Під’їзних залізничних колій, автомобільної дороги та причалу

         Результати  розрахунку показників маршрутної мережі

        Як приклад, покажемо порядок розрахунку для L= 630,1 км.

         Сумарна довжина k маршрутів, км:

           (км)

         Коефіцієнт пересадочності:

           

        Щільність дорожньо-вуличної мережі, км/кв. км:

         (км/кв.км)

        Маршрутний коефіцієнт:

 

         Щільність маршрутної мережі, км/кв. км:

          (км./кв. км)    

         Середня відстань переміщення  пассажира, км:

(км)

         Середня відстань  поїздки пассажира, км:

           (км)

        Витрати часу на підхід до зупинки, год:

          (год)   

         Витрати часу на очікування рухомого складу, год:

            (год)   

(шт)   

         Витрати часу на пересадку, год:

           (год)          

         Витрати часу на рух, год:

           (год)             

         Сумарні витрати  часу на переміщення, год:

           (год)

        На основі даних  таблиці 1.2 на одному графіку (рис. 2.1) будують залежності t_n=f(L_k), t_о=f(L_k), t_nр=f(L_k), t_р=f(L_k), t=f(L_k).

Рис. 2.1. Графік залежності витрат часу від сумарної довжини маршрутів

     Мінімальне  значення t за графіком t=f(L_k) визначає оптимальну маршрутну мережу загальною довжиною L_опт. У даних умовах оптимальне значення сумарних витрат часу на переміщення становить 0,431 год, за умови, що L_k дорівнює 603,1 км. Розрахунок оптимальних характеристик маршрутної мережі: k_пер, k_м, σ_мм, l_п, l_c при L_k= L_опт. = 603,1 наведено вище.

    Середня добова рухомість населення, поїздок:

          =   (їздка)                                   

    Вибирають та обгрунтовують мінімальний - І_min, максимальний – І_max, та середній – І_c  інтервали руху транспортних засобів на маршрутах

    Мінімальний інтервал руху транспортних засобів  на маршрутах становить 2 хв = 0,03 год, так як організовувати менший інтервал руху транспортних засобів неможливо, внаслідок відхилень від графіку руху транспортних засобів на маршруті. Максимальний інтервал приймається рівним 15 хв = 0,25 год, так як сааме стільки максимум буде чекати пасажир на зупинці, після чого, найімовірніше, віддасть перевагу іншому виду транспорта. Середній інтервал руху приймаємо рівним 5 хв = 0,08 год. Саме цей час забезпечить достатню високу якість перевезень.

         Середня місткість  рухомого складу, пас:

          =    (пас.)                     

         Де: К_Н – коефіцієнт, що враховує нерівномірність пасажиропотоку у часі (К_Н = 2,5 – 2,8);

         γ – середньодобовий  коефіцієнт використання місткості  рухомого складу (γ = 0,2 - 0,3);

         Т_п – час роботи транспорту на маршрутах міста (Т_п = 18 год).

         Математичне очікування середньої добової потужності пасажиропотоку на маршрутах, паскм/км:

            =                               

         Припустивши, що А  розподілено за нормальним законом  і σ = А/3,

визначимо необхідний інтервал місткості рухомого складу.

         Задача розв’язується  графічним шляхом. Графік розподілу  потужності пасажиропотоку f(A) поєднують із шкалою місткості рухомого складу. Точка середньої розрахункової місткості сполучається із значенням середньої потужності пасажиропотоку. Потім знаходять найближчу місткість автобуса – q₁, від цієї точки проводять лінію паралельно штриховій лінії. Вона визначає А₁. Величинам А₁ та q₁ приписуються перевезення з інтервалом І_с.

         З умови пропорційності пасажирообігу інтервал руху визначають:

           =            =                                            

           

                                                           

         Якщо знайдений  таким шляхом інтервал А_min -  А_max  покриває всю площу графіку, то для освоєння пасажирських перевезень на всіх маршрутах достатньо мати єдину модель рухомого складу із середньою місткістю q₁ Якщо площа графіка не перекрита, то необхідно визначити середню місткість рухомого складу розташовану на кордонах інтервалу А_min -  А_max. Для цього нижній межі інтервалу приписують пасажироперевезення з інтервалом та визначають:

          =                                                           

         А₂ проекціюють на вісь q і знаходять точку q’. Найближча до цієї точки місткість рухомого складу – q₂ визначає другу модель транспортного засобу. Проекцією точки q₂ на вісь А одержують точку А_3. Підстановкою значення А₃ замість А₁ у формули, визначають кордони потужностей пасажиропотоку (А_min -  А_max), який може бути засвоєний другою моделлю рухомого складу. Автомобіль пасажиромісткістю q = 12 пасажирів – ГАЗель-32213, а пасажиромісткістю q = 50 пасажирів – Богдан А-091.

         Аналогічні операції виконують до тих пір, поки не буде покрита вся площина графіка  інтервалами потужності пасажиро потоку з різними середніми значеннями, які визначають доцільні для використання моделі рухомого складу. При цьому  кордони потужності пасажиро потоку, що засвоюються рухомим складом різної місткості, мають дещо перекриватись.

         Зони перекриття ділять вертикальними лініями В-В  на дві частини. Місце проведення цих ліній визначають з урахуванням  можливих інтервалів руху автобуса на маршрутах. Лінії поділу зон перекриття визначають кордони використання рухомого складу різних марок.

         Імовірність попадання  випадкової величини в кожний із визначених інтервалів:

                                        

         Де: Ф(-) – функція нормального закону розподілу;

         α та β – нижній та верхній кордони інтервалу.

         

         =Ф(-1,125) – Ф(-3) = 0,1314 – 0,0014 = 0,13

         

         = Ф(3) – Ф(-1,125) = 0,9986 – 0,1056 = 0,893

         Необхідна кількість  рухомого складу:

         1) = (400000*1,12*2,4*2,5)/(18,4*2,647*18*48*0,2) =  31,94→32 од.

         Кількість автобусів  за моделями:

                                                                              

         Де: Р_і визначається за залежністю

         1) Nq1 = 32*0,13 = 4,16 → 4 од.          

         2) Nq2 = 32*0,893 =  28 од.

                   Отже, це значить, за заданою ймовірністю необхідно обрати 4                 автомобілів пасажиромісткістю q=12 пасажирів і 28 автомобілів пасажиромісткістю q = 50 пасажирів. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

РОЗДІЛ 3. 

ВИБІР ТРАНСПОРТНО-ТЕХНОЛОГІЧНОЇ  СХЕМИ ДОСТАВКИ ВАНТАЖІВ У МАГІСТРАЛЬНОМУ СПОЛУЧЕННІ 

Середньорічний  обсяг сировини, яку потребує завод, млн.т

              Q_cp = (Q_min + Q_max) / 2 = (7 + 8) / 2 = 7,5млн.т.         Вихід готової продукції, млн.т

         Q_г = 0,01 * ζ * Qc_P = 0,01*20*7,5 = 1,5млн .т.

      Річна поставка вантажу в м. В, млн.т

              Q = 0,01 * η * Q_г = 0,01 * 10 * 1,5 = 0,15 млн.т. Поставка вантажу на добу, т

         Q_д = 0,15/365*1000000 = 410,96(m)

          Обсяг вантажу, який прибуває на адресу одного споживача, т

g = Q_д/N₀ = 410,96/40 = 10,3(m)

Об'єм вантажного місця, м³

                V_вм = а * b * h = 0,1 * 0,1 * 0,7= 0,007 (м³) Кількість вантажних місць в поставці одному споживачу

п_г =g/g_в =10,3/0,012 =858

Об'єм поставки вантажу одному споживачу, m³