Плануванння діяльності підприємст

     поведінки;

          2) глибоко   оволодівати   знаннями,  практичними  навичками, 

     професійною майстерністю, підвищувати загальний культурний рівень;

          3) опанувати методологію проведення  наукових досліджень;

          4) виконувати індивідуальний  план  роботи  над  дисертацією. 

     Індивідуальний   план   роботи   аспіранта   передбачає  складання 

     кандидатських   іспитів   із   спеціальності,  іноземної  мови  та

     філософії, а у разі необхідності - додаткового іспиту, визначеного

     рішенням   спеціалізованої   вченої  ради  закладу,  установи,  де

     передбачається   захист   дисертації,   і   заліків  з  дисциплін,

     визначених   рішенням  вченої  ради  вищого  навчального  закладу,

     наукової  установи  з  урахуванням  профілю  підготовки,  а  також

     педагогічна практика.

          5) звітувати  про  хід   виконання  дисертації  на   засіданні 

     кафедри,  відділу,  лабораторії,  вченої  ради  вищого навчального 

     закладу, наукової установи;

          6) у встановлений термін захистити  дисертацію або  подати  її 

     спеціалізованій вченій раді;

          7) дотримуватися  статуту  і   правил  внутрішнього розпорядку 

     вищого  навчального закладу, наукової установи.

     Взаємозобов'язання аспіранта або  докторанта,  підготовка

     яких  здійснюється за державним замовленням,  та вищого навчального 

     закладу,  наукової установи визначаються в типовій  угоді  (додаток 

     1),   якою   передбачається   своєчасне   закінчення   роботи  над 

     дисертацією,  працевлаштування після  закінчення  аспірантури  або

     докторантури,   забезпечення   відповідних   умов  праці,  надання 

     впорядкованого  житла  тощо,  та  відповідальність  сторін  у разі

     невиконання умов типової угоди.

     Підготовка  аспірантів  або  докторантів  понад  державне

     замовлення  здійснюється  на  підставі  контрактів,  укладених  між

вищими навчальними  закладами,  науковими установами та вступниками 

     до  аспірантури  або  докторантури  (установами,  організаціями  та

     підприємствами, що направили їх на навчання), якими передбачається

     повне відшкодування витрат на  їх  підготовку,  включаючи  виплату

     стипендії.

     До  терміну  навчання  в  аспірантурі  або  перебування в

     докторантурі  не включається період хвороби (тривалістю понад один

     місяць),  знаходження  у  відпустці  у  зв'язку  з  вагітністю  та

     пологами, по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку,

     а   також   відсутність  з  інших  поважних  причин,  передбачених

     законодавством  України.  Вчена рада  вищого  навчального  закладу,

     наукової   установи  оцінює  обставини,  що  виключили  можливість

     працювати  над   дисертацією,   і   визначає   термін,   на   який

     продовжується навчання в аспірантурі або докторантурі (як правило,

     не  більше одного року).

     В окремих випадках вчена рада вищого навчального закладу,

     наукової  установи може встановлювати термін навчання в аспірантурі 

     або перебування в докторантурі диференційовано  -  від  одного  до

     трьох  років  з  урахуванням  обсягу  наукового  доробку і ступеня 

     готовності  дисертації.

     Переведення аспірантів або докторантів до  іншого  вищого

     навчального  закладу,  наукової  установи,  а  також на іншу форму 

     навчання  здійснюється  керівниками  вищих  навчальних   закладів,

     наукових  установ.

          Переведення аспірантів,    які    навчаються    за   цільовим

     призначенням,  на іншу форму навчання може здійснюватися  тільки за

     клопотанням організації, яка направила їх на навчання.

     Аспірант   або   докторант   може   бути  відрахованим  з 

     аспірантури   або   докторантури   за   грубе   порушення   правил

     внутрішнього   розпорядку  вищого  навчального  закладу,  наукової

     установи,  за вчинення протиправних дій,  а  також  за  невиконання 

     індивідуального  плану роботи  без поважних причин,  передбачених

     пунктом 19 цього Положення.

          Рішення про відрахування  аспіранта  або  докторанта  приймає

     вчена  рада  вищого  навчального  закладу,  наукової установи.  На

     підставі рішення вченої ради аспірант або докторант відраховується

     з   аспірантури   або   докторантури   наказом   керівника  вищого

     навчального закладу, наукової установи.

          Аспірант або докторант,  який  був зарахований до  аспірантури 

     або  докторантури  за  державним  замовленням  і відрахований через 

     зазначені  причини,  відшкодовує  вартість  навчання   згідно   із

     законодавством  України.

     Аспіранти   або  докторанти  можуть  бути  направлені  на

     стажування  до  провідних  вітчизняних  і   закордонних   наукових

     центрів.  Витрати, пов'язані з їх відрядженням, проводяться згідно

     із  законодавством України.

     Аспірант  або докторант,  який успішно захистив дисертацію

     до  закінчення  терміну  навчання  в аспірантурі або перебування  в

     докторантурі, вважається таким, що повністю виконав  індивідуальний

     план  роботи, і відраховується з аспірантури  або докторантури з дня 

     захисту дисертації.

     Вчені ради вищих навчальних  закладів,  наукових  установ 

     зобов'язані  не  менш  як  один раз на рік розглядати питання щодо

     підготовки наукових  і  науково-педагогічних  кадрів,  переглядати

     склад наукових керівників,  консультантів та усувати від наукового

     керівництва або наукового консультування осіб, які не забезпечують

     своєчасної  і якісної підготовки аспірантів або докторантів.

       Відповідальність    за    рівень   організації   наукової

     підготовки в аспірантурі і докторантурі покладається на  керівника

     вищого  навчального закладу, наукової установи.  

     Докторантура 

     До  докторантури  приймаються  особи,  які мають науковий

     ступінь кандидата наук,  наукові здобутки та опубліковані праці  з

     обраної наукової спеціальності і які в змозі на високому науковому

     рівні  проводити  фундаментальні,  пошукові  і  прикладні  наукові

     дослідження.

     Термін  перебування в докторантурі на загальних умовах не

     перевищує трьох років.

     Кафедра,  відділ,  лабораторія  в  місячний термін з часу

     отримання документів заслуховує  наукові  доповіді  вступників  до

     вступу  до  докторантури,  розглядає  розгорнуті  плани роботи над 

     дисертацією і шляхом таємного або відкритого голосування  визначає

     можливість  зарахування кожної особи до докторантури.

          Вчена рада  вищого  навчального  закладу,  наукової установи в

     місячний термін розглядає висновки кафедри,  відділу,  лабораторії

     щодо   вступника   і  приймає  рішення  про  його  зарахування  до

     докторантури.

          Рішення вченої ради  затверджується  і  оформляється  наказом

     керівника вищого навчального закладу, наукової установи.

     Для надання допомоги докторанту в написанні  дисертації за

     місцем    його    підготовки    може    призначатися    з    числа

     висококваліфікованих  науково-педагогічних  і  наукових  кадрів  -

     докторів  наук  -  науковий  консультант,   який   несе   особисту

     відповідальність  за  якісне  і  своєчасне  виконання  докторантом

     дисертації.  Науковими консультантами  можуть  призначатися  також 

     провідні  вчені - доктори наук сторонніх організацій.

          Кількість докторантів,   прикріплених   до  одного  наукового 

     консультанта,  визначається  за  його  згодою  керівником   вищого

     навчального закладу, наукової установи і не повинна перевищувати 3

     осіб   одночасно,   включаючи   докторантів,    підготовка    яких

     здійснюється  поза державним замовленням.

          На здійснення  наукового консультування  відводиться щороку 50

     академічних годин на одного докторанта.  

         Щороку  докторанти  подають   до   вченої   ради   вищого

     навчального   закладу,   наукової   установи   після  попереднього

     обговорення на кафедрі,  у відділі, лабораторії звіт про виконання

     індивідуального плану роботи, за результатами якого проводиться їх

     атестація  і  приймається  рішення  про  подальше  перебування   в

     докторантурі.   Результати   атестації  затверджуються  керівником

     вищого  навчального закладу, наукової установи.  

     Аспірантура 

       До аспірантури на конкурсній  основі  приймаються  особи,

     які мають вищу освіту і кваліфікацію спеціаліста або магістра.  На

     клінічні  кафедри,  у  відділи та  лабораторії вищих навчальних

     закладів  медичного профілю,  а також медичних наукових установ до

     аспірантури приймаються особи,  які на час  вступу мають  не  менше 

     двох  років  стажу  роботи  лікарем  після закінчення інтернатури,

     лікарський фах якої відповідає науковій спеціальності аспірантури,

     або    мають    кваліфікацію    магістра   медицини.   За   такими

     спеціальностями,   як    патологічна    анатомія,    токсикологія,

     патологічна фізіологія,  імунологія і алергологія,  мікробіологія,

     екологія,  генетика,  паразитологія,  мікологія,  вірусологія,  та

     науковими  спеціальностями таких галузей,  як фармацевтичні науки,