Митний кодекс України

        Під час проведення митного контролю митні органи самостійно визначають форму та обсяг контролю, достатнього для забезпечення дотримання законодавства України з питань митної справи та міжнародних договорів України.

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 2. ОСОБЛИВОСТІ ФУНКЦІОНУВАННЯ МИТНОГО КОНТРОЛЮ

2.1.  Особливості  проведення митного контролю

Чинним митним законодавством передбачені особливі процедури  митного контролю — спеціально передбачувані  і використовувані при здійсненні митного контролю операції стосовно переміщуваних через митний кордон України товарів і транспортних засобів [2]. До них належать: звільнення від окремих форм митного контролю, звільнення від митного огляду, спрощений митний контроль, митний контроль після пропуску товарів і транспортних засобів.

Звільнення від окремих  форм митного контролю встановлюється цим Кодексом, іншими законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Однак  незастосування митного контролю не означає звільнення від обов'язкового дотримання порядку переміщення  товарів і транспортних засобів  через митний кордон України.

Випадки звільнення від митного  контролю встановлені законом. Таким чином, митному огляду, як уже було зазначено, не підлягає ручна поклажа та супроводжуваний багаж Президента України, Голови Верховної Ради України, Народних депутатів України, Прем'єр-міністра України, членів Кабінету Міністрів України, Голови Верховного Суду України, Голови та суддів Конституційного Суду України, Голови Рахункової палати, Голови Антимонопольного комітету України, Голови Фонду державного майна України та членів їхніх сімей, які прямують разом з ними.

Громадяни, які проходять  через зони спрощеного митного контролю, звільняються від подання митної декларації. Звільнення від подання  митної декларації не означає звільнення громадян від обов'язкового дотримання порядку переміщення товарів  через митний кордон України.

Незалежно від закінчення операцій митного контролю, оформлення та пропуску товарів і транспортних засобів митний контроль за ними може здійснюватись, якщо є достатні підстави вважати, що мають місце порушення законодавства України чи міжнародного договору України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, контроль за виконанням яких покладено законом на митні органи. Таким чином, протягом 2011 р. здійснено 423 випадки призупинення митного оформлення товарів за підозрою у порушенні прав інтелектуальної власності, що у 3 рази більше ніж за 2010 р ( додаток 1).

Також, невід’ємною складовою  діяльності митних органів є виявлення  порушень, у тому числі – боротьба з контрабандою. За останні 2010 -2011 р. роки кількість кримінальних справ збільшилась на 3 %, та кількість заведених справ про ПМП – на 11 % (рис. 2.1, 2.2) (додаток 2).

Рис. 2.1. Динаміка здійснення кримінальних справ.

Рис. 2.2. Динаміка заведених  справ про ПМП.

Такий контроль здійснюється на підставі письмового розпорядження  керівника митного органу або особи, яка його заміщує.

Протягом 2012 року Держмитслужба  проводить системну роботу, спрямовану на подальше вдосконалення  процесу митного контролю та митного оформлення, а також щодо проведення митних оглядів при перетині товарів через митний кордон. Дані Держмитслужби України за 2009 – 2011 роки свідчать про зменшення митних оглядів на 22%, які характеризують покращення діяльності органів митного контролю (рис. 2.3).

Рис. 2.3. Зменшення митних оглядів.

Також, відсоток митних оглядів  при імпорті зменшено у 4,2 рази у 2011 р. порівняно з 2009 р, у той час  відсоток митних оглядів при експорті зменшено у 2,4  рази ( Додаток 3). Дані показники свідчать про ефективність здійснення митного контролю, у тому числі покращення роботи органів Держмитслужби.

Регіональні митниці, митниці  за погодженням зі спеціально уповноваженим  центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи, можуть застосовувати спрощений митний контроль. Спрощений митний контроль застосовується у випадках переміщення  громадянами через митний кордон України товарів, що не підлягають обов'язковому декларуванню та оподаткуванню і  не належать до категорії товарів, на переміщення яких через митний кордон України встановлено заборони чи обмеження. Спрощений митний контроль застосовується митними органами, в  яких обладнано зони (так звані  зелені коридори) спрощеного митного  контролю.

Щодо, контрольно-перевірочної роботи у 2011 р. за результатами 43 перевірок суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності: 1)встановлені порушення законодавства, що призвели до фінансових втрат Держбюджету (згідно з актом перевірки), на суму 8 275,51 тис. грн.; 2) направлені податкові повідомлення на суму 10 340,49 тис. грн.; 3) перераховано коштів до Державного бюджету на суму 4 727,22 тис. грн., що складає 45,72 % від суми визначених податкових зобов’язань (рис. 2.4).

У 2011 році спостерігається  зростання як абсолютних показників перерахування коштів до Державного бюджету за результатами контрольно-перевірочної роботи, так і ефективності проведених перевірок.

 

 

Рис. 2.4. Результати контрольно-перевірочної роботи.

Для аналізу відповідних  чинників до митниць направлялися контрольно аналітичні групи з числа провідних фахівцівДержмитслужби, які відвідували кожне місце, де здійснювалось митне оформлення товарів.

Ретельний аналіз роботи митниць  дозволив розділити шляхи  вирішення  проблемних питань за двома напрямами — організаційно-розпорядчим та нормативним.

За першим напрямом Держмитслужба  вжила низку організаційно-розпорядчих  заходів, які суттєво скоротили  час здійснення митних процедур та наблизили місця здійснення митного  оформлення до бізнесу.

Зокрема, збільшено кількість  посадових осіб, уповноважених на винесення рішень з питань митної вартості, класифікації товарів, країни походження, запроваджено використання інформаційних терміналів, переглянуто  та удосконалено значну кількість профілів ризику, розширено повноваження керівників митних постів в частині оперативного прийняття рішень з питань митного  оформлення.

За нормативним напрямом Держмитслужба з урахуванням  набрання чинності з 01.06.2012 року новим  Митним кодексом України підготувала  удосконалені порядки здійснення митними  органами митних формальностей, які  паралельно із новаціями Кодексу  ґрунтувались на найкращій практиці роботи митниць.

Яскравими прикладами поєднання першого і другого шляхів врегулювання  чинників, що негативно впливали на процедури митного контролю, разом із набранням новим Митним кодексом та підготовленими на його основі новими нормативними актами, є:

-         зменшення більше ніж у 5 разів кількості прийнятих митними органами рішень про коригування митної вартості (наприклад, у квітні їх було прийнято близько 14,6 тисяч, у жовтні тільки 2,8 тисячі);

-         зменшення на 40 хвилин середнього часу митного оформлення товарів. Середній час оформлення товарів у митному режимі імпорту у квітні становив 1 годину 56 хвилин, у жовтні цей показник склав лише 1 годину і 16 хвилин. Також, час митного оформлення товарів при імпорті скорочено більше, ніж у 6 разів, а при експорті – у 2 рази (Додаток 4);

-         зменшення майже в 3 рази кількості наданих карток відмов у митному оформленні товарів – 4 тис. у жовтні порівняно з понад 11 тис. у квітні;

-         зменшення у 6 разів кількості проведених митних оглядів товарів з 18,7% у квітні до 3% у жовтні;

-         збільшення в 6 разів кількості оформлених електронних декларацій – 8% у квітні порівняно з 51% у жовтні;

-         подання 82% митних декларацій на паперових носіях через інформаційні термінали.

Значного зменшення часу митного оформлення вдалося досягнути  за рахунок використання інформаційних  технологій, зокрема, електронного декларування, жорсткої регламентації прав та обов’язків посадових осіб митниці під час  оформлення товарів із застосуванням  митних декларацій, нормативного встановлення граничних строків знаходження  митних декларацій в інформаційних  терміналах тощо.

 

2.2.   Зони  митного контролю та порядок  їх створення

З метою забезпечення здійснення митними  органами митного контролю за товарами та транспортними засобами, що переміщуються  через митний кордон України, проведення заходів, пов'язаних з виявленням, попередженням  та припиненням контрабанди та порушень митних правил, у пунктах пропуску на митному кордоні України, в  межах прикордонної смуги на державному кордоні України, у морських і  річкових портах, аеропортах, на залізничних  станціях, на територіях підприємств, спеціальних митних зон, а також в інших місцях, визначених митними органами, створюються зони митного контролю.

Згідно зі ст.49 Митного кодексу  України порядок створення зон  митного контролю, режим їх функціонування відповідно до цього Кодексу визначаються Кабінетом Міністрів України. Зони митного контролю в межах пунктів  пропуску через державний кордон України створюються спеціально уповноваженим центральним органом  виконавчої влади в галузі митної справи за погодженням із спеціально уповноваженим центральним органом  виконавчої влади у справах охорони  державного кордону України та центральним  органом виконавчої влади в галузі транспорту [2].

У ст. 50 вказується, що у зонах митного  контролю, створених у межах пунктів  пропуску на митному кордоні України, споруди та об'єкти інфраструктури, що належать іншим органам, уповноваженим  здійснювати види контролю, зазначені  у статті 27 Митного кодексу України, розміщуються з дозволу спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади в галузі митної справи, спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у справах охорони державного кордону України та центрального органу виконавчої влади в галузі транспорту. Порядок надання таких  дозволів визначається Кабінетом Міністрів  України.

Ст. 51 передбачає, що режим зони митного  контролю - це встановлені законодавством України з питань митної справи приписи, заборони та обмеження щодо перебування  товарів, транспортних засобів та громадян, умови розташування будівель та споруд, а також проведення господарських  робіт у зоні митного контролю. Забезпечення безпеки громадян, а  також схоронності товарів, що переміщуються  через митний кордон України, дотримання режиму, законності та правопорядку у  зоні митного контролю покладається на відповідні митні органи [2].

Згідно “Положення про зону митного контролю” затвердженого наказом Державного митного Комітету України від 6 червня 1995 року № 198 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23 травня 1995 року за М152/688 визначається порядок створення зон митного контролю, межі таких зон, режим переміщення товарів та інших предметів на територію таких зон або за межі цих територій, режим доступу осіб в такі зони, а також права і обов'язки службових осіб митних органів по створенню і забезпеченню режиму в зонах митного контролю [7].

Під «пунктом пропуску через державний  кордон України» у цьому положенні  розуміється ділянка місцевості або частина території прикордонної залізничної, автомобільної станції, морського, річкового порту, аеропорту (аеродрому) з комплексом будівель, споруд та інженерно-технічних засобів, де здійснюється прикордонний, митний та інші види контролю і пропуск  через державний кордон України  осіб, транспортних засобів, вантажів та іншого майна.

Під «зоною митного контролю» - частина  пункту пропуску на митному кордоні  України або в інших місцях території, в межах якої митниця  здійснює митний контроль.

Під «режимом зони митного контролю» - порядок доступу та перебування  в таких зонах, включаючи службових  осіб, які безпосередньо забезпечують процес митного контролю, та громадян, які проходять митний контроль або  уповноважені пред'явити такому контролю товари та інші предмети, а також  порядок переміщення товарів  та інших предметів ш межі зони митного контролю.

Зони митного контролю створюються  з метою запобігання спробам  з боку юридичних та фізичних осіб переміщення через митний кордон товарів та інших предметів з  порушенням законодавства України. У пунктах пропуску через державний  кордон України митниці за погодженням  з Прикордонними військами України  встановлюють зони митного контролю.

Межі зони митного контролю встановлюються відповідними положеннями для кожного  пункту пропуску в місцях митного  контролю пасажирів, транспортних засобів, вантажів та інших предметів:

• в автомобільних пунктах пропуску - на смугах руху легкового та вантажного автотранспорту, в залах митного огляду та інших приміщеннях митних органів;
• в залізничних пунктах пропуску:

а) пасажирських - в залах митного  огляду, на перонах та в пасажирських поїздах закордонного прямування під  час здійснення митного контролю;

б) вантажних - на оглядових майданчиках, контейнерних терміналах та інших місцях, які визначені на території залізничних  станцій для оформлення вантажів;

• в авіаційних пунктах пропуску - в залах митного огляду, на стоянках і в літаках з початком митного оформлення до відправлення, та в інших місцях, передбачених в аеропортах для оформлення вантажів і багажу;
• в морських та річкових пунктах пропуску - в залах митного огляду, на суднах під час їх контролю, на контейнерних терміналах та в інших місцях, які визначені в портах для оформлення вантажів і пасажирів.