Кліматичні курорти України, сучасний стан, проблеми і перспективи розвитку

Міністерство  освіти і науки, молоді та спорту  України

Національний авіаційний університет

Інститут  міжнародних  відносин

Кафедра країнознавства і туризму

 

 

 

 

 

 

 

 

Кліматичні  курорти України, сучасний стан, проблеми і перспективи розвитку

 

 

 

 

 

 

 

 

 

__________________                          Курсова робота

(підпис студента і дата)                     з рекреаційної географії                                     

                                                              студентки 2 курсу, 215 групи

                                                              Пастушенко Марини Сергіївни

__________________                         Науковий керівник

                                                              к.г.н., доцент,

                                                              Пестушко Валерій Юрійович

 

Київ - 2011

 

 

 

Зміст

Вступ 3

Розділ 1. Теоретичні засади дослідження кліматичних курортів 4

1. .Поняття про кліматичний курорт 4
2. .Класифікація кліматичних курортів 8

Розділ 2. Кліматичні курорти України 17

2.1.Сучасний стан кліматичних курортів України 17

2.2.Проблеми і перспективи розвитку кліматичних курортів України 21

Висновки 24

Список використаних джерел 25

Додатки 27

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

Вибір даної теми обґрунтований  підвищеним інтересом до даних курортів та їх розвитку в Україні.

Метою є дослідження кліматичних курортів України. Досягнення даної мети передбачає розв’язання наступних завдань:

1. проаналізувати поняття про кліматичний курорт;
2. схарактеризувати класифікацію кліматичних курортів;
3. визначити сучасний стан кліматичних курортів України;
4. оцінити проблеми і перспективи розвитку кліматичних курортів України;

Об’єктом є кліматичні курорти.

Предметом дослідження  є сучасний стан, проблеми і перспективи розвитку кліматичних курортів України.

Отже, можна зазначити, що дана країна є цікавою темою для курсової, через яку можна дослідити тенденції розвитку, проблеми та перспективи використання кліматичних курортів України.

Ця курсова має свої завдання:

1. охарактеризувати що так кліматичний курорт, його класифікація;
2. дослідити найсприятливіші кліматичні умови для лікування та відпочинку;
3. визначити кліматичні курорти України, їх проблеми та перспективи.

Рішення даних завдань  буде проводитися за допомогою залучення  енциклопедичної літератури, дослідницьких матеріалів, журналів, путівників, Інтернету та інших довідкових матеріалів, що сприяють проведенню аналізу даної країни.

Кінцевим завданням  даної курсової буде відображення проблем і перспектив використання кліматичних курортів України.

 

 

Розділ 1. Теоретичні засади дослідження кліматичних курортів

1. Поняття про кліматичний курорт

 

Курортом називається місцевість, що володіє природними цілющими властивостями, які використовуються для лікування мінеральними джерелами, лікувальними грязями або особливими кліматичними умовами (моря, озера, гірські ландшафти, лісові масиви, степи або умови пустельного клімату).  
До курортів ставляться наступні основні вимоги:

 • наявність вивчених природних лікувальних факторів, що забезпечують нормальне функціонування курорту та його розвиток;

 • необхідні технічні пристрої для раціонального застосування курортних чинників (ванни, басейни, грязелікарня, аеросолярії, пляжі й ін.);

 • спеціально пристосовані приміщення для лікування і житла (санаторії, будинку відпочинку);

 • наявність лікувально-профілактичних закладів, що забезпечують медичне обслуговування хворих;

 • наявність оздоровчих закладів, спортивних споруд і майданчиків;

 • наявність закладів суспільного користування, підприємств громадського харчування, торгівлі і побутового обслуговування, культосвітніх закладів;

 • благоустрій, що відповідає усім вимогам санітарно-гігієнічних норм (водопровід, каналізація, підтримка чистоти території);

 • зручні шляхи і засоби сполучення;

 • необхідність дотримання загальнокурортного режиму.

Тип курорту визначає характер його забудови і розвитку, експлуатацію природно-лікувальних  засобів, організацію обслуговування хворих і відпочиваючих. На території курортів зазвичай виділяють кілька функціональних зон. Наприклад, виділяються курортна, комунально-складська, зелена зони й ін. На курортах і курортних місцевостях для збереження природних лікувальних факторів встановлюються санітарна охорона курорту і курортний режим.

Санітарна охорона  курорту – це система заходів, спрямованих на забезпечення санітарного благополуччя курорту, охорону навколишнього середовища, у тому числі природних лікувальних факторів. Для курортів встановлюються округи санітарної охорони, що складаються з 3-х зон: зони суворого режиму, зони обмежень і зони спостережень.

Курортний режим – система правил і заходів, які забезпечують створення на курорті умов, сприятливих для відпочинку та лікування, і санітарну охорону курорту [4,5].

Спеціалізацію будь-якого  курорту визначають курортні чинники  – природно-лікувальні чинники, що використовуються з метою профілактики, терапії і медичної реабілітації хворих на курортах і курортних місцевостях. Основні курортні чинники – ландшафтно-кліматичні умови, лікувальні грязі та мінеральні води. Рідко зустрічаються курорти з одним природним лікувальним чинником. Частіше спостерігається поєднання декількох курортних факторів на одному визначеному курорті.

Усі курорти можна  розділити на 6 типів (за поєднанням природно-лікувальних факторів):

Бальнеогрязевий курорт – тип курорту, де в якості основних лікувальних чинників використовуються мінеральні води та лікувальні грязі. Існують курорти, які одночасно володіють усіма курортними факторами.  
     Бальнеокліматичний курорт – тип курорту, де у якості основних лікувальних чинників виступають клімат та природні мінеральні води.  
  Бальнеологічний курорт – тип курорту, де у якості основного лікувального чинника використовуються природні мінеральні води.

Особливу групу бальнеологічних  курортів складають курорти з  мінеральними водами для внутрішнього (питного) застосування.

Грязевий курорт – тип курорту, де у якості основного природного чинника використовуються лікувальні грязі.

Кліматокумисолікувальний  курорт – тип курорту, де в якості основних природних лікувальних чинників використовуються степовий і лісостеповий клімат та кумис. Курорти даного типу розташовані у Башкирії, Оренбурзькій області, на Алтаї [21].

Кліматичний курорт – тип курорту, де у якості основного лікувально-профілактичного чинника використовується клімат. На кліматичних курортах використовується також ландшафтотерапія і спелеотерапія. Клімат є одним з провідних ресурсів, що зумовлює просторову організацію відпочинку. Сприятлива дія клімату на здоров’я людини важлива для організації всіх видів рекреаційної діяльності, тому потрібно визначити, поряд з біокліматичними показниками, класифікацію сприятливих типів погод та періодів для організації різних видів рекреаційних занять [7].

Найбільший вплив клімату  виявляється через реакцію людини на погоду, тобто на комплекс геофізичних (освітленість, тривалість світлової частини доби, сумарна сонячна та ультрафіолетова радіація, прозорість повітря) і метеорологічних елементів (температура повітря, його вологість, швидкість вітру, хмарність і т.п.). Звичайно, при різних видах сезонної рекреаційної діяльності, а також при кліматотерапії оцінка ступеня сприятливості однієї і тієї ж погоди для організму людини неоднакова.

Про вплив клімату  на стан здоров'я і особливості  перебігу хвороби писав в своїх  вигадуваннях Гіппократ, а опісля два  століття Гален відправляв хворих сухотами лікуватися до моря або в гори. Наукове вивчення впливу кліматичних чинників на здоров'ї почалося лише в XIX столітті. Велика увага їм приділяли С.П. Боткин, В.А. Манассєїн і багато інших вітчизняних клініцистів. Один з основоположників вітчизняної терапії і курортології Г.А. Захарін в курсі факультетської терапії читав окрему лекцію про кліматотерапію, підкреслюючи її значення і в той же час, вказуючи на недостатнє знання лікарками її положень. Він говорив: «Мало є хвороб, де правильні кліматичні умови не мали б важливого значення. Не можна визнати, щоб більшість лікарок були б добре проінформовані про кліматолікування і правильно його призначали навпаки, часто доводиться бачити, що від кліматичної терапії чекають того, чого вона не в силах дати, і не користуються тим, що вона дати може».

Про цілющу дію клімату  говорив професор М.І. Голубов. Протягом 1884- 1891рр. він спостерігав за станом здоров'я більше 250 мандрівних по Волзі, і відзначав високий оздоровлюючий  ефект водних подорожей, пов'язуючи його з виключно чистим повітрям, насиченим аероіонами.  Клімат є універсальним лікувальним чинником на курорті. Недаремно по правилах курортографії кліматогеографічна характеристика курорту описується в першу чергу. Всі кліматичні чинники (атмосферний тиск, температура, вологість, вітер, сонячна радіація і ін.) визначувані заввишки над рівнем моря, широтою і довготою місцевості, поряд з особливостями ландшафту складають середовище, що діє на людину в сукупності, а ландшафтно-кліматичні характеристики створюють той фон, на якому найефективніше діють і інші лікувальні курортні чинники [10].

Кліматотерапія - сукупність методів лікування, що використовують дозовану дію кліматопогодних чинників і спеціальних кліматопроцедур на організм. Лікувально-профілактична дія клімату на організм визначається рядом природних чинників: положенням місцевості над рівнем моря, мірою віддаленості від моря, атмосферним тиском, температурою, циркуляцією і вологістю повітря, кількістю опадів, хмарністю, інтенсивністю сонячної радіації і ін. До основних методів кліматотерапії відносяться: геліотерапія, аеротерапія, спелеотерапія, таласотерапія [8, 3].

Геліотерапія — це дія сонячними променями на організм людини в лікувальній і профілактичній меті.

Аеротерапія — це використання свіжого повітря для лікувальної і профілактичної мети, тривале знаходження на відкритому повітрі, прийняття повітряних ванн.

Талассотерапія - розділ клінічної медицини вивчає властивості  приморського клімату, морської води, водоростей, морських грязей і інших продуктів морить і механізми їх дії на організм людини при лікувально-профілактичному вживанні.

Спелеотерапія – лікування  в печерах – це природний спосіб позбавитися від багатьох хронічних захворювань.

 

Повітряні і сонячні ванни, морські купання, сон на повітрі і на березі моря, і інші кліматичні процедури створюють умови максимальної дії кліматичних чинників на організм.  Клімат надає потужна терапевтична дія і повинен розглядатися як сильнодіючий чинник. Будь-який переїзд в зону із зміненими кліматичними умовами, навіть сприятливими для здоров'я, завжди супроводиться короткочасними пристосовними фізіологічними зрушеннями багатьох функціональних систем для забезпечення необхідного рівня життєдіяльності в нових умовах – реакцією адаптації. Вибираючи курорт, перш за все, враховують особливості клімату, оскільки він по-різному впливає на організм людини. Особливо відповідально слід личити до вибору клімату курорту для метеочутливих людей [17, 13].

 

1.2. Класифікація кліматичних курортів

 

Класифікації курортів за рекреаційною придатністю присвячено досить багато праць, де використано різні підходи та чинники впливу.

П.Царфіс розробив класифікацію погод за 8 класами комфортності, І.Кондор провів фізіологічно-кліматичну типізацію погод холодної та теплої пори року залежно від швидкості вітру, температури повітря при певній теплоізоляції одягу та вивчив взаємозв'язок між температурою шкіри людини, її фізіологічним станом та типом погоди. Б.Айзенштат описав радіаційний вплив різноманітних об'єктів на тепловий стан людини. Здійснювались дослідження щодо виявлення впливу на стан людини добових змін атмосферного тиску, коливань температури. Таким чином було визначено показники сприятливих кліматичних умов для рекреаційних цілей, основні параметри яких відображено в таблиці 3.1. [10].

У відповідності з  природними ландшафтно-кліматичними зонами всі курорти поділяються на такі типи:

 

         I. Рівнинні приморські курорти

1. з переважанням середземноморського клімату
2. степового клімату
3. клімату напівпустелі
4. клімату лісів вологих субтропіків
5. лісового клімату помірних широт
6. мусонного клімату.