Теорiя розливання та кристалiзацii сталi

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 22 Июня 2011 в 03:12, контрольная работа

Описание

Розрахована температура металу перед випуском плавки менш ніж на 17оС відрізняється від раніше прийнятої, тому перерахунки не потрібні.

Содержание

Завдання .......................................................................................................... 3
Визначення температури ліквідус для заданої марки сталі...................... 4
Визначення втрат температури металу під час випуску плавки............ 4
Визначення зміни температури металу при розкисленні та легуванні сталі в ковші...........................................................................
8
Розрахунок зміни температури метала під час продувки аргоном........ 9
Розрахунок зниження температури метала в ковші під час витримки і розливки......................................................................................
9
Розрахунок зниження температури метала в ковші під час відливання зливка.....................................................................................
11
Висновок........................................................................................................... 14
Перелік рекомендованої літератури

Работа состоит из  1 файл

разливка стали.docx

— 90.66 Кб (Скачать документ)

      Зниження  температури металу в ковші під  час випуску плавки складає: 

                 Dtв.к.. = (Qв.дз.  + Qк.дз.+ Qф.с.в.+ Qф.д.в. ) /(См · М)                         (14)

 

Dtв.к.. = (2540254 + 222561,1 + 1637696 + 526224,4)/(0,836 · 300000) = 19,6оС

      Загальне  зниження температури металу під час випуску плавки складає:

Dtвип. = Dtс.в.. +Dtвк.. = 5,9 + 19,6 = 25,6 оС 

Визначення  зміни температури  металу при розкисленні

  та легуванні сталі в ковші

      При розкисленні сталі та легуванні  в ковші температура сталі  може знижуватись, або підвищуватись  в залежності від теплових ефектів  взаємодії феросплавів з металом. Для розрахунків рекомендується використовувати дані, наведені в  табл.2.

      Таблиця 2 – Зміна температури рідкої сталі в ковші при введенні

                                в неї 1% феросплаву від маси  металу

Феросплав 50% FeSi 75% FeSi FeMn Al
в чушках трайбапаратом
Dtм, оС +9,1 +30,5 -12,1 +136 +68
 

      Відсоткові  витрати феросплавів обчислюються за формулою:

q = 100 · а/(b · с)                                                 (15)

де а – необхідне підвищення даного елементу в сталі за рахунок введення розкислювачів або легуючих в ківш, %; b – вміст легуючого елемента в феросплаві, %; с – ступінь засвоєння елемента феросплаву металом, яку для кремнію із FeSi припускаємо 0,6, а для марганцю із феромарганцю – 0,7. При обчисленні величини а слід враховувати, що в залежності від вмісту марганцю в чавуні при випуску сталі із мартенівської печі метал вміщує 0,08 – 0,15% Mn. Пов'язано це з тим, що в мартенівській плавці частина марганцю тратиться з шлаком під час його видалення в періоди плавлення та доводки. Звичайно рахують, що кремній в металі під час випуску плавки відсутній.

      Витрати алюмінію для спокійних марок  сталі становлять в межах 500-1500 г/т  сталі.

      Загальна  зміна температури металу за рахунок  розкислення та легування обчислюється за формулою:

Dtроз. = S(qi × Dtм )                                                 (16)

      Потрібні  витрати феросплавів для сталі  марки 19Г складають:

    qFeSi = 100 × 0,27/(50 × 0,6) = 0,90 %

    qFeMn = 100(0,65-0,15)/(72 × 0,7) = 0,99 %

    де 0,15% - "свій" марганець.

    Dtроз. = 0,90×9,1 – 0,99 × 12,1 + 0,05 × 68 = - 0,39оС

      З урахуванням розкислення сталі  загальне зниження температури металу під час випуску плавки складає ×26 оС. 

Розрахунок  зміни температури  метала під час  продувки аргоном

      Під час продувки металу в ковші аргоном  протягом tп зниження температури металу обчислюється за формулою:

Dtп.о.. = (Va × Ca × Dta) / Cм  +  Dtп  ×   tп                               (17)

де Va » 0,0002 м3/кг – питомі витрати аргону; Сa = 0,932 кДж/(м3К) – теплоємність аргону; Dta = tм – tоa – підвищення температури аргону при взаємодії з металом, оС ;  Dtп = 1,0-3,5 оС /хв. – додаткове зниження температури металу під час продувки аргоном за рахунок підвищення теплопередачі при перемішуванні металу.

Dtп.о.. =  0,0002 × 0,932 × 1535/0,836 + 2 × 5 = 10,3 оС 

Розрахунок  зниження температури  метала в ковші

  під час витримки  і розливки

      Під час витримки металу в ковші і  розливання продовжується акумуляція тепла футерівкою, а також мають  місце витрати тепла через  захисний шар шлаку від дзеркала металу. Для обчислення втрат тепла  під час витримки металу в ковші  і розливання на подальше прогрівання  футерівки спочатку рахують загальні втрати тепла протягом випуску, витримки і розливання, а потім за різницею одержують необхідний результат. Використовується формула (12) з відповідним терміном контакту металу з футерівкою.

      Спочатку  оцінюємо тривалість витримки в ковші  та розливання сталі. Від кінця випуску  плавки до початку розливання в залежності від організації доводки плавки, в тому числі на УДС, метал перебуває  в ковші від 10 до 30 хв. Для відносно простої сталі марки 19Г tвит = 20 хв. = 0,3333 годин.

      Тривалість  розливання плавки оцінюємо за формулою:

 tроз  = tз  ×  n + tпер(  n –1)                                           (18)

де tз   - тривалість наповнення виливниці; n  - кількість зливків від плавки;

     tпер – тривалість переїзду ковша до наступної виливниці.

n = М/Мз = 300/11 » 28                                       (19)

tз  = hз /Vр = 2,95/2,0 = 1,48 хв. = 0,0247 годин                    (20)

tроз  = (1,48 × 28 + 0,4 × 27)/60 = 0,871 години

      Футерівкою  стін ковша протягом всього часу (tвит+0,5tв+0,5tроз) акумулюється тепла: 

     Футерівкою  днища ковша за час контакту з металлом (tвит + tв + tроз) акумулюється тепла:  

      За  час витримки металу в ковші та розливання футеровкою ковша акумулюється тепла:

Qв.р.= 406784,2+1306269–1637696–526224,4=-450867 кДж

      Втрати  тепла металом через шлак обчислюють за формулою:

Qш   =  lш × Fш  ×  Dtш ×(tвит. + tроз. )/dш                           (21)

де lш = 4,2 кДж/(м.год.К) – теплопровідність шлаку; Fш =Fдз. – поверхня шлаку в ковші, м2; Dtш =600 оС – середній перепад температур шлаку по товщині його шару;  dш = 0,10-0,25 – товщина шару теплоізолюючого шлаку, м.

      Qш = 4,2  × 10,619× 600 × 1,204/0,15 = 214792,6 кДж

      Зниження  температури металу в ковші під  час витримки і розливання складає:

Dtвит.+ Dtрозл. = ( Qв.р.  + Qш)/(См × М) =                          (22)

(-450867+214792,6)/ (0,836 × 300000) = 0,9 оС

Усереднене  загальне зниження температури металу під час випуску та перебування  його в ковші складає:

 SDtв.р..= Dtвип.+ Dtрозк..+ Dtпо. + Dtвит.+ Dtрозл.                        (23)

SDtв.р= 25,6 + 0,39 + 10,3 + 0,9 » 37,2оС 

Розрахунок  зниження температури  метала в ковші 

під час відливання зливка

      Втрати  тепла металом впродовж розливання сталі здійснюються струменем, дзеркалом  металу у виливниці та теплопередачею до виливниці.

      Втрати  тепла струменем при наповненні виливниці обчислюються за формулами  типу (3 та 4). Поверхня струменю обчислюється за формулою:

      Fс.р. =2 × p ×dк (0,5 × hз + lр)                                      (24)

де dк – діаметр каналу сталерозливного стакану, м;  lр = 0,10-0,15 довжина струменю до зливка, м.

      Діаметр каналу сталерозливного стакана  оцінюємо за формулою:

                                      (25)

0,1034 м

      Вибираємо ближчій до стандартного 105 мм

      Fс.р. = 2 × 3,14 × 0,105(0,5 × 2,95 + 0,12) = 0,1143 м2

      Середню температуру струменю оцінюємо:

Тс.р. = Тм - Dtв.р – 2 = 1863 – 37,2 –2 = 1823,8 К                        (26)

      Втрати  тепла випромінюванням струменю:

Qв.р.с. = 20,5 × 0,1143 × 0,6 × 0,0247 × 0,7 (18,2384 – 3,034) = 2687,4 кДж

      Втрати  тепла конвекцією від струменю:

      Qк.р.с. = 9,2 × 0,1143 × 0,0247  × 0,7 (1823,8 – 303)1,25 = 172,7 кДж

      Зниження  температури струменю металу при  наповненні виливниці складає:

Информация о работе Теорiя розливання та кристалiзацii сталi