Система соціального страхування

- 4 відсотки  від об'єкта оподаткування, визначеного  пунктом 3 статті 2 цього Закону, з  частини сукупного оподатковуваного  доходу в розмірі від 351 до 500 гривень; 

- 5 відсотків  від об'єкта оподаткування, визначеного  пунктом 3 статті 2 цього Закону, з частини сукупного оподатковуваного доходу в розмірі понад 501 гривню.

6) для платників  збору, визначених пунктом 5 статті 1 цього Закону, - 1 відсоток від  об'єкта оподаткування, визначеного  пунктом 4 статті 2 цього Закону;

7) для платників збору, визначених пунктом 6 статті 1 цього Закону, - 5 відсотків від об'єкта оподаткування, визначеного пунктом 5 статті 2 цього Закону;

8) для платників  збору, визначених пунктом 7 статті 1 цього Закону, - 3 відсотки від  об'єкта оподаткування, визначеного пунктом 6 статті 2 цього Закону;

10) для платників  збору, визначених пунктом 9 статті 1 цього Закону, - 1 відсоток від  об'єкта оподаткування, визначеного  пунктом 8 статті 2 цього Закону;

11) для платників  збору, визначених пунктом 10 статті 1 цього Закону, 7,5 відсотка від об'єкта оподаткування, визначеного пунктом 9 статті 2 цього Закону.

Аналіз виконання  бюджету

Порушення принципів  економічної залежності видатків споживання від отриманих доходів та внутрішнього валового продукту (ВВП) при формуванні бюджету Пенсійного фонду зумовило значні обсяги його дефіциту та спричинило суттєву зміну структури доходів і видатків бюджету Пенсійного фонду.

Аналіз динаміки ВВП, показників бюджету Пенсійного фонду та фонду оплати праці за 2006 - 2009 роки свідчить про випереджаючі темпи зростання видатків Пенсійного фонду порівняно з ростом ВВП та фонду оплати праці. Динаміка номінального ВВП, фонду оплати праці, доходів і видатків Пенсійного фонду за 2006-2009 роки:

 

 

Згідно з  даними, наведеними в таблиці, у 2008 році темпи зростання видатків Пенсійного фонду випереджали темпи зростання ВВП та фонду оплати праці більш як на 18,6 відс., темпи зростання його доходів - на 8,9 відсотка.

Довідково. У 2008 році видатки порівняно з попереднім роком зросли на 50,4 відс., а доходи лише на 41,5 відс.; у 2009 році прогнозувалося зростання видатків на 10,1 відс., а доходів (без урахування коштів на покриття дефіциту) лише на 3,4 відсотка.

У структурі  надходжень до бюджету Пенсійного фонду  частка коштів державного бюджету впродовж 2006-2008 років зросла з 24,2 відс. до 32,4 відс.; впродовж 2009 року - в 1,2 раза і на кінець року становила 39,8 відсотка6.

За підсумками І півріччя 2009 року бюджет Пенсійного фонду наповнено за рахунок коштів державного бюджету на 46,1 відс., за рахунок власних доходів - на 53,9 відс.; за підсумками 9 місяців - на 45,8 відс. і на 54,1 відс. відповідно.

За таких  умов порушується принцип загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, визначений ст. 7 Закону № 1058, щодо обов'язкового фінансування за рахунок коштів Пенсійного фонду витрат, пов'язаних з виплатою пенсій і наданням соціальних послуг в обсягах, передбачених Законом № 1058, та відкладаються на невизначений термін перетворення Пенсійного фонду в самоврядну, самоокупну організацію.

Порівняльний  аналіз співвідношення доходів і  видатків Пенсійного фонду (без урахування обсягів бюджетних позичок) свідчить про зростання диспропорцій між  видатками Пенсійного фонду та його доходами з 4,8 відс. у 2008 році до 11,6 відс. у 2009 році.

Динаміку доходів і видатків бюджету Пенсійного фонду за 2006-2009 роки наведено в діаграмі 1.

 

 

У 2009 році обсяги доходів і видатків бюджету Пенсійного фонду у співвідношенні до загальних  обсягів доходів і видатків Державного бюджету України досягли 66 та 60 відс. відповідно.

 

Згідно з  даними, наведеними в таблиці, за 9 місяців 2009 року бюджет Пенсійного фонду за усіма джерелами з урахуванням  залишку наповнено на 68,3 відс., за 2009 рік - на 92,5 відсотка

Структура доходів  бюджету Пенсійного фонду за 2009 рік свідчить, що:

- 89,7 відс. становлять  надходження, які передбачалися  бюджетом. При цьому у їх структурі  частка власних доходів Пенсійного  фонду становила 67,2 відс. порівняно  з 71,1 відс. у 2008 році; коштів державного  бюджету - 32,9 відс. порівняно з 28,9 відс. відповідно; коштів цільових фондів - менше одного відсотка;

- 10,3 відс. суми  непогашених бюджетних позичок  2009 року на покриття тимчасових  касових розривів, що надавалися  Пенсійному фонду згідно зі  ст. 58 Закону України «Про Державний  бюджет України на 2009 рік».

Видатки пенсійного фонду України

Порівняльний  аналіз структури видатків Пенсійного фонду за джерелами їх здійснення за 2006-2009 роки показав зменшення  частки власних видатків Пенсійного фонду з 84,1 відс. до 69,4 відс. та зростання частки видатків з державного бюджету з 15,3 відс. до 38,4 відсотка.

За оперативними даними, видатки бюджету Пенсійного фонду України за 2009 рік за усіма  джерелами, з урахуванням залишку  коштів, становили 165,6 млрд. грн., або 101 відсоток.

Структура видатків бюджету Пенсійного фонду у 2009 році за джерелами їх здійснення наведена в діаграмі 2.

 

 

У 2009 році загальні надходження до бюджету Пенсійного фонду забезпечили здійснення його видатків на 89,7 відсотка.

Одночасно у 2009 році зафіксовано значне скорочення залишків коштів бюджету Пенсійного фонду, що свідчить про втрату Пенсійним фондом власних ресурсів на виплату пенсій та допомог. Лише за січень-вересень 2009 року залишок коштів зменшився з 3 млрд. 504,7 млн. грн. до 750 млн. грн., або в 4,7 раза.

Обсяги річних призначень на виплату пенсій та допомог  у 2009 році затверджені в сумі 160,7 млрд.грн., що в 1,6 раза більше фактичних  видатків 2007 року. Пенсійним фондом на виплату пенсій фактично спрямовано 163,9 млрд. гривень.

Чисельність пенсіонерів  упродовж 2006-2009 років зменшилася і станом на 01.01.2009 становила 13749300 осіб, що на 182400 осіб менше, ніж на початок 2007 року. Водночас навантаження на працездатних осіб є значним, що викликано процесом старіння населення країни та щорічним скороченням чисельності працюючих. Так, протягом 2007 - 2008 років на 1000 застрахованих осіб припадало 897 осіб пенсійного віку. Станом на 01.10.2009 (на фоні скорочення чисельності застрахованих осіб) цей показник становив вже 912 осіб.

На початок 2009 року 92,9 відс. пенсіонерів отримували пенсії відповідно до Закону № 1058 та Закону України «Про пенсійне забезпечення», 4,5 відс. - згідно із Законом № 2262 та 2,6 відс. - за спеціальними законами.

Середній розмір пенсії на початок 2009 року (без військовослужбовців) у цілому становив 898,36 грн., на кінець року - 1032,53 гривень. При цьому на початок 2010 року пенсії в розмірі до 600 грн. отримували 1,6 відс. загальної чисельності пенсіонерів, від 600 грн. до 800 грн. - 51,7 відс., від 800 грн. до 1000 грн. - 16,6 відс., від 1000 грн. до 1500 грн. - 16,6 відс. та понад 1500 грн. - 13,5 відсотка.

Отже, більше половини пенсіонерів отримують пенсії в  розмірі від 600 до 800 гривень. Водночас без реформування пенсійної системи  неможливо забезпечити громадянам гідний рівень пенсійного забезпечення.

 

3. Удосконалення  системи соціального страхування

Економічна  система країни є складним механізмом з великою кількістю взаємопов’язаних елементів, кожен з яких є окремою  індивідуальною, але залежною від  інших елементів системою. Так, важливою та неодмінною складовою частиною економіки є система оподаткування, яка впливає на всі аспекти економічного життя, але в Україні характеризується наявністю значної кількості недоліків, одним з яких є чинний порядок справляння зборів до Пенсійного фонду та фондів соціального страхування.

Аналіз публікацій переконує в тому, що дослідженням проблеми реформування системи справляння соціальних внесків займаються багато вчених: Зайчук Б.О., Василенко Л.І., Внукова  Н.М., Кузьмич Н.В., Масленникова Т.О., Шаварина М.П., Шаманська Н.В., Юрій С.І. та ін. Разом з тим, саме питання впровадження єдиного соціального відрахування залишається недостатньо розкритим та обґрунтованим, тому потребує більш детального подальшого вивчення.

Сучасний стан економіки України характеризується наявністю ряду проблем, серед яких найбільшою є розмір її тіньового сектору. За підрахунками Міністерства економіки, у 2007році у тіні вироблялося 27% ВВП. Експерти Державного науково-дослідного інституту інформатизації й моделювання економіки говорять, що ця цифра доходить до 39%, а незалежні аналітики запевняють, що навіть ці дані занадто занижені.

Дану проблему слід розглядати через призму поняття  тіньової економіки, а саме її визначення як прихованої економічної діяльності, яка не показується в податковій звітності та офіційній статистиці, виду економічної діяльності, при якому не сплачуються податки. Тобто, причини її існування необхідно вивчати як наслідок функціонування чинної податкової системи.

За рейтингом  Світового банку, оприлюдненого в 2008р. по результатам 2006 фінансового року, система оподаткування України займає 177 (передостаннє) місце по легкості сплати податків. Рейтинг складався на основі показника легкості сплати податків, що включає 3 параметри: загальна кількість податкових платежів, витрати часу суб’єктами господарювання на нарахування та сплату податкових платежів та податкове навантаження. Серед перелічених показників найбільше впливає на об’єм тіньового сектора економіки розмір податкового навантаження, який в Україні, за розрахунками Світового банку, становить 57,3% (145 місце в рейтингу країн): 12,2% - з податків на прибуток, 43,4% з податків на заробітну плату та 1,8% з інших податків. Отже, можна зробити висновок, що основним чинником тінізації економіки є діючий порядок справляння внесків до Пенсійного фонду та фондів соціального страхування, особливо враховуючи те, що в економічно розвинених країнах податкове навантаження з податків на заробітну плату становить в середньому 20-25%.

З нового року значно спроститься система адміністрування внесків до пенсійного фонду та фондів соціального страхування. Замість чотирьох платежів до Пенсійного фонду, Фонду соціального страхування на випадок безробіття, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності та Фонду соціального страхування від нещасного випадку прийде один - єдиний соціальний внесок.

Введення єдиного  соціального внеску принесе багато переваг для роботодавців та підприємців. Адже не треба буде реєструватися  у чотирьох державних установах, не треба буде сплачувати внески до цих установ чотири рази, не треба буде подавати чотири різних звіти, не треба буде стояти чотири різних черги для того, щоб здати ці самі звіти. Замість цього буде один єдиний платіж - єдиний соціальний внесок.

З 01.01.2011 року вступає в силу Закон України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" №2464-VI, 08.07.2010 . Отже з нового року всі переваги, що було наведено вище стануть реальністю. Слід звернути увагу, що діючі закони, що регулюють пенсійну систему та систему соціального страхування в Україні будуть діяти у частинах, що не суперечить закону про єдиний соціальний внесок.

Єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне  страхування - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Обліком платників  єдиного внеску, забезпеченням збору  та веденням обліку страхових коштів, контролем за повнотою та своєчасністю їх сплати, веденням Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування буде займатися Пенсійний фонд України. Єдиний соціальний внесок буде сплачуватися саме на його рахунки. Потім ці суми будуть розподілятися серед фондів соціального страхування.

Для роботодавців ставки встановлюються відповідно до класів професійного ризику виробництва, до яких віднесено платників єдиного  внеску, з урахуванням видів їх економічної діяльності. Класів професійного ризику виробництва наведено 67 та відповідна ставка внеску становить від 36,76% для першого класу до 49,7% для 67 класу професійного ризику виробництва. Слід звернути увагу, що для цивільно-правових договорів передбачена єдина ставка соціального внеску - 34,7%.

Для працівників  які працюють на підприємствах, у фізичних осіб - підприємцях або у фізичних осіб, що забезпечують себе роботою самостійно на умовах трудового договору встановлюється ставка єдиного соціального внеску 3,6%.

Фізичні особи, що виконують роботи за цивільно-правовими  договорами сплачуватимуть єдиний соціальний внесок за ставкою 2,6%. Державні службовці сплачуватимуть внесок за ставкою 6,1%.

Для підприємців  на загальній системі оподаткування  та спрощенців встановлена однакова ставка внеску, що дорівнює 34,7% бази оподаткування.

Для підприємців  на загальній системі оподаткування  базою оподаткування є сума доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб, та сума доходу, що розподіляється між членами сім'ї фізичних осіб - підприємців, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за кожну особу за місяць, у якому отримано дохід (прибуток).

Для підприємців  на спрощеній системі оподаткування базою оподаткування є сума, що визначається такими платниками самостійно для себе та членів сім'ї, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за кожну особу.

Максимальна величина бази нарахування єдиного внеску дорівнює п'ятнадцяти розмірам прожиткового мінімуму працездатних осіб.

Мінімальний страховий  внесок визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір внеску, встановлений законом.

Отже, якщо на перше  січня 2011 року мінімальна заробітна  плата буде становити 922 грн. то мінімальний розмір єдиного соціального внеску буде становити 922 * 34,7% = 319,93 грн.