Контрольна робота З дисципліни: “Охорона праці в галузі”

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 27 Марта 2012 в 00:12, контрольная работа

Описание

“Охорона праці – це система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження здоров'я і працездатності людини в процесі праці” – говорить ст.1 Закону України “Про охорону праці”.
"Охорона праці в галузі" – нормативна дисципліна, яку вивчають у вищих навчальних закладах з метою формування в майбутніх фахівців знань про стан і проблеми охорони праці в галузі, що відповідає напряму їхньої підготовки, вивчення складових і умов функціонування СУОП, шляхів, методів і способів забезпечення здорових умов виробничого середовища і безпеки праці в галузі згідно з діючими законодавчими й іншими нормативно-правовими актами.

Содержание

1. (4) Яка мета вивчення дисципліни «Охорона праці в галузі»?
2. (7) Які цілі діяльності служби ОП?
3. (27) В яких випадках проводиться позачергова атестація?
4. (57) В яких випадках Фонд може відмовити в страхових виплатах?
5. (87) Наведіть організаційну структуру СУОП будівельної організації і в чому полягає сутність її елементів?
6. (117) Які основні рішення з охорони праці повинні містити в собі ТК на виконання кам’яної кладки?

Работа состоит из  1 файл

К Р.docx

— 224.55 Кб (Скачать документ)

- подача роботодавцем або потерпілим помилкової інформації про страховий випадок;

- здійснення застрахованим навмисного злочину, що призвів до настання страхового випадку;

- нещасний випадок не пов'язаний з виробництвом.

Припинення страхових виплат і надання соціальних послуг можливе в таких випадках:

- на термін проживання потерпілого за кордоном;

- на період перебування потерпілого на державному утриманні, за умови, що частина виплат, що перевищує вартість такого утримання, передається особам, які перебувають на утриманні потерпілого;

- виплати призначені на підставі помилкових даних;

- страховий випадок виник у результаті навмисного нанесення травми;

- потерпілий ухиляється від медичної або професійної реабілітації, не виконує правил, пов'язаних із встановленням або переглядом обставин страхового випадку, або порушує правила поведінки, встановлений для нього режим, що перешкоджає його видужанню; в інших випадках, передбачених законодавством.

Якщо ж на утриманні  потерпілого перебувають члени  сім’ї, що проживають на території  України, виплати у випадках, зазначених у пунктах 1 – 5, не припиняються, а  лише зменшуються на величину до 25 % від усієї суми виплат.

Слід зазначити, що оподаткування  страхових виплат  здійснюється відповідно до чинного законодавства.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

5. (87) Наведіть  організаційну структуру СУОП  будівельної організації і в  чому полягає сутність її елементів?

Організаційна структура СУОП базується на існуючій системі управління будівельним виробництвом, тому загальне керівництво покладається, відповідно до чинного законодавства, на власника підприємства або “особу, ним уповноважену”, тобто на першого керівника, який зобов'язаний забезпечити функціонування СУОП, включаючи створення відповідних служб, призначення посадових осіб, відповідальних за вирішення конкретних питань і завдань охорони праці.

За характером  об'єктів управління – соціально-економічних систем управління в СУОП є організаційним.

Формування управлінських рішень у СУОП ґрунтується на результатах  аналізу інформації про стан об'єкта управління, обліку існуючих обмежень зовнішніх впливів, тому СУОП відносять  до категорії замкнених систем. Інформацією в СУОП може бути тільки документ, тому що ця система є підсистемою системи управління адміністративною і господарською діяльністю будівельних організацій.

Завдання


Зі створенням СУОП вирішуються  такі основні завдання:


  • забезпечення комплексного підходу, взаємодії адміністрації і громадських організацій при плануванні і вирішенні завдань охорони праці;
  • організація забезпечення безпечних, здорових умов праці на всіх стадіях виконання будівельно-монтажних робіт;
  • оперативного виявлення порушень правил і норм охорони праці, визначення причин їх виникнення і вживання необхідних профілактичних заходів;
  • координації і регулювання діяльності з забезпечення безпечних умов праці в будівельних організаціях;
  • раціонального використання матеріальних засобів і інших ресурсів, які виділяються на потреби охорони праці;
  • активізації повсякденної профілактичної роботи на основі застосування економічних методів управління охороною праці;
  • підвищення матеріальної зацікавленості і відповідальності колективів будівельників у цілому й окремих їх членів у реалізації планів профілактичних заходів, виконанні норм і правил охорони праці;
  • створення умов для максимально можливого зниження рівня виробничого травматизму, професійних захворювань і матеріальних втрат, які ними викликані, при існуючому рівні техніки, технології та організації виробництва;
  • збереження високої працездатності працівників, необхідної для зростання продуктивності праці, її якості та ефективності.

 

При цьому основні цілі функціонування СУОП досягаються встановленням  прав, обов'язків, зацікавленості і  відповідальності всіх категорій працюючих  за дотриманням норм і правил охорони праці; організацією ефективної системи навчання; здійснення безперервного і діючого контролю за станом умов праці на робочих місцях; введенням єдиної методики оцінки ступеня безпеки виробництва і стимулювання за досягнуті результати. Особливе значення в цих умовах набуває зміцнення служби охорони праці висококваліфікованими кадрами.

Практика показала, що функціонування СУОП багато в чому залежить від  того, як і ким проводилося впровадження системи, хто наглядає за нею в  процесі освоєння і функціонування в організаціях, як здійснюється її удосконалювання. Тому координація  зазначених робіт повинна бути покладена  на перших осіб – керівників підприємств. Особливо це важливо в низовій  ланці управління.

Організаційно-методична робота з управління охороною праці, збору й аналізу необхідної інформації, контролю за діяльністю окремих працівників, функціональних служб, структурних підрозділів і реалізації на практиці прийнятих управлінських рішень покладається на службу охорони праці організацій.


Критеріями ефективності функціонування СУОП  є такі показники:


  • зниження кількості і рівня небезпеки травмонебезпечних ситуацій, прояву шкідливих факторів виробничого середовища і, як результат цього, зниження рівня виробничого травматизму, професійної захворюваності, трудових і матеріальних втрат;
  • поліпшення загальних технічних, санітарно-гігієнічних, психофізіологічних і санітарно-побутових умов праці;
  • поліпшення повсякденної профілактичної роботи;
  • зростання показників продуктивності праці, якості продукції, ефективності будівельного виробництва за рахунок поліпшення умов і підвищення безпеки праці працюючих.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

125


6. Зовнішні впливи


8. Інформаційна та звітна документація

5. Керівний вплив

5.1. Оформлення рішенння (накази, розпорядження, графіки додаткових заходів)

3. Пам’ять системи

 


Плани заходів

Нормативна  та інструктивна документація

Проектно-технологічна                            документація

Планові та  прогнозні                  показники безпеки праці

Банк інформаційних даних

про стан БП

 

7.Обмеження за ресурсами; термінами; за ступенем самостійності особи, яка приймає рішення; інші

5.2. Доведення рішень

до виконавців

 

1. Об’єкт управління

 


Процес формування безпечних і нешкідливих               

умов праці

2. Інформація про стан об’єкта  управління

4.3. Прийняття рішень

 

1й керівник

(гол. інженер)

1-й руководитель или гл.инженер

2.2. Аналіз матеріалів про травматизм

Служба ТБ


 

Служба ТБ


 

Служба ТБ


2.3. Планові та позачергові контрольні

перевірки 

Служба  ТБ

4. Орган управління

4.2. Формулювання завдання і вироб- лення варіантів                 рішення


Служба ТБ

4.1. Аналіз інформації, визначення проблемної

ситуації


Служба ТБ

2.1. Оперативний контроль за  станом БП

ІТП


Рис. 4. Структурна схема СУОП у будівельній  організації первинної ланки управління будівництвом (БУ, БМУ)

 

6. (117) Які основні  рішення з охорони праці повинні  містити в собі ТК на виконання  кам’яної кладки?

Організація робочого місця і праці  мулярів

Робоче місце муляра складається  з трьох зон:  робочої,  матеріалів і

допоміжної (рис. 4.5,  а).  Воно є  частиною загального фронту робіт ланки,  в

межах якої розміщені елементи конструкцій,  матеріали,  пристрої і

переміщуються робітники. 45

Рис. 4.5 – Схеми організації робочих  місць і праці в ланці мулярів: а – робоче місце ланки мулярів  під час кладки простих стін (1 – стіна, що зводиться; 2 – ящики з розчином; 3 – пакети цегли); б – графік зміни продуктивності праці муляра; в – схема роботи ланки «двійки» під час кладки стін у 1 ½ цеглини (4 – кладка зовнішньої ложкової версти; 5 – те саме, внутрішньої; 6 – те саме, забутки); г – схеми роботи ланки «трійки» під час кладки стін у 2 цеглини (7 – кладка внутрішньої ложкової версти; 8 – те саме, зовнішньої поперечникової версти; 9 – те саме, внутрішньої); д – схема роботи

ланки «п’ятірки» під час кладки стін у 2 цеглини (10 – кладка ложкової версти, 11 – тс саме, поперечникової); е – схема роботи ланки «шістки» під час кладки стін у 2 цеглини (12 – кладка ложкового ряду; 13 – те саме, поперечникового); І – робоча зона; ІІ – зона матеріалів; ІІІ – допоміжна зона; М1, М2 – розміщення мулярів; В – муляр вищого розряду; Н – те саме, нижчого

 

У робочій зоні – смузі завширшки 0,6 – 0,7 м між кладкою і матеріалами  – працюють муляри.  Зона з матеріалами  займає смугу завширшки 1,3 – 1,5  м, зона проходу робітників – допоміжна, завширшки 0,5 – 0,6 м. Загальна ширина робочого місця муляра становить 2,4 – 2,8 м. 

У процесі зведення глухих стін розчин і стінові матеріали розкладають

уздовж фронту робіт почергово.  За наявності стіни з прорізами  цеглу і дрібні

блоки розміщують проти простінків,  а розчин –  проти прорізів.  Стінові

матеріали подають на робоче місце  заздалегідь (на 2 – 4 год роботи), а розчин

перед початком кладки.  Продуктивність праці мулярів залежить від висоти

 

рівня кладки. Найвищої продуктивності під час кладки каменів муляри

досягають, укладаючи камені на висоті 0,5 – 0,6 м від рівня робочого місця

(див. рис. 4.5, б). На початку кладки  і зі зростанням висоти продуктивність

праці знижується. Виходячи з цього, висоту ярусу кладки при товщині  стіни до

двох цеглин вибирають близько 1,2 м, а при товщині у три  цеглини – 0 9 м.

Організація праці бригади мулярів  полягає у визначенні рівня

спеціалізації окремих ланок, їх кваліфікації та чисельності. Операції, що

становлять процес кам’яної кладки, неоднакові за складністю. Операції

пов’язані з викладкою маяків, кріпленням порядовок, встановленням шнурів-

причалок, кладкою верстових рядів, облицюванням, контролем якості, повинні

виконувати муляри високої кваліфікації, а подавання розчину, каменів  і кладку

забутки можуть здійснювати підручні.

У процесі виконання кладки перевіряють правильність перев’язки і якість швів, вертикальність і прямолінійність поверхонь. Товщину швів перевіряють через 5-6 рядів кладки. Середня товщина горизонтальних швів повинна складати 12 мм, а вертикальних 10 мм. По завершенні кладки поверху, використовуючи нівелір перевіряють її горизонтальність і оцінку верху. Відхилення рядів кладки з цегли по горизонталі не повинне перевищувати 15 мм на 10 м довжини.

 

Безпека при виконанні  кам’яних робіт. При зведенні кам’яних

конструкцій треба строго дотримувати правил охорони праці. У процесі кладки

муляр зобов’язаний виконувати наступні вимоги: працювати у спецодязі,

застосовувати запобіжні  пристрої, при розмивці зовнішніх швів не знаходитись

на стіні, обгороджувати  викладені прорізи або встановлювати  дверні чи віконні

блоки, стежити за справністю інструменту, спускатися з риштування тільки по

драбинах. Підмості повинні  бути міцними й стійкими. Настили, риштування і

драбинки огороджують  висотою не менше 1 м. Рівень верхньої частини кладки

на кожному ярусі має  бути вище не менше ніж на два  ряди цегли щодо поверхні

робочого настилу риштування.

При виконанні кладки висотою  до 7 м слід встановлювати огородження

по всьому периметру будинку  на відстані не менше 1,5 м від стіни. Якщо стіни

мають висоту більше 7 м, необхідно  влаштовувати захисні козирки у  вигляді

настилу на кронштейнах, шириною 1,5 м з нахилом 20° до горизонту. Перший

ряд поверхів розташовують на висоті 6-7 м над першим з наступною

перестановкою через 7 м.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Список літератури:

  1. Навчальний посібник «Охорона праці в галузі»   О.Г. Вільсон , Київ «Основа» 2006.
  2. Методичні вказівки та завдання до виконання індивідуального завдання для студентів всіх спеціальностей та форм навчання  « Охорона праці в галузі», / Уклад.: О.Г. Вільсон, В.М. Ольховик – К.: КНУБА;  2004
  3. Закон України “Про охорону праці”, остання редакцiя вiд 27.10.2010 на пiдставi 2562-17, чинний від 13.09.2010.
  4. Закон України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві  та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” із змінами, внесеними згідно із Законами від 01.07.2010.
  5. ДБН А.3.1-5-96 «Організація будівельного виробництва» видання офіційне з виправленнями.
  6. ДНАОП 0.05-8.04-92 «Порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці», «Методичні рекомендації з проведення атестації робочих місць за умовами праці».
  7. ДНАОП 0.00- 4.21- 93 "Типові положення про службу охорони праці" Із змінами, внесеними згідно із Законами від 20.08.96.
  8. Г.Г. Осташевська ТЕХНОЛОГІЯ БУДІВНИЦТВА Тексти лекцій 2009

Информация о работе Контрольна робота З дисципліни: “Охорона праці в галузі”