Митний кодекс України

При проведенні митного контролю застосовуються різноманітні технічні засоби, які сприяють якості та спрощенню  процедури митного контролю. З  метою недопущення перевезення  через митний кордон наркотиків широко використовуються собаки. У практичній діяльності всі види та форми митного  контролю тісно переплітаються.

За своїм призначенням документи, необхідні для митних цілей, як правило, поділяються на такі групи: транспортні, торгові, митні тощо.

До транспортних документів належать: накладні, коносаменти, декларації, дорожні  відомості, передатні відомості, багажні  тощо.

До торгових документів належать: контракти, договори, рахунки-фактури, специфікації, інвойси, пакувальні аркуші тощо.

До митних документів належать документи, що видаються митними органами або  оформляються за їх участю, наприклад: ліцензії на відкриття митного складу, складу тимчасового зберігання (СТЗ), магазину безмитної торгівлі; кваліфікаційний  атестат фахівця з митного  оформлення; документ контролю доставки (ДКД), декларація митної вартості (ДМВ); вантажна митна декларація (ВМД); свідчення  про допущення транспортних засобів (контейнерів) для перевезення під  митним контролем тощо.

До інших документів належать установчі  документи осіб, що підтверджують  їх права на здійснення зовнішньоторговельної  діяльності, дозволи різноманітних  державних органів, наприклад: дозволи  органів, що здійснюють ветеринарний і  фітосанітарний контроль; дозволи Міністерства культури тощо.

Проведення митного огляду може здійснюватися в таких видах:

• ідентифікаційний огляд - огляд, проведений у спрощеному порядку з метою  встановлення фактичної відповідності  товарів їх

опису і кількості, заявленій декларантом, визначення країни походження товарів, тобто йдеться про зовнішню ідентифікацію  товарів;

• огляд з перерахунком кількості  вантажних місць без їх скресання, з вибірковим скресанням, зі скресанням усіх вантажних місць;

• огляд з перерахунком кількості  предметів у вантажних місцях (вибірково або всіх);

• огляд з вимірами і визначенням  характеристик товару з узяттям  проб і зразків або без них;

• огляд, спрямований на виявлення  схованок, приховувань, контрабанди [10].

Митним законодавством установлено  перелік товарів, що підлягають в  обов'язковому порядку митному огляду. До них належать товари:

а) що підлягають обкладенню акцизним податком або близькі за найменуванням  в описовій частині документів з  акцизними товарами;

б) що підлягають обкладенню митом;

в) що підпадають під заходи нетарифного  регулювання;

г) близькі за найменуванням до зазначеного в пунктах б) і  в), коли класифікація по ТН ЗЕД СНД викликає сумнів і вирішити його не можна без фактичного огляду;

д) стосовно яких є оперативна інформація [2].

Огляд являє собою окремий етап митного контролю та оформлення товарів  і транспортних засобів. За результатами контролю складається акт митного  огляду.

Розглядаючи таку форму митного  контролю, як огляд, варто виокремити особистий огляд, застосовуваний до фізичних осіб. Проведення особистого огляду припускається у виняткових випадках за рішенням начальника митного  органу або особи, що його заміщає, тільки у разі наявності достатніх підстав  припускати, що фізична особа, яка  перетинає кордон або знаходиться  в зоні митного контролю або транзитній зоні аеропорту, відкритого для міжнародних  сполучень, приховує при собі і не видає за вимогою посадової особи  митного органу товари, що є об'єктами порушення чинного законодавства, контроль за виконанням якого покладено  на митні органи.

Відповідно до ст. 30 Митного кодексу  України службовими особами митниць  проводиться огляд та переогляд  речей громадян [3].

За наявності підстави вважати, що громадянин переміщає через митний кордон України предмети, що підлягають контролю інших державних органів (екологічному, радіологічному, ветеринарному, фітосанітарному, санітарно-епідеміологічному), обліку чи митному обкладенню, а також предмети, переміщення яких через митний кордон заборонено чи обмежено, та предмети заборонені до переміщення транзитом, митниця має право провести огляд, а також переогляд речей громадян з розпакуванням багажу. Огляд чи переогляд з розпакуванням вантажу проводиться обов'язково в присутності його власника або особи, яка діє на підставі належним чином оформлених документів на право власника.

Але існують випадки, коли огляд  чи переогляд речей здійснюється за відсутності їх власника:

1) якщо несупроводжуваний багаж  містить у собі предмети, які  становлять небезпеку для життя  та здоров'я людей, рослинного  чи тваринного світу, або можуть  завдати шкоди громадянам чи  підприємствам;

2) у разі, якщо громадянин чи  його представник не з'являється  протягом місяця з дня надходження  у митницю призначених речей  у несупроводжуваному багажі;

3) при пересиланні речей у  міжнародних поштових відправленнях;

4) якщо речі чи предмети залишені  на території України з порушенням  зобов'язання про транзит цих  речей через територію України.

У разі, якщо огляд чи переогляд  здійснюється за відсутності власника багажу, тоді обов'язкова присутність  представника організації, що здійснювала  зберігання, перевезення чи пересилання  речей (залізниці, пошти).

У перших двох випадках складається  акт встановленого зразка. За наявності  порушень митних правил відповідно оформляється протокол.

Особистий огляд громадян, які прямують в Україну, може проводитися тільки після того, як прикордонники перевірили їхні паспорти, а тих, які виїздять з України, - до паспортного контролю.

Особистий огляд може здійснюватися  щодо громадян, яким виповнилося 16 років, а молодших дітей - в присутності  батьків, або осіб, що їх супроводжують. Сам огляд особи проводиться  на дотик [2].

Під час особистого огляду також  детально оглядаються всі дрібні предмети, що є у громадянина, а  також головні убори, верхній  одяг, ступні ніг тощо. Особистий  огляд проводиться тільки в ізольованих

приміщеннях аеропортів, вокзалів, приміщень  транспортних організацій, які відповідають вимогам санітарії і гігієни  і в яких не повинно бути ніяких зайвих речей. Особистий огляд здійснює працівник митниці тієї самої  статі, що й особа, яку оглядають, у присутності двох свідків і  за потреби медпрацівника.

У проведенні особистого огляду за рішенням службової особи митного органу можуть брати участь працівники органів  СБУ, МВС, прикордонних військ, якщо вони однієї статі з особою, яка підлягає особистому огляду. Службова особа  митниці, якій доручено здійснення особистого огляду, має право застосовувати  необхідний інструмент і технічні засоби для детального обстеження одягу, взуття, дрібних предметів обстежуваного.

Якщо під час огляду незаконно  зіпсуто якісь речі громадянина, то митниця має їх відшкодувати. Після закінчення особистого огляду, незалежно чи були виявлені заборонені предмети чи ні, складається акт-протокол в трьох примірниках за результатами обстеження, який підписують всі особи, що були присутні на огляді, а також особа, яку оглядали. На цьому ж протоколі, особа, яку оглядали, може записати свої зауваження чи подати скаргу щодо порядку огляду. Перший примірник протоколу видається особі, яку оглядали, другий залишається у справах митниці, а третій надсилається до Державної митної служби України [2].

Дії осіб, які здійснювали особистий  огляд, можуть бути оскаржені начальнику відповідної митниці, а рішення  начальника митниці або особи, що його заміщає, - Голові Держмитслужби  України.

У разі добровільного пред'явлення  громадянином, який прямує через митний кордон, приховуваних ним предметів  або цінностей, працівник митного  органу за наявності достатніх підстав  вважати, що цей громадянин не приховує ще будь-які предмети і цінності, може обмежитись затриманням добровільно  виданих предметів і цінностей, засвідчивши цей факт у протоколі.

Митному огляду не підлягають:

- особистий багаж Президента  країни і прямуючих разом з  ним членів його сім'ї;

- особистий багаж депутатів  Верховної Ради і членів Уряду  України при перетині ними  кордону в зв'язку з виконанням  своїх депутатських або службових  обов'язків;

- іноземні військові кораблі  (судна), бойові і військово-транспортні  повітряні судна і військова  техніка, що пливе своїм ходом.

Облік товарів і транспортних засобів. Ця форма митного контролю застосовується в зв'язку з тим, що на митні органи покладено обов'язок вести статистичний облік товарів і транспортних засобів, що переміщаються через  митний кордон розміщаються на митних складах, складах тимчасового зберігання, перевезених митними перевізниками тощо [2].

Облік здійснюється, зокрема шляхом ведення різноманітних реєстраційних  книг і журналів, до яких вноситься  інформація про товари і транспортні  засоби. Це можуть бути журнали реєстрації ВМД, журнали, в яких зазначається інформація про товари, розміщені на СТЗ тощо, журнали обліку транспортних засобів, що перетинають митний кордон тощо.

Усне опитування фізичних і посадових  осіб. Ця форма митного контролю характерна, наприклад, для контролю речей громадян, що перетинають митний кордон, коли працівник митного органу проводить опитування на предмет  виявлення предметів, заборонених  до ввезення/вивезення, валюти тощо.

Перевірка обліку і звітності Прикладом  цієї форми контролю може бути контроль митними органами стану обліку товарів  на складі тимчасового зберігання. За письмовою вимогою уповноваженої  посадової особи митного органу власник складу зобов'язаний надати звіт про товари, що зберігаються, або  про товари, що знаходилися на зберіганні, і транспортні засоби протягом періоду, обумовленого митним органом. Звіт складається  за встановленою формою і подається  протягом визначеного терміну з  дня пред'явлення такої вимоги [2].

Митний орган має право робити інвентаризацію товарів і транспортних засобів, що зберігаються на складі.

Конструкція і розміщення приміщень, облаштованість територій, Що є зонами митного контролю", також повинні  сприяти цілісності товарів і  забезпечувати неможливість доступу  до них сторонніх осіб. За вимогою  митного органу приміщення повинні  бути обладнані подвійними запірними  пристроями (пломба, печатка тощо), один з яких має перебувати у розпорядженні  митного органу [12].

Відповідно до митного законодавства  митний контроль може здійснюватися  також в інших формах, наприклад  шляхом спостереження, обстеження, аналізу  тощо.

1.3.Види митного контролю

Залежно від предмета прийнято розрізняти загальний і спеціальні види митного  контролю. Загальний митний контроль залежно від конкретного предмета можна поділити на митний контроль товарів і митний контроль транспортних засобів.

Залежно від напрямку переміщення  товарів прийнято розрізняти митний контроль імпортних, експортних і транзитних товарів [4].

Відповідно імпортний контроль здійснюється щодо товарів, які ввозяться  на територію України, експортний —  щодо товарів, які вивозяться з України, а транзитний — щодо товарів, які  переміщаються митною територією України. 
Залежно від характеристик товарів, які зумовлюють особливості митного контролю, виділяють підвиди митного контролю товарів: митний контроль ручної поклажі та контроль багажу як такого, що супроводжується, так і такого, що не супроводжується.

Митний контроль транспортних засобів  визначається їх видом. Відповідно розрізняють: 
       — митний контроль автотранспортних засобів;

— митний контроль повітряних суден;

— митний контроль залізничних засобів;

— митний контроль річкових суден;

— митний контроль морських суден;

— митний контроль трубопровідного  транспорту і електромереж [4].

 Залежно від виду й характеру  співробітництва митних органів 
країн сусідів виділяють такі різновиди митного контролю:

— односторонній митний контроль. Такий контроль проводиться тільки однією стороною, як правило, до перетинання  митного кордону. Митні органи однієї сторони довіряють іншій стороні  і повторного митного контролю не проводять. Така система контролю ще називається спрощеною;

— двосторонній митний контроль, який відповідно самостійно проводиться  митницями двох країн;

— спільний митний контроль, який проводиться  одночасно митними органами двох країн [4].

Окрім цього, розрізняють однократний  митний контроль і повторний митний контроль. Такий контроль здійснюється, як правило, щодо транспортних засобів  або товарів, коли у митних органів  є достатньо для цього підстав. Однократний митний контроль проводиться  в тому разі, коли митний кордон перетинається  в одному напрямку, а повторний  — у тому разі, коли протягом короткого  періоду транспортні засоби перетинають  митний кордон двічі [4].