Автор работы: Пользователь скрыл имя, 23 Декабря 2010 в 19:19, курсовая работа
Ведуча роль у розвитку державних планів розвитку виробничих сил України і росту добробуту громадян України належить капітальному будівництву.
Капітальне будівництво – одне з найважливіших областей матеріального виробництва. До капітального будівництва відносять: нове будівництво; розширення чи реконструкція, технічне переозброєння діючих підприємств, будинків і споруд.
Вступ
1. Календарне планування
1.1. Визначення номенклатури та обсягів робіт
1.2. Вибір методів виробництва робіт, машин і механізмів
1.3. Визначення трудомісткості робіт та витрат машинного часу
1.4. Графіки виконання будівельних процесів
1.5. Техніко-економічні показники календарного плану
2. Будівельний генеральний план
2.1. Розрахунок приоб’єктних складських приміщень та площадок
2.2. Розрахунок необхідності в тимчасові побутових будинках і спорудах
2.3. Розрахунок необхідності будівництва в воді
2.4. Розрахунок забезпечення будівництва електроенергією
2.5. Техніко-економічні показники будгенплану
3. Охорона праці, протипожежна безпека, охорона навколишнього середовища
3.1.Заходи з охорони праці та протипожежної безпеки на будівельному майданчику
3.2. Охорона навколишнього середовища
Висновки
Перелік посилань
Додатки
Проект повинен бути розроблений з урахуванням ДБН АЗ-1-5-96. Організація будівельного виробництва. Держкоммістобудування України 1986 р., з метою визначення найбільш еффективних методів виконання будівельно-монтажних робіт, що сприяє зниженню їх собівартості та працемісткості, зменшенню тривалості будівництва в цілому. Організаційно-будівельна частина проекту повинна бути представлена проектом виробництва робіт, в яку повинні бути включені:
1.
Календарний план, який установлює
послідовність та строки
2.
Графік потреб по об’єкту
3. Графіки потреби в будівельних машинах та механізмах, робочих.
4. Технологічні карти.
5. Будівельний генеральний план
Винятково важливо вимогою до новітніх технологій і сучасних технологічних засобів є забезпечення високої надійності і повної безпеки їхньої експлуатації. Томові питання охорони праці здобувають особливу значимість.
Для рішення цих питань потрібні висококваліфіковані фахівці, здатні рекомендувати ефективні заходи з профілактики й усуненню нещасних випадків і профзахворювань. У даному проекті розроблено комплексну систему з охорони праці.
1. Календарне планування
Календарний план на зведення будівлі це проектно-технологічна частина документації, яка являє собою сукупність взаємопов’язаних будівельних процесів, які повинні виконуватися у відповідній технологічній послідовності, їх взаємозв'язок у часі та строки виконання робіт по зведенню будівлі, а також визначають потреби у робочих, матеріалах, технічних, фінансових та інших видах ресурсів, які необхідні для здійснення будівництва. Календарний план охоплює весь комплекс робіт по зведенню будівель, починаючи з підготовчих робіт та закінчуючи усконала - узгоджувальними, випробувальними роботами, гарячим та холодним водопостачанням, каналізацією, опаленням, електропостачанням, благоустрій прилягаючої до об'єкту території. Календарний план розробляється відповідно з принципами поточності організації робіт, із урахуванням потреби забезпечення техніки безпеки будівництва, технології робіт. Початковими даними для розробки календарних планів є:
1. Робочі креслення.
2. Нормативна або директивна тривалість робіт або будівництва в цілому.
3.
Відомість наявності
4. Данні о можливості отримання матеріалів, конструкцій та виробів.
5.
Відомість о наявності
1.1. Визначення номенклатури та обсягів робіт
Визначення
обсягів робіт – це відповідальний
етап розробки календарного плану. За
ними визначаються витрати праці, потреба
в машинах, будівельних матеріалах.
За ними виконують розрахунки будівельного
генерального плану
№ | Найменування робіт | Формула підрахунку | Одиниці вимірювання | К-сть. |
1 | Попереднє планування поверхні ґрунту | |||
2 | Зріз рослинного шару | Площа зрізки –
Товщина зрізаємого шару - Об’єм |
1000 м2 1000 м3 |
5,4 1,1 |
3 | Розробка котловану | Визначаємо ширину котловану поверху в осях 1-4 -
Визначаємо об’єм котловану за формулою
|
1000 м 1000 м3 |
0,025 1,77 |
4 | Підчистка дна котловану бульдозером |
|
1000 м3 |
0,05 |
5 | Підчистка дна котловану вручну | 7 % від
|
100 м2 | 1,2 |
6. | Розробка котловану екскаватором з навантаженням на а/с | Vа=Vфундам.
Vфундам.=
37,1+1,3+2,3+9,2+14,3+6,6+74, |
1000 м3 | 0,23 |
7. | Розробка котловану у відвал. | Vвід=Vкотл-Vа
Vвід=1770-234=536,2 |
1000 м3 | 1,5 |
8. | Зворотна засипка бульдозером | 90 % від - Vвід
Vзас.буль= 1,35 |
1000 м3 | 1,35 |
9. | Зворотна засипка в ручну | 10 % від - Vвід | 100 м3 | 1,5 |
10. | Ущільнення ґрунту трамбівками | Vвід | 100 м3 | 15 |
А. Розділ фундаменти | ||||
1 | Улаштування піщаної
підготовки під фундамент |
Площа піщаної
підготовки 78,97 м2
|
1 м3 | 19,7 |
2 | Монтаж фундаментних
плит і блоків: |
|||
масою до 0,5 т. | За проектом - | 100 шт. | 1,44 | |
масою до 1,5 т. | За проектом - | 100 шт. | 2,26 | |
масою понад 1,5 т. | За проектом - | 100 шт. | 1,53 | |
3 | Монолітні ділянки в фундаментах, армовані. | За проектом - | 100 м3 | 0,055 |
4 | Горизонтальна гідроізоляція | Підраховуємо горизонтальну площу фундаменту | 100 м2 | 1,1 |
5 | Обмазувальна гідроізоляція виконати шляхом обмазки гарячим бітумом за 2 рази поверхонь. | Площа гідроізоляції 2,45*96,8=237,16 м2 | 100 м2 | 2,4 |
Б. Надземна частина | ||||
3. Стіни | ||||
1 | Кладка зовнішньої стіни | Товщина стіни
0,510 м.
Розраховуємо об’єм кладки –
|
1 м3 | 580,6 |
2 | Кладка внутрішніх стін | Об’єм кладки на
першому поверху 22,3 м3
Об’єм кладки на другому поверху 23,7 м3
|
1 м3 | 0,7 |
3 | Бетонування монолітних ж/б поясів | 96,8*0,22*0,38*3=24 | 100 м3 | 0,24 |
4 | Улаштування перегородок товщиною 120 мм | Висота поверху
3,3 м.
|
100 м2 | 7,4 |
5 | Монтаж перемичок вагою до 0,7 т | Див. специфікацію | 100 шт | 4,34 |
6 | Монтаж металевих перемичок | Див. специфікацію | т | 0,131 |
4. Сходи | ||||
1. | Установлення сходових площадок | За проектом - | 100 шт. | 0,08 |
2. | Установлення
сходових
маршів |
За проектом - | 100 шт. | 0,08 |
3. | Улаштування металевих огорож | Див. специфікацію | 100 м. | 0,18 |
5. Перекриття та покриття | ||||
1. | Улаштування плит перекриття та покриття | Див. специфікацію | 100 шт. | 1,97 |
2. | Улаштування стаканів вентиляційних пристроїв | Див. специфікацію | 100 шт. | 0,05 |
3. | Улаштування монолітних ж/б ділянок у перекритті. | За проектом – 22 шт. | 100 шт. | 0,22 |
6. Покрівля | ||||
1. | Пароізоляційний шар ізолу на бітумі БН-70/80 | Див. специфікацію | 100 м2 | 4,5 |
2. | Утеплювач насипний керамзит по нахилу та водостічним воронкам | Див. специфікацію | 1 м3 | 540 |
3. | Стяжка із цементно-пісчаного розчину | Див. специфікацію | 100 м2 | 4,5 |
4. | Огрунтовка розчином бітуму в керосині у співвідношенні 1:2 | Див. специфікацію | 100 м2 | 4,5 |
5. | 4 шари руберойду на бітумній мастиці. 1 шар гравію втопленого в антисептичну бітумну мастику | Див. специфікацію | 100 м2 | 4,5 |
7. Заповнення віконних та дверних прорізів | ||||
1. | Установка блоків дверних у внутрішніх приміщеннях площею до 3 м2 | Див. специфікацію | 100 м2 | 0,02 |
2. | Установка блоків дверних у внутрішніх приміщеннях площею понад 3 м2 | Див. специфікацію | 100 м2 | 0,03 |
3. | Установка у промислових будівлях блоків високих з одинарними і спареними рамами до 5 м2 | Див. специфікацію | 100 м2 | 1 |
8. Підлога | ||||
1. | Улаштування цементна піщаної стяжки | Див. специфікацію | 100 м2 | 15,15 |
2. | Улаштування утеплювача | Див. специфікацію | 100 м2 | 15,15 |
3. | Укладання лінолеуму | Див. специфікацію | 100 м2 | 8,,46 |
4. | Укладання мозаїки | Див. специфікацію | 100 м2 | 0,92 |
5. | Укладання керамічної плитки | Див. специфікацію | 100 м2 | 0,45 |
6. | Укладання плінтусів | Див. специфікацію | 100 м2 | 5,57 |
9. Зовнішні та внутрішні оздоблювальні роботи | ||||
1. | Зовн. оздоблення штук. розчином | Див. специфікацію | 100 м2 | 1,86 |
2. | Встановлення и демонтаж зовн. лісів | Див. специфікацію | 100 м2 | 1,9 |
3. | Облицювання стелі під фарбування | Див. специфікацію | 100 м2 | 17,22 |
4. | Облицювання стін та перегородок під фарбування | Див. специфікацію | 100 м2 | 11,13 |
5. | Оздоблення штукатурним розчином вн. будівлі | Див. специфікацію | 100 м2 | 21,65 |
6. | Поліпшене фарбування стін | Див. специфікацію | 100 м2 | 156,52 |
7. | Силікатне фарбування вн. приміщень до 4 м | Див. специфікацію | 100 м2 | 27,33 |
8. | Силікатне фарбування вн. приміщень понад 4 м | Див. специфікацію | 100 м2 | 0,42 |
9. | Поліпшене фарбування
полівінілоцетатними |
Див. специфікацію | 100 м2 | 10,98 |
10. | Поліпшене фарбування
полівінілоцетатними |
Див. специфікацію | 100 м2 | 1,10 |
11. | Клейове фарбування вн. приміщень висотою до 4 м. | Див. специфікацію | 100 м2 | 3,44 |
12. | Облицювання вн. стін будинку | Див. специфікацію | 100 м2 | 9,15 |
13. | Вн. ліси при висоті приміщення до 6 м. | Див. специфікацію | 100 м2 | 0,42 |
14. | Штукатурення вікон та відкосів | Див. специфікацію | 100 м2 | 1,94 |
15. | Розшивка швів кладки | Див. специфікацію | 100 м2 | 1,75 |
16. | Улаштування корита глибиною до 250 мм під відмостку | Див. специфікацію | 100 м2 | 0,53 |
17. | Улаштування відмостки товщиною 15 см | Див. специфікацію | 100 м2 | 2,1 |
18. | Улаштування покриттів доріг і тротуарів із асфальтної суміші | Див. специфікацію | 100 м3 | 2,1 |
10. Спеціальні роботи. | ||||
1. | Санітарно-технічні | 10 % | чол. год | 10 |
2. | Електромонтажні | 7 % | чол. год | 7 |
3. | Благоустрій території | 5 % | чол. год | 5 |
4. | Монтаж обладнання | 6 % | чол. год | 6 |
5. | Інші невраховані роботи | До 10 % | чол. год |
1.
2. Вибір методів
виробництва робіт,
машин і механізмів
1.2.1.
Розробка котловану
Зрізку рослинного шару та планування майданчика виконують бульдозером. Розробку ведуть від початку виїмки до середини, при цьому повинна бути ефективна робота бульдозера під нахилом. В цикл роботи бульдозера входять наступні операції: зрізання та набір ґрунту шляхом зняття стружки під ухилом, переміщення ґрунту з надвиганням його відвалом, розвантаження ґрунту та зворотній холостий хід. Бульдозерами планують площадки пошаровим способом.
При пошаровому способі виїмку розробляють шарами на товщину стружки, що знімається, за один прохід бульдозера, послідовно по всій ширині виїмки або окремими її частинами. Цей спосіб застосовують при складному нарису площадок та при невеликій глибині зрізки.
Котлован
розроблюють одноковшовим екскаватором
обладнаним ковшом «зворотна лопата».
Зворотна лопата – це відкритий знизу
ківш з ріжучим переднім краєм, який жорстко
насаджений на рукоять, шарнірно з'єднаний
із стрілою. По мірі підтягування назад
ківш заповнюється грунтом. Потім при
вертикальнім положенні рукоятки ківш
переводять до місця вигрузки та розвантажують
шляхом підйому з одночасним опрокидуванням.
Робоча зона розміщена нижче горизонту
стояння машини. Сучасні моделі екскаваторів
із зворотною лопатою мають гідропривід,
який дозволяє ковшу розвертатися відносно
рукоятки.
Розробляємий одноковшовими екскаваторами грунт перевозять самоскидами. Звичайно в автосамоскид входить 3-6 ковша грунту.
Екскаватор та транспорті засоби повинні бути розташовані таким чином, щоб середній кут розвертання екскаватора від місця заповнення ковша до місця його вигрузки був мінімальним.
При
роботі із зворотною лопатою також
застосовують торцевий або боковий
забій. При розробці ґрунту торцевим
забоєм екскаватором із зворотною лопатою
«на себе» екскаватор рухається по осі
відривної їм траншеї або котловану, та
поперемінно розроблює то одну, то другу
його сторони, в залежності від того, з
якої сторони підходить черговий автомобіль.
В торцевому забої середній кут розвороту
машини 70…90º . Траншею можна розширяти
паралельними боковими забоями.
1.2.2.
Улаштування фундаменту
Монтаж фундаменту виконують з фундаментних плит та блоків по елементно. При організації монтажних робіт необхідно передбачати наявність та розвиток фронту монтажних і після монтажних робіт, потрібну послідовність монтажу, порядок укрупнення конструкцій, заходи по постачанні монтажних елементів у робочу зону и т. д.
Технологічна послідовність процесу: доставка збірних конструкцій від заводу-виробника до місця складування або в зону монтажу. Основними технологічними умовами при транспортуванні збірних конструкцій є забезпечення їх зберігання, а також постачання в послідовності та строки, обумовлені графіком виробництва монтажних робіт.
Складування блоків призводять безпосередньо поблизу об’єкта, що зводиться, в зоні дії монтажного крана. Монтаж призводять автомобільним краном. Для монтажу фундаментних блоків застосовують 2-х гілкові стропи.
Підземну частину будівлю споруджують загальноприйнятими методами ― вільним методом монтажу, котрий передбачає підйом та переміщення конструкцій в просторі без обмеження, установку монтуємого елемента в проектне положення, вивірку, закріплення монтуємих елементів, яке приймають для оцінки відхилень від регламентуємих, фіксація елемента на раніше установленім місці, тимчасове та постійне закріплення конструкцій в проектнім положенні: зварюванням закладних деталей або випусків арматури із послідуючим замоноличенням стику.
Збірні фундаменти монтують окремими упереджаючими потоками в період виробництва робіт по зведенню підземної части будівлі.
Після
контролю нівеліром відміток дна
котловану під фундаменти перевіряють
розмітку вісей на обносці, натягують
дріт по вісям та переносять точки їх пересічення
на дно котловану. Потім наносять риски
на фундамент. На фундаментові відмічають
рисками середину бокових меж нижньої
сходинки, що полегшує вивірку фундаментів
при їх установці на підґрунтя, потім фундамент
заводять краном на проектні осі, й
після необхідної центрівки на висоті
10 см опускають в проектне положення. При
цьому риски на фундаменті повинні співпадати
з рисками на колишках. Положення фундаментів
в плані перевіряють за допомогою теодоліту,
а відповідність висотних відміток фундаментів
й дна стаканів – нівеліром відносно тимчасових
реперів. Монолітні дільниці заробляють
бетоном в опалубці.
1.2.3.
Кам'яні роботи
Кам’яні роботи являють собою поштучне укладання каменя на розчину. Кладку із цегли виконують сполошною. При такому муруванні поперечні розміри стовпів та товщину стін призначають кратними половині або цілій цеглі. Вертикальні шви в кладці повинні бути товщиною 8…15 мм, а горизонтальні – товщиною 10…15 мм. Для стін застосовують однорядну кладку.
Кладка, що виконується на висоті більше 1,2…1,5 м, неефективна. Тому з метою забеспечення найбільшої продуктивності праці мулярів кладку по висоті розбивають на яруси, а кожен ярус викладають з перекриття або з інвентарних риштувань.
При кам’яній кладці переважне значення має правильна та чітка організація подачі матеріалів до робочих місць. Для цієї мети використовують крани. При виборі кранів для подачі матеріалів необхідно одночасно враховувати можливість їх застосування й для монтажу збірних конструкцій. Розчин подають до робочих місць в ящиках ємкістю 0,25м3.
Кам’яна кладка складається із слідуючих операцій: установка порядовки и натягування причалки; підготовка постелі, подача та розрівнювання розчину; укладка цегли на постіль з утворенням швів; перевірка правильності кладки; розшивка швів (при кладці під розшивку). Цеглу укладають вприсик із підрізкою та вприжим. Цим способом ведуть кладку при необхідності повного заповнення швів розчином з розшивкою. В цьому випадку розчин розстилають, відступаючи від краю стіни на 1 см. Цеглу вкладають також, як й при укладці способом вприсик, а розчин вижатий із-під шва на лицьову частину стены, підрізають кельмою. Якість кладки визначають контрольно-вимірювальними пристосуванням.
Кладку
виконує бригада на дві захватки
по «16 чоловік».
1.2.4.
Монтажні роботи
Монтажні
роботи включають монтаж плит перекриття,
балок, косоурів сходового маршу, залізобетонних
перемичок. Монтаж виконують методом
підйому перекрить після
Информация о работе Інжнерно – лабораторний корпус підприємства медичної промисловості м.Лубин