Сутність, функції підприємництва

1.1 Сутність, функції підприємництва

 

Як відомо, у минулому виокремлювали землю, пражцу й капитал як клювов чайники виробництва; нині до них додають новий чинник – підприємницький потенціал (потенційну можливість максимально ефективного використання сукупності кадрових, матеріальних і нематеріальних ресурсів). Формування й використання цього потенціалу - це практично і є суттю поняття «підприємництво», яке заведено вважати особливою сферою виробничо-господарської або іншої діяльності з метою одержання певного зиску.

 

Підприємництвом, як правило, називають ініціативно-самостійну господарсько-комерційну діяльність окремих фізичних та юридичних осіб, що її цілком зорієнтовано на одержання прибутку (доходу). Така діяльність здійснюється від свого імені, на власний ризик і під особисту майнову відповідальність окремої фізичної особи - підприємця або юридичної особи - підприємства (організації).

 

Існують і  інші визначення підприємництва.

 

Підприємництво - явище, яке необхідно характеризувати з економічної, психологічної, політичної точок зору.

 

Підприємництво - самостійна, ініціативна господарчо-фінансова діяльність громадян, спрямована на отримання доходів (прибутків), здійснюється від свого імені, на свій власний ризик та під особисту майнову відповідальність, або від імені та під майнову відповідальність юридичної особи - підприємства (організації).

 

Підприємництво - за своєю суттю - це активна творча діяльність бізнесмена, саме цим підприємницька діяльність відрізняється від звичайної трудової діяльності.

 

Підприємництво - як особливий вид діяльності характеризується наступними ознаками:

 

·                    свобода вибору напрямків та методів діяльності;

 

·                    наявність постійного ризику;

 

·                    орієнтація на досягнення комерційних  успіхів;

 

·                    інноваційний характер діяльності;

 

Підприємництво - це стиль, тип поведінки господарника.

 

Підприємництво - це комплекс функцій, спрямованих  на розвиток, удосконалення та відновлення  підприємства.

 

Дійсно, основна  мета підприємництва - одержання прибутку, але не за будь-яку ціну. Цивілізовані ринкові відносини вимагають розумного сполучення обох цілей. Звичайно, варто погодитися з тим, що бізнес - це економічна діяльність підприємців, їхня майстерність і здатність приносити великий прибуток, забезпечувати високий рівень рентабельності. Разом з тим, розвиток бізнесу у ринковій економіці сприяє насиченню споживчого ринку товарами і послугами, активізує структурну перебудову економіки, стимулює впровадження науково-технічних досягнень, сприяє всілякому підвищенню ефективності виробництва.

 

Основними функціями  підприємницької діяльності заведено вважати:

 

1)творчу - генерування й активне використання новаторських ідей і пілотних проектів, готовність до виправданого ризику та вміння ризикувати в бізнесі (підприємництві);

 

2) ресурсну - формування й продуктивне використання  власного капіталу, а також інформаційних,  матеріальних і трудових ресурсів;

 

3) організаційно-супровідну - практична організація маркетингу, виробництва, продажу, реклами  та інших господарських справ.  Підприємницька діяльність може  здійснюватися без використання  і з використанням найманої  праці, без утворення або з  утворенням юридичної особи.

 

Важливо усвідомлювати, що підприємництво (бізнес) завжди має  здійснюватися за науково обґрунтованими принципами.

 

До цих  принципів належать:

 

1)     вільний вибір бізнесової діяльності;

 

2)     залучення на добровільних засадах  ресурсів (грошових коштів і майна)  індивідуальних підприємців та юридичних осіб для започаткування й розгортання такої діяльності;

 

3)     самостійне формування програми  діяльності, вибір постачальників ресурсів і споживачів продукції, установлення цін на товари та послуги, наймання працівників;

 

4)     вільне розпоряджання прибутком  (доходом), що залишається після внесення обов'язкових платежів до відповідних бюджетів;

 

5)     самостійне здійснення підприємцями - юридичними особами зовнішньоекономічної  діяльності.

 

                 1.2 Форми і види підприємництва

 

 

 

Існують різні  форми і види і типи підприємництва, проаналізуємо їх.

 

Види підприємництва за використанням праці:

 

·                    без наймання праці;

 

· із використанням  праці;

 

· без утворювання  юридичної особи;

 

· з утворюванням юридичної особи. Принципи підприємництва:

 

· вільний  вибір діяльності;

 

· добровільність притягнення майна та коштів юридичним особам та громадянам;

 

· самостійність  формування програм у виборі постачальників, цін, робітників;

 

· право використання природних, фінансових, матеріальних, трудових ресурсів з урахуванням  законодавства;

 

· вільне використання прибутку;

 

· самостійна зовнішня економічна діяльність (ЗЕД). Підприємництво, як форма ініціативної діяльності, може бути представленим: різними видами виробничої діяльності; різноманітними видами торгівельної діяльності; діяльністю по наданню інших послуг; комерційним посередництвом.

 

Форми підприємництва: індивідуальна, колективна.

 

Підприємницька  діяльність дуже різноманітна. Оскільки будь-який бізнес у тім чи іншому ступені зв'язаний з основними  фазами відтворювального циклу - виробництвом продукції і послуг, обміном і  розподілом товарів, їхнім споживанням - можна виділити наступні види підприємницької діяльності:

 

· виробниче підприємництво;

 

·комерційне;

 

· фінансове.

 

Крім цього, в останні десятиліття у всіх економічно розвитих країнах світу виділяється, одокремлюється такий самостійний вид підприємництва, як консультативний (консалтинг).

 

У той же час  кожний з названих видів підприємництва розподіляється на деяке число підвидів. У загальному представленні існуючі види і підвиди підприємництва можна представити у виді схеми (мал.1).

 

Виробниче підприємництво можна назвати ведучим видом  підприємництва. Тут здійснюється виробництво  продукції, товарів, робіт, виявляються  послуги, створюються визначені  духовні цінності. Однак саме ця сфера діяльності при переході до ринкової економіки перетерпіла  найбільші негативні зміни: розпалися  господарські зв'язки, порушилося матеріально-технічне забезпечення, різко упав збут продукції, погіршилося фінансове положення підприємництва.

 

Найбільший  розвиток у перші роки переходу до ринку в Україні одержало комерційне підприємництво. Воно характеризується операціями й угодами по купівлі і продажу товарів і послуг. Тут швидше можна одержати віддачу. Ця сфера, багато в чому обмежена раніше, стала стрімко розвиватися головним чином як частка, індивідуальне підприємництво. Сюди направили свої зусилля багато енергійних, ініціативних людей. Нерідко серед них маються і ті, кого раніш відносили до так називаного «тіньовій» економіці. Якщо виробнича діяльність забезпечує, як правило, 10-12% рентабельності підприємства, фірми, то комерційна - 20-30%, а нерідко і вище.

 

Особливим видом  підприємницької діяльності є фінансове (чи фінансово-кредитне). Сфера його діяльності - звертання, обмін вартостей. Фінансова діяльність проникає й у виробничу, і в комерційну, однак вона може бути і самостійної: банківську, страхову справу й ін.

 

Фінансова угода  припускає не таку високу норму рентабельності, як попередні види підприємницької  діяльності: ця величина може скласти 5-10%.

 

В останні  роки усе більший розвиток в Україні  одержує така перспективна форма, як консультативне підприємництво. Воно має безліч напрямків (див. мал. 1) і, зіставляючи рівень його розвитку в нашій країні з іншими розвитими країнами, можна зробити висновок, що в найближчі роки консалтингу має бути стрімко розвиватися.

 

Сутність  виробничого підприємництва

 

Будучи відносно самостійними, види підприємницької  діяльності взаємно переплітаються, доповнюють один одного. При цьому  пріоритет треба віддати виробничому підприємництву, що визначає усі види підприємницької діяльності і найбільш складному.

 

Як видно  з мал. 1, до виробничого підприємництва відноситься:

 

· інноваційна;

 

· науково-технічна діяльність;

 

·безпосереднє виробництво товарів і послуг;

 

· виробниче споживання товарів і послуг;

 

·інформаційна діяльність у цих областях.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВИДИ ПІДПРИЄМНИЦТВА
ВИРОБНИЧЕ		КОМЕРЦІЙНЕ		ФІНАНСОВЕ		КОНСУЛЬТАТИВНЕ
Інвестиційне		Торгове		Банківське		Загальне управління
Науково-технічне		Торгово-закупівельне		Страхове		Адміністрування
Виробництво товарів		Торгово-посередницьке		Аудиторське		Фінансове управління
Надання послуг		Товарні біржі		Лізингове		Управління кадрами
Виробниче споживання товарів				Фондові біржі		Маркетинг
Виробниче споживання послуг						Виробництво
Інформаційне						Інформаційні технології
						Спеціалізовані послуги

 

 

Рис. 1 - Види підприємництва

 

Любий  підприємець, бажаючий зайнятися виробничою діяльністю, насамперед, повинний визначити, які  конкретно товари він буде робити, які види послуг має намір робити. Далі цей підприємець приступає до маркетингової діяльності. Для виявлення потреби в товарі, попиту на нього він вступає в контакти з потенційними споживачами, покупцями товарів, з оптовими чи, оптово-роздрібними торговими організаціями. Формальним завершенням переговорів може служити контракт, укладений між підприємцем. І майбутніми покупцями товару. Такий контракт дозволяє звести до мінімуму підприємницький ризик. У противному випадку підприємець починає виробничу діяльність по випуску товару, маючи лише усну домовленість. В умовах сформованих ринкових відносин на Заході усна домовленість, як правило, є надійною гарантією й у наступному, при необхідності, може бути оформлена у виді контракту, угоди. Значно складніше положення в нашій країні. В умовах лише формуються ринкових відносин надійність усної домовленості дуже невелика, а ризик істотно високий.

 

Комерційне  підприємництво.

 

Полем діяльності комерційного підприємництва служать  товарні біржі і торгові організації.

 

Товарна біржа - це різновид оптового товарного ринку без попереднього огляду покупцем зразків і заздалегідь установлених мінімальних партій товарів. На товарній біржі добровільно поєднуються комерційні посередники і їхні службовці для проведення торгових операцій по спільно розроблених і дотримування правил. Ціль такої біржі - створити механізм керування вільною конкуренцією і з її допомогою з урахуванням зміни попиту та пропозиції виявити реальні ринкові ціни. Товарна біржа - найбільш розвита форма регулярно функціонуючого оптового ринку масових замінників товарів (зерно, вугілля, метал, нафта, ліс і т.д.), що продаються по стандартах. Подібні біржі багато років діють у всіх економічно розвитих країнах. Класичними прикладами служать спеціалізовані товарні біржі, такі, як Лондонська (кольорові метали), Ліверпульская (бавовна), Сінгапурська (каучук) і ін.

 

Крім проведення звичайної торгівлі з фактичними постачальниками товарів, на товарних біржах широко поширений закладення угод при так званих ф'ючерсних угодах. Такі угоди припускають сплату грошової суми за товар по ціні, встановленої в контракті, через визначений термін після закладення угоди.

 

Товарні біржі  виконують наступні основні функції:

 

·надання  посередницьких послуг по виключенню торгових угод;

 

· упорядкування  товарної торгівлі, регулювання торгових операцій і вирішення торгових суперечок;

 

·збір і публікацію інформації про ціни, стан виробництва  й інші фактори, що впливають на ціни.

 

Велику частину  обігу товарних бірж складають угоди  не з наявним товаром (так називані касові операції), а угоди з майбутнім  товаром чи по договорам постачання (термінові угоди). Товарні біржі  можуть бути закритими чи відкритими. У торгах на закритих біржах можуть брати участь тільки брокери - біржові  посередники, що виступають між покупцем і продавцем, а в торгах на відкритих  біржах - також відвідувачі. По характеру  біржових операцій товарні біржі  підрозділяються на біржі реального товару і ф'ючерсні, на яких здійснюються лише ф'ючерсні угоди.

 

Основний  зміст комерційного підприємництва складають операції й угоди по купівлі-продажу, іншими словами, по перепродажі товарів і послуг. Загальна схема комерційного підприємництва у певній мірі подібна схемі виробничо-підприємницької діяльності. Однак на відміну від її тут замість матеріальних ресурсів здобувається готовий товар, що потім реалізується споживачу. Таким чином, замість виробництва продукції тут має місце одержання готового продукту.