Автор работы: Пользователь скрыл имя, 28 Февраля 2012 в 18:35, курсовая работа
Машинобудування, що поставляє нову техніку всім галузям народного господарства, визначає технічний прогрес країни й впливає на створення матеріальної бази нового суспільства. У зв'язку із цим його розвитку завжди надавалося й надається велике значення.
У даному проекті розроблений технологічний процес виготовлення фрези дисковою модульної і на його основі інструментальний цех. Ефективність виконаного проекту підтверджується рентабельністю виробництва й строку окупності капітальних вкладень.
Для цеху приймаємо сітку колон 18 x12 м, де 12 м- крок колон, 18 м- ширина прольоту, висота 7,2м.
Цех
розмістимо у два прольоти. Остаточна
площа цеху буде дорівнює
У процесі проектування цеху необхідно встановити, яким транспортом подаються заготівки на проліт до лінії, дільниці.
Великі
заготівки, масою кілька тонн, подаються
в цех залізничним і
Наприкінці кожної ділянки передбачається площадка для тимчасового зберігання готових деталей, оснащена піднімальними пристроями.
У нашому випадку обслуговування цеху електрокарою з підйомником і коли маса заготівок не перевищує 16кг дозволяється на складській площадці не проектувати додаткові піднімальні пристрої, тому що розвантаження здійснюється зазначеної електрокарою.
Кількість одиниць напольного транспорту знаходять по формулі:
-
для однобічної маятникової
шт,
де - річний вантажообіг у т;
- коефіцієнт нерівномірності (0,5 – 0,7);
-коефіцієнт
- загальний час пробігу електротележки, хв;
=4,5хв;
- вантажопідйомність візка, т;
=200кг;
- дійсний річний фонд роботи верстатників;
=3720ч.
,
де - час пробігу електротележки в обидва кінці, хв;
- час навантажування, хв;
- час розвантаження, хв;
- час випадкових затримок (10%), хв.
, хв.
Отже:
Приймаємо
один візок.
8. Проектування оснащення, засобів контролю, автоматизації й механізації
Для контролю розмірів фрези в основному застосовуються стандартні засоби виміру: штангенциркуль, мікрометр, зразки шорсткості. Для контролю відхилень по радіусному й осьовому биттю застосовуються комплексні проділи контролю. Геометричні параметри контролюються кутоміром. Однак, є такі складні профілі які практично дуже важко проконтролювати прямими методами, тобто безпосередньо виміряти шукану величину, наприклад, величину пазів у нормальному перетині.
У такому випадку використовують метод порівняння, коли вимірювану величину порівнюють із величиною, відтвореною мірою. При цьому міра виступає не у вигляді невід'ємної частини конструкції вимірювального приладу, а як самостійний засіб виміру, призначений для відтворення фізичної величини заданого розміру. Можливість використання засобу виміру методом порівняння визначається тим, що діапазон виміру даного засобу більше його діапазону показань. Деякі прилади й засоби (наприклад, шаблон) призначені тільки для виміру методом порівняння. Цей метод використовують при контролі деталей у масовому й серійному виробництві, тобто коли немає частих переналагоджень вимірювального приладу на нове значення вимірюваної величини, і коли достатньою є інформація про відхилення вимірюваної величини від установленого значення.
Для контролю профілю пазів фрези в нормальному перетині використовується шаблон.
Шаблон і контршаблон виконані з інструментальної вуглеродистої сталі В10А ГОСТ 1435-74 товщиною S=1.5 мм.
Твердість HRC59...63, точність виготовлення 0,005мм. Профіль виконаний по розмірах пазів у нормальному перетині.
Організація виробництва - наука, що вивчає дію й прояв об'єктивних економічних законів у різнобічній діяльності підприємства й, що розробляє на цій основі шляхи й способи планомірного економічного виконання планів виробництва.
Метою
організації виробництва є
Сукупність основних (технологічних) операцій, пов'язаних з безпосередньою зміною форми, розміру, виду, положення, стану або властивостей предметів праці для одержання готового виробу називається технологічним процесом. Технологічний процес - це частина виробничого процесу.
Вибір
форми організації
У машинобудівному виробництві розрізняють три основних типи організації виробництва: масове, серійне й одиничне. Приналежність виробництва до того або іншого типу визначається ступенем спеціалізації робочих місць, номенклатурою об'єктів виробництва, формою руху цих об'єктів по робочих місцях.
Розраховуємо
коефіцієнт серійності по формулі:
; (9.1)
де kc – коефіцієнт серійності;
N - річна програма випуску продукції;
tcp – середній час виконання операції;
Fд.об
– річний дійсний фонд робочого часу.
tср= ; (9.2)
tcp
= 25,26 : 15 = 1,68 хв.
Fд.про
= [(365 – 104 – nn
) ∙ q – nn.n] ∙ S – (1 – ); (9.3)
де nn – кількість святкових днів (nn = 6);
S - кількість змін (S = 2);
q - тривалість зміни в годинниках (q = 8);
nn.n – кількість передсвяткових днів (nn.n = 5);
f - відсоток припустимих
втрат у роботі устаткування,
f = 7 - 14 %, тоді
Fд.о =
kc =
На основі отриманого коефіцієнта, згідно табличним даних, визначаємо тип виробництва. Відповідно до коефіцієнта серійності 13,3, за даними таблиці, отже тип організації виробництва є – середнньосесерінним.
Тип потокової лінії є багатопредметним перервно-потоковим на основі рівняння синхронізації:
; (9.4)
де t1, t2, t3, … ti – час виконання операції;
C1, C2,
C3, … Ci – прийняте число устаткування
на операції, тоді
≠≠…
згідно рівняння синхронізації лінія є багатопредметною перервно-поточною.
1.Перший і
найбільш важливий параметр
rусл=Fд.o/ Nвприв; (9.5)
де Fд.об – річний дійсний фонд роботи устаткування при змінному режимі роботи.
За умовою дипломного проекту основна деталь має програму випуску NА=10000шт., а деталь, яка довантажує устаткування NВ = 50000 шт.
Nвприв - річна наведена програма випуску, шт.
Nвпривi= Ni×Кпривi (9.6)
Де Кпривi – коефіцієнт приведення i-го виробу;
Кпривi = tобщi/ tобщ мах
Де tобщi - загальна трудомісткість обробки i-тої деталі, хв.;
tобщ
мах - максимальна загальна
КпривА
= 25,26 : 25,26 = 1,0
NпривА = 10000 × 1,0 = 10000 шт.; NпривВ = 50000 × 0,984 = 49200 шт.
rусл = 3720 × 60 : (10000 + 492000) = 3,77 хв.
Окремі такти визначаються по формулі
ri= rусл×Кпривi (9.7)
rА
= 3,77 × 1,0 = 3,77 хв.
Кількість устаткування на ділянці визначаємо по формулі:
- розрахункове Срi =tі/.ri
Коефіцієнт завантаження устаткування :
Кзо = Ср/Спр
Приведемо приклад розрахунку для 1-ой операції
СрА1 = 0,93 : 3,77 = 0,25; СрВ1 = 2,29 : 3,71 = 0,62;
Спрл = 1
По інших операціях проводимо аналогічні розрахунки, результати зводимо в таблицю 9.1
Таблиця 9.1- Розрахунок кількості устаткування на ділянці
№ операції | Найменування операції | Трудомісткість tшт-к, хв | Розрахункове число устаткування Ср | Спрл | Кзо | ||
А | В | А | В | ||||
1 | Токарна | 0,93 | 2,29 | 0,25 | 0,62 | 1 | 0,87 |
2 | Токарна | 0,92 | 2,03 | 0,24 | 0,47 | 1 | 0,71 |
3 | Токарна | 0,96 | 2,44 | 0,26 | 0,73 | 1 | 1,0 |
4 | Токарна | 0,95 | 1,93 | 0,26 | 0,53 | 1 | 0,79 |
5 | Плоскошліфувальна | 1,15 | 2,08 | 0,31 | 0,58 | 1 | 0,89 |
6 | Плоскошліфувальна | 1,15 | 1,37 | 0,31 | 0,62 | 1 | 0,93 |
7 | Шпоночно-протяжна | 1,34 | 1,79 | 0,36 | 0,49 | 1 | 0,85 |
8 | Протяжна | 1,26 | 1,0 | 0,30 | 0,24 | 1 | 0,54 |
9 | Фрезерна | 4,57 | - | 1,11 | - | 1 | 1,0 |
10 | Довбальна | 2,1 | 1,63 | 0,56 | 0,44 | 1 | 1,0 |
11 | Довбальна | 1,83 | 2,42 | 0,39 | 0,75 | 1 | 1,0 |
12 | Внутрішньо-шліфувальна | 1,42 | 2,23 | 0,38 | 0,6 | 1 | 0,98 |
13 | Плоскошліфувальна | 1,18 | 2,52 | 0,31 | 0,68 | 1 | 0,99 |
14 | Шліфувальна | 2,33 | 1,13 | 0,62 | 0,30 | 1 | 0,92 |
15 | Заточна | 3,47 | - | 0,92 | - | 1 | 0,92 |
Разом | 25,26 | 24,82 | х | 15 | 0,91 | ||
Загальна трудомісткість виробничої програми, н-год | 4210+20717=24927 |