Контрольна робота З дисципліни: “Охорона праці в галузі”

Міністерство освіти і  науки, молоді та спорту України

Київський національний університет  будівництва і архітектури

Кафедра охорони праці  і навколишнього середовища

 

 

 

 

 

 

 

 

Контрольна робота

З дисципліни: “Охорона праці  в галузі”

Варіант №20

 

 

 

 

 

 

 

 

Виконав студент гр.МБГ-52

Палько О.М.

Перевірив:

старший викладач

Дзюбенко В.Г.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Київ 2011

Зміст

1. (4) Яка мета вивчення дисципліни «Охорона праці в галузі»?

2. (7) Які цілі діяльності служби ОП?

3. (27) В яких випадках проводиться позачергова атестація?

4. (57) В яких випадках Фонд може відмовити в страхових виплатах?

5. (87) Наведіть організаційну структуру СУОП будівельної організації і в чому полягає сутність її елементів?

6. (117) Які основні рішення з охорони праці повинні містити в собі ТК на виконання кам’яної кладки?

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1. (4) Яка мета вивчення дисципліни «Охорона праці в галузі»?

“Охорона праці – це система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних  і лікувально-профілактичних заходів  та засобів, спрямованих на збереження здоров'я і працездатності людини в процесі праці” – говорить ст.1 Закону України “Про охорону праці”.

"Охорона праці в  галузі" – нормативна дисципліна, яку вивчають у вищих навчальних  закладах з метою формування  в майбутніх фахівців знань  про стан і проблеми охорони  праці в галузі, що відповідає  напряму їхньої підготовки, вивчення  складових і умов функціонування  СУОП, шляхів, методів і способів  забезпечення здорових умов виробничого  середовища і безпеки праці  в галузі згідно з діючими  законодавчими й іншими нормативно-правовими  актами.

Дисципліна "Охорона праці  в галузі" вивчається з метою  формування в майбутніх фахівців необхідного в їх подальшій професійній  діяльності рівня знань і умінь  в галузі правових і організаційних питань охорони праці, виробничої санітарії  і гігієни праці, безпеки виробництва  і пожежної безпеки, а також з  метою реалізації пріоритетності охорони  життя і здоров'я працівників  стосовно результатів виробничої діяльності.

Питанням охорони праці певне  місце відводиться у загально-технічних і спеціальних дисциплінах. Однак з такими загальними питаннями охорони праці, як система законодавчих і нормативних актів, соціально-економічні, організаційно-технічні, санітарно-гігієнічні і лікувально-профілактичні заходи студент знайомиться лише під час вивчення самостійної дисципліни «Основи охорони праці».

Охорона праці вивчається з метою формування в майбутніх фахівцях необхідного в їхній професійній діяльності рівня знань в галузі правових, технічних, технологічних і організаційних питань охорони праці, виробничої гігієни і санітарії, пожежної безпеки, визначених відповідними державними стандартами освіти, а також з метою реалізації на практиці принципу пріоритету життя і здоров'я працівників стосовно результатів виробничої діяльності підприємств. Завдання, що стоїть перед дослідниками і практиками, – знайти оптимальне співвідношення між рівнем небезпеки конкретного виробництва і реально існуючими технічними й екологічними можливостями цього виробництва по забезпеченню безпеки праці.

Мета дисципліни “Охорона праці в галузі” – створення  інформаційної бази з охорони  праці для майбутніх керівників виробництва, що необхідна для прийняття  обґрунтованих рішень. Вивчення даної  дисципліни дає можливість зрозуміти  і визначити місце охорони  праці в організації і розвитку виробничого підприємства, формуванні трудового колективу, а також  її вплив на економічну діяльність підприємства в цілому.

 

Дисципліна “Охорона праці  в галузі”, крім зазначених вище нормативних  навчальних дисциплін з охорони  праці, пов'язана з дисциплінами "Вступ у психологію праці і  психологію організацій", "Розвиток організації", "Управління персоналом: відбір і розвиток", "Управління і комунікації", "Управління і  контроль при розвитку виробництва", "Основи трудового права".

 

Головна мета курсу — надати майбутнім  фахівцям знання основ охорони праці, реалізація яких на практиці сприятиме  покращенню умов праці, підвищенню її продуктивності, запобіганню професійних  захворювань, виробничого травматизму, аварій.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2. (7) Які цілі діяльності служби ОП?

Створюючи нове підприємство, організовуючи його роботу, власник  зобов'язаний, згідно зі ст. 17 Закону, створити в кожному структурному підрозділі і на робочому місці умови праці  відповідно до вимог нормативних  актів, а також забезпечити дотримання прав працівників, гарантованих законодавством з охорони праці.

Для реалізації на практиці цих цілей власник створює  відповідні служби, призначає посадових  осіб, що забезпечують рішення конкретних питань охорони праці; затверджує інструкції про їхні обов'язки, права і відповідальних за виконання покладених на них функцій; розробляє при участі профспілок і реалізує комплексні заходи щодо охорони праці; забезпечує усунення причин, які викликали нещасні  випадки і професійні захворювання; розробляє і затверджує положення, інструкції й інші нормативні акти по охороні праці; здійснює постійний  контроль за дотриманням працівниками при виконанні ними своїх професійних  обов'язків норм і правил охорони  праці.

Основна частина перерахованих  робіт покладається на службу охорони  праці різних рівнів управління будівництвом, що створюється відповідно до ст. 23 Закону. Діяльність служби визначена                          ДНАОП 0.00-4.21-93 "Типовим положенням про службу охорони праці". Служба охорони праці створюється на підприємствах незалежно від  форм власності і видів їхньої діяльності для організації виконання  правових, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних, соціально-економічних і лікувально-профілактичних заходів, спрямованих на запобігання  нещасних випадків, професійних захворювань  і аварій у процесі праці.

Відповідно до цілей служба охорони праці вирішує завдання:

а) забезпечення безпеки  виробничих процесів, устаткування, будинків і споруджень;

б) забезпечення працюючих  засобами індивідуального і колективного захисту;

в) професійної підготовки і підвищення кваліфікації працівників  з питань охорони праці, пропаганди безпечних методів роботи;

г) вибору оптимальних режимів  праці і відпочинку працюючих;

д) професійного добору виконавців для визначених видів робіт.

Служба охорони праці  входить у структуру підприємства як одна з основних виробничо-технічних  служб.

Ліквідація служби охорони  праці допускається тільки у випадку  ліквідації підприємства.

Служба охорони праці  залежно від чисельності працюючих  може функціонувати як самостійний  структурний підрозділ або у  як група фахівців, або одного фахівця, у тому числі за сумісництвом.

Служба охорони праці  комплектується фахівцями, які мають  вищу освіту і стаж роботи за профілем виробництва не менше трьох років. Фахівці із середньою  спеціальною  освітою приймаються в службу охорони праці у виняткових випадках. Обмеження не стосуються:

щодо виробничого стажу  – осіб, що мають фахову освіту з  охорони праці;

за рівнем освіти – осіб, які прийняті на посаду до завершення Типового положення.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3. (27) В яких  випадках проводиться позачергова  атестація?

Атестація проводиться відповідно до "Порядку проведення атестації  робочих місць за умовами праці" і "Методичними рекомендаціями з  проведення атестації робочих місць  за умовами праці", затвердженими  Міністерством праці і соціальної політики і Міністерством охорони  здоров'я України.

Атестація проводиться атестаційною комісією, склад і повноваження якої визначаються наказом по підприємству в терміни, визначені колективним  договором, але не рідше одного разу на п'ять років.

Відповідальність за своєчасне  і якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства.

Позачергова атестація проводиться  у випадках:

• докорінної зміни умов і характеру праці;
• з ініціативи власника або уповноваженого ним органу, профспілкового комітету, трудового колективу (або його виборного органу);
• за рішенням органів Державної експертизи умов праці при участі установ санітарно-епідеміологічної служби Міністерства охорони здоров'я.

 

У разі потреби до проведення атестації  можуть залучатися проектні і науково-дослідні організації, а також технічні інспекції  праці профспілок, інспекції Держгіртехнагляду.

Атестація робочих місць передбачає:

• установлення небезпечних і шкідливих виробничих факторів і причин виникнення несприятливих умов праці;
• санітарно-гігієнічне дослідження виробничого середовища, важкості  і напруженості трудового процесу на робочому місці;
• комплексну оцінку факторів виробничого середовища і характеру праці на відповідність їхніх характеристик стандартам безпеки праці, будівельним і санітарним нормам і правилам;
• установлення ступеня шкідливості і небезпечності праці та її характеру за гігієнічною класифікацією;
• обґрунтування віднесення робочих місць до категорії зі шкідливими (особливо шкідливими), важкими (особливо важкими) умовами праці;
• установлення (підтвердження) права працівників на пільгове пенсійне забезпечення, додаткову відпустку (див. дод. 1), скорочений робочий день, інші пільги і компенсації за роботу в несприятливих умовах;
• складання переліку робочих місць, виробництв, професій та посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників; перевірка правильності їх застосування;
• розробка комплексу технічних і організаційних заходів, спрямованих на оптимізацію рівня гігієни, характеру, безпеки праці й оздоровлення трудящих; аналіз їх реалізації на практиці;
• вивчення відповідності умов праці до рівня розвитку техніки, технології, удосконалення порядку й умов встановлення і призначення пільг і компенсацій.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

4. (57) В яких  випадках Фонд може відмовити  в страхових виплатах?

Страхування від нещасних випадків здійснює Фонд – некомерційна самоврядна організація, що діє на підставі статуту, який затверджується її правлінням. Фонд є юридичною особою, має свою печатку й емблему; його місцезнаходження – м. Київ. Управління Фондом на паритетній підставі здійснюється державою, представниками застрахованих  осіб і роботодавців.

“Страховим випадком”  є нещасний випадок на виробництві  або профзахворювання, що спричинили застрахованому професійно зумовлену  фізичну чи психічну травму в наслідок обставин, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, з  настанням яких виникає право  застрахованої особи на одержання  матеріального забезпечення та/або  соціальних послуг. Слід зазначити, що страховим випадком є й нещасний випадок або профзахворювання, що відбулися в результаті порушення  правил і норм самим постраждалим, тобто й у цьому випадку  страхувальник не звільняється від  виконання обов'язків перед потерпілим.

Підставою для оплати потерпілому  витрат на медичну допомогу, проведення медичної, професійної і соціальної реабілітації, а також страхових  виплат є акт розслідування нещасного  випадку або, відповідно, професійного захворювання встановленої форми.

В окремих випадках, при  наявності підстави, Фонд своїм рішенням може визначити "страховим" нещасний випадок, навіть тоді, коли він не внесений у перелік затверджений Кабінетом  Міністрів України, або профзахворювання, якщо на момент прийняття рішення  медична наука має нові дані, що дають підставу вважати це захворювання професійним.

Необхідно відзначити ще одну важливу обставину. Усі види соціальних виплат і послуг, передбачені даним  законом, будуть надаватися застрахованому і членам його сім’ї незалежно  від того, зареєстроване підприємство, на якому він працює, у Фонді  соціального страхування від  нещасних випадків чи ні.

При настанні страхового випадку  Фонд зобов'язаний, відповідно до ст. 21 Закону про страхування від нещасних випадків, у встановленому законодавством порядку надати соціальні послуги  і провести відповідні виплати.

Якщо прийнято рішення  про відмову у виплатах, то це рішення повинне бути відповідним  чином обґрунтоване.

Фонд може відмовити в страхових виплатах у таких випадках:

- навмисні дії потерпілого, спрямовані на створення умов для настання страхового випадку;