Контрольна робота по "Планування діяльності підприємства"

      При  низькій  якості  індивідуальної  праці  моральними  стимулами   є

особиста  бесіда з підлеглими, аналіз показників  праці,  причин  невиконання

завдань, доручень, наказів, розпоряджень керівників  підприємства;  публічна

форма  аналізу  роботи  в  присутності  інших   працівників;   доброзичлива,

позитивна   і   конкретна    критика    допущених    недоліків;    пониження

відповідальності  —   позбавлення   права   самостійно   приймати   рішення,

підписувати документ» та ін.

     

      Соціальне планування  як  метод   соціального  управління  реалізується

складанням  плану  соціального  розвитку  організації  (підприємства).  План

соціального розвитку, як правило, складається з  чотирьох розділів:

      1—«Удосконалення соціальної структури  колективу»;

      2—«Удосконалення  умов  праці,  охорона  її  та   зміцнення   здоров'я

працівників»;

      3 — «Підвищення життєвого рівня,  поліпшення  житлових  та  культурно-

побутових умов працівників»;

      4  —  «Підвищення  трудової  та  громадської  активності  працівників,

розвиток  самоуправління».

      План соціального  розвитку  трудового  колективу—  органічна  складова

частина комплексного плану (програми) економічного  і  соціального  розвитку підприємства (організації), в якій  передбачається  науково  обгрунтована  і матеріально  забезпечена  система  заходів  щодо   удосконалення   структури колективу,  формування  і  найбільш  повного  задоволення   матеріальних   і духовних потреб працівників.

      Планування соціального розвитку  повинно  випливати  з   базового  рівня

розвитку  (соціального  паспорту  колективу),  включаючи  завдання  по  його

змінах (соціальний прогноз) і містити перелік  конкретних заходів з  строками

реалізації  їх, відповідальних осіб, розмірів га джерел фінансування.

      Перший розділ «Удосконалення  соціальної структури  колективу»  повинен містити дані про планові зміни співвідношення між  оперативними,  інженерно- технічними  працівниками  та  службовцями  у   зв'язку   з   кваліфікаційно- професійними змінами, скороченням застосування фізичної праці,  механізацією і автоматизацією виробничо-господарських та управлінських процесів. У  цьому розділі планується також підвищення рівня загальної та  професійної  освіти, статево-вікові  зміни  складу  працівників,  заходи  щодо  управління  рухом кадрів.

      У другому розділі «Удосконалення  умов праці, охорона її  та  зміцнення

здоров'я  працівників»  передбачається  усунення  виробничих  факторів,  які

становлять  небезпеку для життя і  здоров'я  людей,  призводять  до  нервово-

психічних перевантажень, запобігання і зниження  виробничого  травматизму  і захворювань, поліпшення медичного обслуговування.

      Третій розділ плану соціального  розвитку «Підвищення життєвого   рівня,

поліпшення  житлових та побутово-культурних умов працівників» охоплює  заходи щодо  удосконалення   організації   заробітної   плати,   матеріального   і морального  стимулювання.  Великого  значення  надається  у  цьому   розділі поліпшенню житлово-побутових умов, роботі дитячих закладів, баз  відпочинку, культурному і побутовому  обслуговуванню  працівників.  При  цьому  особлива увага приділяється зменшенню питомої ваги працівників з  низькою  заробітною платою  і  доходами  на  одного  члена  сім'ї.  Крім  того,  планують  кошти підприємства,  виділені  на  спорудження  житла,  допомогу   працівникам   в індивідуальному і кооперативному будівництві.

      Четвертий розділ плану «Підвищення  трудової та громадської  активності

працівників,  розвиток  самоуправління»  містить   заходи   щодо   зростання

виробничої  і  соціальної   активності   членів   колективу,   економічного,

правового,  морального,  естетичного   і   фізичного   виховання,   розвитку

спортивної  та культурно-масової роботи.

      План соціального розвитку має  бути погоджений з відповідними  заходами щодо соціального розвитку і захисту працівників, що  розробляє  профспілкова організація.

      Отже, складність системи виробничих  відносин між людьми, що входять  до трудового колективу,  потребує  застосування  комплексу  методів  впливу  на колектив і  окремих  його  членів,  як  економічних,  так  і  організаційно-

розпорядчих та соціальних методів. У раціональному  поєднанні цих  методів  - запорука ефективної діяльності підприємства. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

3. Застосування інформаційних  технологій у плануванні

В наш час  людство переживає науково-технічну революцію, в якості матеріальної основи якої служить електронно-обчислювальна техніка. На її базі з'являється новий вид технологій - інформаційні. До них відносяться процеси, вихідним матеріалом і продукцією яких є інформація. Інформаційні технології виникають не спонтанно а в результаті технологізації того чи іншого соціального процесу. Чим ширше використання ЕОМ, тим вищий інтелектуальний рівень, тим більше виникає видів інформаційних технологій, до яких відносяться технології планування і управління, наукових досліджень і розробок, експериментів, проектування, грошово-касових операцій, криміналістики, медицини, освіти тощо.

Для інформаційних  технологій характерні наступні властивості:

1. Висока ступінь поділу процесу на стадії, що відкриває нові можливості для його раціоналізації.

2. Системна повнота (цілісність) процесу, який повинен включати весь набір елементів, що забезпечують необхідну завершеність дій людини при досягненні поставленої мети.

3. Регулярність процесу і однозначність його фаз. В результаті з'являється можливість обліку планування диспетчеризації інформаційних процесів.

В якості основного  засобу автоматизації інформаційно-управлінської  діяльності сьогодні виступають персональні  ЕОМ. Сучасні засоби комунікації, розроблені для них, надають у розпорядження  користувача підключення їх до локальних обчислювальних мереж, що забезпечує перехід від автоматизації індивідуальної роботи працюючих до розподіленої обробки даних в умовах взаємозв'язаних автоматизованих робочих місць (АРМ).

Щоб сукупність АРМ могла функціонувати як єдина система, необхідно забезпечити автоматичний обмін даними між ними.

ПЕОМ шляхом кабельного з'єднання утворюють  мережу (глобальну, локальну) - групу  комп'ютерів, з'єднати між собою для  сучасного використання ресурсів і  надання користувачам додаткових послуг.

Глобальна мережа (WAN) - мережа, що об'єднує комп'ютери, віддалені один від одного на значні відстані, що не дозволяє забезпечити  високу швидкість передачі даних.

Локальна мережа (LAN) - мережа, що об'єднує комп'ютери  в межах однієї будівлі розташованих поряд будівель. Невеликі відстані дозволяють забезпечити високу швидкість передачі даних.

Internet - найбільша  в світі глобальна сукупність  мереж P. Прототипом Internet послужила  розподільна мережа ARPANET, створена  Пентагоном в 1969 р. для забезпечення зв'язку і управління в умовах термоядерної атаки.

Таким чином, широке впровадження інформаційних технологій в усі галузі суспільства дозволяє вирішувати такі задачі:

1. Збір, обробку, зберігання та оперативне використання інформації, що стосується будь-якої сфери діяльності соціально-економічних систем.

2. Оперативне управління процесами виробництва та перерозподілу продукції, що випускається.

3. Планування та своєчасне регулювання економічними та соціальними процесами

   Інформаційні технології дозволяють проводити моніторинг стану сільськогосподарських та інших об'єктів, за допомогою космічної зйомки відстежувати процеси зміни властивостей ґрунту (вологість, вміст елементів живлення, рівень забур’яненості) тощо. Геоінформаційні системи можуть бути інтегровані з традиційними наземними інформаційними системами, що значно розширює можливості використання даних як для вузькоспеціалізованих, так і для комплексних задач (табл. 1).

Таблиця 1 – Класифікація областей застосування інформаційних  технологій і вирішуваних  спеціалізованих  та комплексних задач

 
 
 

Використана література:

1. М. А. Бєлов, Планування діяльності підприємства: Навч.-метод. посібник для самост. вивч. дисц. — К.: КНЕУ, 2002. — 252 с.

2. Гаврилов М.В. Информатика и информационные технологии: учеб. для вузов М.: Гайдарики, 2007 - 655 с.

3. Планування діяльності промислового підприємства: Підручник. – К.: Скарби, 2002.

4. Шимко О.В., Рижиков В.С., ін. Планування діяльності підприємства: Навчальний посібник. – К.: Центр навчальної літератури, 2006. – 296 с.