органічної маси. В результаті із смолки виділяється вода і утворюється два шари - масляний і водний, які добре розшаровуються. У водний шар переходить близько 90% кислоти, що містить кисла смолка.
Після
підготовки суміш смолки використовують
як компонент для виробництва
дорожнього дьогтю.
Рис.2.5 Схема переробки кислої смолки
1
- відстійник; 2 - змішувач; 3 - куб; 4 - конденсатор;
5 - сепаратор; 6 – насос
Кисла смолка цеху ректифікації відстоюється у відстійнику 1 від регенерованої кислоти і поступає в змішувач 2 разом з кислою смолкою сульфатного відділення. Суміш смоліки при перемішуванні насосом 6 нагрівається впродовж 4 ч до 85°С, а потім при цій температурі відстоюється 16-20ч, після чого водний шар випускається. Масляний шар, що відстоявся в змішувачі, спрямовується в куб 3. Сюди ж з сховища завантажуються полімери бензолового відділення у кількості 35-40% від завантаження масляного шару. Цю суміш нагрівають 4-8 ч до 150°С.
При
цьому відбувається відгін бензолових
вуглеводнів і що утворюються
в результаті полімеризації води
і сірки. Пари з куба конденсуються
в конденсаторі 4, після відділення
в сепараторі 5 вод, отримана суміш
бензолових вуглеводнів, що містить
у відгоні до 150°С 96,5% фракції БТК,
поступає в приймач, далі на склад. Від
однієї операції відпарювання виходить
11,3% бензолових вуглеводнів, 6,8% води і
81,9% залишку, який є готовим продуктом
і поступає на приготування дорожніх дьогтей.
[2]
2.6
Утилізація кислої смолки бессатураторного
процесу отримання сульфату амонія
Технологічна схема отримання дорожнього терпкого матеріалу (рис 2.6). Відстій кислої смолки відбувається у відстійнику типу "бутель" 1, що знаходиться в сульфатному відділенні. Смолка, що відстоялася, періодично подається у збірник 2 або безпосередньо в відстійник-промивач 3, забезпечені обігрівом. Смолку промивають в дві стадії, кожна з яких здійснюється таким чином. У відстійнику-промивачі 3 вона змішується з водою (чи конденсатом випарних апаратів) в сспіввідношенні 1:1 і нагрівається до 80°С, перемішується 30-40 мін і відстоюється впродовж 12-20 ч.
Після цього вода, що відстоялася, виводиться в сульфатне відділення, а кисла смолка перекачується у відстійник-нейтралізатор 4, де обробляється рівним об'ємом води і аміачної води (1 % від маси промитої кислої смолки). Суміш перемішується і відстоюється, а потім промивні води спрямовуються в сульфатне відділення, а нейтралізована кисла смолка обробляється деемульгатором (0,1% від кислої смолки), відстоюється і переводиться в реактор (5), куди подається кам'яновугільна смола в співвідношенні 1:1.
При
інтенсивному перемішуванні суміш
нагрівається до 100-105°С впродовж 3- 4 ч для
видалення вологи, яка через конденсатор
6 поступає у відстійник-промивач 3. Після
досягнення необхідної величини умовної
в'язкості готовий продукт перекачується
в сховищі 7. Вихід готового дорожнього
терпкого матеріалу 6300 т/рік. [5]
Рис. 2.6 Технологічна схема процесу виробництва дорожнього терпкого матеріалу з кислої смолки уловлювання бессатураторного процесу :
8, 9 - збірник кам'яно-вугільної смоли і розчину ОЖК; I- вода;
II- кам'яновугільна
смола; III - готовий продукт; IV - конденсат;
V - в цистерну; VI - кисла смолка; VII - аміак;
VIII - нейтрализована смолка; IX – маточний
розчин; X – маточний розчин в сульфатне
відділення
2.7
Виробництво рудо-вугільних брикетів
Нейтралізована
смолка цеху ректифікації сирого бензолу
застосовується при виробництві рудо-вугільних
брикетів в якості терпкого матеріалу.
Відновне випалення таких брикетів при
900-1000оС дозволяє отримати окускованный
матеріал достатньої механічної міцності
для феросплавного виробництва.
2.8
Застосування в якості терпкого матеріалу
при будівництві доріг
Одним
із способів отримання на її основі
дорожнього дьогтю є термічна обробка
при 300°С суміші кислого смоління і висококиплячих
фракцій кам'яновугільної смоли. При цьому
відбувається розкладання кислих компонентів,
і одночасно протікають реакції окислення
і конденсації, в результаті отримана
маса стає нейтральною і придбаває необхідні
пластичні властивості.
3
ВИСНОВКИ НАУКОВО-ДОСЛІДНОЇ
Влабораторних
умовах проводились дослідження
зміни насипної щільності по додаванні
кислої смолки і полімерів. Результати
зважування шихти занесені до талиці 3.1,а
результати розрахунку насипної щільності
до таблиці 3.2.
Таблиця 3.1 Результати зважування шихти
% Добавки |
Маса
приймача (q),
г | |||||
Полімери | Кисла смолка | |||||
1 | 2 | 3 | 1 | 2 | 3 | |
0 | 219,4 | 222,4 | 225,4 | 253,8 | 258,1 | 255,6 |
0,1 | 229,8 | 228,1 | 228,7 | 257,1 | 257,3 | 259,5 |
0,2 | 235,4 | 235,3 | 235,2 | 257,4 | 258,0 | 258,6 |
0,3 | 236,9 | 238,0 | 2365,0 | 259,2 | 259,5 | 259,3 |
0,4 | 239,9 | 241,1 | 237,2 | 258,2 | 258,4 | 258,7 |
0,5 | 238,2 | 235,6 | 236,8 | 255,5 | 255,6 | 255,7 |
0,6 | 236,7 | 238,7 | 238,9 | 253,5 | 253,9 | 253,5 |
1 | − | − | − | 251,8 | 250,0 | 250,2 |
1,5 | − | − | − | 243,5 | 241,6 | 243,1 |
Насипну
щільність розраховуємо за формулою:
Nm
= ,
де q-маса приймача; V- об´єм приймача.
V=
h∙π∙r2=120∙3,14∙302=33912мм3=
Таблиця 3.2 Результати розрахунку насипної щільності
% Добавки |
Насипна
щільність (Nm),
г/м3 | |
Полімери | Кисла смолка | |
0 | 0,656 | 0,755 |
0,1 | 0,675 | 0,761 |
0,2 | 0,695 | 0,761 |
0,3 | 0,698 | 0,765 |
0,4 | 0,706 | 0,762 |
0,5 | 0,698 | 0,754 |
0,6 | 0,702 | 0,748 |
1 | − | 0,738 |
1,5 | − | 0,716 |
Результатом
проведеної роботи є графік зміни
насипної щільності(рис.3.1), з якого видно
що додавання у шихту полімерів і кислої
смолки, збільшує насипну щільність.
А при 0,4% добавки кислої смолки насипна
щільність почала зменьшуватись.
Рис. 3.1 Графік зміни насипної щільності
4
ВИСНОВОКИ